61022, м. Харків, пр. Науки, 5
02.12.2025 Справа № 905/177/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Чернової О.В., за участю секретаря судового засідання Рикова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву: Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ
про визнання грошових вимог
в межах справи №905/177/25
за заявою кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рікард», м. Київ
до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області
про банкрутство,
розпорядник майна - арбітражний керуючий Іванюк О.М.;
за участю уповноважених представників учасників справи: не з'явились;
У провадженні Господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/177/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області.
Ухвалою господарського суду від 14.04.2025, зокрема, відкрито провадження у справі №905/177/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області. Введено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області строком на 170 календарних днів. Призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області арбітражного керуючого Іванюка Олександра Миколайовича. Визначено дату проведення попереднього судового засідання у справі на 09.06.2025 о 10:00 год.
16.04.2025 за номером 75818 на офіційному вебсайті судової влади України оприлюднене оголошення про відкриття провадження у справі №905/177/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області.
13.06.2025 засобами поштового зв'язку від Головного управління ДПС у м. Києві, м. Київ надійшла заява про грошові вимоги кредитора до боржника, за змістом якої заявник просить визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 216093,93грн, з яких 172233,00грн - основний борг з податку на додану вартість, 5085,00грн - штрафна санкція, 31842,64грн - пеня; 444,90грн - основний борг з податку на прибуток, 340,00грн - штрафна санкція, 92,39грн - пеня; 6056,00грн - судовий збір.
Ухвалою господарського суду від 20.06.2025 постановлено відкласти та розглянути питання про прийняття та призначення до розгляду заяви Головного управління ДПС у м. Києві, м. Київ про грошові вимоги кредитора до боржника після повернення матеріалів справи №905/177/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області на адресу Господарського суду Донецької області та проведення попереднього засідання господарського суду.
Ухвалою господарського суду від 04.11.2025 за результатами попереднього засідання суду, зокрема, встановлено розмір, черговість та перелік визнаних судом вимог кредиторів, які підлягають внесенню розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів боржника.
Ухвалою господарського суду від 10.11.2025 прийнято заяву Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ на 02.12.2025 о 15:20 год. Розпоряднику майна та боржнику встановлено строк для надання відзиву на заяву кредитора до 27.11.2025 включно.
17.11.2025 від розпорядника майна надійшли повідомлення про результати розгляду заявлених грошових вимог, за змістом якого розпорядник майна визнав грошові вимоги до боржника у повному обсязі, та клопотання про проведення судового засідання без участі розпорядника майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
За змістом статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства грошовим зобов'язанням (боргом) є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом; кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Незалежно від того чи визнані вимоги кредитора боржником разом із розпорядником майна чи ні, суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та визначає правомірність і обґрунтованість грошових вимог кредитора до боржника і за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора.
Згідно з ч.1 ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.
Таким чином, судовий збір за подання заяви про визнання кредиторських вимог, виходячи з приписів вказаної статті Кодексу, за характером призначення платежу автоматично включаються до складу судових витрат і підлягають задоволенню у першу чергу.
Розглянувши заяву Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ з грошовими вимогами до боржника, суд зазначає таке.
Головне управління ДПС у місті Києві, м. Київ звернулося до господарського суду з заявою про визнання грошових вимог до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області, за змістом якого просить визнати грошові вимоги у загальному розмірі 216093,93грн.
В обґрунтування заяви заявник посилається на наявність у боржника заборгованості з податку на додану вартість і з податку на прибуток, що виникли на підставі самостійно задекларованих грошових зобов'язань, а також контролюючим органом нараховані штрафні санкції та пеня.
Розпорядник майна у повідомленні про результати розгляду заявлених грошових вимог визнав грошові вимоги до боржника у повному обсязі, які підлягають включенню до реєстру кредиторів у розмірі 6056,00грн - вимоги першої черги; 173017,90грн - вимоги третьої черги, 37020,03грн - вимоги шостої черги.
Дослідивши матеріали заяви Головного управління ДПС у місті Києві з наданими доказами на підтвердження вказаних обставин, оцінивши їх в порядку статті 210 Господарського процесуального кодексу України, суд встановив:
Боржником самостійно задекларовано зобов'язання зі сплати податку на додану вартість
- відповідно до податкової декларації від 16.02.2022 (реєстраційний №9033273563) на суму 2736,00грн;
- відповідно до уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок від 02.10.2023 (реєстраційний №9256788032) на суму 169497,00грн.
Також в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок від 03.10.2023 (реєстраційний №9256788032) боржником самостійно задекларовано суму штрафу, нараховану платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 5085,00грн.
Контролюючим органом нараховано пеню, що відображено в інтегрованій картці платника податків (ІКП):
- дата операції: 14.04.2025, опис: нараховано пені ІКП на борг мин.р (129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID-19)), невизначений документ N AUTOPENe з 01.06.2022 по 14.04.2025 на податкову декларацію з податку на додану вартість №9033273563 від 16.02.2022, сума пені: 760,48грн, з 01.06.2022 по 14.04.2025;
- дата операції: 14.04.2025, опис: нараховано пені ІКП на борг мин.р (129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID-19)), невизначений документ N AUTOPENe з 02.01.2024 по 14.04.2025 на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок від №9256788032 від 03.10.2023, сума пені: 30176,84грн, з 02.01.2024 по 14.04.2025;
- дата операції: 14.04.2025, опис: нараховано пені ІКП на борг мин.р (129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID-19)), невизначений документ N AUTOPENe з 02.01.2024 по 14.04.2025 на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок від №9256788032 від 03.10.2023, сума пені: 905,32грн, з 02.01.2024 по 14.04.2025.
Також Боржником самостійно задекларовано зобов'язання з податку на прибуток підприємств відповідно до податкової декларації від 25.03.2024 (дата подання 22.03.2024, реєстраційний №9385566965) на суму 71100,00грн.
Згідно з відомостями ІКП 25.03.2024 зменшено зобов'язання на суму переплати у розмірі 70655,10грн, відтак, розмір податкового зобов'язання становить 444,90грн.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 11.06.2024 №524340415, на підставі акта перевірки 40309/5ж/26-15-04-15-03 від 07.05.2024 встановлено порушення гл. 2, ст. 49 п. 49.18, пп.49,18.6 Податкового кодексу України, на підставі пп.120.1 статті 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції у сумі 340,00грн.
Податкове повідомлення-рішення від 11.06.2024 №524340415 направлено на юридичну адресу Боржника, що підтверджується поштовим конвертом, яке повернуто на адресу відправника у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, дата повернення 18.06.2024.
Контролюючим органом нараховано пеню, що відображено в інтегрованій картці платника податків (ІКП):
- дата операції: 14.04.2025, опис: нараховано пені ІКП на борг мин.р (129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID-19)), невизначений документ N AUTOPENe з 24.06.2024 по 14.04.2025 на податкову декларацію з податку прибуток підприємства №9385566965 від 25.03.2025, сума пені: 48,87грн, з 24.06.2024 по 14.04.2025;
- дата операції: 14.04.2025, опис: нараховано пені ІКП на борг мин.р (129 ПКУ з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення корона вірусної хвороби (COVID-19)), невизначений документ N AUTOPENe з 03.07.2024 по 14.04.2025 на Податкове повідомлення-рішення №524340415 від 11.06.2024, сума пені: 43,52грн, з 03.07.2024 по 14.04.2025.
Підпунктами 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
У підпункті 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Податкове повідомлення-рішення це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений Податковим кодексом України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Згідно з пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) це плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов'язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п. 53.7 ст. 53 Податкового кодексу України).
З урахуванням вимог пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, а суму податкового зобов'язання, визначену у митній декларації, платник податків зобов'язаний сплатити до/або на день подання митної декларації.
На суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (пункт 129.4 статті 129 ПК України).
При цьому, враховуючи приписи 54.1 та 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, самостійно обчислена та задекларована платником податків сума грошового зобов'язання вважається узгодженою.
Матеріалами справи підтверджується, що у порушення вимог Податкового кодексу України боржником не були сплачені ні самостійно визначені зобов'язання, ні донарахування, здійснені податковим органом, які були узгоджені та строк сплати яких настав.
Також судом встановлено, що на суми грошових зобов'язань була нарахована пеня, періоди нарахування якої є належними.
При цьому, доказів оскарження податкового рішення-повідомлення до матеріалів справи не долучено, будь-які заперечення щодо розміру податкового боргу, строку та нарахування та розміру пені від Боржника не надходило.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність грошових вимог Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства у третю чергу задовольняються, зокрема, вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.
Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Крім того, звертаючись із заявою про грошові вимоги до боржника, заявником сплачено судовий збір у сумі 6056,00грн, які відносяться до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про визнання грошових вимог Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ у повному обсязі на загальну суму 216093,93грн, з яких 6056,00грн - судовий збір (перша черга задоволення), 172677,90грн - податки (третя черга задоволення), 37360,03грн - штрафні санкції та пеня (шоста черга задоволення).
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 2, 3, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234-235 Господарського процесуального кодексу України,
Заяву Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ про грошові вимоги до боржника задовольнити.
Визнати грошові вимоги кредитора Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю «Майт-Сіті Юніті», м. Краматорськ Донецької області у розмірі 6056,00грн - судовий збір (перша черга задоволення), 172677,90грн - податки (третя черга задоволення), 37360,03грн - штрафні санкції та пеня (шоста черга задоволення).
Розпоряднику майна внести грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги Головного управління ДПС у місті Києві, м. Київ без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Ухвала складена та підписана у судовому засіданні 02.12.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Чернова