ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1933/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп-Юг»
на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025
по справі №916/1933/25
за позовом: Комунального підприємства «Малиновський ринок»
до відповідача: Приватного підприємства «Олімп-Юг»
про стягнення 92 973,70 грн.
суддя суду першої інстанції - Петренко Н.Д.
місце винесення рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст рішення складено та підписано: 30 червня 2025 року
16.05.2025 Комунальне підприємство «Малиновський ринок» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Олімп-Юг» з вимогами про стягнення 92973,70 грн, з яких - 71 623,44 грн - безпідставно набутих коштів, 16 252,25 грн - інфляційних втрат , 5 098,01 грн - 3% річних.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю від 29.12.2021 №0122 внаслідок неповідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування, що призвело до закупівлі по завищеним цінам послуг та безпідставного перерахування сум ПДВ за період з 18.10.2022 по 31.12.2022 22 року, та завдало втрат фінансовим ресурсам позивача.
Позовні вимоги обґрунтовує посиланням на положення ст.ст. 11, 509, 610, 611, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 42, 180, 193, 216, 218, 222 Господарського кодексу України, Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану», ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення", ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану».
Позивач вказує, що між КП «Малиновский ринок» та ПП «Олімп-Юг» укладено договір про закупівлю від 29.12.2021 № 0122 , строк дії якого - до 31.12.2022, згідно умов якого виконавець забезпечує надання послуг охорони об'єктів (адміністративної будівлі, торгових місць підприємців згідно плану-схеми (паспорту) ринку, за винятком тимчасових торгових місць) на території ринку замовника в межах вулиць м. Одеси: Маршала Малиновського, Маршала Бабаджаняна та Єфімова, найменування послуг відповідно до Єдиного закупівельного словника ДК 021:201579710000-4 "Послуги з охорони" (Послуги з охорони об'єктів та особистої охорони). Ціна договору становить 2 387 448,00 грн із ПДВ, термін надання послуг - з 01.01.2022 по 31.12.2022.
Управлінням Західного офісу Держаудитслужби в Рівненській області проведено моніторинг процедури закупівлі, висновок про результати моніторингу процедури закупівлі оприлюднено в системі Prozorro 04.10.2022 (UA-M-2022-09-20-000022).
17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану», згідно умов якого платники єдиного податку /ЄП/, що перебувають на особливій системі оподаткування (тобто 2% від доходу) звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких знаходиться на митній території України. Це означає, що ті платники (як ЄП, так і податку на прибуток), які оберуть спрощену систему із особливостями оподаткування на період військового стану, будуть звільнені від ПДВ і платитимуть 2% ЄП від доходу. Для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування з особливостями, суб'єкт господарювання до останнього числа місяця, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Під час проведення перевірки закупівель здійснено розрахунок зайво сплачених коштів КП «Малиновський ринок» на користь ПП «Олімп-Юг» внаслідок безпідставного внесення змін до складової ціни договору та з урахуванням зміни ПП «Олімп-Юг» системи оподаткування. Встановолено, що за жовтень місяць сума послуг охорони, що не оподатковується ПДВ становить 79 581,60 грн, за листопад - 198 954,00 грн, за грудень - 198 954,00 гривень. Отже, за вирахуванням із зазначених сум суми ПДВ вартість послуг без ПДВ складає: жовтень - 66 318,00 грн; листопад - 165 795,00 грн, грудень - 165 795,00 гривень. Враховуючи в складі ціни суму єдиного податку у розмірі 2 % вартість послуг із урахуванням 2 % складає: жовтень - 67 644,36 грн; листопад - 169 110,90 грн, грудень - 165 795,00 гривень. Так, загальна сума з урахуванням єдиного податку становить 405 866,16 гривень. Різниця між вартістю послуг, наданих з 18.10.2022 по 31.12.2022, зазначеній у додатковій угоді від 18.10.2022 № 1, становить 71 623,44 грн (477 489,60-405 866,16 =71 623,44 грн).
