Постанова від 02.12.2025 по справі 904/4219/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2025 м. Дніпро Справа № 904/4219/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б.,

суддів: Верхогляд Т.А., Іванова О.Г.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Експерт М» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 у справі № 904/4219/24 (суддя Красота О.І.), повний текст рішення складено 10.04.2025

за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Експерт М», м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг, -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

25.09.2024 Акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Експерт М» про стягнення пені у розмірі 100 144,00 грн та штрафу в розмірі 38 516,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про надання послуг № ПЗ/ДН-3-21588/НЮ від 06.08.2021 в частині повного та своєчасного надання послуг.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «Сервіс Експерт М» на користь АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» пеню у розмірі 99 426,35 грн, штраф у розмірі 38 240,90 грн та судовий збір у розмірі 2 405,04 грн.

В решті позову відмовлено.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

ТОВ «Сервіс Експерт М», не погоджуючись із рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 у справі № 904/4219/24, оскаржує його в апеляційному порядку та просить скасувати зазначене рішення як ухвалене з неповним з'ясуванням фактичних обставин і неправильним застосуванням норм матеріального й процесуального права, ухваливши нове рішення про повну відмову в позові.

Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- Суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про прострочення ТОВ «Сервіс Експерт М» строків надання послуг, не встановивши реальний перелік послуг, строк їх виконання за договором та додатками, а також природу дій, які позивач помилково вважав складовою «послуг» за договором.

Відповідно до п. 1.1 договору та п. 7 Технічного завдання, обсяг обов'язків виконавця охоплює саме виконання комплексу землевпорядних робіт та розроблення документації із землеустрою, а не передачу замовнику затвердженого проекту землеустрою та документів про реєстрацію права постійного користування. Передача таких документів є лише елементом процедури приймання-передачі (п. 5.3 договору) та не становить самостійної послуги, строк виконання якої визначений договором. Крім того, дії щодо супроводу реєстрації права користування земельними ділянками виконавець здійснює виключно за дорученням замовника, яке позивач скаржнику не надавав, а сама реєстрація прав у Кам'янець-Подільському районі була здійснена представником АТ «Укрзалізниця» - іншою особою за нотаріальною довіреністю. Отже, виконавець не мав та не міг мати обов'язку здійснювати дії, що інкриміновані йому як порушення строків.

Фактичне надання скаржником усіх послуг, передбачених п. 1.1 договору та п. 7 Технічного завдання, у повному обсязі та в межах кінцевого строку - до 30.12.2022, підтверджується: актом приймання-передачі документації від 07.09.2022; поданням позивачем проекту землеустрою на затвердження до Кам'янець-Подільської міської ради 05.12.2022; відсутністю будь-яких заперечень з боку позивача щодо своєчасності передачі документації; численними зверненнями скаржника з актами виконаних робіт у 2023- 2024 роках для погодження обсягу виконаних послуг. Саме ці факти свідчать, що надання послуг було завершене вчасно, а подальші процеси затвердження та державної реєстрації - це окремі дії органів влади та замовника, які не входили до складу платних послуг землевпорядних робіт.

- Суд першої інстанції не врахував також наявність форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом ТПП України № 2300-24-0617 та відповідним листуванням з позивачем, а також листом скаржника від 13.10.2022 щодо затримок, спричинених умовами воєнного стану та роботою органів місцевого самоврядування. Суд не надав належної оцінки цим доказам, всупереч вимогам ст. 74, 86 ГПК України.

- Суд неправильно застосував висновки у справі № 910/9159/24, розцінивши акт № 21/23 від 23.01.2024 як доказ дати виконання послуг. Зазначений акт був предметом іншої справи та розглядався як підтвердження прийняття послуг позивачем, а не як доказ фактичної дати їх надання. У даному спорі предмет доказування - строки виконання послуг, які встановлюються не датою складення акта, а реально вчиненими діями виконавця, підтвердженими первинними документами та фактом своєчасної передачі документації у 2022 році.

- Розрахунок пені та штрафу позивачем є необґрунтованим, оскільки здійснений від вартості послуг землевпорядних робіт, хоча дії, щодо яких нібито допущено прострочення (передача затвердженого проекту та документів про реєстрацію прав), взагалі не є «послугами» за договором і не мають погодженої вартості. Таким чином, відсутній сам факт порушення зобов'язання та правова підстава для застосування штрафних санкцій за п. 7.6 договору.

