вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"20" листопада 2025 р. Cправа № 902/1069/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,
за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, 02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 23311317
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф", 21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Героїв Крут, будинок 4-В, офіс 48, ідентифікаційний код юридичної особи 41571234
про стягнення 121 313,64 гривень
за участю представників:
від позивача - Гнатюк Ю.А., у порядку самопредставництва
представник відповідача - адвокат Шевчук В.О., згідно ордеру
До Господарського суду Вінницької області 01.08.2025 надійшла позовна заява (вх. № 1134/25 від 01.08.2025) Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" про стягнення за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пені у розмірі 6 297,02 гривень та штрафу у розмірі 4 591,57 гривень та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 пені у розмірі 63 860,27 гривень та штрафу у розмірі 46 564,78 гривень.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.
01.08.2025 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 31.07.2025 (вх. № 01-34/8097/25 від 01.08.2025) про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою від 06.08.2025 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 902/1069/25, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 02.09.2025 об 11:00 год.
Судове засідання 02.09.2025 не відбулось у зв'язку з оголошенням сигналу "Повітряна тривога" на території Вінницької області.
Ухвалою від 02.09.2025 судом призначено підготовче судове засідання у справі № 902/1069/25 на 16.09.2025 року о 15:00.
20.08.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 20.08.2025 (вх. № 01-34/8768/25 від 20.08.2025) у якому відповідач заперечив щодо заявлених вимог з підстав зазначених у відзиві, у задоволенні позову просив відмовити або зменшити розмір штрафних санкцій на 99 %.
21.08.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 21.08.2025 (вх. № 01-34/8820/25 від 21.08.2025).
16.09.2025 через підсистему електронний суд та у письмовій формі від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів № б/н від 16.09.2025 (вх. № 01-34/9861/25, вх. № 01-34/9865/25 від 16.09.2025).
Ухвалою від 16.09.2025 судом закрито підготовче провадження у справі № 902/1069/25, призначено справу № 902/1069/25 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 14.10.2025 року о 14:00 год.
25.09.2025 до суду від представника позивача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів № б/н від 25.09.2025 (вх. № 01-34/10269/25 від 25.09.2025).
У судовому засіданні 14.10.2025 суд постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1069/25 по суті до 10:00 04.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
27.10.2025 до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № б/н від 27.10.2025 (вх. № 01-34/11595/25 від 27.10.2025).
31.10.2025 до суду від представника відповідача надійшли письмові пояснення № б/н від 31.10.2025 (вх. № 01-34/11811/25 від 31.10.2025).
04.11.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів № б/н від 04.11.2025 (вх. № 01-34/11914/25 від 04.11.2025).
За наслідком судового засідання 04.11.2025 суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні для висловлення своєї позиції щодо поданого відповідачем клопотання від 04.11.2025 про долучення доказів та про оголошення перерви у судовому засіданні з розгляду справи № 902/1069/25 по суті до 15:30 20.11.2025, яку занесено до протоколу судового засідання.
07.11.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів № б/н від 07.11.2025 (вх. № 01-34/12065/25 від 07.11.2025).
На визначену судом дату у судове засідання з'явився представник позивача та представник відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечив, у задоволенні позову просив відмовити.
За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час проголошення вступної та резолютивної частин рішення суду.
На оголошення вступної та резолютивної частин рішення представники сторін не з'явилися, у зв'язку з чим вступна та резолютивна частини рішення долучено до матеріалів справи без проголошення.
Суть спору:
Головний центр капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" про стягнення за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пені у розмірі 6 297,02 гривень та штрафу у розмірі 4 591,57 гривень та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 пені у розмірі 63 860,27 гривень та штрафу у розмірі 46 564,78 гривень.
В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 25.05.2023 між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - позивач, головний центр, замовник) та ТОВ "ТБС-Проф" (далі - відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 09-23 на проведення будівельних робіт по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення комплексу будівель ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), (І черга будівля № 17/1)" (далі - договір від 25.05.2023 № 09-23).
Крім того, 18.12.2024 між позивачем та відповідачем укладено договір підряду № 379-24 на виконання додаткових будівельних робіт по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) (далі - договір від 18.12.2024 № 379-24).
Позивач зазначив, що відповідно до п. 1.1. договору від 25.05.2023 № 09-23, предметом цього договору є будівельно-монтажні роботи, зазначені у договірній ціні по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення комплексу будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), (І черга будівля № 17/1)", ДК021:2015:45454000-4 - Реконструкція (далі - Об'єкт), що знаходиться за адресою зазначеною у договорі.
Також, відповідно до п. 1.1. договору від 18.12.2024 № 379-24, предметом цього договору є додаткові будівельні роботи (в розумінні п. 8 ч. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) визначені у договірній ціні по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення комплексу будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) за адресою зазначеною у договорі".
Позивачем зауважено, що вказані договори є аналогічними, будівельні роботи яких стосуються спільного об'єкта та без виконання додаткових будівельних робіт по об'єкту, відповідно до договору від 18.12.2024 № 379-24, неможливо виконати будівельні роботи, які визначені договором від 25.05.2023 № 0923.
Позивач зазначив, що відповідно до п. 2.1. договору від 25.05.2023 № 09-23, роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 15.05.2024, відповідно до графіку виконання робіт та у відповідності до п. 2.1. договору від 18.12.2024 № 379-24, роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 20.02.2025, відповідно до графіку виконання робіт
За твердженням позивача сторонами (замовником та підрядником) неодноразово укладалися додаткові угоди до договору від 25.05.2023 № 09-23 щодо внесення змін до строків виконання будівельних робіт по об'єкту будівництва, зокрема, додатковою угодою від 18.12.2024 № 09-24 до договору від 25.05.2023 № 09-23 сторонами встановлено строк виконання робіт до 20.02.2025.
Позивач стверджує, що частина робіт та послуг, які замовлялися позивачем за вказаними договорами і на виконання яких погоджувався відповідач були виконані відповідачем із простроченням (що підтверджується відповідними актами виконаних робіт).
Зважаючи на порушення строків надання послуг/виконання робіт, що засвідчується відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт (поза межами узгоджених строків виконання), позивачем було здійснено розрахунок договірної неустойки (пені) за ставкою 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних послуг/робіт за кожний день прострочення та штрафу у розмірі 7% вказаної вартості.
Позивач зазначив про направлення відповідачу претензії № 06.3.3/5322-22-вих з вимогою сплатити Головному центру пеню та штраф за порушення строків виконання робіт за договором від 25.05.2023 № 09-23 та претензії № 06.3.3/5355-22- вих з вимогою сплатити Головному центру пеню та штраф за порушення строків виконання робіт за договором від 18.12.2024 № 379-24, на які відповідач не відреагував, неустойку (пеню та штраф) на користь позивача не сплатив.
Наведені обставини стали підставою для звернення із цим позовом до суду про стягнення 121 313,64 гривень неустойки у примусовому порядку.
Відповідач у відзиві проти позову заперечив, зазначив, що ТОВ "ТБС-Проф" повністю виконало договори підряду; на строки виконання робіт вилинуло об'єктивні обставини, отримання відповідних експертних висновків, відсутність технічного завдання про що повідомлялося замовнику.
Відповідач зазначив, що 19.02.2025 відповідач повідомив позивача про причини затримки виконання договору листом №19/02-1 від 19.02.2025 р., зокрема щодо виявлення заводської несправності в ході виконання робіт з монтажу та підключення циркуляційних насосів та, що термін усунення таких дефектів становитиме до 14 календарних днів, після чого стане можливим завершення монтажних робіт та подальше проведення випробовування системи.
Також, як зауважено відповідачем у вказаному листі ним повідомлено позивача щодо мобілізації частини працівників, які були задіяні на об'єкті та здійснення відповідачем заходів щодо підбору нових працівників, забезпечення необхідними будівельними матеріалами та технічними засобами для завершення робіт.
З урахуванням наведеного, за твердженням відповідача у листі №19/02-1 від 19.02.2025 ним повідомлено про виникнення необхідності у продовжені строку виконання робіт за договором підряду від 18.12.2024 № 379-24 та договором підряду від 25.05.2023 № 09-23, а також коригуванню графіку виконання робіт; гарантовано повне завершення виконання робіт на об'єкті у термін до 30 березня згідно ПКД; зазначено щодо розгляду питання про укладання відповідних додаткових угод до договорів підряду №09-23 від 25.05.2023 року та №379-24 від 18.12.2024 року."
Крім того, відповідач зазначив, що листом №24/03-1 від 24.03.2025 ним було повідомлено позивача про неможливість заповнити систему нової збудованої котельні теплоносієм від існуючої котельні, оскільки не завершено опалювальний сезон, у зв'язку з чим відповідач просив продовжити термін договорів до 31 квітня 2025 р. і перенести запуск на кінець квітня.
Також, відповідачем зауважено щодо повідомлення позивача листом №29/04-2 від 29.04.2025 р., що при проведенні пусконалагоджувальних робіт теплових насосів, виявлено зашлакування трубопроводів та приладів існуючої системи опалення орієнтовно на 70% прохідного перерізу, що в свою чергу суттєво вплинуло на циркуляцію та тепловіддачу теплоносія. У зв'язку з чим, як зазначено відповідачем налагодження та балансування системи опалення потребує збільшення терміну проведення пусконалагоджувальних робіт для оптимальної роботи системи; завершенням повного комплексу ПНР буде можливо отримати лише 12.05.2025; у зв'язку з чим відповідачем повідомлено у листі про відсутність можливості оформити акти та протоколи проведених пусконалагоджувальних робіт об'єкту в термін до 30.04.2025.
У вказаному листі, за твердженням відповідача ним було також зазначено, що в ході реалізації об'єкту, представниками авторського нагляду було внесено ряд змін до проектних рішень, відповідно до записів журналу авторського нагляду, але станом на 28.04.2025 ТОВ "ТБС-Проф" не було надано змінені аркуші до проектної документації на будівництво об'єкту, що в свою чергу не дає змоги для належного завершення комплектування виконавчої документації на виконані будівельні роботи.
Відповідачем також зауважено про надання ним позивачу обґрунтування про причини затримки виконання договорів листом №08/07-1 від 08.07.2025 р.
