номер провадження справи 5/121/24
20.11.2025 Справа № 908/1726/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Проскурякова К.В., секретар судового засідання Шельбухова В.О., розглянув заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича № б/н від 31.10.2025 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_3; пр. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 40635925)
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" (вул. Снитка, буд. 66, с. Новоукраїнка, Більмацький район, Запорізька область, 71012; код ЄДРПОУ 31463102; електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2; 3i463i02@ukr.net)
про стягнення 7 966 729,55 грн.
Заявник: Приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович (електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; вул. Жаботинського Леоніда, буд. 50, офіс 106, м. Запоріжжя, 69035)
Зацікавлена особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМСЕРВІС" (вул.Незалежної України, буд. 88, кв. 5, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 31522332)
За участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від заявника: Сколибог О.С. - посвідчення № 0010 від 30.05.2017р.;
Від зацікавленої особи: Войтенко Ю.Г. - витяг з ЄДРПОУ, самопредставництво;
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 у справі №908/1726/24 позов задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" основну заборгованість у розмірі 3 058 719,84 грн., пеню на суму 266 909,68 грн., 3 % річних на суму 252 807,01 грн., інфляційні витрати у розмірі 1 214 142,89 грн., штраф на суму 611 743,96 грн. та витрати по сплаті судового збору на суму 64 851,88 грн.
31.10.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС від приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича надійшла заява № б/н від 31.10.2025 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 31.10.2025, вказану заяву розподілено для розгляду судді Проскурякову К.В.
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4 ст. 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи.
Ухвалою суду від 04.11.2025 прийнято вказану заяву до розгляду, судове засідання призначено на 13.11.2025 о 12 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи. Явку представників сторін у судове засідання визнано не обов'язковою. Також зазначеною ухвалою витребувано у ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС": дані про припинення зобов'язань перед ТОВ "ГЕРМЕС" (код ЄДРПОУ 31463102) за Договором № 240501 від 24.05.2021, а саме докази поставки товару за Податковими накладними: № м6 вiд 08.11.2021; № 12 вiд 11.11.2021; № 13 вiд 11.11.2021; № 6 вiд 16.11.2021; № 3 вiд 17.11.2021; № 10 вiд 22.11.2021 або докази повернення передплати за зазначеними податковими накладними.
Вказана ухвала направлена заявнику та зацікавлені особи до їх електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд".
Відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають офіційної електронної адреси, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про доступ до судових рішень", у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
При цьому виконання рішень, винесених судом, є невід'ємною частиною "права на суд", адже в іншому випадку положення статті 6 Конвенції будуть позбавлені ефекту корисної дії.
Ухвала суду від 04.11.2025р. на адресу ТОВ "ГЕРМЕС" (розташований на тимчасово окупованій території України) була розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України - Господарського суду Запорізької області в мережі Інтернет за веб-адресою: https://zp.arbitr.gov.ua/sud5009.
Судом також враховано, що про хід розгляду справи, дату, час і місце проведення судового засідання у даній справі учасники мали можливість дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень": //reyestr. court. gov. ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
При цьому, за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 та від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що ТОВ "Гермес" мав право та дійсну можливість ознайомитись з процесуальними документами суду у цій справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З огляду на викладене, повідомлення відповідача через оголошення на сайті Господарського суду Запорізької області та електронну адресу відповідачів з дотриманням встановлених строків вважається належним повідомленням відповідача про час та місце розгляду справи.
Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про розгляд справи без участі їх уповноважених представників або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.
12.11.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС до суду від ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" надійшли письмові заперечення на заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. № б/н від 31.10.2025 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, відповідно до яких просить суд в задоволенні цієї заяви відмовити.
Згідно Акту Господарського суду Запорізької області від 13.11.2025 про те, що через введення в дію ПАТ "Запоріжжяобленрего" за вказівкою НЕК "Укренерго" графіків погодинних відключень електроенергії, 13.11.2025 з 12 год. 00 хв. до 19 год. 00 хв. було виявлено знеструмлення електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, проведення судових засідань, вчинення інших дій пов'язаних з забезпеченням функціонування роботи суду. З огляду на вказані обставини судове засідання, призначене на 13.11.2025 о 12 год. 00 хв. з розгляду заяви приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. № б/н від 31.10.2025 не відбулось.
Ухвалою суду від 13.11.2025р. судове засідання з розгляду заяви відкладено на 20.11.2025 о 11 год. 00 хв. з повідомленням (викликом) учасників справи. Явка представників сторін у судове засідання є обов'язковою. Запропоновано приватному виконавцю Сколибогу О.С. у строк до 19.11.2025 направити на адреси суду та учасникам справи письмові пояснення на заперечення ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" від 12.11.2025, докази направлення надати суду.
