номер провадження справи 6/115/25
24.11.2025 Справа № 908/2297/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні справу № 908/2297/25
за позовом: Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1)
до відповідача: Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7)
про стягнення грошових коштів,
за участю представників сторін:
від позивача - Вагнер Д.В. (в режимі відеоконференції), адвокат, довіреність від 26.08.2024 № 1-4033;
від відповідача - Грамчук М.О, адвокат, посвідчення ЗП 001595 від 28.02.2018.
Процесуальні дії по справі.
28.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. № 2519/08-07/25, документ сформований в підсистемі Електронний суд 25.07.2025) Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до відповідача: Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» про стягнення збитків у розмірі 223 180 126,89 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 28.07.2025, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2297/25 та визначено до розгляду судді Федько О.А.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2297/25, присвоєно справі номер провадження 6/115/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.08.2025 об 10 год. 00 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 26.08.2025 підготовче засідання відкладено на 23.09.2025 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.09.2025 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів - до 29.10.2025 року, підготовче засідання відкладено на 07.10.2025 о 12 год. 00 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.10.2025 підготовче засідання відкладено на 20.10.2025 о 12 год. 20 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.10.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/2297/25. Призначено справу № 908/2297/25 до розгляду по суті на 30.10.2025 об 11 год. 30 хв.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 30.10.2025 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до 12.11.2025 о 09 год. 30 хв. В подальшому судом були оголошені перерви до 18.11.2025 о 14 год. 15 хв. та до 24.11.2025 об 11 год. 30 хв.
В судовому засіданні 24.11.2025 судом в порядку ст. 240 ГПК України проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення, роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В якості підстави для звернення з позовом позивач зазначив, що Акціонерне товариство «Укртрансгаз» до 01.01.2020 виконувало функції оператора газотранспортної системи - суб'єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» у спірний період виконувало функції суміжного оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Газорозподільна система, оператором якої був Відповідач, є суміжною системою, безпосередньо приєднаною до газотранспортної системи, оператором якої був Позивач, у зв'язку з чим, природний газ з газотранспортної системи до вказаної газорозподільної системи фізично надходить через фізичні точки входу/виходу між ними.
За твердженням позивача, на виконання вимог п. п. 4 п. 2 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС Позивач та Відповідач підписали акти приймання-передачі газу на ГРС за період грудень 2017, січень - червень 2018, якими підтверджуються загальні обсяги природного газу, передані із газотранспортної до газорозподільної системи. Також Відповідач на виконання обов'язків Оператора ГРМ за період листопад, грудень 2017, січень - червень 2018 подав Позивачу: алокації (звіт) про поділ фактичного обсягу (об'єму природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за звітні місяці спірного періоду; звіти про поділ фактичного обсягу (об'єму природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів); звіти про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за період листопад, грудень 2017, січень-червень 2018.
Посилаючись на приписи ст. ст. 37, 38 Закону «Про ринок природного газу», глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРС позивач стверджує, що Відповідач зобов'язаний був закупити природний газ в обсягах, достатніх для здійснення власної господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме для фізичного балансування ГРМ, об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат в ГРМ. Натомість Відповідач в порушення таких обов'язків протягом листопада, грудня 2017, січня-червня 2018 не здійснював закупівлю необхідної кількості обсягу природного газу для фізичного балансування ГРМ, об'ємів (обсягів) фактичних втрат та для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, відповідно ані сам Відповідач, ані жодний постачальник, не здійснив подання необхідної кількості обсягів природного газу на точку входу до газотранспортної системи для потреб Відповідача, проте з точки виходу з газотранспортної системи Відповідачем здійснено відбір обсягів природного газу для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ. Закуплених Відповідачем обсягів природного газу на віртуальній торговій точці по результатам розрахункових періодів газового місяця було недостатньо для повного покриття власних відборів природного газу АТ «Запоріжгаз» як Оператора ГРМ, у зв'язку з чим величина остаточних відборів Відповідача кожного місяця перевищувала обсяги поданого природного газу до газотранспортної системи.
Позивач зазначає, що загальний обсяг природного газу, що використаний Відповідачем на ВТВ та власні потреби за період листопад, грудень 2017, січень - червень 2018 та не був компенсований Відповідачем через договірні механізми, становить 23 227,938 тис.м.куб, з яких 249,274 тис.м.куб природного газу було придбано Відповідачем та подано до ГТС Позивача за актами приймання-передачі газу на ВТП. Таким чином перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу у листопаді, грудні 2017, січні-червні 2018 у АТ «Запоріжгаз» склало 23 227,938 тис.куб.м., чим було порушено Відповідачем необхідне співвідношення та зумовлено вжиття Позивачем заходів фізичного балансування для його відновлення шляхом купівлі і подання потрібного обсягу природного газу в газотранспортну систему з понесенням відповідних витрат.
Позивач доводить, що у листопаді, грудні 2017, січні-червні 2018 року здійснив закупівлю природного газу відповідно до актів приймання-передачі та платіжних доручень про їх оплату за договорами закупівлі природного газу від: ТОВ «Енерго-Сервісна компанія «Еско-Північ», договір № 1704000323 від 04.05.2017; ТОВ «Газоторгова компанія», договір № 1704000328 від 30.04.2017; ТОВ «Еру трейдінг», договори № 1704000322 від 30.04.2017 № 1712000417-ВТВ від 18.12.2017; АТ «НАК «Нафтогаз України», договори №№ 1709000301-ВТВ від 26.09.2017, 1709000302-ВТВ від 26.09.2017, 1709000303-ВТВ від 26.09.2017, 1709000304-ВТВ від 26.09.2017, 1709000305-ВТВ від 26.09.2017, 1709000306-ВТВ від 26.09.2017, 1712000407-ВТВ від 15.12.2017, 1712000409-ВТВ від 15.12.2017, 1712000411-ВТВ від 15.12.2017, 1712000412-ВТВ від 15.12.2017, 1712000414-ВТВ від 15.12.2017, 1712000416-ВТВ від 15.12.2017, 1712000654-ВТВ від 22.12.2017, 1712000655-ВТВ від 22.12.2017; 1801000000-ВТВ від 04.01.2018.
Відтак, за розрахунком позивача, його витрати, здійснені на закупівлю природного газу в обсязі 23 227,938 тис. куб. м (обсяг відбору природного газу із газотранспортної системи Відповідачем без подання такого обсягу до газотранспортної системи) протягом листопада - грудня 2017, січня-червня 2018 року складають 223 180 126,89 грн.
АТ «Укртрансгаз» зазначає, що природний газ був придбаний позивачем з метою фізичного балансування негативних місячних небалансів, які виникли внаслідок відбору АТ «Запоріжгаз» природного газу для задоволення власних потреб та виробничо-технологічних витрат та не був компенсований Позивачу через договірні механізми (оплату послуг балансування), відтак АТ «Укртрансгаз» звернулось до суду з позовними вимогами до АТ «Запоріжгаз» про відшкодування збитків в розмірі 223 180 126,89 грн.
19.08.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву (документ сформований в системі Електронний суд 18.08.2025, вх. №16682/08-08/25), за змістом якого АТ «Оператор газорозподільної мережі «Запоріжгаз» заперечило проти позову.
В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що у справі № 908/955/18 Господарський суд Запорізької області дійшов висновку про те, що позивачем не доведено належними доказами факт несанкціонованого відбору природного газу, та як наслідок неправильного застосування коефіцієнту 1,2, а отже заявлені вимоги про стягнення з відповідача за послуги балансування за період з січня 2017 р. по грудень 2017 р. та з січня 2018 р. по червень 2018 р. не підлягають задоволенню. Відтак зазначає, що у цій справі не підлягають доказуванню обставини, встановлені судом у справі № 908/955/18 між тими самими сторонами за тих самих обставин, а саме: за період з листопада 2017 р. по грудень 2017 р. та з січня 2018 р. по червень 2018 р. АТ «Укртрансгаз» не доведено належними доказами факт несанкціонованого відбору природного газу з боку АТ «Запоріжгаз».
Також відповідач указує, що АТ «Укртрансгаз», посилаючись на розділ XIII Кодексу ГТС, не надав доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов'язків з балансування системи, не надано жодної інформації щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи. Неподання таких доказів та відсутність загрози цілісності газотранспортної системи вказує на відсутність дій АТ «Укртрансгаз» з балансування газотранспортної системи.