Посилаючись на відсутність доказів понесення позивачем збитків, виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, відповідач у відзиві клопотав про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, зважаючи на надане право приписами ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України, які підлягають стягненню з відповідача на 99% відсотків, у разі визнання судом обґрунтованими вимог Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України.
Позивач у відповіді на відзив проти зазначеного відповідачем у відзиві заперечив, зазначив, що сторонами (замовником та підрядником) неодноразово укладалися додаткові угоди до договору від 25.05.2023 № 09-23 щодо внесення змін до строків виконання будівельних робіт по об'єкту будівництва, зокрема, востаннє додатковою угодою від 18.12.2024 № 09-24 до договору від 25.05.2023 № 09-23 сторонами встановлено строк виконання робіт до 20.02.2025.
Будь-які інші додаткові угоди до договорів підряду щодо продовження строків виконання робіт за вищезазначеними договорами, сторонами за твердженням позивача не укладалися, у зв'язку з відсутністю підстав для продовження строків виконання робіт за цими договорами, про що було повідомлено підрядника листом Головного центру від 13.02.2025 № 06.3.3/1606-25-вих.
Позивач зауважив, що лише 25.05.2025 підрядником було складено та направлено на адресу замовника акт № 5 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року (форми КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2025 року (форми КБ-3) за договором від 25.05.2023 № 09-23 на загальну суму 24 406, 80 грн та акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року (форми КБ-2в) на загальну суму 529 876, 67 грн та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2025 року (форми КБ-3) за договором від 18.12.2024 № 379-24, які 28.05.2025 були підписані сторонами.
Позивач зазначив, що оскільки термін виконання робіт за договорами підряду становив до 20.02.2025, а роботи по об'єкту за спірними договорами виконано лише 28.05.2025, що підтверджується підписаними сторонами актами: № 5 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року (форми КБ-2в) по договору від 25.05.2023 № 09-23 та № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2025 року (форми КБ-2в) по договору від 18.12.2024 № 379-24, то наявне прострочення строків виконання робіт: за договором від 25.05.2023 № 09-23 - у період з 21.02.2025 по 27.05.2025, що складає 96 календарних днів та за договором від 18.12.2024 № 379-24 - у період з 21.02.2025 по 27.05.2025, що складає 96 календарних днів.
Також у відповіді на відзив позивач заперечив щодо зменшення неустойки.
На обгрунтування своїх правових позицій сторонами подавалися доповнення, пояснення щодо обставин справи та спірних правовідносин.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
25 травня 2023 року між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" (далі - підрядник, відповідач) укладено договір підряду № 09-23 на проведення будівельних робіт по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення комплексу будівель ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), (І черга будівля № 17/1)" (далі - договір № 09-23 від 25.05.2023) (т. 1 а.с. 8-17).
Відповідно до пункту 1.1. договору № 09-23 від 25.05.2023 предметом цього договору є будівельно монтажні роботи, зазначені у договірній ціні по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення комплексу будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), (І черга будівля № 17/1)", ДК021:2015:45454000-4 - Реконструкція (далі - об'єкт), що знаходиться за адресою зазначеною у договорі.
18 грудня 2024 року між Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" як підрядником укладено договір підряду № 379-24 на виконання додаткових будівельних робіт по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) за адресою зазначеною у договорі" (далі - договір № 379-24 від 18.12.2024) (т. 1 а.с. 52-58).
Згідно з пунктами 1.1., 1.2. договору № 379-24 від 18.12.2024 предметом цього договору є додаткові будівельні роботи (в розумінні п. 8 ч. 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінетів Міністрів України від 12.10.2022 № 1178) визначені у договірній ціні по об'єкту: "Реконструкція (технічне переоснащення) системи опалення комплексу будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ) за адресою зазначеною у договорі". ДК021:2015:45454000-4 - Реконструкція (далі - об'єкт), що знаходиться за адресою зазначеною у договорі.
Як убачається із матеріалів справи та змісту договорів укладені договори є аналогічними, будівельні роботи стосуються одного об'єкта, договір підряду № 379-24 від 18.12.2024 укладений для виконання додаткових робіт за об'єктом згідно договору підряду № 09-23 від 25.05.2023.
За умовами пунктів 1.2., 1.3. договорів підряду замовник доручає, а підрядник зобов'язується, згідно із затвердженою проектно - кошторисною документацією та умовами цих договорів, власними/залученими (у разі попереднього письмового узгодження з замовником) силами, за допомогою власних/залучених технічних засобів, із використанням власних/залучених матеріальних ресурсів (коштів), з високою якістю (відповідно до вимог законодавства України, ДСТУ, ДБН, настанов, технічних умов та договорів) виконати роботи по об'єкту. Підрядник зобов'язаний виконати роботи, у строк визначений договором.
Згідно з пунктом 2.1. договору підряду № 09-23 від 25.05.2023 роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 15.05.2024 року, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 2). Датою початку робіт є дата передачі замовником будівельного майданчика (об'єкта), проектно-кошторисної документації та отримання дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до пункту 2.1. договору підряду № 379-24 від 18.12.2024 роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником у період з дня підписання цього договору до 20 лютого 2025 року, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 2). Датою початку виконання робіт є дата передачі замовником підряднику проєктно - кошторисної документації.
Згідно з пунктом 3.1., 3.2. договору підряду № 09-23 від 25.05.2023 договірна ціна (додаток 1) сформована на підставі пропозиції підрядника відповідно до Настанови з визначення вартості будівництва. Договірна ціна робіт по об'єкту є динамічною і становить 5 075 000,00 грн., у тому числі ПДВ 20% 845 833.33 грн.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.2. договору підряду № 379-24 від 18.12.2024 договірна ціна (додаток 1) формується підрядником, встановлюється на підставі пропозиції підрядника, відповідно до робочого проекту, та є невід'ємною частиною договору. Договірна ціна робіт по об'єкту є твердою і становить 1 104 532,79 грн., в тому числі ПДВ 20% 184 088,79 грн..
За змістом пункту 4.1. договорів підряду організація виконання робіт підрядником повинна відповідати проєктно - кошторисній документації, вимогам законодавства України, ДСТУ, ДБН, настановам, технічним умовам, графіку виконання робіт (додаток 2) та договору.
Пунктом 4.2. договорів підряду сторонами визначено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються проєктно-кошторисною документацією. Строки та обсяги окремих видів робіт, що передбачені графіком виконання робіт (додаток 2) можуть бути переглянуті за рішенням замовника. Такі зміни оформлюються шляхом укладання додаткових угод. Замовник здійснює (забезпечує) контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни робіт, кошторису, чинному законодавству, ДСТУ, ДБН, Настановам, технічним умовам та Договору, а також відповідності середнім регіональним цінам.
Згідно з пунктами 4.8. договорів підряду договір вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі передбачені договором, роботи у строк, визначений графіком виконання робіт (додаток 2) та якщо замовником встановлено, що такі роботи повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, ДСТУ, ДБН, настановам, технічним умовам та договору.
Відповідно до пункту 6.1. договорів підряду передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), підписаними уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін.
Пунктом 6.2. договорів підряду сторони передбачили, що підрядник складає акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в) на підставі виконавчої документації, готує довідку про вартість виконаних робіт та витрати (за формою КБ-3) та підтверджуючу документацію, та надає їх замовнику щомісяця до 25 числа звітного місяця, в 3 (трьох) примірниках, а також на електронних носіях та в електронному вигляді (скановані) на електронну адресу Замовника.
Згідно з пунктом 6.3. договорів підряду у разі виявлення замовником недоліків (дефектів) у роботах, замовник письмово повідомляє підрядника про такі недоліки (дефекти), а також про час та місце складання акту про виявлені недоліки (дефекти) у виконаних роботах (акту контрольного обміру). В акті обов'язково фіксується дата виявлення недоліків (дефектів) і строк їх усунення за рахунок підрядника. У разі ухиляння (відмови) підрядника від підписання акту, про це зазначається у акті і такий акт є чинним без підпису підрядника.
Абзацом 1 пункту 6.4. договорів підряду визначено, що у разі виявлення в процесі приймання-передачі закінчених робіт недоліків (дефектів), підрядник, у визначений замовником строк, зобов'язаний усунути їх і повторно повідомити замовника про готовність до передачі закінчених робіт.
Відповідно до пункту 6.5. договорів підряду після усунення підрядником недоліків (дефектів), зазначених в акті про виявлені недоліки (дефекти) у виконаних роботах (акті контрольного обміру), сторонами у порядку, визначеному цим договором, складається та підписується акт приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в), на підставі якого здійснюються розрахунки, передбачені договором.
За змістом пунктів 7.1. договорів підряду у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.
Пунктом 7.4. договорів підряду сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за договором з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Згідно з пунктом 16.1. договору підряду № 09-23 від 25.05.2023 цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 15.06.2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (крім випадків передбачених законодавством). Строк дії договору може коригуються шляхом укладання додаткової угоди.
Відповідно до пункту 15.1. договору підряду № 379-24 від 18.12.2024 цей договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2025 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (крім випадків передбачених законодавством та договором). Строк дії договору може коригуватися шляхом укладання додаткової угоди.
За змістом пунктів 16.1., 16.2., 15.1., 15.2. договорів підряду на зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними цього договору, не поширюються умови цього договору. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення.
Пунктами 17.5, 16.5. договорів підряду сторони визначили, що всі зміни та доповнення до цього договору, у тому числі його призупинення (розірвання) або продовження дії договору, є дійсними, якщо вони викладені в письмовій формі, оформлені додатковими угодами (за необхідності) та підписані уповноваженими на це представниками і скріплені печатками сторін. Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід'ємними частинами.
Згідно з пунктом 16.1. договору підряду № 09-23 від 25.05.2023 невід'ємними додатками до цього договору є: додаток 1 - "Договірна ціна" - на 2 арк в 1 прим.; додаток 2 - "Графік виконання робіт" на 1 арк в 1 прим; додаток 3 - "План фінансування" - на 1 арк в 1 прим.
Відповідно до пункту 15.1. договору підряду № 379-24 від 18.12.2024 невід'ємними додатками до цього договору є: додаток 1 - "Договірна ціна" - на 2 арк., в 1 прим.; додаток 2 - "Графік виконання робіт" - на 1 арк., в 1 прим.; додаток 3 - "План фінансування" - на 1 арк., в 1 прим; додаток 4 - "Інформація про ціни на матеріальні ресурси" - на 1 арк., в 1 прим.