20.11.2025р. до суду надійшов відзив приватного виконавця Сколибога О.С. на заперечення ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" від 12.11.2025.
В судовому засіданні 20.11.2025р. судом оголошено вступну та резолютивну частини цієї ухвали.
Наявні матеріали справи дозволяють розглянути заяву по суті.
Розглянувши у судовому засіданні заяву приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О. С. № б/н від 31.10.2025 та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, суд-
Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що на виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога О.С. перебуває виконавче провадження №76825128, яке відкрито на підставі наказу №908/1726/24 виданого 09.12.2024 року Господарським судом Запорізької області щодо примусового виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 року у справі №908/1726/24, згідно з яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інагротех" основну заборгованість у розмірі 3 058 719 (три мільйона п'ятдесят вісім тисяч сімсот дев'ятнадцять) грн. 84 коп., пеню на суму 266 909 (двісті шістдесят шість тисяч дев'ятсот дев'ять) грн. 68 коп., 3 % річних на суму 252 807 (двісті п'ятдесят дві тисячі вісімсот сім) грн. 01 коп., інфляційні витрати у розмірі 1 214 142 (один мільйон двісті чотирнадцять тисяч сто сорок дві) грн. 89 коп., штраф на суму 611 743 (шістсот одинадцять тисяч сімсот сорок три) грн. 96 коп. та витрати по сплаті судового збору на суму 64 851 (шістдесят чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одна) грн. 88 коп. Вказаний наказ перебуває на виконанні, але станом дату подачі цієї Заяви заборгованість за ВП N 76825128 становить 6 017 592,79 грн. грн. в тому числі 546 917,53 грн. - основна винагорода; 1500,00 грн. - витрати виконавчого провадження. Вказує, що боржник (ТОВ «Гермес») є кредитором Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОХІМСЕРВІС" (Код за ЄДРПОУ - 31522332), що підтверджується на його думку Договором №240501 від 24.05.2021р., податковими накладними: №6 вiд 08.11.2021; №12 вiд 11.11.2021; №13 вiд 11.11.2021; №6 вiд 16.11.2021; №3 вiд 17.11.2021; №10 вiд 22.11.2021, листом Головного управління ДПС у Запорізькій області Державної податкової служби України від 08.09.2025 р за Вих. № 39679/6/08-01-04-01-06 , в якому зазначено, що всі шість податкових накладних мають статус «зареєстровано» у Єдиному реєстрі податкових накладних; платіжними дорученнями про перерахування коштів ТОВ «ГЕРМЕС» на користь ТОВ «АГРОХІМСЕРВІС» за Рахунком №0411-000004 від 04.11.2021 р по Договору № 240501 від 24.05.2021 р №1838 від 08.11.2021 на суму - 800 000,00 грн.; №1850 від 11.11.2021 на суму - 702 597,52 грн.; За Рахунком №0511-000004 від 05.11.2021 р по Договору № 240501 від 24.05.2021 р №1872 від 17.11.2021 на суму 324 434,48 грн.; за Рахунком №1911-000009 від 19.11.2021 р, по Договору № 240501 від 24.05.2021 р №1880 від 22.11.2021 на суму 509 831,52 грн., №1923 від 02.12.2021 на суму 300 000,00 грн.; за Рахунком №1011-000011 від 10.11.2021 р по Договору № 240501 від 24.05.2021 №1851 від 11.11.2021 на суму 537 649,60 грн., №1858 від 16.11.2021 на суму 725 068,40 грн.; вимоги про погашення заборгованості вих. №26/02-1 від 26.02.2024 та вих. №27/3-1 від 27.03.2024 р з доказами їх направлення. Оплачений товар був поставлений на суму - 840 861,68 грн., заборгованість ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" перед ТОВ "ГЕРМЕС" станом на дату подачі цієї Заяви складає - 3 058 719,84 грн. Згідно даних ресурсу Судова Влада ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" не є стороною у справі, в якій оспорюється виникла заборгованість, а відтак відсутні підстави вважати, що виникла дебіторська заборгованість оспорюється. ТОВ «ГЕРМЕС» має право на кошти в межах сум стягнення, які належать ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС", яке має заборгованість перед боржником у сумі 3 058 719,84 грн. Посилаючись на ст.ст. 42, 46, 197, 336 ГПК України, правові позиції Верховного Суду, рішення Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" no. 15729/07, від 05.07.2012, просить звернути стягнення на грошові кошти ТОВ «АГРОХІМСЕРВІС», яке має заборгованість перед ТОВ «ГЕРМЕС» в розмірі 3 058 719,84 грн. на користь ТОВ «ІНАГРОТЕХ» в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Запорізької області у справі №908/1726/24.
У своїх поясненнях ТОВ «Агрохімсервіс» повністю заперечило існування дебіторської заборгованості перед Боржником ТОВ «Гермес», посилаючись на відсутність безспірності боргую. Вказує, що Заявником не надано належних доказів (специфікацій, актів), які б доводили саме грошову заборгованість Дебітора, а не просто факт передоплати. Крім того, наголошується, що Боржник (ТОВ «Гермес») знаходиться на окупованій території з 2022 року, а вимоги про борг підписані неуповноваженою особою - бенефіціаром Стягувача (ТОВ «Інагротех») Порвіним Є.В., який діє в інтересах невстановлених осіб на окупованій території України. Суди неодноразово відмовляли Стягувачу та Виконавцю в аналогічних справах. Банківські виписки не дають змоги з'ясувати за який саме товар здійснена оплата, чи поставлений такий товар і на яку суму, і чи це той самий товар щодо якого заявляється заборгованість. Всі аргументи та докази, наведені заявником в заяві, свідчать як раз про наявність спору щодо заборгованості, зокрема, спору щодо самого факту її виникнення, підстав виникнення, спору щодо розміру та обґрунтованого розрахунку. Вимога про погашення заборгованості підписана від імені ТОВ «Гермес» Порвіним Є.В., повноваження якого діяти від імені ТОВ «Гермес» нами не встановлені та не визнаються. Відповідна «вимога» була направлена нам в 2024 році, підписана не посадовими особами ТОВ «Гермес» відповідно до даних ЄДР чи зазначених в договорі поставки, а сторонньою особою Порвіним Є.В., в той час як жодної інформації про посадових осіб ТОВ «Гермес» які залишились на окупованій території Запорізької області не було з 2022 року. Вимога була обгрунтована незасвідченою копією довіреності нібито виданої в окупованому м. Пологи 01.02.2024 року, мала інші невідповідності про які ОСОБА_1 було повідомлено письмово. Інші документи від імені посадових осіб ТОВ «Гермес» чомусь надходять лише в 2025 році та лише на електронну пошту стягувача ТОВ «Інагротех», що викликає сумніви в їх авторстві та автентичності. Доказів беззаперечного існування заборгованості заявником не надано. Представлені заявником докази жодним чином не доводять існування грошової заборгованості, про яку зазначається, та не відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України. Судові рішення про підтвердження існування заборгованості відсутні. Посилаючись на практику Верховного наполягає на відсутності як безспірності, так і юридичних фактів для задоволення заяви.
У своєму відзиві на вказані заперечення приватний виконавець Сколибог О.С. зазначає, що ТОВ «АГРОХІМСЕРВІС» ставить під сумнів повноваження підписанта окремих документів, а саме Вимог про погашення заборгованості вих. № 26/02-1 від 26.02.2024 р та вих. № 27/3-1 від 27.03.2024, хоча зазначені документи лише пояснюють природу виникнення заборгованості перед ТОВ «ГЕРМЕС», доказами розміру заборгованості та факту оплати за непоставлений товар підтверджені доданими до Заяві приватного виконавця Податковими накладними та платіжними дорученнями, існування яких не може спростувати ТОВ «АГРОХІМСЕРВІС». Посилаючись на постанову Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 905/1642/19 (п. 56) стверджує, що подана в порядку статті 336 ГПК України виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником. Просить заяву задовольнити.
Оцінюючи доводи учасників справи суд застосовує судову практику Верховного Суду, який неодноразово у аналогічних справах вказував на наступне.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.08.2021 у справі № 910/20504/16 зазначив, що виходячи з положень ч. 2 ст. 336 ГПК України, під час розгляду такої заяви судам необхідно враховувати, що факт наявності заборгованості не обов'язково має бути підтверджено судовим рішенням. Якщо немає такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з'ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним. Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначають не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку ст. 336 ГПК України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи була заборгованість взагалі чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.
У своїй правовій позиції, викладеній у постанові від 29.10.2020 у справі № 1/242, Касаційний господарський суд Верховного Суду зазначив, що ст. 336 ГПК України не містить такої обов'язкової умови для звернення стягнення на кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, як наявність відкритого виконавчого провадження.
Господарським судом Запорізької області вже розглядалася заява ТОВ "Інагротех" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником від 26.02.2025. у порядку ст. 336 ГПК України, в якій заявник просив звернути стягнення на грошові кошти ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС", яке має заборгованість перед ТОВ "ГЕРМЕС" в розмірі 3 899 581, 52 грн. на користь ТОВ "ІНАГРОТЕХ" в рахунок погашення заборгованості згідно рішення Господарського суду Запорізької області від 21.10.2024 року у справі №908/1726/24.