Отже, на порушення ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» замовником внесено зміни до істотних умов договору (складової ціни) у випадку, не передбаченому законом, що призвело до закупівлі за завищеними цінами послуг, чим самим завдано втрат фінансових ресурсів КП «Малиновський ринок» на суму 71 623,44 гривень.
Позивач зазначає, що перевіркою закупівлі за номером ID: UA-2021-11-18-004198-a встановлено: порушення ч. 5 ст. 41 Закону, а саме: внесення змін до істотних умов договору (складової ціни) у випадку, не передбаченому Законом, що призвело до закупівлі за завищеними цінами послуг, чим самим завдано втрат фінансових ресурсів КП «Малиновський ринок» на суму 71 623,44 гривень, що встановлено в Акті перевірки закупівель Комунального підприємства «Малиновський ринок» № 151506-13 від Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.05.2025 3 26.02.2025 року. Комунальне підприємство «Малиновський ринок» неодноразово зверталось до Приватного підприємства «Олімп-Юг» з листами про повернення зайво сплачених коштів, але станом на дату подання позову кошти повернуті не були.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 позовні вимоги Комунального підприємства «Малиновський ринок» до Приватного підприємства «Олімп-Юг» про стягнення - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного підприємства «Олімп-Юг» на користь Комунального підприємства «Малиновський ринок» 71 623,44 грн збитків, а також судовий збір в розмірі 1866,21 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне підприємство «Олімп-Юг» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 24 червня 2025 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити повністю.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог i посилаючись на принцип jura novit curia, з власної ініціативи застосував до заявлених позивачем позовних інші правові підстави, на які позивач не посилався та які необґрунтовані жодним доказом, а саме, посилаючись на ст.. ст.. 16, 22 ЦК України, ч. 1 ст. 225 ГК України, кваліфікував заявлені позовні вимоги як збитки завдані позивачу внаслідок правопорушення вчиненого відповідачем.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/1933/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/1933/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Олімп-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/1933/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
31.07.2025 матеріали справи №916/1933/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2025 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/1933/25 - залишено без руху.
Встановлено Приватному підприємству «Олімп-Юг» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів доплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1742, 68 грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
11.08.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Приватного підприємства «Олімп-Юг» надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано: докази доплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1742, 68 грн.
У зв'язку з перебуванням судді Принцевської Н.М. з 09.09.2025 до 10.10.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду № 387 від 16.09.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2025, для розгляду справи №916/1933/25 сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Олімп-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/1933/25.
Визначено розглянути апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп-Юг» на рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 по справі №916/1933/25 у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.
Згідно з частино тринадцятою статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 7 статті 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Однак, станом на до суду не надійшло клопотань від учасників справи про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін. За таких обставин, не вбачаючи підстав для розгляду апеляційної скарги в даній справі у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи з власної ініціативи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги в порядку спрощеного письмового провадження, в межах встановленого чинним процесуальним законодавством строку, без проведення судового засідання.
В ході апеляційного розгляду даної справи Південно-західним апеляційним господарським судом, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною першою статті 273 ГПК України.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Фактичні обставини справи.
29.12.2021 між КП «Малиновський ринок» та ПП «Олімп-Юг» був укладений договір про закупівлю № 0122.
Згідно з п. 1.1. договору визначений предмет, згідно якому виконавець - Приватне підприємство «Олімп-Юг» - зобов'язується за завданням замовника - Комунального підприємства «Малиновський ринок» - надати послуги з охорони об'єктів, вказаних у дислокації об'єктів охорони (додаток № 1), на платній основі, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Пунктом 2.2. визначено, що ціна цього договору становить 2 387 448,00 грн з ПДВ, в тому числі ПДВ 397 908,00 грн.
Відповідно до п. 6.3.15. договору виконавець зобов'язаний зареєструвати відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк, визначений чинним законодавством, та надіслати її замовнику засобами телекомунікаційного зв'язку в електронній формі формату XML на електронну адресу замовника протягом одного робочого дня від дати її реєстрації.
З бухгалтерської довідки від 29.05.2025, наданої ПП «Олімп Юг», вбачається, що за період з 01.01.2022 по 31.01.2023 за рахунками на оплату на загальну суму 2 387 448,00 грн було сплачено позивачем 2 387 448,00 грн.
В Акті від 26.02.2025 №151506-13/32 перевірки закупівель комунального підприємства «Малиновський ринок», зокрема вказано, що під час проведення перевірки закупівель здійснено розрахунок зайво сплачених коштів КП «Малиновський ринок» на користь ПП «Олімп-Юг» внаслідок безпідставного внесення змін до складової ціни договору та з урахуванням зміни ПП «Олімп-Юг» системи оподаткування.
Так, за жовтень місяць сума послуг охорони, що не оподатковується ПДВ становить 79 581,60 грн, за листопад - 198 954,00 грн, за грудень - 198 954,00 грн.
Отже, за вирахуванням із зазначених сум суми ПДВ маємо вартість послуг без ПДВ: жовтень - 66 318,00 грн, листопад - 165 795,00 грн, грудень - 165 795,00 грн.
Враховуючи в складі ціни суму єдиного податку у розмірі 2% маємо вартість послуг із урахуванням 2%: жовтень - 67 644,36 грн, листопад - 169 110,90 грн, грудень - 165 795,00 грн.
Так, загальна сума з урахуванням єдиного податку становить 405 866,16 грн.
Різниця між вартістю послуг, наданих з 18.10.2022 по 31.12.2022, зазначеній у додатковій угоді від 18.10.2022 №1, становить 71 623,44 грн (477 489,60 - 405 866,16 = 71 623,44 грн).
Отже, в порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону Замовником внесено зміни до істотних умов договору (складової ціни) у випадку, не передбаченому Законом, що призвело до закупівлі за завищеними цінами послуг, чим самим завдано втрат фінансових ресурсів КП «Малиновський ринок» на суму 71 623,44 грн.
Джерела права та позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (частина перша статті 11 ЦК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Предметом позову у даній справі є стягнення 92 973,70 грн, з яких - 71 623,44 грн - безпідставно набутих коштів, 16 252,25 грн - інфляційних втрат, 5 098,01 грн - 3% річних.
Щодо доводів апеляційної скарги, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та з власної ініціативи застосував до заявлених позивачем позовних інші правові підстави, колегія суддів зазначає наступне.
Так, позивачем заявлені вказані вимоги з посиланням на ст. 1212 ЦК України, водночас договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК.
У контексті вирішення зазначеного спору, колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.06.2021 у справі № 904/5726/19, відповідно до якої у процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким чином, при вирішенні спору суд в межах своїх процесуальних функціональних повноважень та в межах позовних вимог встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки ін.) правовідносин сторін, які випливають із встановлених обставин, та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець указує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, аніж закон. Більше того, з огляду на положення Господарського процесуального кодексу України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходять своє відображення в судовому рішенні, зокрема у його мотивувальній й резолютивній частинах.
Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу «jura novit curia».
Зазначення позивачем конкретних приписів для обґрунтування позову не є визначальним для вирішення судом питання про те, які приписи слід застосувати, вирішуючи спір. З'ясувавши під час розгляду справи, що позивач або інший учасник справи для обґрунтування вимог або заперечень вказує інші нормативні приписи, ніж ті, що фактично регулюють спірні правовідносини, суд самостійно здійснює юридичну кваліфікацію останніх і застосовує для ухвалення рішення ті нормативні приписи, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17)
Суд зазначає, що під час вирішення спору суди повинні оцінювати не лише буквальний зміст позовних вимог, а і їх спрямованість, правову суть і фактичний контекст, у якому такі вимоги заявлено.
За умови, що позовна вимога, сформульована неточно або містить певну некоректність у термінологічному або змістовному сенсі, зокрема поєднує у собі елементи, властиві іншому способу захисту, проте фактично відображає суть заявленого порушення та спрямована на його усунення, суд не позбавлений можливості скоригувати формулювання таких вимог, не змінюючи при цьому їх змісту та спрямованості.
Колегія суддів зазначає, що відмова у судовому захисті з мотивів незрозумілості чи неповноти закону суперечить сенсу та призначенню регулятивного права загалом.
