номер провадження справи 3/185/25
03.12.2025 Справа №908/2920/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області (вул. Центральна, Бердянський район, Запорізька область, 71150, фактична адреса: вул. Фанатська, 10, м. Запоріжжя, 69006; e-mail: andrivka.sva@gmail.com; ідентифікаційний код юридичної особи 04351920)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, будинок 11А, кабінет №8, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189)
про стягнення коштів
без повідомлення (виклику) представників сторін
РУХ СПРАВИ.
19.09.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (скорочене найменування - ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС»), про стягнення заборгованості за непоставлений товар за договором поставки №СКЗ/523 від 03.07.2024 в розмірі 35 750,47 грн. Судові витрати у справі зі сплати судового збору в розмірі 3028,00 грн просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2025 справу №908/2920/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 24.09.2025 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду доказів реєстрації електронного кабінету позивача в ЄСІТС.
03.10.2025 позивачем подано письмові пояснення щодо технічної неможливості створення та реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Електронного кабінету. Зокрема вказує, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником Андрівської сільської ради (ЄДРПОУ 04351920) значиться Замета Анатолій Анатолійович, а представником - Ткаченко Богдан Станіславович. Рішенням позачергової сесії Андрівської сільської ради від 16.05.2022 №4 «Про дострокове припинення повноважень голови Андрівської сільської ради восьмого скликання» достроково були припинені повноваження сільського голови Замети А.А., а працівників органів місцевого самоврядування було звільнено. У зв'язку з введенням воєнного стану та окупацією території Андрівської сільської громади в 2022 році процедура щодо внесення змін до відповідних державних реєстрів не здійснена. Постановою Верховної Ради України від 13.12.2022 №2831-ІХ «Про здійснення начальниками військових адміністрацій населених пунктів у Запорізькій та Житомирській областях повноважень, передбачених частиною другою статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», начальнику Андрівської сільської військової адміністрації делеговані всі повноваження сільської ради, її виконавчого комітету та сільського голови. Повноваження Андрівського сільського голови у період дії воєнного стану та 30 днів після його припинення здійснює Ткаченко Богдан Станіславович - начальник Андрівської сільської військової адміністрації Бердянського району Запорізької області, однак державний реєстратор з технічних причин не може зазначити його як керівника Андрівської сільської ради. Оскільки для реєстрації кабінету юридичної особи та авторизації необхідно використовувати КЕП керівника установи підсистема електронний суд ЄСІТС не пропускає КЕП Ткаченка Б.С., оскільки він значиться представником установи. Технічна підтримка Електронного суду повідомила про неможливість такої реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.
Ураховуючи обставини, наведені позивачем, щодо обґрунтованої неможливості реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, а також передбачену статтею 6 ГПК України можливість подання до суду документів в паперовій формі, з метою недопущення порушення права позивача на доступ до правосуддя, суд ухвалою від 08.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №908/2920/25, присвоївши справі номер провадження 3/185/25. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
До матеріалів справи долучено довідку про доставку електронного листа - ухвали суду про відкриття провадження у справі №908/2920/25 від 08.10.2025, до електронного кабінету відповідача 08.10.2025 о 14:24 (а.с.41).
Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання, як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Між позивачем (Покупець) та відповідачем (Постачальник) укладено договір поставки №СКЗ/523 від 03.07.2024.
Відповідно до Договору Відповідач зобов'язувався поставити дизельне паливо (скретч-картки) у кількості 400 л та бензин А-95 (скретч-картки) у кількості 200 л на загальну суму 30 896,00 грн, Позивач мав сплатити і прийняти вказаний товар.
На підставі видаткової накладної та специфікації позиа тримав від відповідача скретч-картки у кількості 20 штук номіналом 10 л на бензин А-95 у кількості 200 л та скретч-картки у кількості 20 штук номіналом 20 л на дизельне паливо у кількості 400 л.
За умовами Договору передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні скретч-карток.
Починаючи з січня 2025 року та на момент подачі позову, АЗС відповідача не здійснює відпуск нафтопродуктів за паливними картками.