Договори підряду підписані уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплені печатками сторін.
Сторонами за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 погоджені та підписані додатки 1 - "Договірна ціна", додаток 2 - "Графік виконання робіт"; додаток 3 - "План фінансування" (т. 1 а.с. 18-19).
За договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 сторонами погоджені та підписані додатки 1 - "Договірна ціна", додаток 2 - "Графік виконання робіт", додаток 3 - "План фінансування", додаток 4 - "Інформація про ціни на матеріальні ресурси" (т. 1 а.с. 59-62).
Судом установлено, що між сторонами було укладено низку додаткових угод до договору підряду № 09-23 від 25.05.2023, за змістом яких було погоджено реквізити сторін, вимоги щодо обсягу фінансування, терміни виконання робіт, припинення виконання робіт за договором, поновлення робіт за договором, вартість робіт та порядок розрахунків за відповідною додатковою угодою до договору, строку дії договору, зокрема додаткова угода № 01-23 від 17.08.2023, додаткова угода № 02-23 від 30.11.2023, додаткова угода № 03-23 від 24.12.2023, додаткова угода № 04-24 від 15.04.2024, додаткова угода № 05-24 від 10.05.2024, додаткова угода № 06-24 від 28.06.2024, додаткова угода № 07-24 від 30.07.2024, додаткова угода № 08-24 від 26.11.2024, додаткова угода № 09-24 від 18.12.2024, додаткова угода № 10-25 від 06.02.2025, додаткова угода № 11-25 від 27.02.2025, додаткова угода № 12-25 від 31.03.2025, додаткова угода № 13-25 від 30.04.2025, додаткова угода № 14-25 від 28.05.2025 (т. 1 а.с. 20-51).
Як вбачається із додаткової угоди № 09-24 від 18.12.2024 року про внесення змін до договору підряду № 09-23 від 25.05.2024, сторонами погоджено пункт 2.1. цього договору викласти у наступній редакції:
"2.1. Роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 20.02.2025 року, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 2).".
Також між сторонами було укладено низку додаткових угод до договору підряду № 379-24 від 18.12.2024, за змістом яких було погоджено вимоги щодо обсягу фінансування, строк дії договору, вартість робіт за договором, зокрема додаткова угода № 01-25 від 06.02.2025, додаткова угода № 02-25 від 27.02.2025, додаткова угода № 03-25 від 31.03.2025, додаткова угода № 04-25 від 30.04.2025, додаткова угода № 05-25 від 28.05.2025 (т. 1 а.с. 63-67).
Відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання виконаних будівельних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжних інструкцій, на виконання робіт та умов договору № 09-23 від 25.05.2023 підрядником було виконано, а замовником прийнято та оплачено вартість будівельних робіт:
за 2023 рік:
- за актом КБ-2в від 13.10.2023 № 1 та згідно платіжної інструкції № 153 від 13.10.2023 - на суму 462 565, 19 гривень;
- за актом КБ-2в від 19.12.2023 № 2 та згідно платіжних інструкцій № 214 від 20.12.2023, № 213 від 20.12.2023 - на суму 801 294, 81 гривень;
- за актом КБ-2в від 25.12.2023 № 3 та згідно платіжної інструкції № 240 від 27.12.2023 на суму 3 012 512, 40 гривень;
за 2024 рік:
- за актом КБ-2в від 26.11.2024 № 4 та згідно платіжної інструкції № 3469 від 26.11.2024 на суму 500 758, 92 гривень;
за 2025 рік:
- за актом КБ-2в від 28.05.2025 № 5 та згідно платіжної інструкції № 1192 від 29.05.2023 на суму 24 406,80 гривень (т. 1 а.с. 72-112).
Згідно із наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, платіжних інструкцій, на виконання робіт та умов договору № 379-24 від 18.12.2024 підрядником було виконано, а замовником прийнято та оплачено вартість будівельних робіт:
за 2024 рік:
- за актом КБ-2 від 26.12.2024 №1 та відповідно до платіжної інструкції № 4428 від 26.12.2024 на суму 412 961, 08 гривень;
за 2025 рік:
- за актом КБ-2в від 28.05.2025 № 2 та відповідно до платіжної інструкції № 1193 від 29.05.2025 на суму 529 876, 67 гривень (т. 1 а.с. 113-129).
29 травня 2025 року Головним центром капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" за участі представника проектної організації складено акт готовності об'єкта до експлуатації (т. 1 а.с. 130, 131).
За змістом вказаного акту будівництво здійснено підрядною організацією ТОВ "ТБС-Проф", будівельні роботи виконано у строк: початок робіт - травень 2023, закінчення робіт - травень 2025.
Спір у цій справі виник у зв'язку із порушенням відповідачем строків виконання робіт за договорами підряду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.
Предметом спору є матеріально - правова вимога позивача до відповідача про стягнення неустойки нарахованої у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем укладених між сторонами договорів підряду: за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пені у розмірі 6 297,02 гривень та штрафу у розмірі 4 591,57 гривень та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 пені у розмірі 63 860,27 гривень та штрафу у розмірі 46 564,78 гривень.