З огляду на викладене, скаржник вважає доведеними обставини вчасного і в повному обсязі виконання послуг; процес затвердження документації та реєстрації права постійного користування не належить до обов'язків виконавця та здійснювався позивачем самостійно; суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, неправильно визначив предмет доказування та неправильно застосував умови договору. Рішення є необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, а в позові АТ «Укрзалізниця» слід відмовити повністю.

3. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 у справі № 904/4219/24 законним та обґрунтованим, оскільки матеріалами справи підтверджено прострочення ТОВ «Сервіс Експерт М» кінцевого строку надання послуг за договором - 30.12.2022.

Відповідач виконав роботи щодо більшості земельних ділянок, однак по ділянках площею 41,49 га (м. Кам'янець-Подільський) не передав у встановлений строк затверджений проєкт землеустрою та документи, передбачені п. 8 Технічного завдання, а фактична дата завершення послуг підтверджена лише актом № 21/23 від 23.01.2024.

Суд у справі № 910/9159/24 визнав цей акт єдиним доказом надання послуг і встановив, що інші акти відповідачем не подавались. Посилання на проміжний акт від 07.09.2022 та твердження про надання додаткових актів є безпідставними. Позивач забезпечив відповідача усіма необхідними документами. Вимог про додаткові доручення не надходило, обставини форс-мажору відповідачем не доведені.

Оскільки строк виконання порушено більш ніж на рік, суд першої інстанції правомірно стягнув пеню та штраф відповідно до п. 7.6 договору.

Доводи апеляційної скарги спрямовані лише на перекладення відповідальності на замовника та суперечать установленим фактам і попереднім рішенням судів.

Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

4. Встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

06.08.2021 між АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» (Замовник, Позивач) та ТОВ «Сервіс Експерт М» (Виконавець, Відповідач) було укладено Договір про надання послуг № ПЗ/ДН-3-21588/НЮ.

За змістом п. 1.1 Договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстанов-люючих документів на земельні ділянки (ДК 021:2015-71250000-5), розроблення документації із землеустрою, необхідної для формування земельної ділянки та забезпечення реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрації права постійного користування за АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законом порядку, а Замовник - прийняти такі послуги та оплатити їх відповідно до розрахунку вартості послуг на кожну земельну ділянку.

Перелік ділянок та обсяг робіт визначено у Додатках 1.1- 1.5.

Загальна вартість Договору становила 2 488 036,80 грн (п. 3.1), а оплата мала здійснюватися після підписання акта та реєстрації податкової накладної (п. 4.3- 4.4). Договором були визначені правила приймання послуг: Виконавець зобов'язаний подавати акт разом із документами за п. 8 Технічного завдання (п. 5.3), а Замовник - підписати акт або надати мотивовану відмову протягом 10 днів (п. 5.4 - 5.5). Виконавець повинен був своєчасно виконувати роботи та інформувати про ускладнення, які виникають у ході надання Послуг (п. 6.3.4.). За прострочення передбачено пеню 0,1% за кожен день прострочення та штраф 7% при простроченні понад 30 днів (п. 7.6).

Строки надання послуг змінювалися трьома Додатковими угодами, а саме:

- Додаткова угода № 1 від 30.12.2021 - строк продовжено до 30.06.2022;

- Додаткова угода № 2 від 30.06.2022 - до 19.10.2022;

- Додаткова угода № 3 від 19.10.2022 - до 30.12.2022;

Відповідні зміни внесено до календарного плану й технічного завдання.

Предметом спору стало несвоєчасне надання послуг щодо земельної ділянки площею 41,49 га у м. Кам'янець-Подільський, визначеної у Додатку № 1.4 (п. 4), загальною вартістю 550 241,75 грн.

Суд першої інстанції врахував преюдиційні обставини, встановлені рішенням Господарського суду м. Києва від 07.10.2024, залишеного без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.02.2025 у справі № 910/9159/24, яке набрало законної сили 25.02.2025, в якій суд установив, що ТОВ «Сервіс Експерт М» надало послуги щодо вказаної ділянки, що підтверджується актом приймання-здачі від 23.01.2024 № 21/23 на суму 546 298,65 грн. Акт був підписаний Виконавцем в односторонньому порядку і визнаний погодженим Замовником, оскільки останній не надав заперечень чи відмови від підписання.

З огляду на встановлене прострочення виконання робіт, АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Українська залізниця» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВ «Сервіс Експерт М» і просить суд стягнути пеню у розмірі 100 144,00 грн., штраф у розмірі 38 516,92 грн на підставі п. 7.6 Договору за несвоєчасне надання послуг останнім стосовно земельної ділянки площею 41,49 га, що розташована у м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, розрахованої від суми у розмірі 550 241,75 грн, згідно з Додатком № 1.4 до Договору «Перелік земельних ділянок» (п. 4).

5. Оцінка апеляційним господарським судом аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Суд першої інстанції, з'ясувавши фактичні обставини та надавши правову оцінку доводам сторін, виходив із того, що відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг виконавець зобов'язаний надати послугу, а замовник оплатити її, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Статтями 525, 629 та 599 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається, договір є обов'язковим для виконання, а зобов'язання припиняється належним виконанням.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, а за ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо встановлено строк виконання, зобов'язання підлягає виконанню у цей строк.

Оцінивши умови п. 5.1 Договору № ПЗ/ДН-3-21588/НЮ від 06.08.2021 з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 19.10.2022, суд першої інстанції встановив, що кінцевим строком надання послуг є 30.12.2022, а тому всі роботи мали бути завершені та передані до цієї дати.

Як встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі № 910/9159/24, на виконання умов Договору про надання послуг № ПЗ/ДН-3-2.1588/НЮ від 06.08.2021 ТОВ «Сервіс Експерт М» були надані послуги з землевпорядних робіт з оформлення/переоформлення правовстанов-люючих документів на земельну ділянку, розроблення документації із землеустрою, необхідної для формування земельної ділянки та забезпечення реєстрації ділянки в Державному земельному кадастрі та реєстрації права постійного користування за АТ «Укрзалізниця» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в установленому законом порядку за адресою: Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, м. Кам'янець-Подільський, площею 41,49 га за кадастровими номерами: 6810400000:12:001:0339, 6810400000:12:001:0340, 6810400000:29:001:0026, 6810400000:29:001:00027, 6810400000:29:001:0028, 6810400000:30:002:0106, 6810400000:31:002:0114 та 6810400000:18:003:0108, що підтверджується підписаним ТОВ «Сервіс Експерт М» (Виконавцем) та направленим на адресу АТ «Українська залізниця» (Замовника) актом приймання-здачі виконаних робіт (надання послуг) від 23.01.2024 № 21/23 на загальну суму 546 298,65 грн.

При цьому, суд у справі № 910/9159/24 зазначив, що відповідно до п. 5.4 і 5.5 Договору, за відсутності заперечень Замовника, односторонньо підписаний Виконавцем акт вважається погодженим АТ «Українська залізниця». Отже, акт № 21/23 вважається підписаним 23.01.2024, що свідчить про фактичне завершення робіт із простроченням.

Відповідальність за порушення строків виконання робіт передбачена законом і договором.

За ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 230 ГК України учасники господарських відносин несуть відповідальність у вигляді штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), а за ч. 4 ст. 231 ГК України у розмірах, встановлених договором.

Пункт 7.6 Договору передбачає пеню у розмірі 0,1% вартості прострочених послуг за кожний день прострочення та штраф у розмірі 7% вказаної вартості за прострочення понад 30 днів.

Позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за період з 31.12.2022 по 30.06.2023 у розмірі 100 144,00 грн та штраф 38 516,92 грн, виходячи з вартості прострочених робіт у розмірі 550 241,75 грн. Проте суд першої інстанції не погодився з таким розрахунком Позивача та зазначив, що відповідно до п. 4.5 Договору зменшення площі земельної ділянки тягне пропорційне зменшення вартості послуг, що і було узгоджено сторонами щодо ділянки площею 94,1021 га, за якою після фактичних обмірів встановлено площу 93,8026 га, що підтверджується Актом № 4/1 від 14.09.2022. Таким чином, зменшення вартості за однією ділянкою не може бути компенсоване збільшенням вартості інших етапів робіт.

З огляду на це, місцевий господарський суд встановив, що вартість послуг щодо земельної ділянки площею 41,49 га, які було надано несвоєчасно, становить 546 298,65 грн (п. 4 Додатків 1.4 та 1.5 Договору) і саме від цієї суми має проводитися розрахунок пені та штрафу.

Судом першої інстанції здійснено власний розрахунок за період прострочення з 31.12.2022 по 30.06.2023 (182 дні). Пеня становить:

546 298,65 Ч 0,1 Ч 182 / 100 = 99 426,35 грн.

Штраф у розмірі 7%:

546 298,65 Ч 7% = 38 240,90 грн.

У частині різниці (пеня - 717,65 грн; штраф - 276,02 грн) Позивачу було відмовлено як у необґрунтованій.

Відтак, колегія суддів ЦАГС погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог зі стягненням з Відповідача 99 426,35 грн пені та 38 240,90 грн штрафу, а в іншій частині - про відмову.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано й повно застосував норми матеріального та процесуального права, а його висновки щодо часткового задоволення позову відповідають установленим обставинам. Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з викладеною правовою позицією та не вбачає підстав для її зміни.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції нібито неправильно визначив перелік послуг та їх строки, є безпідставними.

Суд першої інстанції правильно виходив із змісту договору № ПЗ/ДН-3-21588/НЮ, його додатків та технічного завдання, якими визначено не лише обов'язок виконавця виконати землевпорядні роботи, а й забезпечити отримання результату, придатного для використання замовником, включно з належним оформленням документації та здійсненням дій, необхідних для доведення її до стану, що дозволяє здійснити державну реєстрацію.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. 610, 629 ЦК України договір підлягає виконанню в повному обсязі та належним чином, що охоплює як процес виконання робіт, так і досягнення передбаченого договором результату.

Посилання апелянта на те, що передача замовнику «затвердженого проекту землеустрою» або документів, необхідних для реєстрації права, не входила до складу послуг, не ґрунтується на змісті договору та суперечить вже встановленим судом першої інстанції обставинам.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до п. 5.1 Договору про надання послуг № ПЗ/ДН-3-21588/НЮ, у редакції з урахуванням Додаткової угоди № 3 від 19.10.2022, кінцевим строком виконання комплексу землевпорядних робіт та розроблення документації із землеустрою є 30.12.2022, і саме до цієї дати виконавець був зобов'язаний завершити всі дії, передбачені договором, забезпечивши замовнику можливість використання документації за її цільовим призначенням. Судом установлено, що акт приймання-здачі виконаних робіт (наданих послуг) № 21/23 складений 23.01.2024, що свідчить про завершення виконавцем послуг не раніше цієї дати та підтверджує прострочення виконання зобов'язання у розумінні ст. 530, 610 ЦК України.

Пункт 5.5 договору прямо визначає, що у разі ненадання замовником мотивованих зауважень або відмови від підписання акта протягом 10 календарних днів із моменту його отримання, акт вважається підписаним, а послуги - прийнятими у повному обсязі. Зміст цієї норми свідчить, що акт приймання-здачі є єдиним і визначальним документом, який посвідчує завершення робіт та фіксує обсяг наданих послуг; жодні інші документи - службові листи, матеріали погодження чи подання проекту землеустрою не можуть підтверджувати факт остаточного виконання послуг у розумінні договору. Юридичний факт завершення робіт настає або з моменту підписання акта сторонами, або зі спливом 10 днів після направлення акта замовнику без зауважень, але не раніше дати його складання. Відтак, дата акта № 21/23 - 23.01.2024 є найранішою можливою датою завершення послуг незалежно від проміжних дій виконавця у 2022 році.

Посилання апелянта на подання проекту землеустрою на затвердження 05.12.2022 не підтверджує завершення послуг, оскільки подання документації до органу місцевого самоврядування є лише стадією виконання робіт і не замінює порядок приймання-передачі, встановлений розділом 5 договору. Пункти 5.3 та 5.5 договору прямо передбачають, що жоден документ, окрім акта виконаних робіт, не може вважатися доказом завершення зобов'язання.

З огляду на зазначене, акт № 21/23 від 23.01.2024 є належним і визначальним доказом завершення робіт, а його дата підтверджує прострочення виконання зобов'язань більш ніж на рік від встановленого сторонами строку - 30.12.2022. Таке прострочення є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 7.6 договору та ст. 230, 231 ГК України.

Таким чином, твердження апелянта про своєчасне виконання послуг та посилання на окремі проміжні дії не можуть бути прийняті судом, оскільки суперечать прямим положенням п. 5.5 договору, який встановлює виключну доказову силу акта приймання-здачі. Відповідно, акт № 21/23 підтверджує факт прострочення, а доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими та підлягають відхиленню.

Отже, доводи апелянта про відсутність прострочення та неналежне визначення складу послуг спростовуються умовами договору та доказами у справі.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на наявність форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом ТПП України від 26.03.2024 № 2300-24-0617, оскільки в силу приписів ч. 3, 8 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Апелянтом не наведено жодних обставин, які б свідчили про об'єктивну неможливість подання зазначеного сертифіката ТПП України у строки, встановлені процесуальним законом разом з відзивом на позовну заяву (23.10.2024), а тому в силу прямої норми закону такі докази подані поза межами встановленого строку та не можуть бути прийняті судом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відхилення доводів апелянта щодо наявності форс-мажорних обставин та неприйняття наданого ним сертифіката як доказу у справі.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази (опис вкладення до цінного листа) направлення відповідачем на адресу позивача копії сертифікату ТПП України від 26.03.2024 № 2300-24-0617 у визначений п. 8.3 Договору строк.

Згідно з п. 8.4 Договору неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про настання форс-мажорних обставин позбавляє Сторону посилатися на них, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання своїх договірних зобов'язань.

Також, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо неправильного застосування судом першої інстанції висновків у справі № 910/9159/24.

Суд першої інстанції правильно використав рішення у цій справі як доказовий орієнтир щодо юридичної природи та правових наслідків акта № 21/23, у тому числі щодо моменту прийняття результату робіт замовником у порядку, визначеному договором.

Апелянт не заперечує факт підписання акта 23.01.2024, а отже, не спростовує встановленого судом факту реального завершення надання послуг саме 23,01.2024, що підтверджує прострочення понад один рік від погодженого договором строку.

Доводи про те, що акт не підтверджує часу виконання робіт, спростовуються положеннями договору, який визначає акт як єдиний документ, що підтверджує завершення надання послуг у повному обсязі.

Заперечення апелянта розрахунку пені та штрафу, колегія суддів також відхиляє, оскільки суд першої інстанції правильно встановив базу для розрахунку штрафних санкцій, виходячи з вартості послуг за відповідною земельною ділянкою, визначеною договором і погодженою сторонами у Додатках 1.4 та 1.5 до Договору.

Апелянт помилково стверджує, що дії, щодо яких нібито допущено прострочення, не є послугами. Як зазначено вище, надання послуг за договором завершується досягненням результату, а не окремими діями під час розроблення документації. Отже, вартість прострочених послуг визначена судом правильно, а сам факт прострочення - доведеним.

Розрахунки суду першої інстанції пені (99 426,35 грн) і штрафу (38 240,90 грн) відповідають умовам п. 7.6 договору та нормам ст. 216, 230, 231 ГК України.

Оскаржуване рішення ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з повним і всебічним з'ясуванням фактичних обставин справи.

У зв'язку з викладеним апеляційна скарга ТОВ «Сервіс Експерт М» задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 підлягає залишенню без змін.

6. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

За результатами апеляційного перегляду справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення господарського суду першої інстанції відповідає вимогам законності та обґрунтованості, ухвалене на підставі всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи та правильного застосування норм матеріального й процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та не спростували висновків суду першої інстанції.

Відповідно до статей 236, 275, 276 ГПК України підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

7. Розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не вбачається, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника по даній справі.

Керуючись ст. ст. 129, 275- 282 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Експерт М»- залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.04.2025 у справі № 904/4219/24 - залишити без змін.

Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс Експерт М».

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді: Т.А. Верхогляд

О.Г. Іванов

Попередній документ
132276068
Наступний документ
132276070
Інформація про рішення:
№ рішення: 132276069
№ справи: 904/4219/24
Дата рішення: 02.12.2025
Дата публікації: 04.12.2025
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Центральний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.04.2025)
Дата надходження: 25.09.2024
Предмет позову: стягнення заборгованості за договором про надання послуг
Розклад засідань:
03.12.2024 10:00 Господарський суд Дніпропетровської області
16.01.2025 14:00 Господарський суд Дніпропетровської області
11.02.2025 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області
11.03.2025 14:00 Господарський суд Дніпропетровської області
10.04.2025 11:00 Господарський суд Дніпропетровської області