24 листопада 2025 року м. Харків Справа № 905/781/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Хачатрян В.С.,
при секретарі судового засідання, Погребняк А. М.,
за участю представників сторін,
позивача, Писаренко О. В. ,
відповідача, Марченко О. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу АТ "Таскомбанк ", м. Київ, (вх.№1881Д), на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 (повний текст 21.08.2025, суддя Демідова П. В.) , за розглядом матеріалів заяви ПрАТ "Грета" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №905/781/22
за позовом Акціонерного товариства "Таскомбанк", м. Київ,
до Приватного акціонерного товариства "Грета", м. Дружківка Донецької області,
про стягнення заборгованості в сумі 52152429,84грн,
Господарський суд Донецької області рішенням від 27.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн задовольнив частково; вирішив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Грета» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47 873 981,03грн, з яких: 41 758 135,61грн заборгованість за кредитом (в т.ч.прострочена); 5 640 652,60грн заборгованість за відсотками (в т.ч.прострочені); 475 192,82грн заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718109,72грн; в іншій частині заявлених вимог відмовив.
Вказане рішення набрало законної сили 28.03.2024.
На виконання рішення від 27.02.2024 судом видано наказ від 01.04.2024.
23.07.2025 від Приватного акціонерного товариства «Грета» через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.08.2025 у справі № 905/781/22 заяву Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано наказ Господарського суду Донецької області від 01.04.2024, який був виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню.
Не погодившись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню. Вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права. Наполягає на відсутності підстав для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В. С ., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.09.2025 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Таскомбанк ", м.Київ, (вх.№1881Д), на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 у справі №905/781/22. Встановлено учасникам справи строк до 19.09.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи. Витребувано матеріали оскарження по справі № 905/781/22 з Господарського суду Донецької області. Призначено справу до розгляду на 22.09.2025 р.
08.09.2025 від відповідача через систему Електронний суд надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому просять ухвалу суду першої інстанції по справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
10.09.2025 до канцелярії Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи .
Відповідно до частини 2 статті 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану було продовжено.
Відповідно до наказу Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 №03 «Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану» встановлено особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема:
- тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів і працівників суду;
- запроваджено з 01.04.2022 роботу Східного апеляційного господарського суду у віддаленому режимі. Режим роботи суду може бути змінений з урахуванням об'єктивних обставин загострення збройної агресії (у тому числі ведення бойових дій) на адміністративно-територіальній одиниці місця розташування суду;
- рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов'язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua;
- забезпечено приймання та опрацювання вхідної кореспонденції, що надходить до суду засобами електронного зв'язку. У разі відсутності об'єктивної можливості дотримання приписів процесуального законодавства та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, відповідні дії здійснювати після усунення обставин, що зумовили таку неможливість.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
22.09.2025 р. через систему Електронний суд від представника по справі надійшло клопотання про відкладання розгляду справи на іншу дату у зв'язку з його зайнятістю у іншому судовому засіданні.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 р. розгляд справи було відкладено на 09.10.2025 р ( дата визначена з урахуванням пропозицій представників сторін).
У судовому засіданні, яке відбулося 09.10.2025 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.10.2025 р. у судовому засіданні оголошувалася перерва до 03.11.2025 р.
17.10.2025 від представника відповідача через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення по справі.
31.10.2025 р. від представника позивача через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зокрема наголошувалося, що банком вимогу відповідача про повернення коштів отримано не було.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 у судовому засіданні оголошувалася перерва до 13.11.2025 р.
У судовому засіданні, яке відбулося 13.11.2025 р. представник відповідача не зміг забезпечити стабільний Інтернет-зв'язок у зв'язку з чим було оголошено перерву до 24.11.2025р.
У судовому засіданні, яке відбулося 24.11.2025 р. приймали участь представники позивача та відповідача, які підтримали свої вимоги та заперечення.
Крім того, після закінчення судового засідання від представника відповідача через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення по справі.
Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ст.270 ГПК України)
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. ( ст.269 ГПК України)
Заслухавши доповідь головуючого по справі ( суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, додаткові письмові пояснення, які надійшли від учасників справи, заслухавши представників сторін, які приймали участь у судовому засіданні, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія судова колегія зазначає наступне.
З матеріалів справи убачаються такі обставини справи.