У зв'язку із порушенням відповідачем умов Договору щодо відпуску пального позивач звернувся до суду про стягнення вартості не отриманого пального та пені за невиконання зобов'язання.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення сплаченої суми за паливно-мастильні матеріали згідно із договором за договором поставки №СКЗ/523 від 03.07.2024 в розмірі 30 896,00 грн та пені за невиконання зобов'язання в розмірі 4854,47 грн, всього - 37 750,47 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи був поставлений товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі мав бути поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань з боку відповідача, які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
03.07.2024 між ТОВ «ІНКАМ ФІНАНС» (Постачальник, відповідач у справі) та Андрівською сільською радою (Покупець, позивач у справі) укладено договір поставки №СКЗ/523 (далі за текстом - Договір), за умовами якого (п.1.1) відповідач зобов'язався передати позивачу у власність Товари, а позивач зобов'язався сплати і прийняти вказаний Товар.
Найменування товару: дизпаливо, бензи А-95 (код ДК 021:2015-09130000-9 «Нафта і дистиляти»), п. 1.2 Договору.
Кількість: згідно накладних на товар (п.1.4 Договору).
Пунктом 1.5 Договору передбачено, що відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Загальна сума Договору становить 30 896,00 грн (п. 3.2).
Згідно зі Специфікацією до Договору вартість бензину А-95 становить 53,50 грн за 1 л, всього 200 л вартістю 10 700,00 грн. Вартість дизельного палива - 50,49 грн за 1л, всього 400 л вартістю 20 196,00 грн.
Оплата здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунка-фактури та накладної на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку фактурі та накладної та дійсна протягом дня їх виписки (п.4.1 Договору).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (п.5.1 Договору).
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.5.2.1 п. 5.2 Договору).
Скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2 п. 5.2 Договору).
Згідно із п. 5.3 Договору умови постачання Товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товарна АЗС до закінчення терміну дії довірчого документу, який зазначений на довірчому документі.
За умовами п. 6.3 Договору Постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим Договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору.
Відповідно до п. 7.2 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Даний договір діє до 31 грудня 2024 року (п. 10.2 Договору).
На виконання умов Договору позивачем здійснено оплату за бензин та дизпаливо згідно договору №СКЗ/523 від 03.07.24, видатк. Накладної №0003/0001120 від 03.07.24, у т.ч. ПДВ 20%, на суму 30 896,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №134 від 03.07.2024 (а.с.12).
04.07.2024 на виконання умов договору відповідач поставив, а позивач прийняв скретч-картки на 400 л дизпалива та 200 л бензину А-95 на загальну суму 30 896,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №0003/0001120 від 04.07.2024 та специфікацією №0003/0001120-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0003/0001120 від 04.07.2024.
Позивачем у справу надано копії скретч-карток (а.с.10-11), які позивач не зміг отоварити на АЗС відповідача.
Як зазначає позивач, з січня 2025 року у мережах АЗС відповідача товар відпуск палива не здійснюється.
Позивач звертався до відповідача з вимогою поставити товар або повернути сплачені кошти (лист №05/2025 від 24.01.2025).
Вдруге позивач звернувся до відповідача листом №17/2025 від 19.03.2025, в якому вимагав повернути 30 896,00 грн, сплачені за договором.
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, позивач не зміг отоварити скретч-картки, а саме: 20 скретч-карток Авіас бензин А95 номіналом по 10 л загальною кількістю 200 л бензину вартістю 10 700,00 грн, а також 20 скретч-картка Авіас ДП номіналом по 20 літрів загальною кількістю 400 літрів вартістю 20 196,00 грн, всього на загальну суму 30 896,00 грн.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині передачі товару стало підставою звернення позивача до суду про стягнення сплачених за товар коштів в розмірі 30 896,00 грн.
Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Правовідносини між сторонами склались з приводу поставки палива на умовах договору №СКЗ/523 від 03.07.2024.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору здійснено оплату за паливо в розмірі 30 896,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №134 від 03.07.2024 (а.с.12).
За умовами п.1.5 Договору поставки відпуск Товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно «Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Згідно із п. п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору відпуск товару здійснюється за скретч-картками на умовах самовивезення товару позивачем. Передача позивачу товару здійснюється на АЗС відповідача. Водночас сторонами обумовлено, що скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Проте, як вказує позивач, з лютого 2025 року у мережах АЗС відповідача товар не реалізується та позивачу неодноразово було відмовлено у відпуску товару.
