ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/5523/24
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богатиря К.В.
суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження, суддя суду першої інстанції Демченко Т.І., м. Одеса, повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2025
по справі №916/5523/24
за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури
в інтересах держави в особі: Фонду Державного майна України
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат»
про витребування майна з незаконного володіння, -
Описова частина.
19.12.2024 заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі: Фонду державного майна України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» (далі ПАТ «ІЦКК»), в якій просить суд:
- витребувати з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» на користь держави в особі Фонду державного майна України «причал І», розташований в районі 84-ої милі річки Дунай в акваторії Ізмаїльського морського торгівельного порту за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300.
Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор посилається на те, що рішенням державного реєстратора юридичного департаменту Одеської міської ради Кравцан М.М. від 04.10.2022 № 65024393 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведена реєстрація виправлення розділу щодо внесення змін (виправлення технічної помилки) до запису про право власності № 12955927 та розділу Державного реєстру, відкритого на об'єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 830274951106 та зареєстровано за ПАТ «ІЦКК» право приватної власності на новий об'єкт причал «І», який ніколи не належав відповідачу та рішення щодо його передачі в приватну власність не приймалось, натомість, прокурор наполягає на тому, що спірний об'єкт «причал І» є державною власністю, у зв'язку із чим розпорядження вказаним майном має здійснювати Фонд Державного майна України.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 27.12.2024 відкрив провадження у справі № 916/5523/24 в порядку загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначив підготовче засідання.
Господарський суд Одеської області ухвалою від 09.04.2025 по справі №916/5523/24 закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 25.09.2025 Господарський суд Одеської області оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та, у зв'язку зі складністю справи, відклав ухвалення та проголошення судового рішення до 06.10.2025.
У судовому засіданні 06.10.2025 Господарський суд Одеської області, керуючись положеннями ч. 5 ст. 216 ГПК України, постановив почати розгляд справи по суті спочатку.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 провадження у справі №916/5523/24 зупинено до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24.
Дана ухвала обґрунтована тим, що правовий висновок за результатами розгляду справи №915/268/24 щодо питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, може вплинути на висновки суду у справі №916/5523/24.
Аргументи учасників справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24.
Прокурор вказав, що суб'єктивний склад сторін та об'єкт спору у справі № 916/5523/24 не відноситься до подібних (тотожних) правовідносин з суб'єктивним складом сторін та об'єктом позову у справі № 915/268/24, яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду.
Прокурор зазначив, що згідно з інформацією, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, господарська справа № 915/268/24 не прийнята до провадження Великою Палатою Верховного Суду, а тому вирішення питання щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі № 916/5523/24 є передчасним та може призвести до порушення розумних строків розгляду справи, передбачених ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини.
Прокурор вказав, що зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.
Крім того, прокурор послався на те, що господарським судом справу № 916/5523/24 розглянуто повністю, заслухано сторін у справі, досліджено всі докази, сторони виступили у судових дебатах 19.09.2025, та після чого суд оголосив у справі перерву до 06.10.2025 для ухвалення рішення. У судовому засіданні, яке відбулось 06.10.2025 суд за своєю ініціативою почав розгляд справи по суті спочатку та прийняв рішення про зупинення провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України.
Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 у справі № 916/5523/24 про зупинення провадження у справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24 і направити справу № 916/5523/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу.
До Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» надійшов відзив на апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24.
Відповідач вказав, що посилання апелянта на відсутність схожості за суб'єктним складом сторін, об'єктом і предметом правового регулювання, підставами позову та фактичними обставинами, цієї справи та справи № 915/268/24 - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки все викладене не має значення. Вирішальне питання - правовий статус гідротехнічних споруд, їх правове регулювання у часі, що розглядається в обох справах. І Велика Палата Верховного Суду розгляне це питання у справі № 915/268/24 саме з метою створення єдиної правозастосовчої практики.
Відповідач також вказав, що не відповідають дійсності доводи апеляційної скарги, що справа № 915/268/24 не прийнята до провадження ВП ВС, оскільки ухвалою ВП ВС від 29.10.2025 справа № 915/268/24 прийнята до розгляду.
Відповідач зазначив, що доводи апеляційної скарги відносно порушення розумних строків розгляду цієї справи спростовуються фактом призначення справи №915/268/24 до розгляду на 17.12.2025. Тому відсутнє порушення ст.195 ГПК України.
Крім того, відповідач вказав, що за наявності об'єктивних причин, суд може вийти з нарадчої кімнати, поновити провадження у справі та поставити на вирішення питання щодо зупинення провадження у справі.
Керуючись викладеним вище, відповідач просить апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури у справі № 916/5523/24 залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 - без змін.
Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/5523/24 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2025.
На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №916/5523/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/5523/24 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/5523/24.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24; розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24 вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 20.11.2025.
Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
У даному випадку оскаржується ухвала передбачена п. 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України, а саме ухвала про зупинення провадження.
Виходячи із зазначених правових норм, перегляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Як вбачається з матеріалів справи, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.11.2025, якою відкрито апеляційне провадження по справі №916/5523/24, була отримана в електронному кабінеті прокурором - 03.11.2025, Фондом Державного майна України - 03.11.2025, Приватним акціонерним товариством «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» - 03.11.2025.
Тобто учасники справи були повідомлені належним чином про розгляд апеляційним господарським судом апеляційної скарги в письмовому провадженні без виклику сторін.
Мотивувальна частина.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.
Предметом апеляційного перегляду у цій справі є ухвала суду першої інстанції про зупинення провадження на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
Під час постановлення оскаржуваної ухвали господарський суд керувався положеннями пункту 7 частини першої статті 228 ГПК.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 229 ГПК провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Отже, за змістом вказаної норми зупинення провадження у справі з цієї підстави є правом, а не обов'язком суду. Таке право може бути реалізовано за наявності двох умов: 1) правовідносини є подібними; 2) палата, об'єднана палата, Велика Палата Верховного Суду, здійснює перегляд справи (аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 31.01.2022 у справі №910/22748/16, від 13.01.2023 у справі №911/3023/19, від 20.11.2023 у справі №910/14224/20, від 18.11.2024 у справі №907/1115/23, від 22.01.2025 у справі №910/8568/23).
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу №915/268/24 за позовом заступника керівника Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави до Синюхино-Брідської сільської ради, ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду.
Колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Відтак, Касаційний господарський суд вважає, що вирішення саме Великою Палатою Верховного Суду у справі №915/268/24 питання статусу гідротехнічних споруд та визначення способу належного та ефективного судового захисту у такій категорії спорів матиме істотне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Однак, станом на момент винесення оскаржуваної ухвали (06.10.2025) Велика Палата Верховного Суду ще не прийняла до розгляду справу № 915/268/24.
В свою чергу, лише ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 29.10.2025 було прийнято до розгляду справу № 915/268/24.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків про наявність підстав для зупинення провадження у справі №916/5523/24 з підстав передбачених ч. 7 ст. 228 ГПК України, оскільки відповідне питання ще не було прийнято до розгляду Великою Палатою Верховного Суду.
Крім того, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що правовий висновок за результатами розгляду справи №915/268/24 щодо питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, може вплинути на висновки суду у справі №916/5523/24.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 зазначено, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис необхідно визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб'єкти, об'єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов'язки цих суб'єктів.
З поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків учасників) є основним, а два інші - додатковими.
У кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності необхідно насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів.
Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов'язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин), Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об'єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність необхідно також визначати за суб'єктним і об'єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб'єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов'язково мають бути тотожними, тобто однаковими.
