ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
03 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1404/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Діброви Г.І.
суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с. Вигода Одеської області
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року, суддя першої інстанції Литвинова В.В., повний текст складено 06.06.2025
у справі № 916/1404/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с. Вигода Одеської області
про стягнення 200 510 грн 11 коп.
17.11.2025 року на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с. Вигода Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/1404/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Діброва Г.І, судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2025 року.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/1404/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м.Київ до відповідача Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с. Вигода Одеської області на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 року відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с. Вигода Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1404/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
28.11.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1404/25.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведена апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги. Відповідно до ч. 2 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній скарзі мають бути зазначені:
1) найменування суду, до якого подається скарга;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб);
4) рішення або ухвала, що оскаржується;
5) у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо);
6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції;
7) клопотання особи, яка подала скаргу;
8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.
Положенням ч.2 п.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що документи, які підтверджують сплату судового збору надаються до суду у встановленому порядку та розмірі.
За положеннями п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної вимоги майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до вимог пп. 4 п.2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону, за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду; апеляційних скарг у справі про банкрутство; заяви про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, розмір судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За приписами Закону України “Про судовий збір» за апеляційний перегляд рішення, враховуючи те, що скаржник просить скасування рішення суду першої інстанції повністю, підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а саме, 4 542 грн (3 028 грн* 150%).
Враховуючи вищевикладене, оскаржуючи рішення місцевого господарського суду, апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 542 грн.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича та доданих до неї документів, апелянтом додано платіжну інструкцію № 0703-6330-1959-5957 від 13.11.2025 року на суму 3 633 грн 60 коп.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що скаржником належить доплатити судовий збір в сумі 908 грн. 40 коп. за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25 і скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25.
Згідно з ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Виходячи зі змісту наведеної норми, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про повідомлення сторін про оскарження особою судових рішень.
Судова колегія зазначає, що скаржником на підтвердження направлення копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ до апеляційної скарги не додано жодних доказів, тобто, всупереч вимогам статті 259 Господарського процесуального кодексу України про направлення апеляційної скарги усім учасникам справи.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Повний текст рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 по справі №916/1404/25 було складено та підписано 06.06.2025, тобто крайній строк на його оскарження припадав на 26.06.2025.
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 по справі №916/1404/25 було подано засобами поштового зв'язку 13.11.2025, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження більше ніж на 5 місяців.
Разом з апеляційною скаргою було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 по справі №916/1404/25.
В даному клопотанні апелянт зазначив, що він не був присутнім у судовому засіданні по справі 06.06.2025, у зв'язку з неповідомленням навіть не знав, що в суді слухається справа про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, інформацію про те, що 06.06.2025 року було винесено рішення по вказаній справі, апелянт не отримував. Апелянт зазначає, що про існування рішення дізнався випадково, коли на його рахунки було накладено арешт на підставі відкритого виконавчого провадження. Після накладення арешту на рахунки Павелко Р.М. через Єдиний реєстр боржників дізнався, що 25.07.2025 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області відкрито виконавче провадження №78705349. Після звернення до приватного виконавця боржник дізнався, що Господарським судом Одеської області ще в червні 2025 року винесено ухвалено рішення по справі № 916/1404/25.
Апелянт також зазначив, що 13.10.2025 року звернувся до суду з заявою щодо видачі, надсилання йому рішення та надання можливості ознайомитися з матеріалами справи. На виконання вказаної заяви Господарським судом Одеської області 16.10.2025 року було направлено лист № 916/1404/256203/2025 від 15.10.2025 року з рішенням суду від 06.06.2025 року. Даний лист було отримано відповідачем 23.10.2025 року, що підтверджується копією конверту та роздруківкою з сайту Укрпошти (R067020109324), (копія конверту та роздруківка з сайту Укрпошти додані до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження). А тому, як вважає апелянт, саме з 23.10.2025 року починається перебіг встановленого законом строку на оскарження рішення. Як зазначає апелянт, пропуск строку на апеляційне оскарження відбувся у зв'язку з необізнаністю Павелка Р.М. та вважає, що необізнаність апелянта є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Також, скаржник вважає, що апеляційна скарга з клопотанням про поновлення строку відправлена 13.10.2025 року в межах строку з дня отримання Павелка Р.М. рішення від 06.06.2025 року. Таким чином, апелянт вважає, що ним не був пропущений строк на подання апеляційної скарги.
Разом з тим, 27.11.2025 року до Південного-західного апеляційного господарського суду надійшли заперечення від Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА" проти відкриття апеляційного провадження, в яких позивач зауважує, що при поданні позовної заяви ТОВ «БІЗПОЗИКА» надіслало копію позовної заяви з додатками апелянту за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується доказами, що були додані до позовної заяви і саме цю адресу вказує апелянт у своїй апеляційній скарзі. Господарським судом Одеської області на вищезазначену адресу (міститися в ЄДРЮОФОП) надсилалася ухвала про відкриття провадження у справі. Також, Товариство зазначає, що по даній судовій справі було відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику сторін, а отже, Господарський суд Одеської області не проводив судових засідань, не мав повідомляти сторони про дату та час ухвалення судового рішення. З огляду на вищезазначене, твердження апелянта про необізнаність щодо розгляду судової справи №916/1404/25 не відповідають дійсності, а єдиною обставиною необізнаності апелянта про розгляд справи №916/1404/25 може бути лише неотримання кореспонденції від суду та позивача. Щодо необізнаності апелянта щодо наявності судового рішення про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором, позивач зазначає, що Господарським судом Одеської області на адресу апелянта направлялася копія судового рішення у справі №916/1404/25. Позивач, звертає увагу суду на те, що апелянт вважається таким, що отримав судове рішення у справі № 916/1404/25 набагато раніше, ніж він стверджує, та що апелянт до свого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження додає копію Постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.07.2025 року. Таким чином, апелянт в липні 2025 року був обізнаний про наявність судового рішення про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25 було опубліковано 09.06.2025 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/127947272. З огляду на вищезазначене, Товариство зазначає, що апелянт не був позбавлений можливості ознайомитися в цим судовим рішенням та оскаржити його в строк, передбачений Господарським процесуальним кодексом України. На підставі вищевикладеного, позивач просить відмовити Фізичній особі - підприємцю Павелко Руслану Миколайовичу у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25.
Розглянувши наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження та заперечення проти відкриття апеляційного провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Питання щодо поновлення процесуальних строків унормовано чинним процесуальним законодавством України і вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на дослідженні наявних доказів.
Так, з правового контексту приписів ст. 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити - з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає відновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного законодавства, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто, причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не враховувати який вважалось би несправедливим та таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність відповідних обставин, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, що може використовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Можливість поновлення судом пропущеного строку на оскарження судового рішення не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується з наявністю поважних причин пропуску строку і має здійснюватися лише за умови наявності правових підстав вважати, що пропуск строку мав місце з об'єктивних, незалежних від волі заявника причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.07.2023 у справі №910/15120/20 встановлено, що у силу принципу диспозитивності на особу, що не вчинила вчасно відповідні процесуальні дії покладається ризик несприятливих наслідків такої бездіяльності. Така особа зобов'язана забезпечувати своєчасне отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, а наявність поважних підстав для невчинення відповідних дій має доводитись учасником в загальному порядку. Створення при цьому судом штучних умов, які б надавали одній зі сторін спору більш сприятливі умови для реалізації її процесуальних прав, виходить за межі повноважень суду, передбачених законодавством, та є порушенням статей 6, 19 Конституції України та принципу змагальності сторін (статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Як вбачається з матеріалів справи, справа №916/1404/25 розглядалась у спрощеному позовному провадженні без повідомлення та виклику сторін. В такому випадку суд не проводить судові засідання та не повідомляє сторін про дату та час розгляду справи, оскільки справу було розглянуто саме у такому провадженні, то посилання апелянта на те, що господарський суд не повідомив його про засідання 06.06.2025 року, колегією суддів відхиляються.
Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали про відкриття провадження у справі №916/1404/25 Господарського суду Одеської області від 11.04.2025, якою ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, направлялася на адресу Фізичній особі-підприємцю Павелко Руслану Миколайовичу (адреса зазначена в апеляційній скарзі - АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0610246794556). Дане поштове відправлення повернулося до Господарського суду Одеської області без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою відповідно до відомостей з трекінгу поштового відправлення №0610246794556 з офіційного сайту УкрПошти, (повернення поштового відправлення за зворотною адресою у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою).
З огляду на положення п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України копія ухвали Господарського суду Одеської області від 11.04.2025, якою відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, вважається врученою апелянту 17. 04.2025.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року по справі №916/1404/25 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с.Вигода Одеської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ПОЗИКА", м. Київ 200 510 грн 11 коп. заборгованості, 9 780 грн витрат на правничу допомогу та 2422 грн 40 коп. витрат зі сплати судового збору.
Відповідно до наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025, направлялася на адресу Фізичній особі-підприємцю Павелко Руслану Миколайовичу (адреса зазначена в апеляційній скарзі - АДРЕСА_1 ) засобами поштового зв'язку (поштове відправлення №0610258673118), однак копія повернулася без вручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що також не є підставою вважати, що останній не отримав рішення суду.
Також, сам апелянт зазначає, що він дізнався про наявність рішення суду після відкриття виконавчого провадження (постанова державного виконавця від 25.07.2025).
В свою чергу, апелянт не оскаржував дане рішення в строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України
Як наголошує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (рішення ЄСПЛ у справі "Мушта проти України", заява № 8863/06).
Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").
У рішенні в справі "Каракуця проти України" (заява №18986/06) ЄСПЛ зазначив, що заявники повинні проявляти належну зацікавленість у розгляді їхньої справи. Рішенням ЄСПЛ у справі "Нешев проти Болгарії" (NESHEV v. BULGARIA, заява №40897/98) визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 2 Закону "Про доступ до судових рішень" передбачає, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Нормами ст.4 цього Закону передбачено, що судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвала про відкриття провадження у справі №916/1404/25 Господарського суду Одеської області від 11.04.2025 була опублікована в ЄДРСР 14.04.2025, а рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 було опубліковано в ЄДРСР 09.06.2025.
З огляду на викладене вище, повністю спростовуються посилання апелянта на те, що йому не було відомо про існування даної справи, та його необізнаність, адже ухвали щодо стану розгляду даної справи та рішення направлялися на його зареєстровану офіційну адресу засобами поштового зв'язку. Колегією суддів, встановлено, що апелянт з липня 2025 року вже знав про існування даної справи, міг відслідковувати стан її розгляду, учасником якої він є, у ЄДРСР, адже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене вище, наведені апелянтом обґрунтування неможливості подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду 06.06.2025 по справі №916/1404/25, про існування якого йому було достеменно відомо раніше, ніж 23.10.2025 (дата коли апелянт вважає, що починається перебіг строку на апеляційне оскарження) не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 по справі №916/1404/25.
Згідно з ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з вищенаведеного, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 по справі №916/1404/25 не визнані судом поважними, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги ч. 3 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ст. 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Павелко Руслана Миколайовича, с.Вигода Одеської області на рішення Господарського суду Одеської області від 06.06.2025 року у справі № 916/1404/25 залишити без руху.
2. Фізичній особі-підприємцю Павелко Руслану Миколайовичу, с.Вигода Одеської області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки: навести інші обґрунтовані поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення з доданням доказів цього; надати належні докази сплати судового збору у розмірі 908 грн. 40 коп.; надати належні докази направлення копії апеляційної скарги стороні по справі протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3. Роз'яснити Фізичній особі-підприємцю Павелко Руслану Миколайовичу, с.Вигода Одеської області, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.І. Діброва
Судді А.І. Ярош
Я.Ф. Савицький