Предметом доказування у цій справі є обставини щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за порушення підрядником строків виконання робіт за договорами підряду.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Частиною 4 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Здійснюючи правову кваліфікацію спірних правовідносин та вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах цієї справи позовних вимог, судом враховано таке.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Статтею 6 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 цього Кодексу).
Відповідно до вимог статті 638 ЦК України, частини 2 статті 180 ГК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов.
Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Однією із істотних умов договору, що визначає мету, зміст зобов'язань сторін та кінцевий результат виконання договору є предмет договору.
Предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору та не можуть виникати зобов'язання; предмет договору має відображати сутність договору такого виду.
У розумінні положень цивільного законодавства договір спрямований на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, тобто виникнення цивільного правовідношення, яке, у свою чергу, може включати певні права та обов'язки, виконання яких призводить до бажаного для сторін результату.
При цьому, значення предмета договору може набувати основна дія (дії), що вчинятиметься сторонами і забезпечить досягнення мети договору.
За своєю правовою природою укладені між сторонами договори є договорами підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються відповідні положення глави 61 ЦК України (підряд).
Згідно статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно з пунктом 2.1. договору підряду № 09-23 від 25.05.2023 у редакції підписаної між сторонами додаткової угоди № 09-24 від 18.12.2024 року про внесення змін до договору підряду № 09-23 від 25.05.2024 роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником в період з дня підписання цього договору до 20.02.2025 року, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 2).
Відповідно до пункту 2.1. договору підряду № 379-24 від 18.12.2024 роботи, які є предметом цього договору повинні бути виконані підрядником у період з дня підписання цього договору до 20 лютого 2025 року, відповідно до графіку виконання робіт (додаток 2). Датою початку виконання робіт є дата передачі замовником підряднику проєктно - кошторисної документації.
За змістом пункту 4.1. договорів підряду організація виконання робіт підрядником повинна відповідати проєктно - кошторисній документації, вимогам законодавства України, ДСТУ, ДБН, настановам, технічним умовам, графіку виконання робіт (додаток 2) та договору.
Пунктом 4.2. договорів підряду сторонами визначено, що склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначаються проєктно-кошторисною документацією. Строки та обсяги окремих видів робіт, що передбачені графіком виконання робіт (додаток 2) можуть бути переглянуті за рішенням замовника. Такі зміни оформлюються шляхом укладання додаткових угод. Замовник здійснює (забезпечує) контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни робіт, кошторису, чинному законодавству, ДСТУ, ДБН, Настановам, технічним умовам та Договору, а також відповідності середнім регіональним цінам.
Згідно з пунктами 4.8. договорів підряду договір вважається виконаним, якщо підрядник виконав всі передбачені договором, роботи у строк, визначений графіком виконання робіт (додаток 2) та якщо замовником встановлено, що такі роботи повністю відповідають вимогам чинного законодавства України, ДСТУ, ДБН, настановам, технічним умовам та договору.
З огляду на погоджені сторонами строки виконання робіт за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 у редакції підписаної між сторонами додаткової угоди № 09-24 від 18.12.2024 року про внесення змін до договору підряду № 09-23 від 25.05.2024 та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 (до 20.02.2025) та дати їх фактичного виконання (передання) замовнику згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (№ 5 від 28.05.2025 та № 2 від 28.05.2025), суд дійшов висновку, що обставина прострочення відповідачем строків виконання робіт за укладеними договорами підряду підтверджена належними доказами.
Твердження відповідача про наявність об'єктивних перешкод для належного виконання та дотримання строків виконання робіт/надання послуг за укладеними договорами з огляду на узгодження вказаних строків шляхом листування суд відхиляє, оскільки доказів погодженої замовником зміни строку, умов виконання робіт у порядку передбаченому договорами підряду відповідачем суду не надано.
Обставини, на які посилається позивач у позові, відповідач під час розгляду справи належними доказами не спростував.
Внесення змін до договору щодо строку виконання робіт є правом, а не обов'язком позивача.
Твердження відповідача, що строки виконання спірних договорів відповідачем не порушені з огляду на повідомлення позивача листами про виявлення недоліків при проведенні пусконалагоджувальних робіт теплових насосів (зашлакування трубопроводів та приладів існуючої системи опалення), що вплинуло на збільшення терміну проведення пусконалагоджувальних робіт для оптимальної роботи системи; вплив на строки виконання робіт отримання відповідних експертних висновків; відсутність технічного завдання; неможливість виконання робіт за технологічними обставинами; не своєчасне надання змін до проектної документації, суд оцінює критично, оскільки сторонами за змістом пунктів 5.4., 5.4.1. договорів підряду погоджено, що підрядник зобов'язаний розпочати роботи на об'єкті не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з моменту передачі замовником проєктно-кошторисної документації.
Обставина передання проектно-кошторисної документації замовником підряднику підтверджується наявними у матеріалах справи актом прийому-передачі будівельного майданчика по об'єкту: "Реконструкція (технічне обстеження) системи опалення комплексу будівель № 17/1, 17/34, 17/40, 17/113 ІНФОРМАЦІЯ_1 (в//ч НОМЕР_1 ), (І черга будівля № 17/1), затвердженого 07.06.2023 та описом проектно - кошторисної документації (т. 2 а.с. 41, 42, 51).
