вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"27" листопада 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1033/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Мірошниченка Д.Є., за участю секретаря судового засідання Мельник І.В.,
розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи
за позовом Рахівської міської ради, м. Рахів Закарпатської області
до відповідача Комунального підприємства "Рахівтепло", м. Рахів Закарпатської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, м. Ужгород
про стягнення 4 500 000,00 грн
За участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - Бернар І. І., представник в порядку самопредставництва - в режимі відеконференції
третьої особи - Дан Є.М., представник в порядку самопредставництва
Рахівська міська рада звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Комунального підприємства "Рахівтепло" про стягнення поворотної фінансової допомоги в розмірі 4 500 000,00 грн.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 907/1033/25 визначено головуючого суддю Мірошниченка Д.Є., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 15.09.2025 суд постановив залишити позовну заяву Рахівської міської ради без руху та встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в її мотивувальній частині шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.09.2025 внаслідок усунення позивачем недоліків позовної заяви суд постановив прийняти таку до розгляду та відкрити провадження у справі, розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 22.10.2025 о 10:00 год. та встановити учасникам справи строк на подання заяв по суті спору.
В підготовчому засіданні 22.10.2025, за участю представника відповідача, суд постановив залучити Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача та відкласти підготовче засідання на 05.11.2025 о 12:00 год.
03.11.2025 за вх.№ 02.3.1-02/9591/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання третьої особи про долучення копії витягу з акта ревізії бюджету Рахівської територіальної громади (Рахівського міського бюджету) та окремих питань фінансової-господарської діяльності Рахівської міської рад за період з 01.01.2021 по 31.08.2024 від 27.12.2024 №130720/21 та вимоги про усунення виявлених порушень від 10.01.2025 та 13.07.20- 13/56-2025 до матеріалів справи.
05.11.2025 за вх.№ 02.3.1-02/9647/25 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшла заява позивача про розгляд справи без участі представника Рахівської міської ради.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.11.2025, за участі представника відповідача та третьої особи, суд постановив витребувати у Рахівської міської ради програму підготовки міста Рахів до опалювального періоду 2022-2023 років та рішення Рахівської міської ради про закупівлю за Постановою № 169 (зі змінами), а саме закупку "тріски паливної" 3000 м.куб. для подальшої передачі Комунальному підприємству "Рахівтепло" на суму 4 500 000,00 грн, встановив строк на подання витребуваних судом доказів до 26.11.2025, відклав підготовче засідання на 27.11.2025 о 10:00 год. та визнав явку представника позивача у підготовче засідання обов'язковою.
До початку підготовчого засідання 27.11.2025 через підсистему "Електронний суд" до суду надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання на іншу дату у зв'язку із перебуванням на лікарняному працівника юридичного відділу Череміської Н.П. В підготовчому засіданні 27.11.2025 судом, за участю представників відповідача та третьої особи, розглянуто заяву позивача про відкладення розгляду справи та постановлено відмовити в задоволенні такої.
Суд, відмовляючи в такій заяві, виходив з наступного.
Як зазначено вище, судом ухвалою від 05.11.2025 було витребувано від позивача певні докази та визнано явку представника позивача в підготовче засідання обов'язковою.
Водночас, в основу обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи позивачем покладено обставину щодо неможливості прибуття у підготовче засідання суду уповноваженого представника через перебування такого на лікарняному та відсутності інших працівників юридичного відділу Рахівської міської ради. На підтвердження вказаних обставин, що унеможливлюють участь уповноваженого представника позивача в підготовчому засіданні 27.11.2025, явка якого визнана судом обов'язковою, не долучено жодних доказів. При цьому доводів щодо неможливості подати витребувані судом документи позивачем також не наведено.
Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема, першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
У разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Натомість обов'язок доведення неможливості взяти участь у засіданні з поважних причин покладений на особу, яка заявляє таке клопотання. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Судом враховується, що встановлення поважності причин неявки учасника справи є дискрецією суду, проте в будь-якому разі пов'язується з поданням таким учасником доказів на підтвердження причин неявки за наслідками оцінки яких судом й приймається рішення про поважність таких причин та, як наслідок відкладення судового засідання відповідно до пункту 2 частини 2 статті 202 ГПК України або про відсутність підстав вважати неявку поважною та розгляд справи за відсутності учасника згідно з приписами пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України.
Таким чином, заявлені позивачем підстави для відкладення судового засідання не можуть вважатися судом поважними, оскільки жодним доказом не підтверджено перебування працівника юридичного відділу Рахівської міської ради Череміської Н.П. на лікарняному, як і не повідомлено про період, з якого такий працівник перебуває на лікарняному.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позивач не довів обставину неможливості подання витребуваних судом доказів та його участі в підготовчому засіданні 27.11.2025.
Таким чином, причини неявки представника позивача в підготовче засідання 27.11.2025 судом визнано неповажними.
Беручи до уваги наведені обставини, суд вбачає підстави для залишення позову без розгляду в порядку пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, з огляду на наступне.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Відповідно до частин 1-4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до частини першої статті 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
За змістом пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Однак, частиною 2 цієї статті для учасників справи також передбачено ряд обов'язків, це зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язково.
За статтею 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини 3 статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, підсумовуючи наведені вище норми, слід дійти висновку, що учасник справи може:
- брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);
- не брати участі в судових засіданнях, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Згідно з частиною 4 статті 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Аналогічні підстави залишення позову без розгляду містяться у пункті 4 частини 1 статті 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226 ГПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК України передбачено право подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 та у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 у справі № 910/14715/17.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 дійшла висновку про те, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов'язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Крім того, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постанові від 17.05.2023 у справі № 910/23821/15 зауважив, що залишення позову без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України можливе за умови, якщо суд позбавлений можливості вирішити спір по суті з вини позивача, який не подав без поважних причин витребувані згідно з ухвалами суду докази, необхідні для вирішення спору, або його представник не з'явився на виклик у засідання господарського суду чи не повідомив про причини неявки і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. У зазначеному випадку йдеться про ігнорування позивачем своїх процесуальних обов'язків і вимог суду, що унеможливлює розгляд господарським судом і вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.
Якщо нез'явлення позивача перешкоджає вирішенню спору (якщо розгляд справи за відсутності позивача неможливий), суд, не зважаючи на заяву позивача про розгляд справи за його відсутності, позбавлений права розглянути справу по суті. У разі, якщо суд визнав явку позивача обов'язковою до подання позивачем клопотання про розгляд справи за його відсутності, то суд, не зважаючи на це клопотання, зобов'язаний залишити позов без розгляду. У разі, якщо до подання такого клопотання, суд не визнавав явку позивача обов'язковою, у такому випадку суд повинен повідомити позивача про те, що розгляд справи за його відсутності є неможливими та визнати його явку обов'язковою, вирішити питання про відкладення або перерву в судовому засіданні та у разі нез'явлення позивача в наступне судове засідання залишити позов без розгляду. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.
Також Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині 4 статті 202 та у пункті 4 частини 1 статті ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання або не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
ГПК України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Таким чином, після подання позивачем 05.11.2025 заяви про розгляд справи без участі представника Рахівської міської ради, суд відклав підготовче засідання через неможливість розгляду справи без участі уповноваженого представника позивача та документів, які суд витребував, і, як наслідок, визнав явку представника позивача в підготовче засідання обов'язковою.
За висновком суду, зважаючи на те, що позивач сам ініціював розгляд господарським судом справи № 907/1033/25 та був обізнаний про розгляд справи, то відповідно останній, як добросовісний суб'єкт господарювання повинен був сприяти у якнайшвидшому розгляді судом справи № 907/1033/25, в тому числі шляхом надання необхідних документів на вимогу суду та забезпечення явки свого представника у засідання по справі.
Оскільки представник позивача не надав у строк до 26.11.2025 витребувані судом документи та 27.11.2025 не з'явився в підготовче засідання, тоді як його явка була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про залишення позову у справі № 907/1033/25 без розгляду.
При цьому суд звертає увагу позивача на приписи частини 4 статті 224 ГПК України, відповідно до якої особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Згідно з частиною 2 статті 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Так, за приписами частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати, встановлюються законом.
Таким спеціальним законом, що регулює підстави сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі, зокрема, залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Оскільки підставою залишення позову без розгляду є неподання у встановлений судом строк витребуваних доказів та неявка представника позивача у підготовче засідання, то з урахуванням викладеної в пункті 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" правової норми, сплачений позивачем за розгляд цієї справи судовий збір поверненню з Державного бюджету України не підлягає.
Керуючись статтями 2, 13, 14, 73-80, 86, 129, 130, пунктом 1 частини 2 статті 185, статтею 195, частиною 4 статті 202, пунктом 4 частини 1 статті 226, статтями 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Рахівської міської ради до Комунального підприємства "Рахівтепло", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Управління Західного офісу Держаудитслужби в Закарпатській області, про стягнення 4 500 000,00 грн залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України до Західного апеляційного господарського суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст ухвали складено і підписано 03.12.2025.
Суддя Д. Є. Мірошниченко