79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" листопада 2025 р. Справа №914/1351/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
секретар судового засідання Шатан Т.О.,
представники сторін: не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 № 01-05/2522/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 ( повне рішення складено 28.07.2025, суддя Р.І. Матвіїв)
у справі №914/1351/25
за позовом: Фізичної особи - підприємця Мелешко Михайла Петровича, с. Малнів, Львівська обл.
до відповідача: Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького, с. Віжомля, Львівська обл.
про: стягнення 992 719, 66 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду попередньої інстанції:
Фізична особа-підприємець Мелешко Михайло Петрович звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького про стягнення 949 361,00 грн основного боргу за договором на виконання робіт, 9 753,71 грн 3% річних та 33 604,95 грн інфляційних втрат.
В обґрунтування позову вказав, що відповідач не виконав зобов'язання з оплати вартості наданих послуг, які були надані за період з вересня по жовтень 2024 року на суму 949 361,00 грн. Крім цього, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача 9 753,71 грн 3 % річних та 33 604,95 грн інфляційних втрат у період з 25.12.2024 по 29.04.2025.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 позовні вимоги задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького на користь Фізичної особи підприємця Мелешко Михайла Петровича 949 361,00 грн основного боргу, 9 753,71 грн 3 % річних, 33 604,95 грн інфляційних втрат, 28 833,33 грн витрат на професійну правничу допомогу і 11 912,64 грн в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.
Суд першої інстанції вказав, що відповідач оплатив виконані роботи частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 949 361,00 грн, що не заперечується відповідачем та підтверджено матеріалами справи.
Також місцевий господарський дійшов висновку, що період прострочення з 25.12.2024 до 29.04.2025 становить 126 днів, водночас позивач здійснив розрахунок 3 % річних за 125 днів, тому суд першої інстанції не виходячи за межі заявлених позивачем вимог визнав заявлену до стягнення суму - 9 753,71 грн такою, що підлягає задоволенню.
Щодо інфляційних втрат, то суд констатував, що такі розраховано позивачем правильно і сума 33 604,95 грн підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 року у справі № 914/1351/25 в частині стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Данила Галицького на користь Фізичної особи- підприємця Мелешко Михайла Петровича 3 % річних в розмірі 9 753,71 грн. скасувати та прийняти нове судове рішення у цій частині, яким стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Імені Данила Галицького на користь Фізичної особи - підприємця Мелешко Михайла Петровича 3% річних в розмірі 9 752,43 грн.
Апелянт вказує, що пунктом 3.2. укладеного між сторонами Договору передбачено, що Замовник проводить розрахунок за фактично виконані роботи протягом 25 календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт до цього договору.
З огляду на те, що Акт надання послуг було підписано сторонами 31.10.2024 року, то останнім днем для оплати за надані послуги було 25.12.2024.
Отже, на думку скаржника, суд першої інстанції не врахував, що період з якого повинні нараховуватися 3% річних та інфляційні втрати починається з 26.12.2024 року, а не з 25.12.2024, тому до стягнення підлягали 3% річних в розмірі 9 752,43 грн, а не 9 753, 71 грн.
Фізична особа - підприємець Мелешко Михайло Петрович подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 23 липня 2025 року у справі №914/1351/25 залишити без змін.
Позивач вважає, що місцевий господарський суд правильно встановив, що крайнім днем оплати було 25.11.2024, тому з 26.11.2024 відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання. Водночас позивач зауважує, що здійснив нарахування не з 26.11.2024, а з 25.12.2024, на що має право, адже не випереджає моменту виникнення прострочення.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 склад колегії по розгляду справи №914/1351/25 визначено: головуючий суддя Малех І.Б., судді - Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у складі колегії суддів: головуючого - судді Малех І.Б., суддів:Галушко Н.А., Орищин Г.В. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 № 01-05/2522/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 у справі №914/1351/25;
Ухвалою від 16.09.2025 розгляд справи призначено на 24.09.2025.
Ухвалою від 24.09.2025 розгляд справи відкладено на 20.10.2025.
На підставі розпорядження керівника апарату від 16.10.2025 №310, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2025 визначено наступний склад суду: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Галушко Н.А., Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 справу № 914/1351/25 прийнято до провадження колегією суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Галушко Н.А. та Орищин Г.В., призначено справу № 914/1351/25 до розгляду у судовому засіданні на 11.11.2025.
