02.12.2025 м. Дніпро Справа № 908/1532/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервісбуд» про ухвалення додаткового рішення по справі № 908/1532/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервісбуд», м. Запоріжжя
до Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради, м. Запоріжжя
про стягнення грошових коштів, -
У провадженні Центрального апеляційного господарського суду (далі - ЦАГС) перебувала справа № 908/1532/24 за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2024 у справі № 908/1532/24.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради - залишено без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.10.2024 у справі № 908/1532/24 - залишено без змін.
Судові витрати за подання апеляційної скарги покладено на Комунальне підприємство «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради.
30.04.2025 від позивача по справі - ТОВ «Жилсервісбуд» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Основні доводи і мотиви заяви про ухвалення додаткового рішення зводяться до того, що постановою не було вирішено питання щодо розподілу судових витрат, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Позивач зазначає, що ним завчасно, у відзиві на апеляційну скаргу було повідомлено суд про намір подати підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу протягом п'яти днів після ухвалення остаточного рішення, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 129 ГПК України. В апеляційній інстанції позивач подав один відзив на скаргу відповідача, підготовлений адвокатом за договором про правничу допомогу від 13.05.2024, за яким вартість складання одного такого документа становить 3000,00 грн.
В підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу заявник надає суду наступні документи: ордер на надання правничої допомоги від 13.05.2024; договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг), укладений 13.05.2024 з Адвокатським об'єднанням «Міхантьєв, Чулой та партнери»; рахунок № 30/04 від 30.04.2025 для оплати наданих юридичних послуг на суму 3000,00 грн; платіжну інструкцію № 2817 від 30.04.2025 на суму 3000,00 грн; акт приймання-передачі послуг (виконаних робіт) від 30.04.2025.
У зв'язку з вищевказаним заявник просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з КП «Запоріжремсервіс» Запорізької міської ради на користь ТОВ «Жилсервісбуд» витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 грн.
Розглянувши заяву ТОВ «Жилсервісбуд» про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає необхідним залишити її без розгляду з огляду на наступне.
За положенням ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Питання розподілу між сторонами судових витрат суд вирішує під час ухвалення рішення і зазначає про це в резолютивній частині (п. 5 ч. 1 ст. 237, п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України).
Водночас, ч. 1 ст. 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з ч. 8 ст. 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19);
- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15- ц).
Як зазначалося вище, постанова Центрального апеляційного господарського суду була проголошена в судовому засіданні 17.04.2025. Відповідно, строк для подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сплив 22.04.2025. Однак заяву було подано через систему «Електронний суд» лише 30.04.2025.
При цьому з наданих заявником документів убачається, що відповідні послуги з правничої допомоги (підготовка відзиву на апеляційну скаргу) були надані ще 31.12.2024, тобто задовго до ухвалення постанови.
Пункт 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України дозволяє ухвалення додаткового рішення у разі, якщо суд не вирішив питання про судові витрати. Проте така можливість існує лише за умови дотримання стороною встановленого законом порядку та строків подання доказів понесених витрат.
Таким чином, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України порядок подання доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення ТОВ «Жилсервісбуд» не було дотримано, а поважних причин пропуску цього строку заявником не наведено.
З огляду на викладене вище, а також беручи до уваги усталену практику Верховного Суду, відповідно до якої несвоєчасно подані докази судових витрат без клопотання про поновлення строку підлягають залишенню без розгляду, колегія суддів ЦАГС вважає необхідним залишити без розгляду заяву ТОВ «Жилсервісбуд» як таку, що подана з порушенням вимог процесуального закону.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 234 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Жилсервісбуд» про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/1532/24 щодо розподілу судових витрат - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов