ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2685/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюк І.Г.
суддів: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю:
ДП «Адміністрація морських портів України» - Неїжпапа Ю.А.;
ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» - адвокат Суворова Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 (про забезпечення позову).
по справі №916/2685/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ»
до відповідача: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України»
про визнання недійсним одностороннього правочину
суддя суду першої інстанції - Малярчук І.А.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
07.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання недійсним одностороннього правочину ДП «Адміністрація морських портів України» про дострокове розірвання договору (лист від 23.06.2025 №1807/10-09-02/ Вих. про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку).
22.07.2025 за вх.№2-1161/25 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ», в якій заявник просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони Державному підприємству Адміністрація морських портів України та Одеській філії державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (АДМІНІСТРАЦІЯ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ) вчиняти дії щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» послуг доступу Портового оператора до Причалу (ів) №3-8 Одеської філії державного підприємства Адміністрація морських портів України (надалі - Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації, для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, до набрання законної сили рішенням суду у спорі між Товариством з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» та Державним підприємством Адміністрація морських портів України про визнання недійсним одностороннього правочину.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 задоволено заяву ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» про забезпечення позову по справі №916/2685/25.
Заборонено Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» та Одеській філії державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (АДМІНІСТРАЦІЯ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ) вчиняти дії щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» послуг доступу Портового оператора до Причалу (ів) №3-8 Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що перебуває у господарському віданні Адміністрації, для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №916/2685/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» (м. Одеса, 65026, площа Митна, буд.1/1, код ЄДРПОУ 44999993) до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Берестейський, буд. 14, код ЄДРПОУ 38727770) про визнання недійсним одностороннього правочину.
Обґрунтування судового рішення.
В мотивах прийнятої ухвали суд першої інстанції дійшов висновку, що подані заявником докази існування обставин обмеження господарської діяльності позивача, що мали наслідком після розірвання державним підприємством в односторонньому порядку договору №1-П-АМПУ-24 від 30.01.2024 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів), а саме договори №01/11-10-2024 від 01.06.2024 та №MA-02/24-25 від 03.01.2025, на думку суду слід розцінювати більш вірогідними доказами, ніж позицію ДП «Адміністрація морських портів України», викладену у запереченнях від 24.07.2025 за вх.№ 23379/25 щодо протилежного.
Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 у справі №916/2685/25 про забезпечення позову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» від 22.07.2025 за вх.№2-1161/25 про забезпечення позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає про те, що суд першої інстанції взагалі не обґрунтував ані самого факту наявності підстав для застосування заходів забезпечення позову, ані обґрунтованості застосування саме обраних заходів забезпечення як співмірних та адекватних за чинних обставин справи.
Скаржник зазначає, що вжиті заходи фактично зводяться до вирішення справи по суті та задоволення заявлених позовних вимог, оскільки наслідки вжитих заходів забезпечення позову є тотожними наслідкам задоволення заявлених позовних вимог - безперешкодне забезпечення доступу ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» до причалів №3-8 Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у відповідності до умов Договору.
Судом першої інстанції поза увагою залишено обставини того, що Договір припинив діяти 24.06.2025, а для можливості здійснення господарської діяльності на території морського порту необхідно дотримання суб'єктом господарювання всіх законодавчо встановлених вимог.
Суд першої інстанції безпідставно втрутився у господарську компетенцію відповідача - державного підприємства з питань управління стратегічним об'єктом портової інфраструктури, внаслідок чого суд без достатніх правових підстав не лише визначив, що такий об'єкт незалежно від волі ДП «АМПУ» може використовуватись ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ», а і забезпечив ТОВ «АТТОЛЛОГРАНУМ» доступ до причалу без будь-яких правових підстав.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали від 24.07.2025 (про забезпечення позову) по справі №916/2685/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали від 24.07.2025 (про забезпечення позову) по справі №916/2685/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 (про забезпечення позову) по справі №916/2685/25 до надходження матеріалів оскарження ухвали з суду першої інстанції.
13.08.2025 матеріали оскарження ухвали по справі №916/2685/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Суддя-доповідач Філінюк І.Г. з 11.08.2025 по 05.09.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 24.07.2025, №198-в та з 08.09.2025 по 12.09.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду №241-в від 01.09.2025 перебував у відпустці та суддя-член колегії Аленін О.Ю. з 11.08.2025 по 05.09.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 24.07.2025, №198-в перебував у відпустці.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 апеляційну скаргу Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 (про забезпечення позову) по справі №916/2685/25 - залишено без руху.
Встановлено Державному підприємству “Адміністрація морських портів України» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів направлення учасникам провадження у справі копії апеляційної скарги, з відповідними додатками, а саме: позивачу у справі Товариству з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ», разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
16.09.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Державного підприємства “Адміністрація морських портів України» надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази направлення учасникам провадження у справі копії апеляційної скарги, з відповідними додатками, а саме: позивачу у справі Товариству з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ», разом з листом опису вкладення, з зазначенням номеру поштового відправлення.
У зв'язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 до 10.10.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 394 від 18.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2025, для розгляду справи №916/2685/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Таран С.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 (про забезпечення позову) по справі №916/2685/25.
Призначено розгляд апеляційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 (про забезпечення позову) по справі №916/2685/25 на 20.10.2025 о 12:45 год.
У зв'язку з тим, що суддя-член колегії Таран С.В. з 16.09.2025 по 31.10.2025 була тимчасова непрацездатна, судове засідання 20.10.2025 о 12:45 год. у справі № 916/2685/25 не відбулось, про що була складена довідка секретарем судового засідання від 20.10.2025.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/2685/25 відбудеться 01.12.2025 о 12:00 год.
У судовому засіданні 01.12.2025 оголошено перерву до 02.12.2025 о 14:15 год.
Під час судових засідань представник ДП «Адміністрація морських портів України» вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» заперечував щодо доводів апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 02.12.2025 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Підстави для забезпечення позову визначено у статті 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
В силу приписів ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача
Водночас забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Крім того, заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності прав чи законних інтересів, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
Водночас, для встановлення наявність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.
Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Оскільки в даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову, являються предмет і підстава.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставами заявленого позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача.
Так, предметом позову по даній справі є вимога немайнового характеру, а саме: визнання недійсним одностороннього правочину ДП «Адміністрація морських портів України» про дострокове розірвання договору№1-П-АМПУ-24 від 30.01.2024 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів). (лист від 23.06.2025 №1807/10-09-02/ Вих. про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку).
Пунктом 1.1. Договору визначено, що Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до Причалу(ів) №3-8 Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - Послуга), що перебуває у господарському вiданнi Адміністрації, для проведення Портовим оператором вантажнорозвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за Послуги.
Згідно з п. 2.1.1. Договору Адміністрація зобов'язана не перешкоджати Портовому оператору у доступі до Причалу(ів), зазначених в п. 1.1. цього Договору.
Як вбачається з заяви про забезпечення позову, позивач посилається на те, що між ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» та ДП «Адміністрація морських портів України» укладено договір №1-П-АМПУ-24 від 30.01.2024 про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів). Так, ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» являється портовим оператором, діяльність Товариства включає в себе: вантажно-розвантажувальні роботи - перевантаження контейнерів, сипучих вантажів; зберігання та складування - контроль за розміщенням вантажів на території порту; логістика та транспорт - організація руху вантажів між портом, залізницею та автотранспортом; обслуговування суден - буксирування, швартування, дозаправка, забезпечення екіпажу всім необхідним; безпека та екологія - контроль за дотриманням екологічних норм та безпечної роботи в порту. Господарська діяльність ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» сконцентрована в Одеському порту та нерозривно пов'язана з доступом до причалів.
Так, позивач зазначає, що він сумлінно виконує свої зобов'язання та не має жодної заборгованості перед ДП «Адміністрація морських портів України». Портовий оператор зобов'язується сплачувати Адміністрації плату за послуги та супутні послуги, що забезпечують можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов'язковими постановами порту. Фактично можливість підходу судна у порто-пункт на причали № 3-8 для завантаження/вивантаження портовим оператором ТОВ «Аттолло Гранум» наразі залежить від ДП «АМПУ», оскільки останнє розірвало договір № 1-П-АМПУ-24 від 30.01.2024 всупереч нормам діючого законодавства України, позивач позбавлений можливості виконувати господарську діяльність взагалі, що на даний час унеможливлює виконання товариством існуючих міжнародних контрактів та привело вже на сьогодні до збитків з боку позивача. Зокрема, згідно листа Одеської філії ДП «Адміністрація морських портів України» вих. №19-03- 09/414 від 25.06.2025, до якого було додано лист ДП «Адміністрація морських портів України» №1807/10-09-02/Вих від 23.06.2025 у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Аттолло Гранум» діючого договору, доступу до причалів, головна диспетчерська порту Одесса не може підтвердити прийом судна до причалу та взагалі зупиняє господарську діяльність позивача, шляхом не допуску позивача на режимний об'єкт - порт.
Разом з цим, судом першої інстанції вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» та Одеській філії державного підприємства «АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ» (АДМІНІСТРАЦІЯ ОДЕСЬКОГО МОРСЬКОГО ПОРТУ) вчиняти дії щодо припинення/обмеження надання Товариству з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» послуг доступу Портового оператора до Причалу (ів) №3-8 Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що перебуває у господарському віданні Адміністрації, для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі №916/2685/25.
Колегія суддів вважає, що такі заходи забезпечення позову фактично зводяться до вирішення справи по суті та задоволення заявлених позовних вимог, оскільки, наслідки вжитих заходів забезпечення позову є тотожними наслідкам задоволення заявлених позовних вимог - безперешкодне забезпечення доступу ТОВ «АТТОЛЛО ГРАНУМ» до причалів №3-8 Одеської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» у відповідності до умов Договору,
Отже, судом через застосування заходів забезпечення позову фактично надано заявнику можливість використання майна, яке не належить заявнику та знаходиться у користуванні апелянта на підставі договору оренди.
Таким чином, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 у справі №916/2685/25 суд застосував такі заходи забезпечення позову, що дорівнюють вирішенню спору по суті, що є неприпустимим та прямо суперечить ст. 137 ГПК України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що вжиті судом першої інстанції заходи забезпечення позову є необґрунтованими, вжиті без урахування предмету позову, умов укладеного між сторонами договору, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» про забезпечення позову.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Стаття 277 ГПК України встановлює підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення.
1. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на наведене колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», скасування ухвали суду першої інстанції та ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» від 22.07.2025 за вх.№2-1161/25 про забезпечення позову по справі №916/2685/25.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 24.07.2025 у справі № 916/2685/25 - скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» від 22.07.2025 за вх.№2-1161/25 про забезпечення позову по справі №916/2685/25 - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТТОЛЛО ГРАНУМ» на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 2422,40 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.12.2025.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя С.В. Таран