Строк поставки товарів, згідно із п. 5.1 Договору поставки, визначено до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки).
В обґрунтування своїх позовні вимог позивач зазначив, що відповідачем не виконано зобов'язання з поставки ПММ, попередньо оплаченого позивачем, внаслідок чого за відповідачем утворилася заборгованість на суму 30 896,00 грн.
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, позивач не зміг отоварити скретч-картки, а саме: 20 скретч-карток Авіас бензин А95 номіналом по 10 л загальною кількістю 200 л бензину вартістю 10 700,00 грн, а також 20 скретч-картка Авіас ДП номіналом по 20 літрів загальною кількістю 400 літрів вартістю 20 196,00 грн, всього на загальну суму 30 896,00 грн.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі №5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку з порушенням умов договору, позивач з метою досудового врегулювання спору двічі звертався до відповідача з приводу виконання умов договору, востаннє направив відповідачу претензію від 19.03.2025 з вимогою повернути сплачені за паливо кошти.
Проте, претензія залишена відповідачем без реагування.
Таким чином, з викладених обставин вбачається невиконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов'язання із повернення позивачу передоплати за непоставлений товар.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо недопоставки ПММ, не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає поверненню.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору, оскільки позивачем не отримано товару на 30 896,00 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 30 896,00 грн за пальне, вартість якого сплачена, але не поставлена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем попередньо оплачено товар, однак відповідач визначений договором товар покупцю не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 30 896,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення пені.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за порушення виконання зобов'язання з поставки товару на суму 30 896,00 грн за період 17.03.2025-17.09.2025.
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до п. 7.2 Договору за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Оскільки мало місце неналежне виконання зобов'язань відповідачем щодо поставки товару, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення пені, однак суд не погоджується з визначеним позивачем періодом нарахування.
Так, позивачем необґрунтовано визначено період нарахування пені з 17.03.2025.
Вимога позивача до відповідача про повернення коштів датована 19.03.2025.
Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Отже, вимога пред'явлена 19.03.2025, тому семиденний строк виконання спливає 26.03.2025.
Таким чином обрахунок пені слід проводити з 27.03.2025.
Здійснивши розрахунок пені в юридичній інформаційно-пошуковій системі «Законодавство», зважаючи на імперативність приписів ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, за період 27.03.2025-17.09.2025 на обґрунтовану суму боргу (вартості непоставленого товару) в розмірі 30 896,00 грн, суд встановив, що сума пені становить 4592,08 грн, яка підлягає стягненню.
У решті вимог пені в розмірі 262,39 грн слід відмовити як заявлених необґрунтовано.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться копією договору поставки №СКЗ/523 від 03.07.2024 (а.с. 6-7), копією видаткової накладної №0003/0001120 від 04.07.2024 (а.с.8), копією специфікації №0003/0001120-С до видаткової накладної (а.с.9), копією платіжної інструкції про оплату №134 від 03.04.2024 (а.с.12), копіями не отоварених скретч-карток (а.с.10-11), листування з відповідачем (а.с.13-15).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст. ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 30 896,00 грн боргу та 4592,08 грн пені.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справіпокладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд.11А, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Андрівської сільської ради Бердянського району Запорізької області (вул. Центральна, Бердянський район, Запорізька область, 71150, фактична адреса: вул. Фанатська, 10, м. Запоріжжя, 69006; e-mail: andrivka.sva@gmail.com; ідентифікаційний код юридичної особи 04351920) заборгованість в розмірі 30 896,00 грн (тридцять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 00 коп.), пеню в розмірі 4592,08 грн (чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дві гривні 08 коп.). Видати наказ.
В іншій частині позовних вимог про стягнення 262,39 грн пені - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (вул. Каховська, буд.11А, м. Запоріжжя, 69096; ідентифікаційний код юридичної особи 40308189) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСС» (вул. Медична, 3, оф. 22, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, 51900; ідентифікаційний код юридичної особи 25013096) суму судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3005,78 грн (три тисячі п'ять гривень 78 коп). Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич