вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
03 грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/536/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи
за позовом керівника Ужгородської окружної прокуратури, м. Ужгород
в особі Ужгородської міської ради, м. Ужгород
до відповідача Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ», м. Ужгород
про стягнення 571 596,55 грн,
Секретар судового засідання - Райніш М.І.
За участю представників сторін:
від прокуратури - Андрейчик Алла Миколаївна, прокурор відділу представництва інтересів держави у суді Закарпатської обласної прокуратури (в залі суду);
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Ужгородська окружна прокуратура, м. Ужгород, звернулась до Господарського суду Закарпатської області в інтересах держави в особі Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ», про повернення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі 571 596,55 грн, з яких: 334 265,04 грн - безпідставно збережені кошти пайової участі, 199 087,93 грн - інфляційні нарахування, 38 243,58 грн - 3 % річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/536/25 визначено головуючого суддю Андрейчука Л.В.
Ухвалою суду від 13.05.2025 позовну заяву залишено без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, оскільки така подана без додержання вимог, та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.
На адресу Господарського суду Закарпатської області надійшла заява позивача вх. №02.3.1-02/4756/25 про усунення недоліків позовної заяви викладених у ст. 162, 164, 172 ГПК України.
Ухвалою суду від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.06.2025.
Ухвалою суду від 18.08.2025 повторно витребувано від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ» належним чином завірену копію Статуту ОСББ «Тіроль» від 31.03.2023; передавального акту; протоколу № 1 установчих зборів ОСББ «Тіроль» від 31.03.2023.Повторно зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ» подати суду витребувані докази, вказані в п. 1 резолютивної частини ухвали, в строк до 16.09.2024 року. Призначено підготовче засідання 18 вересня 2025 р. на 14:30 год
Ухвалою суду від 28.10.2025 закрито підготовче провадження у справі № 907/536/25.Призначено судовий розгляд справи № 907/536/25 по суті на 03 грудня 2025 р. на 11:30 год.
Позиція прокурора
В обґрунтування заявлених позовних вимог у даній справі позивач покликається на те, що у період із 07.05.2020 по 09.06.2021 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТІРОЛЬ» (далі - Відповідач, ЖБК «ТІРОЛЬ»), згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 07.05.2020 № ЗК 061201280180 (зі змінами) здійснив будівництво об'єкта: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського Василя, № ЗА). Код об'єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000: 1122.2 - «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні». У подальшому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради видано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 23.06.2021 № 3К 1010210623868, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Наголошує, що як вбачається із декларації про готовість готовності об'єкта до експлуатації пайова участь Відповідачем до місцевого бюджету не сплачувалася (підстава для звільнення від сплати пайової участі - пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 1 32-ІХ).
Разом з цим, вбачається, що ЖБК «ТІРОЛЬ» безпідставно не сплачені грошові кошти у якості пайової участі замовників будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури на користь Ужгородської міської ради у зв'язку із будівництвом багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями комерційного призначення по пл. Гренджі-Донського Василя, № ЗА в м. Ужгороді.
За змістом Закону №132-ІХ та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01.01.2020 у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01.01.2020.
Так як договір про пайову участь не укладався, в органу місцевого самоврядування виникає право вимагати стягнення коштів, обов'язок сплати яких був встановлений законом. Позивач вважає, що суд має виходити з того, що замовник будівництва без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, а отже, зобов'язаний повернути ці кошти на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Прокурор просить стягнути із багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ», м. Ужгород на користь Ужгородської міської ради, м. Ужгород для зарахування в дохід місцевого бюджету суму 571 596,55 грн, з яких 334 265,04 безпідставно збережених грошових коштів; суму 199 087,93 грн інфляційних втрат та суму 38 243,58 грн трьох процентів річних за користування безпідставно збереженими коштами пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Позиція позивача
Позивач надав письмову заяву до суду, в якій позовні вимоги Ужгородської окружної прокуратури підтримує в повному обсязі та просить позов задоволити.
Позиція відповідача
Судом встановлено, що відповідач - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ», м. Ужгород не має зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Як зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського Василя буд. 3-а ЄДРПОУ 43029672.
Судом були вчинені всі належні дії для своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Ухвала суду від 20.05.2025 про відкриття провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак поштове відправлення - 0601149332646 (ухвала про відкриття провадження у справі) було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду від 25.09.2025 про відкладення підготовчого засідання та повторне витребування від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТІРОЛЬ" доказів була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак поштове відправлення - 0601196632775 (ухвала про відкладення підготовчого засідання та повторне витребування від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ТІРОЛЬ" доказів) було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвала суду від 28.10.2025 про закриття підготовчого провадження у справі була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на його юридичну вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак поштове відправлення - 067027891869 (ухвала про закриття підготовчого провадження) було повернуто до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з ч. 3 та ч. 7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно з положеннями пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки у цьому випадку отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 та від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
З огляду на зазначене, суд вважає, що вчинено всі можливі дії з метою повідомлення відповідача про факт відкриття провадження у справі.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ. ПРАВОВА ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
У період із 07.05.2020 по 09.06.2021 Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «ТІРОЛЬ» (далі - Відповідач), згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 07.05.2020 № ЗК 061201280180 (зі змінами) здійснив будівництво об'єкта: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку (Закарпатська обл., м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського Василя, № ЗА).
На підставі Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ», передавального акту, протоколу №1 установчих зборів ОСББ «ТІРОЛЬ» правонаступником Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «ТІРОЛЬ» (код 43029672) є Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ».
Код об'єкта, відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000: 1122.2 - «Будинки багатоквартирні підвищеної комфортності, індивідуальні».
У подальшому, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ужгородської міської ради видано декларацію про готовність до експлуатації об'єкта від 23.06.2021 № 3К 1010210623868, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Відповідно до зазначеної декларації, об'єкт будівництва має такі основні показники: - найменування об'єкта згідно з проектом: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку по пл. Гренджі-Донського Василя, № ЗА, м. Ужгород. - дата початку будівництва - 07.05.2020; - дата завершення будівництва - 27.04.2021; - загальна площа будівлі - 1 560,2 кв.м; - загальна площа квартир - 1371,4 кв.м; - кількість поверхів - 4; - загальна кількість квартир - 28; - кошторисна вартість будівництва 14 445 тис. грн.
Між Позивачем та Відповідачем договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не укладався, а відповідні грошові кошти (пайовий внесок) до бюджету, в тому числі на виконання вимог Закону №132-ІХ не сплачувалися.
Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із відповідача до бюджету.
Згідно даних Декларації від 23.06.2021 № 3К 101210623868, загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 1 371,4 квадратних метрів.
За період будівництва Міністерство розвитку громад та територій України три рази затвердити показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, а саме розраховані станом на 01.04.2020 затверджено наказом від 26.06.2020 № 151; розраховані станом на 01.10.2020 затверджено наказом від 16.12.2020 № 311; розраховані станом на 01.04.2021 затверджено наказом від 20.05.202 № 119.
Вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Закарпатської області становила 12 187 гривень відповідно до середніх показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України 20.05.202 І № 119 та розрахованих станом на квітень 2021 року
Враховуючи наведене та зважаючи на норми абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ, розмір пайової участі, який на підставі частини 1 статі 1212 Цивільного кодексу України підлягає стягненню із Відповідача до бюджету на користь Позивача складає 334 265,04 гривні, а саме за житлові приміщення 334 265,04 гривні (1 371,4 кв.м. * 12 ] 87 грн/кв.м = 16 713 251,8 грн; 16 713 251,8 грн * 2% 334 265,04 грн).
Вказана сума пайової участі підлягала до сплати не пізніше дня введення об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто не пізніше 24.06.2021 (наступний день, після видачі декларації про готовність до експлуатації).
Відповідач, який безпідставно зберіг у себе кошти пайової участі (з 24.06.2021 - день наступний за днем реєстрації декларації про готовність, по 16.04.2025 - день, який передує зверненню прокурора до суду із позовом), зобов'язаний також сплатити інфляційні втрати та три проценти річних.
Розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних за період з 24.06.2021 по 16.04.2025 199 087, 93 грн - інфляційні втрати, 38 243, 58 грн - три проценти річних.
Отже, за підрахунками прокурора, загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача, враховуючи інфляційні втрати та 3 % річних, за 1393 днів прострочення, становить 334 265,04 (розмір пайового внеску) + 199 087,93 (інфляційне збільшення) + 38 243,58 (3 % річних) = 571 596,55 грн.
Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 (далі Закон №3038-VI) визначено правові та організаційні основи містобудівної діяльності, який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону №3038-VI (тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) замовник фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
На підставі ч. 1 ст. 2 Закону №3038-VI планування і забудова територій діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
01.01.2020 набули чинності норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими з 01.01.2020 року було виключено статтю 40 Закону №3038-VI, яка регулювала пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Так, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-V обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
Проте, обов'язок відповідача, як замовника будівництва, здійснити оплату пайового внеску у 2020 році визначений безпосередньо приписами пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX.
Означеним пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX визначено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту. Розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта; для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Приписами пунктів 3, 4 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону №132-IX також визначено, що замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до підпунктів 14.1.129 та 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, що діяла на момент реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації) (далі - ПК України) об'єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень; б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів.
Згідно з підпунктом 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 ПК України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема, гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки, господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо.
Верховний Суд, вирішуючи спори щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту, неодноразово зазначав, що відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання має бути виконано до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію, і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру (постанови Верховного Суду від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, від 04.04.2024 у справі №923/1306/21 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23).
У відповідності до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
При цьому, положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Тобто зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
У разі порушення зобов'язання з боку замовника будівництва щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, орган місцевого самоврядування вправі звертатись з позовом до замовника будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів. Саме такий спосіб захисту буде ефективним та призведе до поновлення порушеного права органу місцевого самоврядування.
Аналогічні правові висновки викладені й у постановах Верховного Суду від 16.06.2022 у справі №909/1402/19, від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 та від 15.08.2024 у справі №914/2145/23.
З аналізу вищевикладеного випливає, що обов'язок відповідача в частині сплати коштів пайової участі за будівництво виник із дати повідомлень про початок виконання будівельних робіт.
Водночас строк внесення коштів пайової участі сплинув з дати введення вказаних об'єктів в експлуатацію.
За встановлених судом обставин даної справи, відповідач не взяв участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної шляхом перерахування до місцевого бюджету означеного населеного пункту коштів пайової участі.
Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19, та Верховного Суду, викладеної в постановах від 20.07.2022 у справі №910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 15.08.2024 у справі №914/2145/23, замовник будівництва зобов'язаний перерахувати органу місцевого самоврядування безпідставно збережені грошові кошти пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України, частина 1 якої передбачає, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем належними і допустимими доказами не спростованими. Позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно зі ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Положеннями ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В силу приписів ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Щодо розміру інфляційних витрат та 3% річних за несвоєчасне виконання зобов'язань
Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України, передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
За змістом статі 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Дана правова позиція повністю узгоджується з практикою Верховного суду України, зокрема, викладеною у рішенні від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19. Відповідно до ст. 1214 ЦК України, особа, яка набуло майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).
Відповідно до ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З урахуванням постанови Верховного суду від 05.05.2022 по справі № 925/683/21, час прострочення ОСББ «Тіроль», проценти та індекс інфляції повинні бути розраховані з моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто з 24.06.2021 (наступний день, після видачі декларації пpo готовність до експлуатації).
Розрахунок інфляційних витрат та 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача, прокурором здійснено на калькуляторі підрахунку заборгованості та штрафних санкцій за посиланням: https:/lips.ligazakon.neticalculator/ff
Розрахунок здійснюються за формулою ІІС =( ІІ1 : 100)х (1і2: 100) х ( ІІЗ : 100) х ...(IIZ: 100) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, 11 IIZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Інфляційне збільшення: 334 265,04 х 1.59559903 - 334 265,04 = 199 087,93 грн.
Розрахунок 3% річних Розрахунок здійснюються за формулою:
Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, д - кількість днів прострочення.
Всього штрафних санкцій: 38 243,58 грн.
Отже, загальна сума, що підлягає стягненню з Відповідача, враховуючи інфляційні втрати та 3 % річних, за 1393 днів прострочення, становить 334 265,04 (розмір пайового внеску) + 199 087,93 (інфляційне збільшення) + 38 243,58 (3 % річних) = 571 596,55 грн.
Суд, здійснивши перевірку поданого прокурором розрахунку штрафних санкцій та інфляційних витрат з урахуванням періоду прострочення, наявних доказів та офіційних індексів інфляції, дійшов висновку про його арифметичну правильність та відповідність вимогам ст. 625 ЦК України.
Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.
Згідно з ст.131-1 Конституції України на органи прокуратури України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виходячи з вимог п.п.1, 2 ч.1 ст. Закону України Про прокуратуру, діяльність органів прокуратури ґрунтується на засадах верховенства права та законності.
Відповідно до частини 3 статті 23 цього ж нормативно-правового акту, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття інтерес держави.
Аналіз ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру дає суду підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, позов заявлено прокурором в межах наданих йому законодавством повноважень в інтересах держави в особі міської ради право якої було порушено та на яку законодавством покладено обов'язок щодо здійснення конкретних функцій у правовідносинах, пов'язаних із захистом інтересів держави.
Прокуратурою повідомлено позивача про реалізацію представницьких функцій прокуратурою у зв'язку з стягненням несплаченої орендної та розірвання договору оренди відповідної позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Зазначене узгоджується з позицією Великої палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, згідно з якою, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуванні порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Згідно з ч.1 ст.10 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до частини 1 статті 142 Конституції України, матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад (аналогічні норми містяться у ч. 3 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні). У ст. 143 Конституції України зазначено, що місцеві органи самоврядування затверджують програми соціально-економічного розвитку і контролюють їх виконання, затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання. Разом з тим, місцеві бюджети є складовою бюджетної системи України (ч. 1 ст. 5 Бюджетного кодексу України). Крім того, положення законодавства у сфері бюджетних правовідносин (п. 4-1 ч. 1 ст. 71 Бюджетного кодексу України) відносять кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до джерел формування бюджету розвитку місцевих бюджетів. Бюджетом розвитку, згідно норм статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку, зміцнення матеріально-фінансової бази.
Таким чином, оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту належать до джерел формування бюджету розвитку місцевого бюджету, їх стягнення безумовно становить інтерес територіальної громади та держави, який пов'язаний із накопиченням бюджетних коштів, необхідних для забезпечення належного функціонування інституцій місцевого самоврядування. Ненадходження коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту до бюджету розвитку місцевого бюджету безперечно порушує права відповідної територіальної громади, інтереси якої представляє відповідний орган місцевого самоврядування. Крім того, несплата коштів пайової участі відповідачем призводить до існування такого становища, за якого одні суб'єкти господарювання сплачують пайові внески, а інші ухиляються від перерахування коштів до бюджету та, як наслідок, не несуть жодної відповідальності, чим у своє чергу порушуються принцип рівності суб'єктів господарювання.
Згідно зі статтею 172 Цивільного кодексу України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Тобто, органом місцевого самоврядування, до компетенції якого віднесено повноваження здійснювати захист інтересів держави в галузі бюджету, фінансів, цін та у галузі будівництва, е Ужгородська міська рада.
З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що право позивача на одержання сум безпідставно збережених коштів порушено відповідачем, тому позов належить задовольнити в повному обсязі. Слід стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ», м. Ужгород на користь Ужгородської міської ради для зарахування в дохід місцевого бюджету суму 334 265,04 грн безпідставно збережених грошових коштів; суму 199 087,93 грн інфляційних втрат та суму 39 724,538 243,583 грн трьох процентів річних.
У зв'язку із задоволенням позову судові витрати у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ» на користь Закарпатської обласної прокуратури, вул. Коцюбинського, будинок 2а м. Ужгород, Закарпатська область (код ЄДРПОУ: 02909967) у сумі 8573,95 грн.
Керуючись ст. 11, 13, 14, 73 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ» (Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського Василя буд. 3-а ЄДРПОУ 43029672) на користь Ужгородської міської ради (88000, пл. Поштова, 3, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 33868924) для зарахування в дохід місцевого бюджету грошові кошти у сумі 571 596, 55 грн, з яких 334 265,04 грн безпідставно збережених грошових коштів; суму 199 087,93 грн інфляційних втрат та суму 38 243,58 грн трьох процентів річних.
3.Стягнути із Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «ТІРОЛЬ» (Закарпатська обл., Ужгородський р-н, м. Ужгород, пл. Гренджі-Донського Василя буд. 3-а ЄДРПОУ 43029672) на користь Закарпатської обласної прокуратури, (вул. Коцюбинського, будинок 2а м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ: 02909967) суму 8573,95 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду, згідно зі ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.
Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, ://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 03.12.2025
СУДДЯ Любомир АНДРЕЙЧУК