При розгляді цієї заяви судом було встановлено фактичні обставини, які в силу ст. 175 ГПК України є преюдиційними та не доводяться при розгляді інших справ за участю тих саме сторін.
Суд відмовляючи у задоволенні вказаної заяви ухвалою від 10.03.2025р., зокрема, встановив, що: «Як вбачається з доданих заявником доказів, на підставі укладеного 24.05.2021р. договору поставки № 240521 ТОВ "Агрохімсервіс" зобов'язувалося поставити покупцю - ТОВ "Гермес" товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору та складаються до кожної партії товару, та в яких також зазначаються найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, строки та базис поставки (розділи 1 та 2, п. 5.1 Договору), тощо.
Пунктом 5.3 Договору встановлено, що передача Товару Покупцю здійснюється на підставі відповідних видаткових накладних та, в разі необхідності, товарно-транспортних накладних.
Також пунктами 7.1 та 7.2 Договору визначено, що загальна вартість Товару визначається як сума вартості Товару за всіма специфікаціями до цього Договору. Оплата товару здійснюється в порядку на умовах, визначених а Специфікації на поставку відповідної партії Товару.
Заявником надані до суду рахунки постачальника - ТОВ "Агрохімсервіс" на оплату покупцем - ТОВ "Гермес" за замовленнями на загальну суму 3 899 581,52 грн., в яких не визначено строк їх оплати та поставки вказаного в них товару: - № 0411-000004 від 04.11.2021р. на суму 1502597,52 грн. з ПДВ, - № 0511-000004 від 05.11.2021р. на суму 324434,48 грн. з ПДВ, - № 1011-000011 від 10.11.2021р. на суму 1262718,00 грн. з ПДВ, - № 1911-000009 від 19.11.2021р. на суму 809831,52 грн. з ПДВ, а також платіжні доручення щодо їх оплати з боку ТОВ "Гермес" на загальну суму 3 899 581,52 грн.: - № 1838 від 08.11.2021р. на суму 800000,00 грн. за рахунком № 0411-000004 від 04.11.2021р.; - № 1850 від 11.11.2021р. на суму 702597,52 грн. за рахунком № 0411-000004 від 04.11.2021р.; - № 1851 від 11.11.2021р. на суму 537649,60 грн. за рахунком № 1011-000011 від 10.11.2021р.; - № 1858 від 16.11.2021р. на суму 725068,40 грн. за рахунком № 1011-000011 від 10.11.2021р.; - № 1872 від 17.11.2021р. на суму 324434,48 грн. за рахунком № 0511-000004 від 05.11.2021р.; - № 1880 від 22.11.2021р. на суму 509831,52 грн. за рахунком № 1911-000009 від 19.11.2021р.; - № 1923 від 02.12.2021р. на суму 300000,00 грн. за рахунком № 1911-000009 від 19.11.2021р.
Листом № 26/02/-1 від 26.02.2024р. ТОВ "Гермес" направило ТОВ "Агрохімсервіс" вимогу щодо надання повідомлення про готовність відвантаження останнім товару в наведеному у листі асортименті та кількості. При цьому ТОВ "Гермес" також вказало, що 24 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" було укладено Договір поставки №240501, на умовах якого ТОВ "Агрохімсервіс" зобов'язалось поставити ТОВ "Гермес" товар, асортимент та кількість якого зазначається у Специфікації. ТОВ "Гермес" в період з 08.11.2021 року по 02.12.2021 року здійснено попередню оплату ТОВ "Агрохімсервіс" в узгодженому сторонами порядку у сумі 3 899 581,52 грн. Станом на дату написання цієї вимоги ТОВ "Агрохімсервіс" свої зобов'язання за укладеним Договором виконано частково, поставивши ТОВ "Гермес" товар на суму 840 861,68 грн.