Господарський суд Донецької області рішенням від 27.02.2024 позовну заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» до Приватного акціонерного товариства «Грета» про стягнення заборгованості в сумі 52 152 429,84грн. задовольнив частково; вирішив стягнути з Приватного акціонерного товариства «Грета» на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) №Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018 у загальній сумі 47 873 981,03грн, з яких: 41 758 135,61грн заборгованість за кредитом (в т.ч.прострочена); 5 640 652,60грн заборгованість за відсотками (в т.ч.прострочені); 475192,82грн заборгованість за комісією (в т.ч. простроченій), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718 109,72грн; в іншій частині заявлених вимог відмовив.
Вказане рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили 28.03.2024.
На виконання рішення від 27.02.2024 господарським судом видано наказ від 01.04.2024.
Судовою колегією також було встановлено, що 23.04.2024 від Приватного акціонерного товариства «Грета» через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про перегляд судового рішення по справі № 905/781/22 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування поданої заяви відповідач посилався на те, що ринкова вартість рухомого та нерухомого майна прийнятого у власність банку перевищує суму заявлених позовних вимог, що підтверджується висновками Національного наукового-центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, які отримані відповідачем 25.03.2024, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.07.2024 р. у справі №905/781/22 відмовлено у задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Грета» б/н від 04.07.2024 про відстрочення сплати судового збору (у порядку ст.8 Закону України «Про судовий збір») та повернуто заяву б/н від 23.04.2024 Приватного акціонерного товариства «Грета» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (у порядку ст. 320-322 ГПК України) із доданими до неї документами заявнику. В ухвалі також було зазначено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Ухвала Господарського суду Донецької області від 10.07.2024 р. у справі № 905/781/22 в апеляційному порядку не оскаржувалася. З повторною заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ПрАТ «Грета» не зверталася.
23.04.2024 від Приватного акціонерного товариства “Грета» через підсистему Електронний суд надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
В поданій заяві Приватне акціонерне товариство «Грета» просила визнати наказ Господарського суду Донецької області від 01.04.2024, який був виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню.
Обґрунтовуючи подану заяву боржник посилається на те, що ринкова вартість майна ПрАТ Грета прийнятого позивачем в якості погашення заборгованості перевищує заявлені позовні вимоги, у зв'язку з чим борг відсутній, а наказ суду не підлягає виконанню.
В підтвердження викладеного боржником долучено до матеріалів заяви висновки Національного наукового-центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, а саме: висновок експертів №25207 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи від 21.03.2024; висновок експертів 25209 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи від 21.03.2024; висновок експерта №25126/25201 за результатами товарознавчої експертизи від 25.03.2024.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 р у справі №905/781/22 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції зазначив, що подані відповідачем висновки за своєю суттю є новими доказами щодо обставин, на які посилався відповідач, а саме невірно визначена вартість майна, на яке звернуто стягнення в позасудовому порядку. Зазначене є фактичною спробою усунути недоліки свого захисту в ході розгляду справи, пов'язаного с несвоєчасним поданням доказів, а також спробою покласти на суд тягар переоцінки встановлених судом обставин та дослідження нових доказів. Проте, розгляд справи по суті завершено, за результатами чого ухвалено відповідне рішення, у зв'язку з чим дослідження будь-яких нових доказів на стадії виконавчого провадження знаходиться поза межами компетенції суду.
Матеріали поданої заяви не містять доказів в підтвердження добровільного виконання обов'язку боржником, відступлення боргу, зарахування чи прощення боргу, у зв'язку з чим матеріально-правові підстави для не виконання наказу відсутні.
23.07.2025 від Приватного акціонерного товариства «Грета» через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, оскільки відповідачем вчинено односторонній правочин спрямований на зарахування зустрічних однорідних грошових вимог, а тому на цей час у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 19.08.2025 у справі № 905/781/22 заяву Приватного акціонерного товариства «Грета» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволено частково. Визнано наказ Господарського суду Донецької області від 01.04.2024, який був виданий на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 по справі №905/781/22 таким, що не підлягає виконанню.
Проте судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним з огляду на нижче викладене.
Відповідно до приписів частини 1 статті 328 Господарського процесуального кодексу України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частина 2 статті 328 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Верховний Суд у постанові від 16.01.2018 у справі N 755/15479/15-ц зазначив, що наведені у статті 328 Господарського процесуального кодексу України підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред'явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього наказу до виконання
Верховний Суд у постанові від 19.09.2022 у справі № 917/244/21 зазначив, що у межах розгляду саме заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого й однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, проте не здійснюється перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків.
У постанові Верховного Суду від 08.09.2021 у справі № 905/2419/18 було зазначено наступне: « Отже, чинне процесуальне законодавство передбачає механізм нівелювання процедури примусового виконання судового наказу у разі відсутності відповідного обов'язку боржника шляхом визнання цього наказу таким, що не підлягає виконанню. Саме у межах цього судового провадження і підлягають встановленню обставини припинення зобов'язання боржника, яке є предметом відповідного судового наказу, у тому числі внаслідок вчинення правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку статті 601 Цивільного кодексу України, а виконавець, в свою чергу, не наділений повноваженнями надавати правову оцінку заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог в межах відкритого виконавчого провадження. ( п.22)
З матеріалів справи убачається, що звертаючись до суду першої інстанції з заявою від 23.07.2025 р. про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, відповідач надав до суду копію заяви ПрАТ «Грета» від 17.07.2025 р. № 17/07/25-1 про залік взаємних вимог, а також докази направлення зазначеної заяви на адресу позивача по справі, копію постанови Верховного суду від 23.01.2021 по справі № 910/11116/19, копію постанови Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.09.2021 по справі №905/2419/18.
Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Відповідно до частини п'ятої статті 202 Цивільного кодексу України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань: в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні - є кредитором у другому). Також можливе часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання. У такому випадку зобов'язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.
Вимоги, які підлягають зарахуванню, мають відповідати таким умовам (стаття 601 ЦК України):
- бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим);
- бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, наприклад, грошей). При цьому правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Отже допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо);
- строк виконання таких вимог має бути таким, що настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Умова щодо безспірності вимог, які зараховуються, а саме: відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов'язань, не передбачена чинним законодавством, зокрема статтею 203 Господарського кодексу України, статтею 601 Цивільного кодексу України, але випливає із тлумачення змісту визначених законом вимог і застосовується судами відповідно до усталеної правової позиції, викладеної у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 910/21652/17, від 11.09.2018 у справі № 910/21648/17, від 11.10.2018 у справі № 910/23246/17, від 15.08.2019 у справі №910/21683/17, від 11.09.2019 у справі № 910/21566/17, від 25.09.2019 у справі № 910/21645/17, від 01.10.2019 у справі № 910/12968/17, від 05.11.2019 у справі № 914/2326/18.
Таким чином, при розгляді заяви про визнання виконавчого документу (наказу господарського суду) таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з припиненням зобов'язання шляхом зарахування зустрічних грошових вимог необхідно встановити, насамперед, існування у позивача перед відповідачем зустрічного грошового зобов'язання.
Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.
Частиною 3 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. ( ч.5 ст.11 ЦК України)
Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. ( ч.2 ст.530 ЦК України)
Представник відповідача наполягав , що позивач має перед ним зустрічне зобов'язання, яке виникло на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку», якою встановлено, зокрема, що Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
Крім того, виникнення зустрічного грошового зобов'язання обґрунтовував приписами статті 25 Закону України «Про заставу», якою передбачено, що якщо при реалізації предмета застави виручена грошова сума перевищує розмір забезпечених цією заставою вимог заставодержателя, різниця повертається заставодавцю.
Згідно до приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В матеріалах справи № 905/ 781/22 відсутні докази того, що вартість майна, яке набув позивач у власність, значно перевищує розмір забезпечених вимог, і як наслідок наявність безспірного зобов'язання Банку в силу приписів статті 37 Закону України «Про іпотеку» щодо повернення надлишково отриманих коштів відповідачу.
Так, з тексту заяви ПрАТ «Грета» від 17.07.2025 р. № 17/07/25-1 про залік взаємних вимог, який є дійсно одностороннім правочином, убачається, що відповідач в обґрунтування дійсної вартості майна, який набув у власність позивач, посилається на Висновки Національного наукового-центру «Інститут судових експертиз ім.Засл.проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, а саме: висновок експертів №25207 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи від 21.03.2024; висновок експертів 25209 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи від 21.03.2024; висновок експерта №25126/25201 за результатами товарознавчої експертизи від 25.03.2024,
Зазначений Висновок, на який посилається відповідач, до матеріалів справи судом першої інстанції або судом апеляційної інстанції долучено не було.
Звертаючись з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, відповідач також не надав відповідного висновку.
За таких обставин, судова колегія позбавлена можливості встановити, наявність у позивача перед відповідачем зустрічного грошового зобов'язання яке виникло на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції на підставі даних з Єдиного державного реєстру судових рішень, в провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/15619/24, яка була порушена за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «ГРЕТА» до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про стягнення 168 530 962,19 грн як різниці між ринковою вартістю рухомого та нерухомого майна позивача, яку відповідач прийняв у власність згідно з протоколом засідання Комітету з управління непрацюючими активами АТ «ТАСКОМБАНК» від 23.12.2022 № 231222/1 та заборгованістю позивача перед відповідачем за Генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 09.12.2014 К 1874 від 27.03.2018. (Справа №910/15619/24).
Під час розгляду справи № 910/15619/24 22.07.2025 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог до 1 000 000,00 грн.
В той же час, з тексту заяви ПрАТ «Грета» від 17.07.2025 р. № 17/07/25-1 про залік взаємних вимог, убачається, що після проведення заліку взаємних вимог в силу статті 37 Закону України «Про іпотеку» та статті 25 Закону України «Про заставу» АТ «Таскомбанк» має заборгованість перед ПрАТ «Грета» у розмірі різниці між вартістю прийнятого АТ «Таскомбанк» майна та розміром заборгованості ПрАТ «Грета» перед «Таскомбанк» за Кредитним договором у сумі 169 848 218,41 грн.
Зазначена сума перевищує суму, яку вимагав повернути відповідач у справі №910/15619/24 звертаючись у 2024 році до суду з позовною заявою, і яка передувала вчиненню правочину про залік однорідних вимог.
З огляду на наведене, сам розмір зустрічного грошового зобов'язання позивача перед відповідачем не є безспірним.
Про те, судова колегія не аналізує правомірність саме вчинення одностороннього правочину, оскільки це питання повинно вирішуватися під час розгляду окремого позову.
В той же час, не доведеність відповідачем належними та допустимимИ доказами наявність у позивача саме зустрічного зобов'язання, яке виникло на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» та статті 25 Закону України «Про заставу» унеможливлює зробити висновок про припинення зобов'язання відповідача перед позивачем, яке виникло на підставі рішення господарського суду Донецької області у цій справі шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.
Судова колегія також зазначає, що відповідач , стверджуючи, що звернення його до суду з відповідним позовом, є вимогою в розумінні статті 530 Цивільного кодексу України, а тому строк виконання грошового зобов'язання, яке виникає на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» та статті 25 Закону України «Про заставу», є таким, що настав, до матеріалів справи не надав копії позовної заяви, а також докази порушення провадження по справі.
Як зазначалося вище, суд апеляційної інстанції тільки з даних Єдиного державного реєстру судових рішень встановив наявність справи № 910/15619/24.
З огляду на наведене, враховуючи наявність у господарському суді міста Києва справи № 910/15619/24, під час розгляду якої буде встановлюватися наявність або відсутність у АТ «Такскомбанк» перед ПрАТ «Грета» грошового зобов'язання , у зв'язку з набуттям банком права власності на заставлене майно, відсутність в матеріалах справи доказів, які підтверджують виникнення у позивача перед відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 37 Закону України «Про іпотеку» та статті 25 Закону України «Про заставу», судова колегія приходить до висновку щодо передчасності висновків суду першої інстанції про наявність підстав для визнання наказу по цій справі таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з вчиненням відповідачем одностороннього правочину.
Судова колегія також наголошує, що у разі задоволення позовних вимог у справі №910/15619/24, зазначеним рішенням буде доведено ( встановлено) наявність зустрічного зобов'язання позивача перед відповідачем і, як наслідок, відповідач може звернутися до господарського суду у справі № 905/781/22 з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у зв'язку з наявність одностороннього правочину про взаємозалік зустрічних грошових вимог.
З огляду на наведене, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали було зроблено передчасний висновок щодо наявності у позивача перед відповідачем зустрічного грошового зобов'язання та про припинення зобов'язання відповідача перед позивачем шляхом вчинення одностороннього правочину про взаємозалік зустрічних грошових вимог, у зв'язку з чим, наявні підстави для визнання наказу господарського суду по справі № 905/781/22 таким що не підлягає виконанню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк ", м. Київ, (вх.№1881Д), на ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 у справі №905/781/22 - задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.08.2025 у справі №905/781/22 - скасувати .
3.У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Грета", м. Дружківка Донецької області, про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню - відмовити
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 03.12.2025.
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя В.В. Россолов
Суддя В.С. Хачатрян