ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2025Справа № 910/13814/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 38, оф.301-321, ідентифікаційний код 43409145)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" (01032, м. Київ, бульвар Шевченка Тараса, 60, ідентифікаційний код 42774816)
про стягнення 915 443, 92 грн.
Представники сторін: не викликались
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" про стягнення 915 443, 92 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки залізобетонних виробів № 921 від 15.07.2024 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача утворився борг у сумі 800 389, 07 грн, а також обов'язок сплатити на користь позивача 3% річних у розмірі 25 463, 35 грн та інфляційні втрати у розмірі 89 591, 50 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/13814/25 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвала Господарського суду міста Києва від 10.11.2025 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" 10.11.2025 о 17:14 год, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.
Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.
28.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" подано заяву про відмову від позову, в якій позивач зазначив, що після відкриття провадження у справі між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про врегулювання заборгованості № 1 від 06.11.2025 та здійснено взаємозалік та погашення заборгованості. Враховуючи вищевикладене, позивач заявляє про те, що наразі відсутні підстави для подальшого розгляду справи щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки № 921 від 15.07.2024.
У зв'язку з чим, позивач керуючись ст. 46, 231 Господарського процесуального кодексу України просить суд прийняти до розгляду заяву про відмову від позову та задовольнити її, закрити провадження у справі №910/13814/25 у зв'язку з відмовою від позову та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору у розмірі 5 492,66 грн.
Судом розглянуто заяву позивача про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою від позову та встановлено наступне.
У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Судом досліджено заяву позивача про відмову від позову та встановлено, що дана заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" підписана уповноваженим представником-адвокатом Грищенко Анною Леонідівною, яка діє на підставі довіреності від 24.09.2025.
Суд не вбачає підстав для висновку, що відмова від позову, вчинена Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" суперечить інтересам позивача або інших осіб, а відтак підстави для неприйняття судом відмови від позову на підставі ч. 5 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відсутні.
З огляду на викладене, оскільки відмова позивача від позову не порушує права та охоронювані законом інтереси позивача чи інших осіб, відмова від позову є формою реалізації прав позивача, заява про відмову від позову підписана уповноваженим представником товариства і наслідки відмови від позову сторонам відомі та зрозумілі, вона підлягає прийняттю судом.
Відтак, оскільки позивач з власної ініціативи письмовою заявою відмовився від позову і відмова прийнята господарським судом, провадження у справі за первісним позовом підлягає закриттю на підставі ч. 3 ст. 191 та п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд роз'яснює учасникам справи, що частиною 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Частиною 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про закриття провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Так, згідно приписів частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Положеннями частини 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" визначено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Розглянувши клопотання позивача про повернення з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову суд дійшов висновку про його задоволення та поверненню 50 відсотків суми судового збору з Державного бюджету України, сплаченого Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" згідно з платіжною інструкцією № 3 від 05.11.2025 при поданні даного позову.
Керуючись ст. 7 Закону України "Про судовий збір" ст. 129, 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Прийняти заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" про відмову від позову.
2. Закрити провадження у справі №910/13814/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія Альянсбудпром" про стягнення 915 443,92 грн, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.
3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Завод залізобетонних виробів "Дорожні та енергетичні конструкції" (01104, м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 38, оф. 301-321, ідентифікаційний код 43409145) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 5 492 грн 66 коп., що був перерахований відповідно до платіжної інструкції № 3 від 05.11.2025.
Ухвала набирає законної сили 03.12.2025 року та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у строк визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Л. Г. Пукшин