Крім цього листом № 27/03-1 від 27.03.2024р. ТОВ "Гермес" направило ТОВ "Агрохімсервіс" вимогу, в якій зазначило, що у зв'язку з тим, що до цього часу ТОВ "Агрохімсервіс" не виконало свої зобов'язання з поставки замовленого та оплаченого товару та між сторонами не вирішено питання врегулювання даних обставин, ТОВ "Гермес" вимагає повернення коштів та сплати відповідних сум компенсації за користування коштами і штрафних санкцій. При цьому знову вказало на те, що 24 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Гермес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрохімсервіс" було укладено Договір поставки №240501, на умовах якого ТОВ "Агрохімсервіс" зобов'язалось поставити ТОВ "Гермес" товар, асортимент та кількість якого зазначається у Специфікації. ТОВ "Гермес" в період з 08.11.2021 року по 02.12.2021 року здійснено попередню оплату ТОВ "Агрохімсервіс" в узгодженому сторонами порядку у сумі 3 899 581,52 грн. Станом на дату написання цієї вимоги ТОВ "Агрохімсервіс" свої зобов'язання за укладеним Договором виконано частково, поставивши ТОВ "Гермес" товар на суму 840 861,68 грн. Таким чином, ТОВ "Агрохімсервіс" не поставлено ТОВ "Гермес" товар на загальну суму 3 058 719,84 грн. в наступному асортименті та кількості: 1) гербіцид Прімекстра ТZ, ГОЛД 500SС в кількості 4100л; 2) фунгіцид Рекс Плюс, СЕ в кількості 1340л; 3) фунгіцид Фалькон 460 ЕС в кількості 900л; 4) гербіцид Раундап Мах в кількості 1340л; 5) інсектицид Кронфідор 2070 в.р.к. в кількості 135л. В порушення досягнутої домовленості ТОВ "Агрохімсервіс" замовлений товар не поставив. Таким чином, ТОВ "Агрохімсервіс" зобов'язане сплати ТОВ "Гермес" 3% річних в сумі 212 626,02 грн. та інфляційне збільшення 1 063 706,91 грн. згідно наведеного розрахунку. Просив повідомити про можливість та строки сплати ТОВ "Агрохімсервіс" існуючої суми боргу 4 335 052,77 грн., що складається із здійсненої ТОВ "Гермес" попередньої оплати у розмірі 3 058 719,84 грн., 3% річних 212 626,02 грн. та інфляційне збільшення 1 063 706,91 грн., суми пені нарахованої відповідно до п.9.2 Договору. Зазначило, що у випадку невиконання ТОВ "Агрохімсервіс" своїх зобов'язань, ТОВ "Гермес" вимушено буде передати спір на вирішення до господарського суду.
Листом № 5 від 05.02.2025р. ТОВ "Гермес" повідомило ТОВ "Інагротех" про те, що ТОВ "Гермес" господарську діяльність не здійснює та втратило доступ до самого підприємства та основних засобів на тимчасово окупованій території України. Проте, підприємство має не погашену перед ним заборгованість з боку ТОВ "Агрохімсервіс", яка підтверджується доданими до листа доказами.
Доказів надання ТОВ "Агрохімсервіс" відповідей на вказані листи боржника заявник суду не представив, як і доказів звернення ТОВ "Гермес" до господарського суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості та наявності судового рішення, яке набрало чинності щодо її стягнення.
Суд враховує, що розмір заборгованості ТОВ "Агрохімсервіс" перед ТОВ "Гермес" в сумі 4 335 052,77 грн. визначено останнім станом на 27.03.2024р., і лише в листі № 5 від 05.02.2025р. на адресу заявника повідомлено про її непогашення.
Судом встановлено, що надані заявником докази взагалі не містять специфікацій до договору з яких можливо було б встановити загальний обсяг зобов'язань сторін за договором та строк їх виконання, в тому числі загальну суму Договору, а також строк поставки кожної партії товару.
Вказане означає не доведення заявником належними та допустимими доказами підстав та строку виникнення зобов'язань з поставки товару ТОВ "Агрохімсервіс" на адресу покупця ТОВ "Гермес" на суму 3 058 719,84 грн., а тому надані заявником рахунки на оплату та платіжні доручення не є належними та допустимими доказами виникнення заборгованості ТОВ "Агрохімсервіс" перед ТОВ "Гермес" щодо такої поставки.
Будь-яких пояснень та інших доказів, які б стосувались виконання сторонами вказаного Договору ТОВ "Агрохімсервіс" та ТОВ "Гермес" суду не надали.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявник достеменно не з'ясував наявність та стан заборгованості ТОВ "Агрохімсервіс" перед ТОВ "Гермес" на дату подання заяви до суду, в тому числі не звернувся до ТОВ "Агрохімсервіс" із запитом щодо її підтвердження, та не подав суду усіх належних, достовірних та допустимих доказів її наявності.
Також ТОВ "Інагротех" в зазначений у прохальній частині заяви розмір заборгованості ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" перед ТОВ "ГЕРМЕС" в розмірі 3 899 581, 52 грн. не відповідає даним самого боржника, яка за його даними становить 3 058 719,84 грн., що також свідчить про необґрунтованість заяви».
Постановою від 08.10.2025р. Центральний апеляційний господарський суд залишив апеляційний скаргу ТОВ «Інагротех» без задоволення, а ухвалу суду від 10.03.2025р. без змін.
Отже, з наведеного вище вбачається, що за умовами договору поставки від 24.05.2021р. № 240521 ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" зобов'язувалося поставити покупцю - ТОВ "Гермес" товар згідно специфікацій, які є невід'ємною частиною договору та складаються до кожної партії товару, та в яких також зазначаються найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, строки та базис поставки (розділи 1 та 2, п. 5.1 Договору), тощо.