Крім того відповідач вважає, що Позивачем не підтверджено придбання 23 227,938 тис.куб.м. природного газу на загальну вартість 223 180 126,89 грн у листопаді 2017 - червні 2018 року, які були подані до газотранспортної системи для відновлення порушеного співвідношення обсягів природного газу, з метою вжиття заходів фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок протиправних дій Відповідача. Зауважує, що з наявних у даній справі документів, а саме: договорів на закупівлю природного газу, актів приймання-передачі природного газу, платіжних доручень щодо перерахування коштів, які надані позивачем до позову, не вбачається, що саме на підставі вказаних документів було здійснено придбання природного газу у листопаді 2017 - червні 2018 року в обсязі 23 227,938 тис.куб.м. природного газу на загальну вартість 223 180 126,89 грн для вжиття заходів фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок протиправних дій Відповідача. Зауважує, що додані до Позову договори на підтвердження закупівлі природного газу, укладені в період квітень 2017 року - січень 2018 року, що суперечить положенням Кодексу ГТС щодо купівлі-продажу природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами. Як вбачається із поданих договорів та актів приймання-передачі газу, у спірний період цільове призначення використання природного газу зазначено як «для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та інших потреб», а також «для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування», відтак на підставі поданих документів не вбачається приймання-передачі газу у листопаді 2017 - червні 2018 року в обсязі 23 227,938 тис.куб.м. природного газу для вжиття заходів фізичного балансування в частині порушення співвідношення обсягів природного газу, спричиненого внаслідок саме протиправних дій Відповідача.
Щодо платіжних доручень, доданих до позову, відповідач зазначив, що платником у всіх платіжних дорученнях вказано іншу юридичну особу: «Філія «оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз» з кодом ЄДРПОУ 41635376, а не Позивача: Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (код ЄДРПОУ 30019801). Тому вказані документи не є належними доказами на підтвердження витрат Позивача.
За твердженням відповідача, АТ «Запоріжгаз» як оператор газорозподільних систем має законодавчо передбачене право на врегулювання не сплаченої заборгованості, яка виникла з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно, за процедурами передбаченими Законом України №1639 від 14.07.2021 «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу». З огляду за зазначене вважає, що незастосування Закону 1639-IХ до подібних спірних правовідносин може стати наслідком подвійного стягнення Позивачем оплати по суті за той самий газ (як оплату за послуги балансування відповідно до приписів Кодексу ГТС (в даному спорі - збитки), і як компенсацію згідно з приписами Закону 1639-IХ.
За змістом відповіді на відзив (документ сформований в системі Електронний суд 28.08.2025) позивач наполягав на задоволенні позову. Акцентував увагу суду, що предметом та підставами позовних вимог у справі № 908/955/18 були вимоги про стягнення боргу за надані послуги балансування на підставі договору та відповідних актів балансування, що лежить у площині комерційного балансування, тоді як у справі № 908/2297/25 відповідні обставини щодо надання послуг балансування вже не мають значення та не є підставами позову, а дослідженню на підставі інших доказів підлягають обставини завдання збитків, зокрема, законність набуття Відповідачем природного газу за рахунок АТ «Укртрансгаз», причинно-наслідковий зв'язок неправомірної поведінки Відповідача, які призвели до завдання збитків Позивачу в результаті дій, що не виходить за межі фізичного балансування.
Зауважує, що позивачем на виконання обов'язків Оператора ГТС у період з грудня 2017 року по липень 2018 року здійснено закупівлю природного газу з метою врегулювання негативного небалансу в системі, в тому числі зумовленого діями оператора ГРМ - ПАТ «Запоріжгаз», на підтвердження чого надано відповідні докази. За рахунок придбаних обсягів природного газу у спірному періоді Позивачем вжиті заходи фізичного балансування газотранспортної системи, зокрема, з метою забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точок виходу, порушеного, в тому числі, внаслідок неподання в указаному періоді оператором ГРМ - АТ «Запоріжгаз», до газотранспортної системи на точку входу природного газу, що відібраний останнім з метою покриття власних потреб.
Щодо посилань Відповідача на зазначення у платіжних дорученнях платником Філію «Оператор газотраспотрної системи України» АТ «Укртрансгаз», з кодом ЄДРПОУ 41635376, позивач указує, що філія не є юридичною особою. Відповідно до Положення про філію «Оператор газотранспортної системи України» Акціонерного товариства «Укртрансгаз» - Філія «ОГТС України» є відокремленим підрозділом Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (далі - Товариство), провадить свою діяльність від імені Товариства, не має статусу юридичної особи та здійснює частину функцій Товариства, що відповідає статутним цілям та завданням Товариства, відповідно до чинного законодавства України та цього Положення.
Щодо посилання Відповідача на Закон України № 1639-ІХ позивач зазначає, що таким законом визначено лише можливий механізм погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газорозподільної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплаченої станом на розрахункову дату. Натомість у справі № 908/955/18 відмовлено у стягненні боргу на підставі відповідного договору, відтак єдиним варіантом відшкодування витрат Позивача є стягнення завданих йому збитків у справі № 908/2297/25.
Відповідач у письмових поясненнях від 20.10.2025 вх. №21227/08-08/25 з посиланням на ст. 185, 188, 312 ПК України вказує, що кошти, які надходять платнику податку, як відшкодування збитків не включаються до бази оподаткування ПДВ. Тобто, податок на додану вартість не є збитком в розумінні ст. 22 ЦК України, тому, за твердженням відповідача, не може бути стягнутий з нього. Згідно наведеного відповідачем контррозрахунку, сума ПДВ, на яку слід зменшити заявлену до стягнення суму збитків, складає 37 196 687,82 грн, відтак сума збитків становить 185 983 439,08 грн. Зазначає, що оскільки позивач є платником ПДВ, контрагенти позивача за договорами, долученими до позову, є платниками ПДВ, тому позивач вже відніс собі у кредит суму ПДВ, а її стягнення з відповідача призведе до безпідставного збагачення позивача.
За змістом пояснень від 27.10.2025 вх. №21656/08-08/25 позивач зазначив, що витрати на закупівлю природного газу, що є предметом позовних вимог у цій справі, були здійснені Позивачем за ціною з урахуванням ПДВ, який було включено до складу податкового кредиту та на цю суму ПДВ було нараховано відповідні зобов'язання під час її включення до складу послуг з балансування обсягів природного газу. Однак право на такий податковий кредит було втрачено через відмову у задоволенні позовних вимог у справі № 908/955/18, а тому нараховані податкові зобов'язання Товариства були віднесені до витрат підприємства.
Під час розгляду справи по суті представниками сторін до суду скеровані письмові пояснення.
Так, позивач у поясненнях від 21.11.2025 вх. №23573/08-08/25 зазначив, що предметом позовних вимог у даній справі є, в тому числі, стягнення збитків на суму 6 560 384,62 грн, завданих безпідставним відбором Відповідачем в листопаді 2017 природного газу обсягом 752,449 тис.куб.м з ресурсу Позивача. В алокації за листопад 2017 Відповідач вказав, що відбір природного газу на потреби ВТВ, нормованих втрат газорозподільного підприємства складає 4 403,521 тис.куб.м, що є більшим, ніж обсяг, зазначений Позивачем в позовній заяві. Відповідач частково врегулював небаланс, закупивши природний газ обсягом 64,869 тис.куб.м., що підтверджує акт № б/н від 30.11.2017, підписаний між ТОВ «РГК Трейдінг» та ПАТ «Запоріжгаз». Таким чином, враховуючи наведене, обсяг природного газу який відібрав Відповідач з ресурсу Позивача у листопаді 2017 становить 4 338,652 тис.куб.м (4 403,521 тис.куб.м - 64,869 тис.куб.м).
Також позивач пояснив, що відповідно до акту надання послуг балансування від 30.11.2017 р. №11-17- 1512000705-БАЛАНС вартість наданих Відповідачу послуг з балансування обсягу небалансу 4 338,652 тис.куб.м у листопаді 2017 року склала 45 392 927,88 грн. В межах виконання постанови КМУ №256 від 04.03.2002 року «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», Відповідачем було здійснено часткову оплату наданих у листопаді 2017 послуг транспортування на суму 37 520 469,99 грн, що не заперечується Відповідачем. Ураховуючи здійснену Відповідачем часткову оплату, зобов'язання Відповідача за послуги балансування у листопаді 2017 із врегулювання небалансу виконані частково, в обсязі 3 586,203 тис.куб.м. відібраного природного газу. Відбір природного газу обсягом 752,449 тис.куб.м.(4 338,652 тис.куб.м - 3 586,203 тис.куб.м.) за листопад 2017 залишився неврегульованим та неоплаченим. Вартість неврегульованого обсягу визначена за середньозваженою ціною закупівлі природного газу за ринковими цінами (розрахунок якої міститься у матеріалах справи) та складає 6 560 384,62 грн. У наступних періодах, що є предметом розгляду у даній справі, вартість відібраних АТ «Запоріжгаз» обсягів природного газу з ресурсу АТ «Укртрансгаз» не були сплачені Позивачу, що і стало підставою для звернення до суду за захистом порушеного права.
