02.12.2025 м. Дніпро Справа № 908/1379/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Іванова О.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Давиденко І.В.) від 12.08.2025р. у справі № 908/1379/25
за позовом ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Обслуговуючого гаражного кооперативу “АВТОМОБІЛІСТ-8», ідентифікаційний код 33540372 (69035, м. Запоріжжя, вул. Волгоградська, буд. 24)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: державний реєстратор Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Прилипко О.С. (69035, м.Запоріжжя, бул.Марії Приймаченко, буд. 20)
про визнання незаконними та скасування рішення загальних зборів гаражного кооперативу та скасування реєстрації змін у реєстраційних даних юридичної особи, -
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025р. у справі № 908/1379/25:
- заяву ОСОБА_1 про витребування доказів (вх. № 16236/03/08-08/25 від 12.08.2025) задоволено частково;
- витребувано:
1. Від Департаменту адміністративних послуг ЗМР: відомості щодо останньої (діючої на день відповіді на цей запит) редакції Статуту Обслуговуючого гаражного кооперативу «Автомобіліст-8» (ЄДРПОУ 33570372), згідно наявної в Департаменті інформації, з зазначенням дати та рішення ОГК «Автомобіліст-8»; - копію заяви голови ОГК «Автомобіліст-8» до державного реєстратора та інших доданих документів про внесення змін до реєстраційних записів в державному реєстрі про зміну голови ОГК «Автомобіліст-8», згідно протоколу №1/2022 загальних зборів ОГК «Автомобіліст-8» від 14.07.2025року;
2. Від ОГК Автомобіліст-8 АДРЕСА_2 : - схеми розташування гаражів на земельній ділянці кадастровий номер 2310100000:05:009:0288, що була передана в оренду ОГК «Автомобіліст-8» с зазначенням номера гаражу, ПІБ, телефону, адреси проживання власника (користувача) гаражу в ОГК «Автомобіліст-8»; - відомості про членство 117 осіб в ОГК «Автомобіліст -8», що підписали Реєстр осіб, які брали участь у загальних зборах ОГК «Автомобіліст-8», які відбулися 14 липня 2022 року (Додаток 1 до протоколу №1/2022 загальних зборів Обслуговуючого гаражного кооперативу «Автомобіліст-8», код ЄДРПОУ 33570372 від 14 липня 2022 року), зокрема, номер гаражу та підстави набуття права власності/ користування на нього, станом на 14.07.2022 року( з наданням копій відповідних документів);
3. Від Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління: - інформацію про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 . - інформацію про державну реєстрацію смерті ОСОБА_3 ;
4. Від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України: - інформацію про перетин державного кордону (в ту та іншу сторону, з зазначенням дати перетину) громадянином України ОСОБА_4 , віком старше 72 років, що проживає в АДРЕСА_3 (останнє відоме Позивачеві місце проживання ОСОБА_4 ) в період з лютого 2022 по серпень 2025 рік.;
- в іншій частині клопотання відмовлено.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025р. у справі № 908/1379/25 в частині відмови у задоволенні заяви від 11.08.2025 р. про зобов'язання Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області виконати ухвалу суду від 02.06.2025 в повному обсязі та у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 11.08.2025р.; задовольнити заяву від 11.08.2025р. про зобов'язання Відділу поліції №1 ЗРУП ГУНП у Запорізькій області виконати ухвалу суду від 02.06.2025 в повному обсязі, та задовольнити ішні вимоги про витребування та долучення доказів, що було відмовлено; прийняти до розгляду заяву про збільшення позовних вимог від 11.08.2025р.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 12.09.2025р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1379/25, відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 908/1379/25 до Центрального апеляційного господарського суду.
На виконання вимог ухвали апеляційного суду останнім отримано від господарського суду Запорізької області матеріали справи № 908/1379/25.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025р. апеляційну скаргу залишено без руху. Скаржнику наданий строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме шляхом подання апеляційної скарги, оформленої у відповідності до вимог ГПК України з дотримання відповідної форми для її подання (у письмовій формі або із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи); роз'єднати вимоги за апеляційною скаргою про оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025р. про повернення заяви про збільшення позовних вимог без розгляду та ухвали Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025р. про витребування доказів у справі № 908/1379/25 шляхом подання окремої апеляційної скарги на відповідну ухвалу.
18.11.2025р. ОСОБА_1 заявлено відвід судді Чередко А.Є. шляхом подання відповідної заяви, яка надійшла електронною поштою на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду.
Статтею 169 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, якою унормовано загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, зазначено, що письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. (ч. 2).
За положеннями ч. 5-6, 8-9 ст. 42 ГПК України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
За приписами ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі (ч. 8 ст. 6 ГПК України).
Водночас відповідно до пункту 17.16. Перехідних положень ГПК України cтворення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 17 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
При цьому, відповідно до пункту 17.1. Перехідних положень ГПК України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку, зокрема, подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Водночас Закон України від 22 травня 2003 року № 852-IV «Про електронний цифровий підпис», який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі - Закон № 2155-VIII).
Тобто на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII (зі змінами та доповненнями).
Положенням частини першої, другої статті 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.
Органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи публічного права та їх посадові особи використовують кваліфіковані електронні підписи та печатки, а також електронні підписи та печатки, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів.
Президент України, народні депутати України, члени Кабінету Міністрів України, керівники, заступники керівників, посадові особи державних органів, інших юридичних осіб публічного права, а також державні реєстратори, нотаріуси та інші суб'єкти, уповноважені державою на здійснення функцій державного реєстратора, для вчинення реєстраційних та інших дій, якщо зазначені особи використовують електронний підпис для реалізації повноважень, пов'язаних із набуттям, зміною чи припиненням прав та/або обов'язків фізичних і юридичних осіб відповідно до закону, використовують виключно кваліфіковані електронні підписи, якщо інше не передбачено законом.
Законом може встановлюватися обов'язковість використання кваліфікованих електронних довірчих послуг в інших сферах суспільних відносин.
Абзацом першим частини першої статті 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та включає: надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки; надання підписувачам та/або створювачам електронної печатки права використання засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, розміщених у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, який здійснює генерацію та/або управління парою ключів від імені підписувача чи створювача електронної печатки; технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Отже, надсилання процесуальних документів до Центрального апеляційного господарського суду в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд» відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Таким чином, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через «Електронний кабінет».
Таким чином, нормами процесуального законодавства визначені два види подачі процесуальних документів: у паперовому вигляді і в електронному вигляді через модуль ЄСІКС «Електронний суд».
Відповідно до ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Як вбачається з матеріалів апеляційної скарги, ОСОБА_1 заяву про відвід судді Чередка А.Є. надіслано на електронну адресу Центрального апеляційного господарського суду з використанням електронного підпису, що не відповідає вищенаведеним положенням ГПК України з дотримання відповідної форми для її подання, зокрема, заяву про відвід судді подано не у письмовій формі та без застосування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, у зв'язку з чим апеляційний господарський суд залишає вказану заяву без розгляду.
На виконання ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.10.2025р. від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання окремої апеляційної скарги на відповідну ухвалу.
Колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025р. про витребування доказів у справі № 908/1379/25, дійшла до висновку про необхідність повернення даної апеляційної скарги з наступних підстав.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження, а реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення ставиться у залежність від положень процесуального закону.
При цьому, апеляційний суд також враховує, що згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.
Суд зазначає, що попри визначені основні засади судочинства, які полягають у забезпеченні права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення, право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це може спотворити саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Тобто, ГПК України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи, забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Статтею 255 ГПК України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2,3 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Отже, оскарженню підлягають лише ті ухвали суду першої інстанції, можливість оскарження яких прямо визначена Господарським процесуальним кодексом України.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено можливості оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про витребування доказів, відмову в задоволенні клопотання про зобов'язання виконати вимоги ухвали суду, яким вирішено загально-процесуальне питання в ході судового розгляду справи.
Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі (наведений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 по справі № 918/361/18, від 14.09.2020 у справі №910/404/20, від 10.11.2021 у справі №922/1543/19, від 14.12.2022 у справі №920/1346/21, ухвалі від 22.12.2022 у справі №908/1966/22).
Таким чином, системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що ухвала суду першої інстанції про витребування доказів, відмову в задоволенні клопотання про зобов'язання виконати вимоги ухвали суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції. Заперечення щодо наявності підстав для відмови в задоволенні відповідного клопотання згідно приписів частини третьої статті 255 ГПК України мають розглядатися судом при оскарженні судового рішення, яке підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 5 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо: 1) апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено; 2) до постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження особа, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання; 3) скаргу подано в інший спосіб, ніж до суду апеляційної інстанції; 4) скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
У зв'язку із викладеним апеляційний суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, законні підстави для її перегляду в апеляційному порядку відсутні, що є підставою для повернення ОСОБА_1 даної апеляційної скарги на підставі п.п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 170, 234, 235, п.п. 4 ч. 5 ст. 260 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чередка А.Є. від розгляду справи № 908/1379/25 - залишити без розгляду.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 12.08.2025р. у справі № 908/1379/25 повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Суд апеляційної інстанції повідомляє, що згідно з п.122 (розділу V. Перехідні положення) Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей; електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі; документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу апелянтом подано в електронній формі через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» зазначена скарга зберігається в централізованому файловому сховищі, а її роздрукована паперова копія приєднується до матеріалів справи.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя О.Г. Іванов