Предметом позову у справі №916/5523/24 є витребування з незаконного володіння Приватного акціонерного товариства «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» на користь держави в особі Фонду державного майна України «причал І», розташований в районі 84-ої милі річки Дунай в акваторії Ізмаїльського морського торгівельного порту за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300.
При тому, що даний позов обґрунтовано тим, що спірний причал ніколи не належав відповідачу та рішення щодо його передачі в приватну власність не приймалось. Прокурор наполягає на тому, що спірний об'єкт «причал І» є державною власністю, у зв'язку із чим розпорядження вказаним майном має здійснювати Фонд Державного майна України.
Тобто дослідженню у справі №916/5523/24 підлягають обставини того чи було взагалі включено спірне нерухоме майно («причал І», розташований в районі 84-ої милі річки Дунай в акваторії Ізмаїльського морського торгівельного порту за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Нахімова, буд. 300) до переліку нерухомого майна, що передано у власність ВАТ «Ізмаїльський целюльозно-картонний комбінат» під час проведення приватизації даного підприємства.
Тоді як предметом господарської справи № 915/238/25 є негаторний позов про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном шляхом визнання недійсними та скасування рішень сільської ради, визнання недійсними результатів електронного аукціону, визнання недійсним договору купівлі-продажу та зобов'язання повернути гідротехнічну споруду - дамбу. На переконання прокурора, набуття відповідачем речового права на вказану гідроспоруду є незаконним, здійснене з метою, що суперечить інтересам територіальної громади Сільради. Крім того, в силу положень чинного законодавства гідротехнічні споруди не підлягають приватизації.
Колегія суддів Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду приймаючи ухвалу від 09.09.2025 про передачу справи № 915/238/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зазначила, що питання правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права та визначення способу належного та ефективного судового захисту у такій категорії спорів має істотне значення для формулювання єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права.
Однак, в межах справи №916/5523/24 не вирішується питання щодо статусу причалу як гідротехнічної споруди та відповідно неможливості вибуття гідротехнінчої споруди з власності держави, у даному випадку слід досліджувати сам факт вибуття чи не вибуття спірного майна (причалу 1) з власності держави. При цьому наявність або відсутність статусу причалу 1 як гідротехнічної споруди не має вирішального значення при встановленні самого факту передачі (або не передачі) такого майна у період з 2000 по 2008 роки з державної у приватну власність.
Тобто господарські справи № 916/5523/24 та 915/268/24 не мають схожості у суб'єктному складі сторін, об'єкті і предметі правового регулювання, підстав позову та фактичних обставин позову, мають різний спосіб захисту.
Колегія суддів Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 звернула увагу на те, що у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов'язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб'єктний склад спірних правовідносин (види суб'єктів, які є сторонами спору) й об'єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин.
Отже суб'єктивний склад сторін та об'єкт спору у справі № 916/5523/24 не відноситься до подібних (тотожних) правовідносин з суб'єктивним складом сторін та об'єктом позову у справі № 915/268/24, яка передана на розгляд Великою Палатою Верховного Суду.
Таким чином, відсутні підстави для зупинення провадження по справі №916/5523/24 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24, оскільки правовий висновок за результатами розгляду справи №915/268/24 щодо питання статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту у такій категорії спорів, не може вплинути на висновки суду у справі №916/5523/24.
З огляду на викладене вище, враховуючи передчасність висновків суду першої інстанції про необхідність зупинення провадження у справі та враховуючи відсутність підстав для зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №915/268/24, колегія суддів доходить до висновку про необхідність скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24 та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У даному випадку наявна невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Керуючись статтями 269-271, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24 - задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 06.10.2025 про зупинення провадження по справі №916/5523/24 - скасувати.
Справу №916/5523/24 направити до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, не підлягає оскарженню до Верховного Суду відповідно до вимог п. 12 ч. 1 ст. 255 та п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.
Постанову складено та підписано 02.12.2025.
Головуючий суддя К.В. Богатир
Судді: Л.В. Поліщук
С.В. Таран