Відповідач у письмових поясненнях від 24.11.2025 вх. №23628/08-08/25 підтвердив обставини врегулювання небалансу за листопад 2017 року, викладені позивачем. Повідомив, що АТ «Запоріжгаз» здійснювало оплату за природний газ в спірний період на виконання умов договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000705, укладеного з АТ «Укртрансгаз», за постановою КМУ від 04.03.2002 р. № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», за наступними платіжними дорученнями: від 27.12.2018 р. №25 на суму 4385847,06 грн (з яких 3801178,00 грн - за листопад 2017 р., 584669,06 грн - за жовтень 2017 р.); від 27.12.2018 р. №26 на суму 1000000,00 грн (за листопад 2017 р.); від 28.12.2018 р. №27 на суму 174641,57 грн (за листопад 2017 р.); від 11.06.2019 р. № 1 на суму 417355,26 грн (за листопад 2017 р.); -від 20.06.2019 р. №2 на суму 30000000,00 грн (за листопад 2017 р.)
В платіжних дорученнях в призначенні платежу вказано Постанову КМУ від 04.03.2002р. №256, оскільки кошти для сплати по договору транспортування природного газу від 17.12.2015 №1512000705 надходили за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Під час розгляду справи по суті позивач підтримав позов з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив. Наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, що викладені у відзиві та письмових поясненнях. Просив відмовити у задоволенні позову та врахувати наданих контррозрахунок.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі - АТ «Укртрансгаз», позивач) до 01.01.2020 виконувало функції оператора газотранспортної системи - суб'єкта господарювання, який на підставі ліцензії здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників). Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з транспортування природного газу затверджені постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201.
Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» (далі - АТ «Запоріжгаз», відповідач) у спірний період виконувало функції суміжного оператора газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) суб'єктом господарювання, який на підставі ліцензії, здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
За визначеннями, наведеними в п.5 глави І розділу І Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, оператор суміжної системи - оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, оператор іншої газотранспортної системи, який співпрацює з оператором газотранспортної системи; суміжна система - інша газотранспортна система, газорозподільна система, газосховище, установка LNG, система суміжного газовидобувного підприємства, інша система, що мають фізичне з'єднання з газотранспортною системою.
У спірних правовідносинах АТ «Запоріжгаз» діяло як оператор суміжної системи, який провадив господарську діяльність з розподілу природного газу в межах міста Запоріжжя та Запорізької області (крім міста Мелітополь, Мелітопольського, Веселівського, Приазовського районів та села Темирівка Гуляйпільського району), на підставі ліцензії, виданої згідно з Постановою НКРЕКП №810 від 19.06.2017.
Між АТ «Укртрансгаз» та АТ «Запоріжгаз» були складені та підписані акти приймання-передачі природного газу в період з листопада 2017 року по червень 2018 року, що підтверджують загальний обсяг природного газу, переданого з газотранспортної до газорозподільної системи.
Так, в листопаді 2017 року в газорозподільні мережі АТ «Запоріжгаз» прийнятий природний газ з урахуванням транзиту обсягом 127 908 906 куб. м; в грудні 2017 року - 137 611 932 куб. м; у січні 2018 року - 176 120 162 куб. м; в лютому 2018 року - 159 963 799 куб. м; в березні 2018 року - 168 520 430 куб. м; в квітні 2018 року - 55 540 462 куб. м; в травні 2018 року -35 639 084 куб. м; в червні 2018 - 36 009 621 куб. м. (т. 1 арк. спр. 101 - 104).
Згідно з актами прийому-передачі природного газу (балансуючими) (т.1, арк. спр. 105-107), АТ «Запоріжгаз» здійснювало придбання природного газу у ТОВ «РГК ТРЕЙДІНГ» у віртуальній торговій точці, зокрема, у листопаді 2017 року АТ «Запоріжгаз» прийнято 64,869 тис. куб. м, у грудні 2017 - 70,184 тис. куб.м, у січні 2018 - 90,258 тис куб.м, у квітні 2018 - 16,725 тис. куб.м, у травні 2018 - 4,167 тис. куб.м, у червні 2018 - 3,071 тис.куб.м.
Відповідачем на виконання обов'язків оператора ГРМ упродовж листопада 2017 року - червня 2018 року надано оператору ГТС інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним із споживачів, об'єкти якого під'єднані до його мережі: алокації (звіти) про поділ фактичного обсягу (об'єму природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) (ЕІС-код 56X1400000000018) за листопад - грудень 2017 року та січень-червень 2018 року (т. 1 арк. спр. 20 - 100), а також звіти про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за листопад 2017 року - червень 2018 року (т. 1 арк. спр.16-19).
Згідно наданих до матеріалів справи звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування АТ «Запоріжгаз» за спірний період вбачається, що відповідач (ЕІС-код 56X1400000000018) з точки виходу з газотранспортної системи здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, зокрема:
- з 01.11.2017 по 30.11.2017 в обсязі 4403,521 тис.куб.м згідно звіту №1 від 08.12.2017, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 64,869 тис.куб.м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс складає - 4338,652 тис.куб.м;
- з 01.12.2017 по 31.12.2017 в обсязі 6545,078 тис.куб.м згідно звіту №2 від 10.01.2017, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 70,184 тис.куб.м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс - 6474,894 тис.куб.м;
- з 01.01.2018 по 31.01.2018 в обсязі 5092,912 тис.куб.м згідно звіту №2 від 09.02.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 90,258 тис.куб.м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс 5002,654 тис.куб.м;
- з 01.02.2018 по 28.02.2018 в обсязі 4178,505 тис.куб.м згідно звіту №1 від 06.03.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» природний газ не подано, небаланс - 4178,505 тис.куб.м;
- з 01.03.2018 по 31.03.2018 в обсязі 3443,977 тис.куб.м згідно звіту №1 від 05.04.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» природний газ не подано; небаланс - 3443,977 тис.куб.м;
- з 01.04.2018 по 30.04.2018 року в обсязі 316,710 тис.куб.м згідно звіту №2 від 11.05.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 16,725 тис.куб.м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс - 299,985 тис.куб.м;
- з 01.05.2018 по 31.05.2018 в обсязі 1351,179 тис.куб.м згідно звіту №2 від 11.06.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 4,167 тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс - 1347,012 тис. куб. м;
- з 01.06.2018 по 30.06.2018 в обсязі 1731,533 тис.куб.м згідно звіту №2 від 11.07.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи АТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 3,071 тис.куб.м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс 1728,462 тис.куб.м.
Згідно з алокаціями (звітами) про поділ фактичного обсягу (об'єму природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз» між замовниками послуги транспортування (постачальниками) (ЕІС-код 56X1400000000018) за листопад - грудень 2017 року та січень- червень 2018 року, звітами про поділ фактичного обсягу (об'єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за вказаний період, фактичний місячний обсяг ВТВ, нормовані втрати газорозподільного підприємства у листопаді 2017 року склали 4338,652 тис.куб.м., у грудні 2017 року - 6474,894 тис.куб.м., у січні 2018 року - 5002,654 тис.куб.м., у лютому 2018 року - 4099,345 тис.куб.м., у березні 2018 року - 3365,941 тис.куб.м., у квітні 2018 року - 299,985 тис.куб.м, у травні 2018 року - 1347,012 тис.куб.м., у червні 2018 року - 1728,462 тис.куб.м.