Вказане означає, що ТОВ "АГРОХІМСЕРВІС" не мало перед ТОВ "Гермес" будь-якого грошового зобов'язання, а лише мало зобов'язання з поставки товару на суму 3 058 719,84 грн.
У своєму листі № 27/03-1 від 27.03.2024р. ТОВ «Гермес» вимагало від ТОВ «Агрохімсервіс» повідомити про можливість та строки сплати ТОВ "Агрохімсервіс" існуючої суми боргу 4 335 052,77 грн., що складається із здійсненої ТОВ "Гермес" попередньої оплати у розмірі 3 058 719,84 грн., 3% річних 212 626,02 грн. та інфляційне збільшення 1 063 706,91 грн., суми пені нарахованої відповідно до п.9.2 Договору. Зазначило, що у випадку невиконання ТОВ "Агрохімсервіс" своїх зобов'язань, ТОВ "Гермес" вимушено буде передати спір на вирішення до господарського суду.
Вказаний лист, як і лист № 26/02-1 від 26.02.2024р., підписано від імені ТОВ «Гермес» представником товариства Порвіним Є.В., посадове становище якого не вказано. При цьому в них відсутнє посилання на реквізити довіреності, яка б надавала йому право діяти від імені ТОВ «Гермес». Не надано приватним виконавцем Сколибогом О.С. і сама довіреність на ім'я Порвіна Є.В.
У відповідь ТОВ "Агрохімсервіс" листом Вих. № 39-юр від 26 березня 2024р. на ім'я Порвіна Є.В., повідомило, що для розгляду Ваших звернень від 04.03.2024р. від імені ТОВ «Агроюніком», ТОВ «ГЕРМЕС», ФГ «ТРОЯНДА», ПП «УШБА» йому слід надати засвідчені копії довіреностей від ТОВ «Агроюніком», ТОВ «ГЕРМЕС», ФГ «ТРОЯНДА», ПП «УШБА», засвідчені представником Порвіним Є.В. (згідно оригіналу, прізвище, ініціали, підпис)
Також, як вбачається з відповіді № 48-юр від 29.04.2024р. на ще одне звернення Порвіна Є.В. від 04.04.2024р. № 04/04-1 з доданими копіями довіреностей, ТОВ «Агрохімсервіс» повідомило йому, що воно розцінене як твердження заявника про наявність повноважень діяти від імені підприємств ТОВ «Агроюніком», ТОВ «Гермес», ФГ «Троянда», ПП «Ушба». Для розгляду звернення по суті принципово важливим є з'ясування факту наявності повноважень діяти від імені зазначених підприємств. ТОВ «Агроюніком», ТОВ «Гермес», ФГ «Троянда», ПП «Ушба» разом зі своїми керівниками та бенефіціарними власниками знаходяться на тимчасово окупованій території Запорізької області, не релоковані на підконтрольну територію України, не подають звітність, не здійснюють господарську діяльність, не виконують господарські зобов'язання перед банківськими установами та контрагентами на території України, не виконують судові рішення українських судів, включені в єдиний реєстр боржників тощо. За таких умов, при вирішенні всіх питань принциповим є недопущення порушень норм діючого законодавства щодо підприємств на ТОТ, зокрема ст. 13 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст.ст. 26, 110І, 111, 111№ КК України тощо. Для розгляду звернення з архівів ТОВ «Агрохімсервіс» запитані паперові оригінали документів ТОВ «Агроюніком», ТОВ «Гермес», ФГ «Троянда», ПП «Ушба» за 2021 рік. Після отримання оригіналів паперових документів внаслідок попереднього аналізу вбачається, що на копіях наданих довіреностей підписи посадових осіб мають суттєві відмінності від їх підписів на паперових документах. Також не відповідають паперовим оригіналам відбитки печаток зазначених підприємств, печатки на наданих Вами копіях вирізані нові. Одна з наданих довіреностей локалізована довірителем в Польщі (і могла б при необхідності бути засвідчена консульською установою), інші - на ТОТ Запорізької області. Внаслідок наведеного вище, принципово важливим є з'ясування факту наявності повноважень діяти від імені зазначених підприємств, які на даний момент не підтверджені достатнім чином. Пропонуємо для розгляду звернень по суті надати копії довіреностей від ТОВ «Агроюніком», ТОВ «Гермес», ФГ «Троянда», ПП «Ушба» з засвідченням справжності підпису їх керівників нотаріусом, консульською установою або іншою українською посадовою особою згідно чинного законодавства. Також з аналізу наданих копій довіреностей вбачається, що різні копії посвідчені з різних примірників оригіналів одних і тих самих довіреностей. В разі, якщо є по декілька примірників оригіналів довіреностей, і неможливості надати засвідчені нотаріусом або іншою уповноваженою особою копії, запропоновано надати для розгляду звернення по суті надати по одному примірнику оригіналів довіреностей.
На вказаний лист Порвін Є.В. жодної відповіді не надав, доказів зворотного учасниками справи суду не надано.
В той же час, наданий виконавцем лист № 5 від 05.02.2025р., яким ТОВ "Гермес" електронною поштою повідомило ТОВ "Інагротех" про те, що ТОВ "Гермес" господарську діяльність не здійснює та втратило доступ до самого підприємства та основних засобів на тимчасово окупованій території України, але підприємство має не погашену перед ним заборгованість з боку ТОВ "Агрохімсервіс", яка підтверджується доданими до листа доказами, підписано від імені ТОВ «Гермес» Машинським О.М., посадове становище якого також не вказано.
Дослідженням записів у ЄДРПОУ судом встановлено, що місцем реєстрації ТОВ "Гермес" є тимчасово-окупована територія України (вул. Снитка, буд. 66, с. Новоукраїнка, Більмацький район, Запорізька область, 71012; код ЄДРПОУ 31463102). Підприємство не здійснило перереєстрацію на підконтрольній Україні території в порушення вимог Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». В розділі «Керівник юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо» зазначено єдину особу - МАШИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ, який є єдиним засновником та кінцевим бенефіціарним власником підприємства.
В свою чергу керівником ТОВ "Інагротех" (пр. Маяковського, буд. 3, м. Запоріжжя, 69035; код ЄДРПОУ 40635925), а також особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, в ЄДРПОУ зазначено єдину особу - МАЛЯР ОЛЬГУ МИКОЛАЇВНУ, до складу засновників (учасників) юридичної особи входять у рівних частках: ВОЛИК ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ та ПОРВІН ЄВГЕН ВАЛЕНТИНОВИЧ, які також є і кінцевими бенефіціарними власниками цього товариства.
Отже, в порядку самопредставництва Порвін Є.В. не має права представляти інтереси як ТОВ «Гермес» так і ТОВ "Інагротех". Доказів зворотного учасникам справи суду не надано. Вказане означає, що Порвін Є.В. мав право здійснювати представництво ТОВ «Гермес» виключно на підставі довіреності, оформленої відповідно до вимог чинного законодавства України. Разом з тим, жоден з учасників справи, в тому числі ТОВ «Гермес» як позивач у справі, будь-якого примірника (оригіналу або засвідченої належним чином копії) такої довіреності на ім'я Порвіна Є.В. від ТОВ «Гермес» суду не представив.
Оцінюючи встановлені судом вказані фактичні обставини суд враховує наступні норми Цивільного кодексу України.
Стаття 237. Поняття та підстави представництва
1. Представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
2. Не є представником особа, яка хоч і діє в чужих інтересах, але від власного імені, а також особа, уповноважена на ведення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.
3. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Стаття 238. Правочини, які може вчиняти представник
1. Представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
2. Представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє.
3. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Стаття 244. Представництво за довіреністю
1. Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю.
2. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.
3. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Стаття 245. Форма довіреності
1. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Стаття 246. Довіреність юридичної особи
1. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.
Стаття 247. Строк довіреності
1. Строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.
3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.
Стаття 693. Попередня оплата товару
1. Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
2. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
3. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що враховуючи відсутність у матеріалах справи оригіналу чи нотаріально засвідченої копії виданої ТОВ «Гермес» на ім'я Порвіна Є.В. довіреності на представництво інтересів цієї юридичної особи, та в якій було зазначено обсяг його повноважень, дата її вчинення та строк дії, особу, яка її видала, заявником не доведено, що Порвін Є.В. мав будь-які повноваження вимагати в порядку ст. 693 ЦК України від імені ТОВ «Гермес» виконання ТОВ «Агрохімсервіс» виконання умов Договору від 24.05.2021р. № 240521, в тому числі листом № 27/03-1 від 27.03.2024р. вимагати ТОВ "Агрохімсервіс" повернення суми попередньої оплати у розмірі 3 058 719,84 грн., а також сплати 3% річних, інфляційних втрат, пені.
Таким чином, заперечення ТОВ "Агрохімсервіс" проти наявності грошової заборгованості перед ТОВ «Гермес» у зв'язку з відсутністю у Порвіна Є.В., який є кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Інагротех» та об'єктивно зацікавлений в погашенні заборгованості ТОВ «Гермес» перед ТОВ "Інагротех" в розмірі 5 469 175,26 грн. за рахунок інших осіб, повноважень на представництво інтересів ТОВ Гермес», а отже і вимагати повернення суми попередньої оплати, суд визнає обґрунтованими та такими, що підтверджуються наявними матеріалами справи. Доказів зворотного іншими учасниками справи суду не надано.
