61022, м. Харків, пр. Науки, 5
03.12.2025 Справа № 905/874/25 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М. в порядку спрощеного позовного провадження розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СКС ТРАНС»
до Акціонерного товариства “Українська залізниця» в особі Регіональної філії “Донецька залізниця» Акціонерного товариства “Українська залізниця»
про стягнення заборгованості у розмірі 44200,24 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Рішенням Господарського суду Донецької області від 08.11.2025 у справі №905/874/25 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» задоволені повністю; стягнуто з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» (49010, місто Дніпро, вулиця Володі Дубініна, будинок 8, офіс 13; код ЄДРПОУ 43556600) 36561 (тридцять шість тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн 85 коп - інфляційні витрати, 7638 (сім тисяч шістсот тридцять вісім) грн 39 коп - 3 % річних та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
25.11.2025, через підсистему «Електронний суд», надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» про ухвалення додаткового рішення; стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн.
Відповідно до норм статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення у справі №905/874/25 було ухвалено у порядку спрощеного позовного провадження, відповідно заява про ухвалення додаткового судового рішення також ухвалюється у спрощеному позовному провадженні.
Вирішуючи питання щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем визначений попередній розрахунок складу судових витрат, у тому числі і щодо витрат на правову допомогу.
Позивачем представлені суду докази, на підтвердження розміру понесених ним судових витрат, які направлені за допомогою підсистеми “Електронний суд» разом із заявою про ухвалення додаткового судового рішення в межах строку визначеного процесуальним законодавством та долучені судом до матеріалів справи.
Відповідно до приписів статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з приписами ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі спливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору
Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд зазначає, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
В обґрунтування розміру заявленої суми витрат на правничу допомогу, позивач посилається на те, що 27.08.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» та адвокатським бюро «ЮЛІЇ БІЖКО» укладений договір про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025, додаток №1 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025, додаток №2 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025. Відповідно до додатку №1 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» та Адвокатське бюро «ЮЛІЇ БІЖКО» погодили що професійна правнича допомога за договором про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025 буде надаватись адвокатом Біжко Юлією Олександрівною (Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане Радою адвокатів Дніпропетровської області 23.11.2018 за №3976 на підставі Рішення ради адвокатів Дніпропетровської області від 20.11.2018) Відповідно до додатку №2 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025, Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» та Адвокатське бюро «ЮЛІЇ БІЖКО» погодили що гонорар (винагорода) Адвокатського бюро за надану професійну правничу допомогу за Договором про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025 є фіксованим та складає 15 000,00 грн. (п'ятнадцять тисяч гривень). Також сторони погодили, що гонорар (винагорода) Адвокатського бюро оплачується частинами, а саме: 5 000,00 грн. оплачується Замовником протягом 30 днів з дня ухвалення рішення суду 10 000,00 грн. протягом 30 днів з дня набрання чинності рішення суду. Доказами на підтвердження розміру витрат, які Товариство з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» має сплатити у зв'язку з розглядом справи є: - Договір про надання професійної правничої допомоги №03 від 27.08.2025; - Додаток №1 від 27.08.2025 до договору про надання професійної правничої допомоги №03 від 27брало законної сили:
За таких обставин, позивачем надані належні, допустимі та достатні докази на підтвердження витрат позивача на правову допомогу пов'язану з розглядом справи №905/874/25 у Господарському суді Донецької області
Відповідачем не надано суду жодних заперечень щодо розміру витрат позивача на правничу допомогу. Заява разом з додатками була надіслана через підсистему “Електронний суд» в електронний кабінет відповідачу.
З огляду на те, що позовні вимоги були задоволені повністю, то відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу покладаються на відповідача у повному обсязі як такі, що підтверджені, обгрунтовані та доведені.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 128, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» про ухвалення додаткового рішення; стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн, задовольнити повністю.
2.Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця, будинок 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22; код ЄДРПОУ 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКС ТРАНС» (49010, місто Дніпро, вулиця Володі Дубініна, будинок 8, офіс 13; код ЄДРПОУ 43556600) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн 00 коп.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням суду законної сили.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення складено та підписано 03.12.2025.