Позивачем на виконання обов'язків Оператора ГТС здійснювалась закупівля природного газу, в тому числі з метою забезпечення балансування, що підтверджується договорами про закупівлю природного газу:
від 30.04.2017 №1704000322 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» з додатковими угодами №1 від 12.05.2017, №2 від 14.08.2017, №3 від 30.11.2017;
від 04.05.2017 №1704000323 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-СЕРВІСНА КОМПАНІЯ «ЕСКО-ПІВНІЧ» з додатковими угодами №1 від 04.05.2017, №2 від 26.05.2017;
від 30.04.2017 №1704000328 з Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАЗОТОРГОВА КОМПАНІЯ» з додатковою угодою №1 від 30.04.2017;
від 18.12.2017 №1712000417-ВТВ з Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 29.12.2017;
від 26.09.2017 №1709000301-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковою угодою №1 від 28.12.2017;
від 26.09.2017 №1709000302-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковою угодою №1 від 28.12.2017;
від 26.09.2017 №1709000303-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковою угодою №1 від 28.12.2017;
від 26.09.2017 №1709000304-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковою угодою №1 від 28.12.2017;
від 26.09.2017 №1709000305-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковою угодою №1 від 28.12.2017;
від 26.09.2017 №1709000306-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковою угодою №1 від 28.12.2017;
від 15.12.2017 №1712000407-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.03.2018, №4 від 31.05.2018, №5 від 31.05.2018;
від 15.12.2017 №1712000411-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.03.2018, №4 від 31.05.2018, №5 від 31.05.2018;
від 15.12.2017 №1712000412-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.03.2018, №4 від 31.05.2018, №5 від 31.05.2018;
від 15.12.2017 №1712000414-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.05.2018, №4 від 31.05.2018;
від 15.12.2017 №1712000416-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.05.2018, №4 від 31.05.2018;
від 22.12.2017 №1712000654-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.05.2018, №4 від 31.05.2018;
від 22.12.2017 №1712000655-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.05.2018, №4 від 31.05.2018;
від 04.01.2018 №1801000000-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 04.01.2018, №2 від 29.01.2018, №3 від 31.05.2018, №4 від 31.05.2018;
від 15.12.2017 №1712000409-ВТВ з Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» з додатковими угодами №1 від 28.12.2017, №2 від 28.02.2018, №3 від 31.03.2018, №4 від 31.05.2018, №5 від 31.05.2018.
До вказаних договорів про закупівлю природного газу між позивачем та продавцями були підписані акти приймання-передачі природного газу, зокрема за період листопад 2017 - червень 2018 року (т. 1 арк. спр. 207 - 247, т. 2 арк. спр. 1).
АТ «Укртрансгаз» здійснило оплату закупленого природного газу в спірному періоді відповідно до платіжних доручень, наявних в матеріалах справи (т. 2 арк. спр. 2-92).
Позивачем проведено та надано до матеріалів справи розрахунки середньозваженої ціни газу за 1000 куб.м згідно з договорами про закупівлю природного газу (т. 1 арк. спр. 12 - 15), яка в листопаді 2017 року становила 8718,71 грн, в грудні 2017 року - 9197,48 грн, в січні 2018 року - 9772,52 грн, у лютому 2018 року - 8816,77 грн, у березні 2018 року - 11 278,57 грн, у квітні 2018 року - 9311,58 грн, у травні 2018 року - 9556,52 грн, у червні 2018 року - 9736,04 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі №908/955/18, залишеним без змін постановами Центрального апеляційного господарського суду від 02.03.2020 та Верховного Суду від 02.07.2020 встановлено обставини відбору природного газу Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» за період 2016, 2017 років, січень - червень 2018 року та врегулювання таких відборів шляхом надання позивачем послуг балансування обсягів природного газу із застосуванням договірного механізму відповідно до договору транспортування природного газу №1512000705 від 17.12.2015 на підставі актів надання послуг балансування обсягів природного газу.
Рішенням Господарського суду Запорізької області у цій справі встановлено, що виникнення в точці виходу до газорозподільної системи відповідача (оператора ГРМ) неврегульованого негативного небалансу обсягів природного газу за спірні періоди відбулося внаслідок дій Компанії щодо ненадання споживачу - АТ «Запоріжгаз» номінації на плановий обсяг газу на вказаний період. Проте вказана обставина не звільняла Компанію від обов'язку постачати природний газ зазначеному споживачу за укладеним між ними договором постачання природного газу. Оскільки Компанія наділена спеціальними обов'язками щодо постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, бюджетними установами/організаціями, є ліцензіатом та монополістом з постачання природного газу, то на підставі Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, Правил постачання природного газу та розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 р. № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», Компанія зобов'язана постачати природний газ, у тому числі АТ «Запоріжгаз», шляхом своєчасної видачі номінацій.
При цьому з огляду на встановлений спеціальним законодавством у сфері газопостачання механізм постачання природного газу можливість відбору АТ «Запоріжгаз» із газотранспортної системи погоджених у відповідних договорах з Компанією обсягів природного газу перебуває у безпосередній залежності від належного виконання Компанією своїх зобов'язань з підтвердження обсягів природного газу шляхом своєчасної видачі номінацій, тобто видача Компанією номінацій є однією з гарантій безперебійного постачання виробнику теплової енергії природного газу з метою виробництва теплової енергії в опалювальний сезон.
Тому невидача або несвоєчасна видача номінацій Компанією є неправомірною та унеможливлює безперешкодне отримання АТ «Запоріжгаз» необхідних обсягів природного газу, оскільки, у тому числі, може мати наслідком обмеження або взагалі припинення надання АТ «Запоріжгаз» послуг з розподілу природного газу у зв'язку з неотриманням від Компанії як постачальника газу підтверджених обсягів природного газу для АТ «Запоріжгаз».
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність несанкціонованого відбору природного газу з ГТС, Оператором якої є позивач, споживачем - АТ «Запоріжгаз» у спірні періоди та, як наслідок, неправомірності віднесення на Оператора ГРМ - відповідача у справі негативного небалансу у вказаному об'ємі та відшкодування витрат з оплати наданих послуг балансування.
Ураховуючи здійснену Відповідачем часткову оплату, зобов'язання Відповідача за послуги балансування у листопаді 2017 із врегулювання небалансу виконані частково, в обсязі 3 586,203 тис.куб.м. відібраного природного газу, шляхом застосування договірного механізму. Втім, відбір природного газу обсягом 23 227,938 тис. куб. м (в тому числі 752,449 тис.куб.м.(4 338,652 тис.куб.м - 3 586,203 тис.куб.м.) за листопад 2017р., 6474,894 тис. куб. м за грудень 2017 р., 5002,654 тис. куб. м за січень 2018 р., 4178,505 тис. куб. м за лютий 2018 р., 3443,977 тис. куб. м за березень 2018 р., 299,985 тис. куб. м за квітень 2018 р., 1347,012 тис. куб. м за травень 2018 р., 1728,462 тис. куб. м за червень 2018 р., залишився неврегульованим та неоплаченим, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення збитків.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Правовіднисини сторін є господарськими та виникли з підстав неналежного виконання відповідачем обов'язків оператора ГРМ та замовника послуг транспортування із закупівлі природного газу для покриття власних витрат природного газу для здійснення своєї господарської діяльності та здійснення відбору природного газу із газотранспортної системи в обсязі більшому, ніж подано до газотранспортної системи.
Господарська діяльність з транспортування природного газу здійснюється з дотриманням вимог Законів України «Про трубопровідний транспорт», «Про ринок природного газу», Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493, Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, які регулюють ринок природного газу.
На спірні правовідносини сторін, як учасників ринку природного газу, операторів суміжних (відповідно газотранспортної та газорозподільної) систем трубопровідного транспорту, що існували протягом листопада 2017 року - червня 2018 року, поширюється дія Кодексу ГТС у редакції з урахуванням змін, внесених Постановами НКРЕКП № 615 від 28.04.2017 та №1437 від 27.12.2017, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, та Кодексу ГРМ в його редакції, що діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин.
За частиною 2 ст.12 Закону України «Про трубопровідний транспорт» підприємства, установи та організації трубопровідного транспорту здійснюють приймання, збереження, перевантаження і транспортування трубопроводами, в тому числі з метою транзиту, вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин на основі договорів з урахуванням економії ефективності та пропускної спроможності магістральних трубопроводів.
Згідно ч.1 ст.32 Закону України «Про ринок природного газу» транспортування природного газу здійснюється на підставі та на умовах договору транспортування природного газу в порядку, передбаченому Кодексом ГТС та іншими нормативно-правовими актами.
За п.4 глави 1 розділу І Кодексу ГТС доступ суб'єктів ринку природного газу до газотранспортної системи здійснюється, зокрема, за принципом надання оператором ГТС послуг доступу та приєднання виключно на договірних засадах.
Оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб'єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Оператор газотранспортної системи зобов'язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб. Оператор газотранспортної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, в недискримінаційний і прозорий спосіб та на ринкових умовах (ч.1 ст.20, п.4 ч.2 та ч.7 ст.22 Закону України «Про ринок природного газу»).
Газорозподільна система, оператором якої у спірному періоді був відповідач, є суміжною системою, безпосередньо приєднаною до газотранспортної системи, оператором якої був позивач, у зв'язку з чим природний газ з газотранспортної системи до газорозподільної системи фізично надходить через точки входу/виходу між ними.
Відповідно до п.2 глави 2 розділу II Кодексу ГТС у газотранспортній системі виділяються точки виходу з фізичним розташуванням (далі - фізичні точки виходу) та віртуальні точки виходу з невизначеним фізичним розташуванням (далі - віртуальна точка).
Віртуальною точкою є точка в газотранспортній системі з невизначеним фізичним розташуванням, в якій об'єднуються одна чи більше фізичних точок з фізичним розташуванням (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Відповідно до п. 3 розділу ІІ Кодексу ГРМ надходження природного газу до ГРМ здійснюється в місцях її фізичного з'єднання з: газотранспортною системою; суміжними газорозподільними системами; мережами газодобувних підприємств та виробників біогазу або інших видів газу з альтернативних джерел, об'єкти яких підключені до ГРМ.
Для кожної газорозподільної зони оператор газотранспортної системи створює одну віртуальну точку виходу до газорозподільної системи, що охоплює всі точки виходу до цієї системи, розташовані на території ліцензованої діяльності оператора газорозподільної системи (п. 3 глави 2 розділу II Кодексу ГТС).
Відповідно до п. п. 4 п. 2 глави 7 розділу ІІІ Кодексу ГТС, приймання-передача природного газу між оператором газотранспортної системи та оператором газорозподільної системи відбувається в точках комерційного обліку газу на газорозподільних станціях і оформлюється актами приймання-передачі, що підписуються представниками цих сторін не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.
На виконання зазначених вимог Кодексу ГТС, Позивач та Відповідач підписали акти приймання-передачі газу на ГРС за період листопад - грудень 2017, січень - червень 2018, якими підтверджуються загальні обсяги природного газу, передані із газотранспортної до газорозподільної системи.
Позивачем, як оператором газотранспортної системи, здійснюється процедура алокації - віднесення обсягу природного газу в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи по замовниках послуг транспортування (у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів)) з метою визначення за певний період обсягів небалансу таких замовників (пункт 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).
Для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації оператори газорозподільних систем, суміжні газовидобувні підприємства, газовидобувні підприємства, підключені безпосередньо до газорозподільної системи, оператор газосховищ, оператор установки LNG зобов'язані надавати інформацію про обсяги подачі та/або відбору природного газу за формою оператора газотранспортної системи, розміщеною на його веб-сайті та у строки, визначені цим Кодексом. При цьому відповідальність за правильність наданої інформації несуть надавачі такої інформації (п.3 глави 1 Розділу ХІІ Кодексу ГТС).
Водночас, відповідно до п.1 глави 3 Розділу ХІІ Кодексу ГТС для забезпечення належного виконання оператором газотранспортної системи процедури алокації по замовниках послуг транспортування (в розрізі його споживачів) в точках виходу до газорозподільних систем оператори відповідних газорозподільних систем зобов'язані подавати оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний обсяг споживання природного газу кожним споживачем (у тому числі побутовим споживачем), об'єкти якого підключені до газорозподільної системи та якому (його точкам комерційного обліку) оператор газорозподільної системи в установленому порядку присвоїв персональний EIC-код як суб'єкта ринку природного газу (окремої точки комерційного обліку) та передав його до бази даних оператора газотранспортної системи.
Відповідач, на виконання зазначених обов'язків Оператора ГРМ за період листопад, грудень 2017, січень - червень 2018, подав Позивачу: алокації (звіт) про поділ фактичного обсягу (об'єму природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) за звітні місяці спірного періоду; звіти про поділ фактичного обсягу (об'єму природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ «Запоріжгаз», між замовниками послуги транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів); звіти про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування за період листопад, грудень 2017, січень-червень 2018.
Згідно наданих до матеріалів справи звітів про надходження та розподіл природного газу замовника послуг транспортування АТ «Запоріжгаз» за спірний період вбачається, що відповідач (ЕІС-код 56X1400000000018) з точки виходу з газотранспортної системи здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, в період з 01.11.2017 по 30.11.2017 в обсязі 4403,521 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 64,869 тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс складає - 4338,652 тис. куб. м; з 01.12.2017 по 31.12.2017 в обсязі 6545,078 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 70,184 тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс - 6474,894 тис. куб. м; з 01.01.2018 по 31.01.2018 в обсязі 5092,912 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 90,258 тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс 5002,654 тис. куб. м; з 01.02.2018 по 28.02.2018 в обсязі 4178,505 тис. куб. м згідно звіту №1 від 06.03.2018, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» природний газ не подано, небаланс - 4178,505 тис. куб. м; з 01.03.2018 по 31.03.2018 в обсязі 3443,977 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» природний газ не подано; небаланс - 3443,977 тис. куб. м; з 01.04.2018 по 30.04.2018 року в обсязі 316,710 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 16,725 тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс - 299,985 тис. куб. м; з 01.05.2018 по 31.05.2018 в обсязі 1351,179 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 4,167 тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс - 1347,012 тис. куб. м; з 01.06.2018 по 30.06.2018 в обсязі 1731,533 тис. куб. м, натомість на точці входу до газотранспортної системи ПАТ «Запоріжгаз» подано природний газ обсягом 3,071тис. куб. м, придбаний в ТОВ «РГК Трейдинг» (ЕІС-код 56Х9377777777771), небаланс 1728,462 тис. куб. м.
Ураховуючи здійснену Відповідачем часткову оплату, зобов'язання Відповідача за послуги балансування у листопаді 2017 із врегулювання небалансу виконані частково, в обсязі 3 586,203 тис.куб.м. відібраного природного газу, шляхом застосування договірного механізму. Втім, відбір природного газу обсягом 23 227,938 тис. куб. м (в тому числі 752,449 тис.куб.м. (4 338,652 тис.куб.м - 3 586,203 тис.куб.м.) за листопад 2017р., 6474,894 тис. куб. м за грудень 2017 р., 5002,654 тис. куб. м за січень 2018 р., 4178,505 тис. куб. м за лютий 2018 р., 3443,977 тис. куб. м за березень 2018 р., 299,985 тис. куб. м за квітень 2018 р., 1347,012 тис. куб. м за травень 2018 р., 1728,462 тис. куб. м за червень 2018 р., залишився неврегульованим та неоплаченим.
Відповідно до ч.3 ст.37 та ч.5 ст.38 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи забезпечує здійснення покладених на нього цим Законом функцій за рахунок своїх фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів. Оператор газорозподільної системи придбаває енергоресурси, необхідні для здійснення своєї господарської діяльності, в недискримінаційний та прозорий спосіб.
Пунктами 1, 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ визначено, що з урахуванням специфіки переміщення природного газу газорозподільною системою, пов'язаною з умовною нормативною герметичністю газопроводів, з'єднувальних деталей, арматури, компенсаторів, газового обладнання, інших приладів та обладнання (тобто стан, за якого можливий витік газу, що не може бути зафіксований органолептичним методом) та витоками газу під час технічного огляду чи обслуговування, поточного ремонту, заміни арматури, приладів, обладнання, устаткування, оператор ГРМ укладає договір (договори) на закупівлю природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності.
Об'єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу за підсумками місяця та календарного року визначається Оператором ГРМ відповідно до глави 1 розділу ХІI цього Кодексу та розраховується як різниця між об'ємом (обсягом) надходження природного газу, до ГРМ у відповідний період і об'ємом (обсягом) природного газу який розподілений між підключеними до / через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ протягом зазначеного періоду.
Оператор ГРМ для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ) закуповує природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.
Виходячи зі змісту наведених норм, на відповідача, як оператора ГРМ, покладений обов'язок закуповувати природний газ в обсягах, достатніх для здійснення власної господарської діяльності з розподілу природного газу, а саме для фізичного балансування ГРМ, об'ємів (обсягів) фактичних витрат та виробничо-технологічних витрат у ГРМ.
Отже, в процесі здійснення діяльності з розподілу природного газу відповідач ніс виробничі витрати природного газу, а відтак для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності повинен був здійснити закупівлю природного газу в обсягах, достатніх для надання послуг з розподілу природного газу.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач упродовж листопада 2017 - червня 2018 р.р. не здійснив закупівлю необхідного обсягу природного газу для покриття об'ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ для забезпечення фізичного балансування ГРМ та власної господарської діяльності. Закуплених АТ «Запоріжгаз» обсягів природного газу на віртуальній торговій точці в ТОВ «РГК Трейдинг» по результатам розрахункових періодів газового місяця було недостатньо для повного покриття власних відборів природного газу, як оператором ГРМ, у зв'язку з чим величина остаточних відборів відповідача кожного місяця перевищувала обсяги поданого природного газу до газотранспортної системи замовниками послуги.
Отже, перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу у листопаді, грудні 2017, січні-червні 2018 у АТ «Запоріжгаз» склало 23 227,938 тис.куб.м., чим було порушено Відповідачем необхідне співвідношення та зумовлено вжиття Позивачем заходів фізичного балансування для його відновлення шляхом купівлі і подання потрібного обсягу природного газу в газотранспортну систему з понесенням відповідних витрат.
Приписами ст.20, 22 Закону України «Про ринок природного газу» на позивача, як оператора ГТС, покладено обов'язок здійснення балансування газотранспортної системи.
Балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.
Фізичне балансування - заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
Комерційне балансування - діяльність оператора газотранспортної системи, що полягає у визначенні та врегулюванні небалансу, який виникає з різниці між обсягами природного газу, що надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, відібраного через точку виходу, у розрізі замовників послуг транспортування, що здійснюється на основі алокації (п. 5 глави 1 розділу I Кодексу ГТС).
Позивач в рамках здійснення балансування газотранспортної системи здійснює, зокрема, фізичне балансування, чим є заходи, що вживаються оператором газотранспортної системи для забезпечення цілісності газотранспортної системи, а саме, необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу (п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС).
Розділом XIII Кодексу ГТС, який регулює заходи фізичного балансування, передбачено, що якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів: 1) купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами; 2) регулювання обсягу надходження газу в газотранспортну систему (точки входу та/або виходу) у випадках, передбачених Національним планом дій та цим Кодексом; 3) регулювання обсягу природного газу, який знаходиться в газотранспортній системі; 4) регулювання обсягу природного газу, який зберігається у газосховищах, які знаходяться в управлінні оператора ГТС.
Цілісність газотранспортної системи - стан газотранспортної системи, за якого тиск і фізико-хімічні показники природного газу залишаються в межах між мінімальним та максимальним рівнями, визначеними оператором газотранспортної системи, що технічно гарантують транспортування природного газу (п.47 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Оператор ГТС вживає заходи фізичного балансування в цілому відносно всього небалансу в газотранспортній системі, що утворюється всіма суб'єктами ринку природного газу, тим самим забезпечується той стан газотранспортної системи, що технічно гарантує транспортування природного газу. Водночас в межах заходів комерційного балансування визначається небаланс кожного конкретного суб'єкта для його врегулювання.
Згідно з п.2 розділу XIII Кодексу ГТС Оператор газотранспортної системи надає послуги балансування виключно з метою підтримання звичайного рівня функціонування газотранспортної системи в разі недотримання замовниками послуг транспортування своїх підтверджених номінацій.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок природного газу» замовник - фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG.
За визначеннями, наведеними у п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); небаланс - різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.
Верховний Суд у постанові від 16.02.2024 у справі №905/2044/19 виснував, що відібрання підприємствами обсягів природного газу з ГТС без номінацій призводить до негативного небалансу, який вноситься в алокацію на оператора ГРМ та який потребує балансування в системі (відновлення обсягу відібраного газу з ГТС шляхом його закупівлі), зокрема з боку оператора ГТС. Тобто, в такому випадку відбувається надання оператором ГТС послуг балансування, які підлягають оплаті (компенсації вартості газу, необхідного для відновлення балансу ГТС).
Правова природа послуг балансування при негативному місячному небалансі полягає у відшкодуванні на договірних засадах вартості спожитих обсягів природного газу Оператору газотранспортної системи, які подаються ним на точку входу в газотранспортну систему в межах заходів фізичного балансування.
Відбори обсягів природного газу з точки виходу з газотранспортної системи без подачі обсягів природного газу на точку входу до газотранспортної системи призводять не лише до порушення необхідного співвідношення та утворення негативного небалансу, а передусім, є свідченням того, що відбір енергоресурсу здійснюється за рахунок технологічного газу, яким наповнена газотранспортна система для підтримання тиску, забезпечення процесу транспортування, належного функціонування системи тощо.
Відбір природного газу у такий спосіб суб'єктами ринку безумовно впливає на рівень тиску в газотранспортній системі, відповідно падіння тиску та його низький рівень технічно не забезпечують гарантію транспортування природного газу, що очевидно стає загрозою цілісності газотранспортної системи. Оператор газотранспортної системи з метою відвернення такої загрози невідкладно вимушений компенсувати падіння тиску в газотранспортній системі подачею додаткових обсягів природного газу, тим самим замістити здійснені з точки виходу відбори обсягів природного газу, що не подавались на точку входу до газотранспортної системи. В цьому полягає мета фізичного балансування. Для цього АТ «Укртрансгаз», як оператором ГТС, здійснюється закупівля необхідного ресурсу природного газу відповідно до підпункту 1 п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС.
Якщо існує загроза цілісності газотранспортної системи, оператор газотранспортної системи вживає таких заходів, зокрема, купівлю-продаж природного газу за короткостроковими договорами в точці, в якій відбувається передача природного газу, а в разі відсутності такої можливості - за конкурсною процедурою та за ринковими цінами (пп.1 п. 3 розділу ХІІІ Кодексу ГТС).
Пунктом 10 розділу XIII Кодексу ГТС встановлено, що Оператор ГТС для забезпечення власної господарської діяльності (у тому числі для балансування, власних виробничо-технічних потреб, покриття витрат та виробничо-технологічних витрат) придбаває природний газ у власника природного газу (у тому числі у газовидобувного підприємства, оптового продавця, постачальника) на загальних підставах та ринкових умовах.
Позивачем на виконання обов'язків Оператора ГТС у період з листопада 2017 р. по червень 2018 р. здійснено закупівлю природного газу з метою врегулювання негативного небалансу в системі, в тому числі зумовленого діями оператора ГРМ - АТ «Запоріжгаз», на підтвердження чого надано засвідчені копії договорів про закупівлю природного газу, актів приймання-передачі природного гназу та платіжних доручень на підтвердження проведення АТ «Укртрансгаз» оплати у рахунок закупленого природного газу в спірному періоді.
За розрахунками середньозваженої ціни газу за 1000 куб.м згідно з договорами про закупівлю природного газу, проведеними позивачем, в листопаді 2017 року така ціна становила 8718,71 грн, в грудні 2017 року - 9197,48 грн, в січні 2018 року - 9772,52 грн, у лютому 2018 року - 8816,77 грн, у березні 2018 року - 11 278,57 грн, у квітні 2018 року - 9311,58 грн, у травні 2018 року - 9556,52 грн, у червні 2018 року - 9736,04 грн.
Відтак, вартість природного газу, який був відібраний відповідачем та використаний ним для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газорозподільної системи, для здійснення власної господарської діяльності в обсязі 23 227,938 тис. куб. м становить 223 180 126,89 грн, з яких 6 560 384,62 грн - витрати на закупівлю природного газу в листопаді 2017 (752,449 тис.куб. м * 8718,71 грн), 59 552 708,07 грн - в грудні 2017 р. (6474,894 тис.куб.м * 9197,48 грн), 48 888 536,27 грн в січні 2018 р. (5002,654 тис.куб.м * 9772,52 грн), 36 840 917,53 грн в лютому 2018 р. (4178,505 тис.куб.м * 8816,77 грн), 38 843 135,67 грн в березні 2018 р. (3443,977 тис.куб.м * 11 278,57 грн), 2 793 334,33 грн в квітні 2018 р. (299,985 тис.куб.м * 9311,58 грн), 12 872 752,51 грн в травні 2018 р. (1347,012 тис.куб.м * 9556,52 грн), 16 828 357,89 грн в червні 2018 р. (1728,462 тис.куб.м * 9736,03 грн).
Відповідно до ст. 3, 321 ЦК України, однією із засад цивільного законодавства є, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ст. 16, ч. 1 ст. 22 ЦКУкраїни захист цивільних прав та інтересів здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування збитків. Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 218 ГК України, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, у сфері господарювання застосовуються господарські санкції, однією з яких є відшкодування збитків. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідно до ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За загальним правилом, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вини.