Вказане означає, що за умовами договору поставки від 24.05.2021р. № 240521 ТОВ "Агрохімсервіс" не мало перед ТОВ «Гермес» жодних грошових зобов'язань, оскільки мало тільки поставити покупцю товар.
В порядку ст. 693 ЦК України з вимогою про повернення суми попередньої оплати ТОВ «Гермес» (керівник або належним чином уповноважена ним особа) до ТОВ "Агрохімсервіс" не зверталось, судове рішення, яким би було підтверджено наявність такої грошової заборгованості, відсутнє, а тому на дату розгляду заяви твердження приватного виконавця Сколибога О.С. про наявність безспірної грошової заборгованості ТОВ "Агрохімсервіс" перед ТОВ "ГЕРМЕС" у розмірі 3 058 719,84 грн. є безпідставними та необґрунтованими.
Його посилання на податкові декларації з ПДВ виписані ТОВ "Агрохімсервіс" на адресу покупця ТОВ "ГЕРМЕС" суд також оцінює критично, оскільки вони лише підтверджують виникнення податкових зобов'язань з ПДВ у ТОВ "Агрохімсервіс" за правилом першої події, проте не змінюють характеру зобов'язань за цивільно-правовою угодою - поставки товару за договором від 24.05.2021р. № 240521
За змістом частини першої статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Отже, предметом дослідження суду є встановлення факту наявності саме безспірної грошової заборгованості, що має бути підтверджений належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти на які стягувач просить звернути стягнення.
Аналогічна правова позиція щодо предмета дослідження у даній категорії справ висловлена у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 р. у справі № 927/313/18, від 23.07.2018 р. у справі № 925/1048/17 та від 10.07.2019 р. у справі № 912/2199/17.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 у справі №905/1642/19 зазначив, що подана в порядку ст.336 ГПК виконавцем чи стягувачем заява про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є по суті вимогою про стягнення коштів з такої особи з визначених законом підстав, що у разі її задоволення судом має відповідати та забезпечувати досягнення мети виконавчого провадження - реальне виконання судового рішення, шляхом стягнення грошових коштів з особи, яка має заборгованість перед боржником.
Основною умовою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до ст.336 ГПК, є заборгованість, яка підтверджена рішенням суду або таку заборгованість не оспорює особа, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 06.02.2020 у справі №913/381/18, від 20.11.2023 у справі №920/347/22.
Отже чинне законодавство передбачає необхідну наявність однієї з двох умов для задоволення таких заяв: заборгованість не оспорюється особою, яка має заборгованість перед боржником, або заборгованість підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 Велика Палата Верховного Суду визначила правовий статус особи, яка має заборгованість перед боржником: особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення чи в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.
З огляду на викладене суд дійшов висновку, що заявником не доведено належними, допустимими, вірогідними та достовірними доказами виникнення грошових зобов'язань ТОВ "Агрохімсервіс" перед ТОВ "Гермес" за договором поставки товару від 24.05.2021р. № 240521 на суму 3 058 719,84 грн. та безспірність вказаної заборгованості.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання. Таким чином, принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Слід зазначити, що правило належності доказів обов'язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб'єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.
Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи. Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Згідно із ч. 1 ст. 78 цього Кодексу, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи".
Статтею 79 визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання";
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шабельник проти України" (Заява N 16404/03) від 19 лютого 2009 року 921, зазначається, що хоча стаття 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі "Шенк проти Швейцарії", від 12 липня 1988 року, серія A, № 140, с. 29, пп. 45 - 46, та у справі "Тейшейра ді Кастру проти Португалії", від 9 червня 1998 року, Reports 1998-IV, с. 1462, п. 34).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
З огляду на викладене, судом встановлена відсутність обох основних складових підстав у їх сукупності для задоволення заяви приватного виконавця Сколибога О.С. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником від 31.10.2025, а саме не доведено належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами факт наявності заборгованості ТОВ "Агрохімсервіс" перед боржником (ТОВ "Гермес"), а також факт її безспірності та неоспорюваності зазначеною особою (ТОВ "Агрохімсервіс").
Керуючись статтями 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Сколибога Олександра Сергійовича № б/н від 31.10.2025 про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником - відмовити.
Суддя К.В. Проскуряков
Текст ухвали у повному обсязі у зв'язку з введенням графіків відключення електричної енергії у м. Запоріжжі складено та підписано 01.12.2025р.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку на підставі ст.ст. 235, 254-256 ГПК України.