Завданням господарського судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Спосіб захисту цивільних прав чи інтересу має бути ефективним, тобто приводити у конкретному спорі до того результату, на який спрямована мета позивача, - до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу.
У кожній справі за змістом обґрунтувань позовних вимог, наданих позивачем пояснень тощо суд має встановити, якого саме результату позивач хоче досягнути внаслідок вирішення спору.
Колегія суддів резюмує, що задоволення судом позовної вимоги має з урахуванням вимог правовладдя (верховенства права) дозволити досягнути мети судочинства, зокрема реально (дієво) відновити суб'єктивне право, яке порушив, оспорює або не визнає відповідач.
Коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який був до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення.
Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту. Крім того, спосіб захисту права або інтересу повинен бути таким, щоб у позивача не виникала потреба повторного звернення до суду.
У цій справі суть звернення Позивача полягала у стягненні на його користь 92973,70 грн, у зв'язку з неналежним виконання відповідачем зобов'язань за договором про закупівлю від 29.12.2021 №0122 внаслідок неповідомлення про перехід на спрощену систему оподаткування, що призвело до закупівлі по завищеним цінам послуг та безпідставного перерахування сум ПДВ за період з 18.10.2022 по 31.12.2022 22 року, що завдало втрат фінансовим ресурсам позивача.
Враховуючи викладене, саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, отже місцевим господарським судом правомірно застосовано принцип «jura novit curia» у даній справі.
Щодо суті позивних вимог.
Положеннями частин першої та другої статті 623 ЦК України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 22 ЦК України збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
При цьому колегія суддів зазначає, що з огляду на дату виникнення спірних правовідносин і дату прийняття оскаржуваних судових рішень у цій справі, норми ГК України підлягають застосуванню, оскільки ГК України діяв на час виникнення спірних правовідносин і на момент розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №920/715/17 зроблено висновок, що збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником. Чинним законодавством України обов'язок доведення факту наявності таких збитків та їх розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між правопорушенням і збитками покладено на позивача.
Відповідно до частини першої статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду, яка відрізняється від реальних збитків тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном (постанова Верховного Суду від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20).
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №750/8676/15-ц зроблено висновок, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками.
Колегія суддів, з урахуванням вищевикладеного, погоджується з позицією місцевого господарського суду, що втрати фінансових ресурсів КП «Малиновський ринок» на суму 71 623,44 грн, встановлені Актом перевірки закупівель КП «Малиновський ринок», за своєю правовою природою є збитками, а не грошовим зобов'язанням.
Враховуючи висвітлені в Акті перевірки закупівель КП «Малиновський ринок» № 151506-13/32 від 26.02.2025 Південного офісу Держаудитслужби, відомості про наявність листування між сторонами договору щодо переходу з 17.10.2022 ПП «Олімп - Юг» на сплату єдиного податку спеціальної третьої групи за ставкою 2% у жовтні місяці та залишення вартості послуг, зазначену в договорі 0122 та тому рівні, який уже визначений з ПДВ без його пониження та у відповіді Головного управління ДПС в Одеській області про скасування реєстрації платника ПДВ з 17.10.2022 року у ПП «Олімп - Юг» та автоматичне відновлення реєстрації платника ПДВ з 01.08.2023 у зв'язку з скасуванням спрощенної системи з особливостями оподаткування та переходом на сплату податку на прибуток, тобто про внесення змін до складової ціни договору без урахування зміни системи оподаткування ПП «Олімп-Юг» за період, вказаний в позові.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 71 623,14 грн, в зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Рішення суду щодо відмови у стягненні 16 252,25 грн - інфляційних втрат та 5 098,01 грн - 3% річних, не оскаржується сторонами, а тому не є предметом апеляційного розгляду.
На підставі викладеного вище, проаналізувавши норми чинного законодавства та дослідивши матеріали справ, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено та документально не підтверджено викладені ним у апеляційній скарзі обставини справи, а отже рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.
Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги відповідача.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284, 339-343 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Олімп-Юг» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 24.06.2025 у справі № 916/1933/25 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне підприємство «Олімп-Юг».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя К.В. Богатир