Суд констатує, що у спірних правовідносинах наявні всі підстави для притягнення відповідача до господарсько-правової відповідальності із застосуванням господарської санкції у вигляді відшкодування (стягнення) збитків, оскільки в таких правовідносинах наявне вчинене відповідачем правопорушення, про що свідчить наявність складу цивільного правопорушення.
Щодо протиправної поведінки відповідача.
Внаслідок протиправної бездіяльності відповідач у листопаді 2017 - червні 2018 в порушення вимог ст. ст. 37, 38 Закону «Про ринок природного газу» та згідно глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРС, вимог Кодексу ГТС не здійснив закупівлю природного газу в обсягах, необхідних для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газорозподільної системи, одночасно здійснюючи свою господарську діяльність вчинив протиправні дії з відбору та використання для вищезазначених потреб у спірний період 23 227,938 тис.куб.м природного газу з газотранспортної системи, який належить позивачу. При цьому також внаслідок протиправної бездіяльності відповідач в порушення положень законодавства не врегулював негативний небаланс, що виник внаслідок його протиправних дій.
Також відповідачем у спірний період систематично порушувалось право позивача на безпечне функціонування та стабільну роботу газотранспортної системи (за надійну та безпечну експлуатацію якої на виключних засадах відповідав позивач) шляхом перевищення обсягів відібраного природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу в газотранспортну систему та відбором вказаних обсягів відповідачем. Зазначене призводило до порушення необхідного співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраного з точок виходу.
Таким чином, відбір Оператором ГРМ природного газу з газотранспортної системи, власником якого є Позивач, свідчить про наявність протиправної поведінки Відповідача, яка завдала шкоди Позивачу.
Щодо наявності завданих збитків позивачу.
Як свідчать матеріали справи, позивач для уникнення порушення співвідношення обсягів природного газу в газотранспортній системі, спричиненого внаслідок протиправних дій Відповідача, закупив та здійснив його подання до газотранспортної системи природний газ в обсязі 23 227,938 тис.м.куб, загальна вартість якого, виходячи із положень ст. 623 ЦК України, становить 223 180 126,89 грн, що складають реальні збитки Позивача.
Щодо наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою Відповідача та завданими збитками.
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і збитками позивача полягає у тому, що належний позивачу на праві власності природний газ в обсязі 23 227,938 тис.куб.м, який було подано позивачем до газотранспортної системи для відновлення співвідношення в рамках заходів фізичного балансування, був безпідставно відібраний відповідачем на точці виходу із газотранспортної системи в обсягах, які він не придбавав та не подавав на точку входу до газотранспортної системи для транспортування, та використаний відповідачем в процесі здійснення власної господарської діяльності під час розподілу природного газу. Внаслідок зазначеного позивач втратив власне майно та зазнав реальних збитків в розмірі вартості втрачених обсягів.
Щодо наявності вини відповідача.
Наявність вини Відповідача полягає у невиконанні ним обов'язку закупити природний газ у власника природного газу (в тому числі ГДП, ВБГ, оптового продавця, постачальника) для забезпечення власної господарської діяльності (в тому числі для фізичного балансування ГРМ, власних виробничо-технічних потреб та для покриття фактичних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ), на загальних підставах та ринкових умовах, встановлених п. 4 глави 6 розділу ІІІ Кодексу ГРМ, з одночасним протиправним відбором обсягів природного газу з газотранспортної системи на точці виходу, відібраних ним для покриття виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ, за відсутності джерел надходження, без подачі обсягів природного газу, що мали бути закуплені Відповідачем, до газотранспортної системи на точці входу.
Також наявність вини Відповідача полягає у не врегулюванні його небалансу в порядку, визначеному Кодексом ГТС та у фактичному відборі спірних обсягів з ресурсів природного газу Позивача, без підтверджених номінацій.
Щодо розміру збитків у вигляді витрат, понесених позивачем на закупівлю природного газу та балансування газотранспортної системи, завданих внаслідок протиправних дій відповідача.
Як зазначено судом вище, матеріали справи свідчать, що на виконання обов'язків Оператора газотранспортної системи покладених Законом «Про ринок природного газу», Кодексом ГТС, позивач у спірний період здійснив закупівлю природного газу з метою врегулювання негативного небалансу в системі, в тому числі зумовленого діями Оператора ГРМ - відповідача у справі. Вартість природного газу, який був відібраний відповідачем та використаний ним для забезпечення виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат газорозподільної системи, для здійснення власної господарської діяльності в обсязі 23 227,938 тис. куб. м становить 223 180 126,89 грн.
Безпосередній факт закупівлі природного газу за наведеними вище договорами підтверджується актами приймання передачі природного газу за період листопад 2017 - червень 2018; платіжними дорученнями щодо проведення позивачем оплати у рахунок закупленого природного газу в спірному періоді.
Таким чином, позивачем за рахунок придбаних обсягів природного газу у листопаді - 2017 - червні 2018 були вжиті заходи фізичного балансування газотранспортної системи, в тому числі для забезпечення співвідношення обсягів природного газу, що фізично надійшли через точки входу, і обсягів природного газу, фізично відібраних з точок виходу, яке було порушено внаслідок неподання до газотранспортної системи Позивача на точку входу 23 227,938 тис.м.куб природного газу для потреб відповідача та відбору ним на точці виходу, що стало наслідком протиправних дій відповідача.
Виходячи з такого, витрати, які позивач здійснив на закупівлю зазначеного обсягу природного газу у листопаді 2017 - червні 2018 року складають 223 180 126,89 грн, що є витратами позивача, які він поніс у спірний період в процесі балансування та підтримання тиску в газотранспортній системі та з метою забезпечення цілісності газотранспортної системи та вимог щодо експлуатації газотранспортної системи, а також витрати на закупівлю втрачених обсягів природного газу.
За наведених обставин, заподіяні збитки підлягають відшкодуванню відповідачем на користь позивача.
При цьому, не спростовують відповідних висновків суду доводи відповідача про наявність рішення Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/955/18, яким було відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за послуги балансування обсягів природного газу, в т.ч. за спірний період.
Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.10.2019 у справі № 908/955/18, залишеним без змін за результатами його апеляційного та касаційного перегляду, мають преюдиційне значення, в силу частини 4 статті 75 ГПК України, та не потребують повторного доведення.
Так, під час розгляду справи №908/955/18 судом установлено, що виникнення в точці виходу до газорозподільної системи відповідача (оператора ГРМ) неврегульованого негативного небалансу обсягів природного газу за спірні періоди відбулося внаслідок дій Компанії щодо ненадання споживачу - АТ «Запоріжгаз» номінації на плановий обсяг газу на вказаний період.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність несанкціонованого відбору природного газу з ГТС, Оператором якої є позивач, споживачем - АТ «Запоріжгаз» у спірні періоди та, як наслідок, неправомірності віднесення на Оператора ГРМ - відповідача у справі негативного небалансу у вказаному об'ємі та відшкодування витрат з оплати наданих послуг балансування. Втім, у справі № 908/955/18 судом не встановлено факту відсутності відбору Відповідачем обсягів природного газу із газотранспортної системи у спірний період.
Господарським судом ураховується, що позивач поніс витрати, пов'язані з невиконанням відповідачем обов'язків Оператора ГРМ закупити природний газ (що підтверджується матеріалами справи), і такі витрати залишились не відшкодованими.
Також при прийнятті даного рішення суд ураховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2024 у справі № 927/977/23, що обставини надання послуг балансування на підставі договору та завдання збитків внаслідок незаконного відбору газу з газотранспортної системи передбачають відповідний перелік доказів, якими повинні підтверджуватися зазначені обставини. Тобто, якщо в першому випадку суди повинні встановити наявність договірних відносин в частині здійснення балансування системи, то у випадку завдання шкоди суди повинні дослідити в першу чергу причини виникнення збитків, їх наслідки, дії позивача та відповідача та чи наявний взаємозв'язок між діями відповідача та завданими позивачу збитками.
Виходячи з аналізу висновків Верховного Суду, можна зробити висновки про те, що предметом та підставами позову у справі № 908/955/19 були вимоги про стягнення боргу за надані послуги балансування на підставі договору та відповідних актів балансування, що лежить у площині комерційного балансування, тоді як у справі № 908/2297/25 відповідні обставини щодо надання послуг балансування вже не мають значення та не є підставами позову, а на підставі інших доказів дослідженню підлягають обставини завдання збитків, зокрема, законність набуття відповідачем природного газу за рахунок позивача, причинно-наслідковий зв'язок неправомірної поведінки Відповідача, які призвели до завдання збитків позивачу в результаті дій, що не виходить за межі фізичного балансування.