У зв'язку з перебуванням у відпустці судді Галушко Н.А. та судді Орищин Г.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду № 471 від 10.11.2025 проведено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги (вх. № 01-05/2522/25) у справі № 914/1351/25.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2025 визначено наступний склад суду для розгляду справи № 914/1351/25: Бонк Т.Б. - головуючий суддя, судді Бойко С.М. та Якімець Г.Г.
Сторони не забезпечили явку своїх представників в судове засідання 11.11.2025; водночас від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи зміну складу суду, з метою повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх матеріалів справи, забезпечення процесуальних прав учасників судового процесу та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 25.11.2025.
У судове засідання 25.11.2025 сторони не з'явились, водночас від відповідача надійшло повторне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю його представника в іншому судовому процесі.
Колегія суддів вказує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Слід зазначити, що скаржник мотивує клопотання про відкладення зайнятістю його уповноваженого представника в інших судових засіданнях, однак доказів на підтвердження цієї обставини апелянт суду не надав, як і не вказав про відсутність у нього можливості забезпечити участь у судовому засіданні іншого представника.
Крім цього, апеляційний суд враховує, що Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького є скаржником у справі, а отже в апеляційній скарзі ним викладено доводи, на підставі яких він не погоджується з рішенням суду першої інстанції.
У постанові Верховного Суду від 14.08.2024 у справі № 916/3011/21 вказано, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідність перенесення розгляду справи в силу положень чинного ГПК України.
На підставі викладеного, враховуючи належне повідомлення скаржника про дату, час і місце судового засідання, відсутність доказів на підтвердження об'єктивної неможливості у апелянта прибути у судове засідання, беручи до уваги те, що явка представників учасників даної справи не була визнана обов'язковою, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
02.04.2024 між Фізичною особою-підприємцем Мелешком Михайлом Петровичем як виконавцем і Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького як замовником укладено договір № 02/04/24 на виконання робіт по збиранню врожаю, предметом якого є виконання робіт по збиранню врожаю сільськогосподарських культур - сої. Збирання врожаю включає скошування та обмолот рослин.
За результатами збору сої з площі 447 га сторони підписали акт приймання - здачі наданих послуг до договору від 31.10.2024 на суму 1 199 361,00 грн.
Відповідач здійснив платежі: 01.10.2024 в сумі 80 000,00 грн, 22.10.2024 - 70 000,00 грн, 25.10.2024 - 100 000,00 грн, всього на суму 250 000,00 грн. Інших доказів сплати боргу матеріали справи не містять.
Заявлений позивачем до стягнення основний борг в розмірі 949 361,00 грн відповідачем не заперечується.
Дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, Західний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Судами встановлено, що між сторонами укладено договір на виконання робіт по збиранню врожаю.
Предметом апеляційного оскарження у цій справі рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних в розмірі 1, 28 грн.
При цьому, як вбачається з апеляційної скарги, відповідач оспорює період нарахування 3 % річних.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3 % річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).
Відповідно до п. 3.2 укладеного між сторонами договору замовник проводить розрахунок за фактично виконані роботи упродовж 25 календарних днів з моменту підписання акта приймання - передачі виконаних робіт.
Пунктом 3.8 договору визначено, що замовник здійснює оплату наданих послуг упродовж 25 банківських днів з дати виставлення рахунку виконавцем та надіслання його замовнику доступними засобами зв'язку.
Згідно з ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Відповідно до встановлених судами у цій справі обставин акт приймання-передачі виконаних робіт підписано 31.10.2024, тому крайнім днем оплати було 25.11.2024, в той же час позивачем здійснено нарахування 3% річних у період з 25.12.2024 по 29.04.2025.
Слід зазначити, що скаржник в апеляційній скарзі з посиланням на пункти 3.2 та 3.8 договору, не обґрунтовує підстави здійснення ним розрахунку 3 % річних саме з 26.12.2024.
Таким чином, апеляційний господарський суд констатує, що суд першої інстанції, не виходячи за межі заявлених позовних вимог, обґрунтовано вказав, що розрахунок 3% річних за 125 днів прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 9 753,71 грн є правильним.
Щодо задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, інфляційних втрат та розподілу судових витрат у цій справі, то такі знаходяться поза межами апеляційного перегляду в розумінні ч.4 ст. 269 ГПК України та колегія суддів під час розгляду справи не встановила порушення норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права на момент ухвалення судового рішення місцевим господарським судом в частині задоволення у даних вимогах, що є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 у справі № 914/1351/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак згідно ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст. ст. 86, 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю імені Данила Галицького б/н від 15.08.2025 (вх. суду від 18.08.2025 № 01-05/2522/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 23.07.2025 у справі № 914/1351/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення згідно зі ст.ст. 286-289 ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець