02 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/196/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Стойка О.В., суддя Гетьман Р.А. , суддя Попков Д.О.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику представників сторін апеляційну скаргу Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 року у справі №922/196/25
за позовом - Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", м. Харків
до відповідача: Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ
про стягнення 182952,58 грн.
У січні 2025р. Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», м. Харків (далі- Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ (далі- Відповідач) про стягнення суми заборгованості за Договором розподілу природного газу №094202426NDB016/42DB610-420-22 від 12 січня 2022 року з період квітень 2022 року - червень 2023 року у сумі 155024,41 грн, 3% річних - 5861,20 грн, інфляційних втрат - 22066,97 грн., визначивши в рішенні суду про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування: органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення Господарського суду Харківської області у цій справі здійснювати, з урахуванням наявної заборгованості в сумі 155024,41 грн: нарахування 3% річних на суму непогашеного за договором №094202426NDB016/42DB610-420-22 від 12 січня 2022 року боргу у розмірі 5861,20 грн за такою формулою: С х 3 х Д : К : 100, де: С - сума непогашеної заборгованості; Д -кількість днів прострочення; К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена заборгованість, за кожен повний день прострочення, починаючи з дати ухвалення судового рішення і до моменту виконання цього рішення; нарахування інфляційних втрат на суму непогашеного за договором №094202426NDB016/42DB610-420-22 від 12.01.2022 боргу у розмірі 22 066,97 грн за такою формулою: сума залишку боргу х індекси інфляції за кожний місяць (за весь період) - сума залишку боргу, на який нараховуються інфляційні, за період з дати ухвалення судового рішення і на момент виконання цього рішення.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, Відповідач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, за змістом якої просив означене рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач зазначив, що судом першої інстанції не встановлено всі обставини справи, внаслідок чого прийнято необґрунтоване рішення:
- відсутність факту надання у спірний період послуг з розподілу природного газу по точках комерційного обліку, які визначені додатками № 4 до Договору, оскільки газопостачання по цим точкам було фактично припинено з 04.04.2022року, що підтверджується відповідними актами про припинення від 04.04.2025 та від 05.04.2022, які Позивачем надано до суду не було;
-Відповідач звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи, яке фактично є відзивом на позову заяву, де ним було зазначено про відсутність підстав до стягнення спірної заборгованості та неможливість споживання природного газу у спірний період через окупацію, активні бойові дії, часткове руйнування закладів освіти, простій роботі навчальних закладів, однак суд цих обставин не дослідив;
- Позивачем не було вжито заходів з припинення послуг з розподілу природного газу, не повідомлено про це суд і тільки після запиту Відповідача Позивач листом від 09.04.2025 повідомив про припинення газопостачання на початку квітня 2022 року.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі №922/196/25 від 09.05.2025р відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача на означене судове рішення та встановлено строк учасникам справи для надання відзиву на апеляційну скаргу, а також заявлення клопотань з доказами надсилання іншим учасникам справи у строк до 19.05.2025.
Вказаною ухвалою повідомлено учасників справи про розгляд апеляційної скарги без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) в світлі частини 10 статті 270 ГПК України, оскільки ціна позову в означеній справі менша ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивач надіслав на адресу суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заперечував проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим, зазначивши наступне:
-через пошкодження ГРС обсяг розподіленого природного газу у 2022році було відкориговано та здійснено перерахунок вартості річної замовленої потужності по об'єктах Відповідача, однак заборгованість сплачено не було;
- Позивачем було направлено акти та рахунки разом з претензією, які Відповідачем не підписано;
- твердження Відповідача про те, що Позивач як Оператор ГРМ з квітня 2022 року по червень 2023 року не вжив заходів щодо припинення газопостачання на підставі положень глави 7 розділу VI Кодексу газорозподільних систем є безпідставними, оскільки зазначеним положенням передбачено право (а не обов'язок) припинення/обмеження газопостачання (розподіл природного газу) на об'єкт споживача;
-обставини непереборної сили повинні доводитись Відповідачем у встановленому законом порядку, однак такі докази останнім не надано;
-перекриття запірних пристроїв та встановлення пломб та/або інвентарної заглушки на відключаючому пристрої на газопроводі - вводі без механічного від'єднання відводу газопроводу від діючого газопроводу не звільняє Відповідача від обов'язку оплати послуг з розподілу природного газу(визначеної величини річної замовленої потужності).
Крім того, Позивач заперечив проти приєднання до матеріалів справи нових доказів, які надані Відповідачем, через відсутність належного обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції, а також через відсутність клопотання про поновлення строку на їх подання.
До апеляційної скарги Відповідачем було надано додаткові докази - листи Позивача по газопостачання від 04.04.2022р. за адресою : м.Куп'янськ вул. Крута (Цурюпи), 29 та Акту про припиненн газопостачання від 05.04.2022р. за адресою :Куп'янсь вузловий, вул. Транспортна, 22
Разом з тим, Відповідачем не заявлено клопотання про долучення нових доказів д матеріалів справи, хоча ухвалою судової колегії від 09.05.2025 сторонам надавалася така можливість, для чого встановлювався певний строк, отже нові докази не беруться судовою колегією до уваги.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.07.2025 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 року у справі №922/196/25 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення повного тексту постанови.
Після оприлюднення повного тексту постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 провадження у даній справі було поновлено, ухвалено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження без виклику представників сторін, сторонам встановлений строк для викладення своїх міркувань з приводу наведеного висновку Великої Палати Верховного Суду.
Від сторін надійшли письмові пояснення, за змістом яких :
- Позивач вважав правову позицію Верховного Суду такою, що не може бути застосована у даній справі, оскільки відсутні ознаки подібності правовідносин та релевантності справ, а саме - за критерієм предмету спору ( постачання електричної енергії , надання послуги з розподілу природного газу), території виконання (м.Мелітополь -тимчасово окупована територія, м. Куп'янськ - звільнена, підконтрольна територія), правова проблема (застосування ст. 13-1 Закону щодо господарської діяльності на окупованій території, розрахунки за послугу в межах підконтрольної території), фактична можливість діяльності (відсутня через окупацію, діяльність тривала);
- Відповідач вважав очевидним тимчасову окупацію місцезнаходження навчальних закладів з початку широкомасштабної військової агресії рф на територію України, а також неможливість здійснення освітнього процесу в цих закладах після деокупації через знаходження в близькій до лінії фронту та проведення активних бойових дій зоні, що свідчить про подібність обставин в обох справах та застосовність в даній справі висновк Великої палата Верховного Суду у справі №908/1162/23.
У зв'язку з необхідністю зупинення розгляду справи, знаходження суддів зі складу судової колегії у відпустці та службовому відрядженні справа розглядається судовою колегією з перевищенням строку, передбаченого ст.273 ГПК України.
Враховуючи положення ч. ч. 13, 14 ст. 8 ГПК України, фіксація розгляду апеляційної скарги у порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) не здійснюється.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому
дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду -скасуванню, виходячи із наступного.
Рішенням господарського суду в межах даної справи встановлені та сторонами не заперечуються наступні обставини:
-укладення 01 лютого 2016 року між Позивачем, як оператором ГРМ та Відповідачем, як споживачем Договору розподілу природного газу шляхом підписання Відповідачем Заяви-приєднання №094202426NDB016 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) у зв'язку з чим Відповідач приєднався до умов Типового публічного договору розподілу природного газу, текст якого затверджений Постановою НКРЕКП № 2498 від 30 вересня 2015 року (договір) та розміщений на офіційному сайті Верховної Ради України;
-підписання 12 січня 2022 року між сторонами типового договору розподілу природного газу №094202426NDB016/42DB610-420-22, за умовами якого Позивач надавав послуги з розподілу природного газу Відповідачу по точках комерційного обліку, які визначені додатками № 4 до Договору, а саме: Куп'янськ, пров. Шкільний; Куп'янськ вузловий, вул. Транспортна, 22 (далі-Договір);
-укладення12 січня 2022 року між сторонами Додаткової угоди до типового договору розподілу природного газу №094202426NDB016/42DB610-420-22 від 12 січня2022 року, якою згідно Постанови НКРЕКП від 07 жовтня 2019 року №2080 визначено обсяг річної замовленої потужності - 67 379,78 куб.м. (із зазначенням обсягу потужності по місяцям).
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Звертаючись з позовом у даній справі, Позивач посилався на те, що на виконання умов Договору у період за період з серпня по жовтень 2022 року уточні ним надано Відповідачу послуги з розподілу природного газу на загальну суму 155 024,41 грн., що підтверджується актами надання послуг з розподілу природного газу, а саме:
- № ХАЯ82007163 від 30 квітня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого Відповідачу природного газу у квітні 2022 року 5614,97 м. куб., вартість наданих послуг складає 13408,55 грн (в тому числі ПДВ 2234,76 грн);
- № ХАЯ82008785 від 31 травня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2022 року склав 5614,99 м. куб., вартість наданих послуг складає 13408,60 грн (в тому числі ПДВ 2234,77 грн);
- № ХАЯ82010433 від 30 червня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2022 року склав 5614,98 м. куб., вартість наданих послуг складає 13408,57 грн (в тому числі ПДВ 2234,76 грн);
- № ХАЯ82012225 від 31 липня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у липні 2022 року склав 5614,98 м. куб., вартість наданих послуг складає 13408,57 грн (в тому числі ПДВ 2234,76 грн);
- № ХАЯ82013890 від 31 серпня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у серпні 2022 року склав 362,25 м. куб., вартість наданих послуг складає 865,06 грн (в тому числі ПДВ 144,18 грн);
- № ХАЯ82015530 від 30 вересня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у вересні 2022 року склав 957,83 м. куб., вартість наданих послуг складає 2287,30 грн (в тому числі ПДВ 381,22 грн);
- № ХАЯ82017229 від 31 жовтня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у жовтні 2022 року склав 326,31 м. куб., вартість наданих послуг складає 779,23 грн (в тому числі ПДВ 129,87 грн);
- № ХАЯ82018701 від 30 листопада 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у листопаді 2022 року склав 5614,99 м. куб., вартість наданих послуг складає 13408,60 грн (в тому числі ПДВ 2234,77 грн);
- № ХАЯ82020596 від 31 грудня 2022 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у грудні 2022 року склав 5614,98 м. куб., вартість наданих послуг складає 13408,57 грн (в тому числі. ПДВ 2234,76 грн);
- № ХАЯ50021 від 31 січня 2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у січні 2023 року склав 4930,3 м. куб., вартість наданих послуг складає 11773,56 грн (в тому числі ПДВ 1 962,26 грн);
- № ХАЯ50309 від 28 лютого 2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у лютому 2023 року склав 4930,3 м. куб., вартість наданих послуг складає 11773,56 грн (в тому числі ПДВ 1962,26 грн);
- № БХ000004627 від 31 березня 2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у березні 2023 року склав 4930,30 м. куб., вартість наданих послуг складає 11773,56 грн (в тому числі ПДВ 1962,26 грн);
- № БХ000006300 від 30 квітня 2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у квітні 2023 року склав 4930,30 м. куб., вартість наданихпослуг складає 11773,56 грн (в тому числі ПДВ 1962,26 грн);
- № БХ000008116 від 31 травня 2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у травні 2023 року склав 4930,29 м. куб., вартість наданих
послуг складає 11773,54 грн (в тому числі ПДВ 1962,26 грн);
- № БХ000011269 від 30 червня 2023 року, згідно з яким об'єм розподіленого споживачу природного газу у червні 2023 року склав 4930,31 м. куб., вартість наданих послуг складає 11773,58 грн (в тому числі ПДВ 1 962,26 грн).
Також Позивач зазначив, що ним скоригований обсяг розподіленого природного газу у серпні, вересні та жовтні 2022 року через пошкодження деяких ГРС.
В обґрунтування визначеного обсягу замовленої річної потужності Відповідачу на 2023 рік, з якого визначався щомісячний обсяг плати за розподіл природного газу, Позивач посилався на взяття ним за основу даних споживання, зазначених в Акті № ХА00053599 приймання-передачі природного газу від 30 вересня 2021 року, яка становить: 59163,59 м. куб - величина річної замовленої потужності на 2023 рік, та, відповідно, 4930,30 м. куб. - величина замовленої потужності на місяць.
Позивач зазначив, що наведені акти надання послуг з розподілу природного газу з рахунками ним направлено Відповідачу листом від 28 вересня 2023 року №Сл-783К та претензією від 28 вересня 2023 року №Сл-782К (відправлено 13 жовтня 2023 року), які Відповідачем отримано, проте не підписано та не повернуто, вмотивованих відмов від підписання актів не надано, вартість розподілу природного газу за спірний період не погашено, що і стало підставою для звернення з позовом у даній справі.
У зв'язку з наявністю факту прострочення оплати наданих послуг, Позивачем нараховано до стягнення з Відповідача 3 % річних у розмірі 5861,20грн та інфляційні втрати у розмірі 22066,97грн, а також заявлено про нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування за вказаною у позовні заяві формулою.
Відповідач в суді першої інстанції подав відзив на позов (клопотання про відкладення розгляду справи) в якому позов заперечив з мотивів відсутності функціонування закладів освіти як в період окупації так й після деокупації території Куп'янської громади - через активні бойові дії, відсутності газоспоживання та протиправне невжиття Позивачем, як оператором ГРМ заходів з припинення надання послуг з розподілу природного газу в спірний період квітня 2022 року - червня 2023 року, оскільки наведені обставини є загально відомими.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав їх законним та обґрунтованими, дійшовши висновку про доведеність Позивачем факту прострочення виконання зобов'язання з боку Відповідача, а наведені Відповідачем обставини визнав недоведеними у якості форс - мажорних обставин.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Предметом апеляційного перегляду є незгода Відповідача з висновками суду першої інстанції про доведеність позовних вимог, обґрунтовуючи таку незгоду відсутністю факту надання Позивачем послуг з розподілу природного газу у спірний період.
Так, за змістом заперечень Відповідача, викладених як у клопотанні про відкладення розгляду справи, так і в апеляційній скарзі, Відповідач заперечував факт надання послуг з розподілу газу зі сторони Позивача у спірний період через окупацію та безпосередню близькість до зони бойових дій, і, як наслідок, відсутність у нього обов'язку з оплати з заявлених Позивачем сум.
Пунктом 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Згідно з пунктом 35 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу.
За змістом положень частини 1 статті 37 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про ринок природного газу» розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами. За договором розподілу природного газу оператор газорозподільної системи зобов'язується забезпечити замовнику послуги розподілу природного газу на період та умовах, визначених договором розподілу природного газу, а замовник зобов'язується сплатити оператору газорозподільної системи вартість послуг розподілу природного газу.
Пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу газорозподільних систем визначено, що договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог цього кодексу, згідно з яким оператор газорозподільної системи забезпечує цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи для можливості розподілу природного газу.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.
Відповідно до пунктів 1 та 2 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Річна замовлена потужність (за замовчуванням) об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.
Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається оператором ГРМ виходячи з наявних об'єктів, зазначених у заяві- приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об'єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для що місячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).
Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).
Відповідно до пункту 3 глави 3 розділу І Кодексу газорозподільних систем для забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи та можливості розподілу (переміщення) належного споживачу (суміжному суб'єкту ринку природного газу) природного газу ГРМ обов'язковою умовою є наявність фізичного підключення об'єкта споживача (суміжного суб'єкта ринку природного газу) до ГРМ. Споживачі, у тому числі побутові, та суміжні суб'єкти ринку природного газу, які фізично підключені до ГРМ, забезпечуються цілодобовим доступом до ГРМ та можливістю розподілу (переміщення) природного газу ГРМ у порядку, визначеному в розділі VІ цього кодексу.
Відповідно до положень пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Так, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі № 908/1162/23 про стягнення боргу за спожитий у листопаді грудні 2022 року обсяг електроенергії на об'єкті, який знаходиться у місті Мелітополі (до закінчення перегляду судового рішення Об'єднаною палатою у справі № 908/1162/23 суд зупиняв апеляційне провадження у даній справі).
Предметом розгляду Об'єднаною палатою було застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно пунктів 1, 3 частини першої статті 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII (далі Закон № 1207-VII) для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: сухопутна територія тимчасово окупованих Російською
Федерацією територій України, водні об'єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях (пункт 1); інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 3).
Верховний Суд у справі № 908/1162/23 виснував, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022 № 2764-ІХ частину третю статті 1 Закону № 1207-VII було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Як зазначила Об'єднана палата, з 07.05.2022 ані пункт 7 частини першої статті 1-1, ані пункт 1 частини третьої статті 3 Закону № 1207-VII не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 06.12.2022 затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові зі справи №910/9680/23 про поширення положень статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Об'єднана палата виснувала, що підставою для відмови в позову про стягнення вартості спожитої електричної енергії, враховуючи положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.
Колегія суддів враховує зазначені вище висновки Верховного Суду відповідно до положень частини четвертої статті 236 ГПК України, оскільки правовідносини у справах є подібними за змістовим критерієм.
Матеріали справи свідчать, що місцезнаходженням Відділу освіти Куп'янської
міської ради Харківської області є місто Куп'янськ Харківської області.
Факти військової агресії, ракетні обстріли об'єктів критичної інфраструктури та
прифронтових територій у спірний період є загальновідомими обставинами, що в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України не потребують доказування.
У відповідності до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або
тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з
питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 зі
змінами, Куп'янська міська територіальна громада була тимчасово окупована з 24.02.2022
по 17.09.2022.
Також в наказі Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Куп'янська міська територіальна громада датою виникнення можливості бойових дій визначено 17.09.2022, а дата можливого припинення - 20.12.2024.
Таким чином, колегія суддів не приймає до уваги посилання Позивача, які викладені у письмових поясненнях на те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває станом на час розгляду справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття).
' Відповідно до статті 13-1 Закону № 1207-VII її положення застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
У спірний період квітня-вересня 2022року м. Куп'янськ перебувало в умовах та окупації, що унеможливлювало господарську діяльність на цій території обох сторін з приводу надання-споживання послуг з розподілу природного газу, оскільки відповідно до вимог статті 13-1 Закону № 1207-VII у даний період існувала заборона з постачання на окуповану територію товарів і послуг.
Відповідно до розпорядження міського голови від 24.02.2022 року №42 був встановлений простій у роботі працівників у Куп'янській міській раді Харківської області та виконавчих органах з 24.02.2022 року на час введення воєнного стану .
Враховуючи зазначене, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про покладення на Відповідача обов'язку з оплати заборгованості перед Позивачем за послуги з розподілу природного газу у період квітня- вересня 2022року через існуючу законодавчу заборону на надання таких послуг у спірний період.
Щодо нарахування заборгованості у період жовтня 2022-червня 2023 року.
За змістом ч. 1 ст 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ч. 1 ст 74 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Як зазначено в апеляційній скарзі та визнано Позивачем у відзиві на апеляційну скаргу, на спірні об'єкти Відповідача було повністю припинено подачу природного газу 4 та 5 квітня 2022 року шляхом опломбування АТ "Харківгаз" вхідної частини газопроводу.
Зазначена обставина неможливості газоспоживання у зв'язку із окупацією території Куп'янської міської громади та наступними військовими діями була заявлена Відповідачем у відзиві на позовну заяву в суді першої інстанції, проте така обставина не була заперечена Позивачем та не досліджувалася судом першої інстанції.
Навпаки, Позивач, як в заявах по суті спору в суді першої інстанції , так і у відзиві на апеляційну скаргу зазначав, що обставина обмеження (припинення) газопостачання не впливає на обов'язок Відповідача оплачувати послуги з розподілу природного газу, оскільки наявний спосіб зупинення газопостачання- шляхом перекриття та опломбування вводу на газопроводі зберігає можливість споживання газу в майбутньому.
Отже судова колегія вважає обставину припинення газопостачання на спірні об'єкти Відповідача встановленою та такою, що не підлягає доказуванню на підставі ч.1 ст.75 ГПК України.
Сторонами не заявлено та не надано доказів про відновлення газопостачання на спірні об'єкти Відповідача після квітня 2022 року.
Згідно з пунктом 9 глави 6 розділу VI Кодексу газорозподільних систем припинення або обмеження розподілу (споживання) природного газу не звільняє споживача від зобов'язання оплати вартості послуг за договором розподілу природного газу, крім випадків, передбачених цим пунктом, у тому числі розірвання цього договору або внесення змін до заяви-приєднання, що є додатком до договору розподілу природного газу, та вилучення об'єкта споживача. У разі розірвання договору розподілу природного газу або вилучення об'єкта споживача із заяви-приєднання оплата вартості послуги за договором розподілу природного газу здійснюється споживачем з урахуванням повного календарного місяця, у якому сталося розірвання договору або вилучено об'єкт із заяви- приєднання. У цих випадках оператор ГРМ коригує дані технічної потужності та вільної потужності для забезпечення нових приєднань (резерву потужності) на відповідній ГРП згідно з вимогами розділу VII цього кодексу.
Разом з тим, якщо припинення або обмеження розподілу природного газу здійснюється за ініціативи оператора ГРМ у випадках, передбачених пунктом 3.17 глави 3 розділу V Правил безпеки систем газопостачання, нарахування вартості послуги за договором розподілу природного газу не здійснюється. При цьому місячна вартість послуг розподілу зменшується з урахуванням кількості днів припинення (обмеження) розподілу природного газу. Таке припинення (обмеження) та відновлення розподілу природного газу споживачу здійснюється за рахунок оператора ГРМ.
За умовами договору, укладеного між сторонами, послуга з розподілу природного газу - це послуга оператора ГРМ, яка надається споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача.
Судова колегія звертається до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 910/12815/22, за змістом якої забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, так і фактичний розподіл належного споживачу природного газу здійснюється з однією метою - фізичною доставкою природного газу до межі балансової належності об'єкта споживача.
Викладене відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 905/1465/23.
Верховний Суд зазначив, що за змістом статті 901 Цивільного кодексу України суть послуги, яка підлягає оплаті за договором, полягає в отриманні замовником корисного ефекту від процесу певної діяльності, а не сам процес, і цей ефект є невіддільним від виконавця. Оплата здійснюється саме за отриману послугу, а не за сам факт укладення договору та саму лише діяльність виконавця, як на це помилково послався Позивач.
Відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, споживач зобов'язаний здійснити повну оплату послуг розподілу, отримуючи тільки послугу з забезпечення цілодобового доступу до газорозподільної системи, необхідність у якій відпала за відсутності переміщення природного газу, що у свою чергу в умовах воєнного стану, який призвів до зупинення виробничої діяльності підприємством, не відповідає критерія розумності, справедливості та добросовісності.
З огляду на викладене і той факт, що забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи здійснюється саме з метою фізичної доставки газу, постачання якого було припинено, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача вартість послуг, які він не споживав в період жовтня 2022-червня 2023 року.
Судова колегія зазначає, що про існування вищенаведених обставин було достеменно відомо Позивачу, як оператору ГРМ, про які він не повідомив суд першої інстанції.
Також про відсутність фактичного надання -споживання спірних послуг свідчить поведінка самого Позивача, який всупереч вимогам пункту 6.8. Договору (пункту 10 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС), що встановлює необхідність підтвердження факту надання таких послуг шляхом направлення Відповідачу до п'ятого числа місяця, наступного за звітним, два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний період, підписані уповноваженим представником Позивача - направив разом всі акти з рахунками за спірні періоди 04.2022 - 06.2023 - в жовтні 2023 року з претензією від 28.09.2023, тобто з грубим порушенням зазначеного строку та нівелюванням встановленого Кодексом ГРМ та Договором порядку.
Представлені акти у якості доказів споживання Відповідачем послуги з розподілу природного газу не були підписані з боку Відповідача.
Крім того, в порушення вимог пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГР Позивачем була визначена місячна вартість послуги розподілу Відповідачу природного газу на 2023 рік, виходячи не з фактичного обсягу споживання природного газу Відповідачем за попередній (2022) рік, а за газовий рік 2021 року, оскільки Позивач знав про відсутність (неможливість ) споживання на об'єктах Відповідача природного газу, починаючи з квітня 2022 року.
Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які мають право розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям і уявленням про честь та совість.
Частиною третьою статті 13 Цивільного кодексу України визначено, що не допускаються дії особи, які вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов'язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб; не допускаються дії, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. На цих засадах мають ґрунтуватися і договірні відносини. У зв'язку з цим слід дійти висновку, що межею реалізації принципу свободи договору має бути неприпустимість зловживання правом.
Судова колегія вважає, що у даній справі дії Позивача не можна вважати добросовісними, оскільки він, як оператор ГРМ, достеменно знаючи, про окупацію міста Куп'янськ, про факт припинення АТ “Харківгаз» газопостачання до об'єктів Відповідача, все одно вимагає з останнього стягнення плати за послуги, які не могли бути спожиті Відповідачем з незалежних від нього причин, а також факт надання яких не підтверджений належними доказами в розумінні вимог Кодексу ГРМ.
З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, що підтверджують відсутність газопостачання та наявність фактичного відключення Відповідача від мереж Позивача у спірний період, зупинення господарської діяльності Відповідача, судова колегія вважає, що зазначене виключає можливість надання Позивачем Відповідачу у цей період послуги розподілу як в частині безпосередньо переміщення належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною мережею з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача, так і цілодобового доступу споживача до такої системи.
За наведених підстав суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав до стягнення заборгованості розмірі 155024,41 грн за Договором розподілу природного газу №094202426NDB016/42DB610-420-22 від 12 січня 2022 року за період квітень 2022 року - червень 2023 року.
Враховуючи відсутність підстав до стягнення суми основного боргу, відсутні підстави до нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, які пов'язані з простроченням грошового зобов'язання, дослідити правильність визначення періоду щодо їх нарахувань неможливо.
За таких обставин рішення Харківської області від 24.03.2025 року у справі №922/196/25 про задоволення позовних вимог слід скасувати на підставі пункту 2 частини першої статті 277 ГПК України через недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
У справі слід прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз». до Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу №094202426NDB016/42DB610- 420-22 від 12 січня 2022 року за період квітень 2022 року - червень 2023 року у сумі 155024,41 грн, 3% річних - 5861,20 грн, інфляційні втрати - 22066,97 грн та про визначення нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення - відмовити.
Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги слід віднести на Позивача, стягнувши з останнього на користь Відповідача суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60грн.
Про понесення сторонами інших судових витрат - не заявлено, тому вони не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/196/25- задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 24.03.2025 року у справі №922/196/25 - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз". до Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області, м. Куп'янськ про стягнення заборгованості за договором розподілу природного газу №094202426NDB016/42DB610-420-22 від 12 січня 2022 року за період квітень 2022 року - червень 2023 року у сумі 155024,41 грн, 3% річних - 5861,20 грн, інфляційні втрати - 22066,97 грн та про визначення нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення -відмовити.
Судові витрати, понесені у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції - віднести на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, віднести на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз".
Стягнути з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 03359500) на користь Відділу освіти Куп'янської міської ради Харківської області (63700, Харківська область, м. Куп'янськ, вул. Студентська, буд. 2, код ЄДРПОУ 02146239) 3633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Стойка
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя Д.О. Попков