Оцінюючи аргументи відповідача про не надання позивачем доказів резервування частини діючої ємності газосховища, потужності закачування та відбору газосховища, що необхідні для виконання ним обов'язків з балансування системи, інформації щодо технічних параметрів звичайного рівня функціонування газотранспортної системи, що вказує на відсутність дій АТ «Укртрансгаз» з балансування газотранспортної системи, суд з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у постанові від 25.04.2024 у справі № 927/977/23 зазначає, що у такій категорії справ як стягнення збитків, позивач (оператор ГТС) не повинен доводити існування загрози цілісності ГТС, наявності в нього ресурсу природного газу саме для врегулювання небалансів відповідача. Доведенню в межах справи № 908/2297/25 підлягають причини виникнення збитків, їх наслідки, дії позивача та відповідача, наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими позивачу збитками.
Щодо посилання Відповідача на Закон України № 1639-ІХ, суд зазначає таке.
Законом України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (далі - Закон 1639-ІХ), який набрав чинності 29.08.2021, встановлено особливий порядок врегулювання заборгованості операторів газорозподільних систем, у тому числі підтвердженої судовими рішеннями, які набрали законної сили, за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 року включно, не сплаченої станом на розрахункову дату, тобто врегулювання заборгованості операторів ГРМ перед особою, що здійснювала функції оператора ГТС до 31.12.2019.
Для участі у процедурі врегулювання заборгованості (грошових зобов'язань) суб'єкти ринку природного газу включаються до Реєстру, який веде Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Рішення про включення або про відмову у включенні до Реєстру приймається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та оприлюднюється на її офіційному веб-сайті (ч. 1, ч. 2 ст. 3 Закону № 1639-IX).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10 листопада 2022 р. № 1412 АТ «Запоріжгаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Відповідач додатково до поданої ним Заяви про включення до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, надав Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг додаткові докумети, зокрема, ліцензії, довідку про обсяги та структуру дебіторської та кредиторської заборгованості, розрахунок обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, акт звіряння сум для врегулювання відповідно до Закону № 1639-IX станом на 14.02.2023 між АТ «Укртрансгаз» та АТ «Запоріжгаз».
Відповідно до частини 3 ст. 4 Закону № 1639-IX, взаєморозрахунки проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, у межах видатків спеціального фонду державного бюджету за цільовим призначенням та в обсягах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України, згідно з договором про організацію взаєморозрахунків, який укладається між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в обліку учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору, та в обсязі, що не перевищує підтверджену учасниками заборгованість.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону № 1639-IX реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється після проведення розрахунків, передбачених статтею 4 цього Закону, шляхом розстрочення на три календарних місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення.
Типовий договір про реструктуризацію заборгованості з оплати природного газу та послуги з його транспортування затверджується Кабінетом Міністрів України (ч.6 ст.5 Закону № 1639-IX від 14.07.2021).
У ч. 7 ст. 5 Закону № 1639-IX вказано, що кожна із сторін зобов'язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Як свідчать матеріали справи, АТ «Запоріжгаз» бере участь в процедурах погашення заборгованості, передбачених Законом №1639-ІХ, постановою НКРЕКП від 10 листопада 2022 р. № 1412 включене до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
АТ «Запоріжгаз» разом із заявою до НКРЕКП подано Акт звіряння сум для врегулювання заборгованості відповідно до Закону 1639-ІХ станом на 14.02.2023 за період 2017 - 2019 р.р., яким підтверджено обсяг сум, які підлягають врегулюванню, що складає 516 013 401,53 грн за даними АТ «Запоріжгаз» та 516 961 301,45 грн за даними АТ «Укртрансгаз», у тому числі за місячне, добове балансування за період з 2017 - 2019 по договору №1512000705.
Ураховуючи, що АТ «Запоріжгаз» як оператор газорозподільних систем має законодавчо передбачене право на врегулювання не сплаченої заборгованості, яка виникла з 01.01.2016 по 31.12.2019 включно, за процедурами передбаченими Законом України №1639 від 14.07.2021 «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» відповідач вважає, що незастосування Закону 1639-IХ до подібних спірних правовідносин може стати наслідком подвійного стягнення Позивачем оплати по суті за той самій газ (як оплату за послуги балансування відповідно до приписів Кодексу ГТС ( в даному спорі - збитки), і як компенсацію згідно з приписами Закону 1639-IХ.
Суд зазначає, що Закон № 1639-ІХ передбачає певний порядок (механізм) здійснення дій щодо розрахунків з погашення заборгованості суб'єктів ринку природного газу, які проводяться за рахунок видатків державного бюджету учасниками процедури врегулювання заборгованості або реструктуризації заборгованості за природний газ та послуги з його транспортування.
Окрім включення учасника до Реєстру для врегулювання заборгованості на підставі Закону № 1639-ІХ, є також обов'язковою умовою укладення між Позивачем та Відповідачем договору про організацію взаєморозрахунків із застосуванням рахунків, відкритих у Державному казначействі України.
Крім цього, відповідно до положень ст. 5 Закону № 1639-ІХ реструктуризація заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється після проведення розрахунків, передбачених статтею 4 цього Закону, шляхом розстрочення на три календарних місяці рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення. Так, кожна із сторін зобов'язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості.
Однак, до матеріалів справи №908/2297/25 такі докази, зокрема, договір про організацію взаєморозрахунків, договір про реструктуризацію заборгованості сторонами не надані.
Варто зауважити, що Законом 1639-ІХ визначено лише можливий механізм погашення заборгованості операторів газорозподільних систем за договорами про надання послуг з транспортування природного газу перед особою, що здійснювала функції оператора газорозподільної системи до 31 грудня 2019 року включно, не сплаченої станом на розрахункову дату та не виключає права позивача на звернення до суду за захистом порушених прав та стягнення з відповідача завданих збитків.
Твердження відповідача про неналежність доданих до позову платіжних доручень, в яких платником зазначено іншу юридичну особу - Філію «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз», а не позивача, суд відхиляє.
Частинами 1, 3 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.
З урахуванням наведеного, оскільки філія «Оператор газотранспортної системи України» АТ «Укртрансгаз», яка вказана платником у наданих позивачем платіжних дорученнях, є відокремленим підрозділом АТ «Укртрансгаз», провадить свою діяльність від його імені, відтак вказані документи є належними доказами на підтвердження здійснених витрат позивача.
Оцінюючи аргумент відповідача про те, що оскільки податок на додану вартість не є збитком в розумінні ст. 22 ЦК України, заявлену до стягнення суму збитків слід зменшити на суму ПДВ, розмір якого складає 37196687,82 грн, суд зазначає таке.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПК України, на який посилається відповідач, визначено, що до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Предметом позову у справі № 908/2297/25 є вимоги про стягнення завданих збитків в результаті неправомірних дій (бездіяльності) Відповідача, а не про відшкодування шкоди внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
Частиною 2 ст. 22 ЦК України визначено, що збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Як вбачається з укладених договорів на постачання природного газу та платіжних доручень, витрати на закупівлю природного газу для здійснення заходів фізичного балансування були здійснено Позивачем за ціною з урахуванням ПДВ. Відтак, позивач мусив зробити такі витрати (сплатити передбачену договорами вартість закупленого природного газу) з урахуванням податку на додану вартість.
До того ж, факт виконання позивачем обов'язків, передбачених Податковим кодексом України, зокрема, використання ним права на податковий кредит, не входить до предмета доказування в межах даної справи.
Відтак, суд не бере до уваги здійснений відповідачем контррозрахунок заявлених до стягнення збитків.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Приписами ст. ст. 76,77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Ураховуючи встановлені обставини у даній справі, предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю та стягнення з відповідача суми 223 180 126,89 грн.
Щодо розподілу судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства, віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на відповідача відповідно до частини 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «ЗАПОРІЖГАЗ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 03345716) на користь Акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, ідентифікаційний код юридичної особи 30019801) збитки в сумі 223 180 126,89 грн (двісті двадцять три мільйона сто вісімдесят тисяч сто двадцять шість гривень 89 коп.) та судовий збір у розмірі 847 840,00 грн (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот сорок гривень 00 коп.).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 03.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Федько