За погодженими сторонами умовами пунктів 5.4., 5.4.2. договорів підряду підрядник зобов'язався якісно (відповідно до вимог чинного законодавства, ДСТУ, ДБН, настанов, технічних умов та цього договору) та в строк, виконувати передбачені договором роботи, з урахуванням вказівок замовника передати замовнику якісно і в строк виконанні роботи в порядку встановленому договором.
Згідно приписів пункту 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Судом установлено, що окрім підписаних сторонами актів, інших доказів, які би свідчили про фактичне виконання робіт/надання послуг у інший строк відповідачем суду не надано як і погодження сторонами інших умов договорів.
Доказів, які б підтверджували об'єктивні перешкоди для належного виконання зобов'язання за спірними договорами підряду відповідачем суду не надано.
За змістом статі 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожна сторона при укладенні правочину має поводити себе добросовісно, обачливо і розумно, об'єктивно оцінювати ситуацію, а стандарт розумної та обачливої поведінки комерсанта набагато вищий, порівняно зі стандартом пересічної розумної людини (постанови Верховного Суду від 27.01.2021 у справі №910/17876/19, від 31.03.2021 у справі №910/17881/19, від 08.12.2021 у справі №910/5953/17, від 15.12.2021 у справі №910/4908/21 тощо).
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб'єктів при виконанні своїх юридичних обов'язків і здійсненні своїх суб'єктивних прав.
Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.
Одним із аспектів змісту добросовісності є заборона суперечливої поведінки.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) викладено висновок про те, що добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності.
Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (пункт 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №461/9578/15-ц, постанови Верховного Суду від 10.04.2019 у справі №390/34/17, від 30.11.2021 у справі №910/4224/21).
Застосовуючи принцип добросовісності та принцип заборони суперечливої поведінки, суд вважає, що відповідач, який погодив умови укладених між сторонами договорів та таким чином підтвердив свою відповідність усім заявленим вимогам, у тому числі щодо виконання робіт у обсязі та у строк визначений договорами, зголосився на всі умови договорів підряду, у тому числі щодо графіку виконання робіт, підписавши договори підряду, додаткові угоди до цих договорів у погодженій сторонами редакції, не може надалі посилатися на неможливість завершення робіт у строк з підстав необхідності перегляду обсягу виконаних робіт, строків виконання робіт за договорами, оскільки така поведінка суперечить його попереднім заявам та діям, на які позивач обгрунтовано покладався як на прояв добросовісності та розумності, уклавши з відповідачем відповідні договори підряду.
Статтями 525, 526 і 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Судом враховано, що умовами пунктів 7.4. договорів підряду сторони визначили, що за порушення строків виконання зобов'язань підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт за договором з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.
Під час розгляду справи відповідачем не доведено наявність об'єктивних обставин, що унеможливили своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань за спірними договорами та які є підставою для звільнення його від відповідальності, передбаченої договором.
Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з відповідача неустойки у зв'язку із відсутністю в його діях вини щодо прострочення зобов'язання не спростовують висновків суду щодо порушення відповідачем строків виконання робіт за договорами.
Між сторонами у справі виникли майнові відносини, які засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. Керуючись свободою договору та майновою самостійністю вибору контрагента відповідач, уклавши з позивачем договори погодився з їх умовами, у тому числі щодо об'ємів та строків виконання робіт/надання послуг.
Із матеріалів справи вбачається, що у строк передбачений спірними договорами роботи підрядником виконані не були, що не спростовано відповідачем, у зв'язку з чим застосування позивачем до відповідача неустойки відповідає умовам договорів та чинному законодавству.
Як вбачається з розрахунку пені та штрафу за договорами підряду, такий розрахунок здійснений позивачем з урахуванням вартості невиконаних у строк робіт зазначених у актах, нарахування пені здійснено за період з 21.02.2025 по 27.05.2025.
Вартість несвоєчасно виконаних робіт за договорами підряду, що є базою для нарахування неустойки відповідачем не спростовано, контррозрахунку заявлених до стягнення пені та штрафу відповідачем суду не надано.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу у межах визначеного позивачем строку прострочення виконання робіт, суд дійшов висновку, що такий розрахунок є вірним, а відтак позовні вимоги про стягнення за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пені у розмірі 6 297,02 гривень та штрафу у розмірі 4 591,57 гривень та за договором № 379-24 від 18.12.2024 пені у розмірі 63 860,27 гривень та штрафу у розмірі 46 564,78 гривень є обгрунтованими.
Відповідач у відзиві клопотав про зменшення розміру нарахованих пені та штрафу, які підлягають стягненню з відповідача на 99% відсотків.
Визначаючись щодо підстав для стягнення неустойки (пені та штрафу) у заявленому позивачем розмірі, судом враховано таке.
Відповідно до частини 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з частиною 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
За змістом зазначених норм, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є такий випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Таким чином, аналіз зазначених норм права дозволяє дійти висновку, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
При цьому, слід враховувати, що правила статті 551 ЦК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником.
Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Зменшення розміру неустойки є правом суду, а за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткового співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статті 86 ГПК України на власний розсуд та внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статті 86 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу, встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, умов конкретних правовідносин з урахуванням наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
Чинним законодавством не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.
Подібний за змістом висновок щодо застосування норм права, а саме статті 551 ЦК України та 233 ГК України, неодноразово послідовно викладався Верховним Судом у постановах, зокрема, але не виключно, від 10.02.2020 у справі № 910/1175/19, від 19.02.2020 у справі № 910/1303/19, від 26.02.2020 у справі № 925/605/18, від 17.03.2020 № 925/597/19, від 18.06.2020 у справі № 904/3491/19.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення судом розміру неустойки, що підлягає стягненню з боржника за прострочення виконання зобов'язання, суд звертається до правових висновків викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року під час розгляду справи № 902/417/18.
У пунктах 8.20.-8.22 цієї постанови Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Зокрема, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.
У пунктах 8.33, 8.35.-8.36 цієї постанови зазначено, що якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У пункті 8.38. цієї постанови зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Суду у справі "Олюджіч проти Хорватії" від 05.02.2009, заява № 22330/05).
Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. рішення Суду у справах "Мала проти України" від 03.07.2014, заява № 4436/07, "Богатова проти України" від 07.10.2010, заява № 5231/04).
Судом встановлено, що розмір заявлених до стягнення пені та штрафу складається, зокрема за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 із пені у розмірі 6 297,02 гривень та штрафу у розмірі 4 591,57 гривень та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 із пені у розмірі 63 860,27 гривень та штрафу у розмірі 46 564,78 гривень.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) за спірними договорами підряду суд враховує, що роботи за цими договорами є виконаними відповідачем у повному обсязі.
Суд зазначає, що позивачем не подано доказів, які би свідчили про ускладнення в господарській діяльності та підтверджували факт понесення позивачем збитків у зв'язку з простроченням виконання робіт за договорами підряду № 09-23 від 25.05.2023, № 379-24 від 18.12.2024 та їх розміру.
Суд також враховує, що неустойка є санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому при зменшенні її розміру позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі.
Враховуючи у сукупності встановлені судом обставини та докази, які містяться у матеріалах справи, вжиття відповідачем заходів для належного виконання зобов'язання та їх повне виконання, відсутність доказів понесення позивачем збитків та інших негативних наслідків порушення зобов'язання відповідачем, суд з урахуванням засад справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, дійшов висновку про зменшення розміру неустойки (пені та штрафу) нарахованої за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 30%, що є співмірним у контексті балансу інтересів обох сторін та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для обох сторін спору.
Щодо клопотання відповідача про зменшення нарахованих штрафних санкцій до 99% суд звертає увагу, що інститут зменшення судом неустойки не є тотожним звільненню від відповідальності.
Зменшення розміру неустойки до 99% нівелюватиме саме значення неустойки як компенсації за порушення строку виконання зобов'язання та порушуватиме справедливий баланс інтересів сторін у спірних правовідносинах, що виключає задоволення клопотання відповідача про зменшення неустойки у такому розмірі.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 15.06.2022 у справі №922/2141/21.
Приймаючи до уваги, що судом визнано обгрунтованим нарахування за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пені у розмірі 6 297,02 гривень та штрафу у розмірі 4 591,57 гривень та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 пені у розмірі 63 860,27 гривень та штрафу у розмірі 46 564,78 гривень, з урахуванням зменшення судом розміру пені та штрафу на 30% за вказаними договорами підряду, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пеня у розмірі 4 407,91 гривень та штраф у розмірі 3214,10 гривень та за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 пеня у розмірі 44 702,19 гривень та штраф у розмірі 32 595,35 гривень, що загалом складає 84 919,55 гривень неустойки.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню частково у сумі 84 919,55 гривень, у стягненні решти пені та штрафу слід відмовити з підстав її зменшення судом.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до вимог статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Згідно статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Судом розглянуто справу у розумний строк, який був об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав та обов'язків.
Під час розгляду справи, судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, у тому числі подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Враховуючи викладене, суд не надає детальної відповіді на кожний аргумент та довід учасників справи, оскільки такі доводи та аргументи не впливають на висновки суду у цій справі.
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, судом встановлено, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 84 919,55 гривень неустойки, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 2053 від 29.07.2025 сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині зменшення судом суми неустойки витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача у повному обсязі відповідно до частини 9 статті 129 ГПК України, так як спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та зменшення судом неустойки не є наслідком необґрунтованості позовних вимог в цій частині.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 10.03.2021 у справі № 904/5702/19, від 14.06.2022 у справі № 905/2135/19, від 19.12.2024 у справі № 922/1248/24, у яких Верховний Суд виснував, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені частково з підстав зменшення судом неустойки, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБС-Проф" (21001, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, вул. Героїв Крут, будинок 4-В, офіс 48, ідентифікаційний код юридичної особи 41571234) на користь Головного центру капітального будівництва, реконструкції та закупівель Державної прикордонної служби України (02099, місто Київ, вулиця Ялтинська, будинок 11, ідентифікаційний код юридичної особи 23311317) за договором підряду № 09-23 від 25.05.2023 пеню у розмірі 4 407,91 гривень, штраф у розмірі 3 214,10 гривень, за договором підряду № 379-24 від 18.12.2024 пеню у розмірі 44 702,19 гривень, штраф у розмірі 32 595,35 гривень та 2 422,40 гривень cудових витрат зі сплати судового збору.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення направити сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 02 грудня 2025 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.