03 грудня 2025 року місто Чернівці справа №720/373/24
провадження №22-ц/822/1054/25
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Височанської Н.К.,
Суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
Рішенням Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2025 року позов задоволено.
Стягнуто із Моторного транспортного страхового бюро України на користь ОСОБА_1 частину регламентної виплати у розмірі 74 599 (сімдесят чотири тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень 47 копійок та 1211 (тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судового збору.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, адвокат Гусєв П.В., який діє в інтересах Моторного транспортного страхового бюро України сформував в системі «Електронний Суд» 07 листопада 2025 року апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 11 листопада 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків скарги, зокрема для: подання клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення, вказавши поважні причини пропуску такого строку та надання доказів отримання повного тексту рішення (за наявності таких); сплати судового збору; уточнення тексту апеляційної скарги; надання доказів надсилання листом з описом вкладення позивачу апеляційної скарги або доказів доставки йому документів до зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд.
Роз'яснено, що відповідно до частини 4 статті 357 ЦПК України у випадку якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Копію ухвали від 11 листопада 2025 року доставлено до електронного кабінету адвоката Гусєва П.В., який діє в інтересах Моторного транспортного страхового бюро України та до електронного кабінету Моторного транспортного страхового бюро України - 11 листопада 2025 року.
У встановлений судом строк та станом на 03 грудня 2025 року недоліки апеляційної скарги заявником не усунуто.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).
У статті 44 ЦПК України закріплено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч.1 ст.126 ЦПК України).
Поважними причинами пропуску строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, в аспекті дотримання принципу правової визначеності, який включає принцип остаточності судового рішення.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, а також процесуальних строків її подання.
Засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині першій статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною першою статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення ухвалено судом 03 жовтня 2025 року, останнім днем подання апеляційної скарги було 03 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга сформована до суду 07 листопада 2025 року, тобто з пропуском строку на оскарження.
Апелянт в апеляційній скарзі не порушував питання про поновлення строку не додав відповідної заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних обставин щодо пропуску строку і не надав докази з даного приводу.
Апеляційна скарга залишена без руху, однак недоліки апеляційної скарги не виправлено.
Згідно вимог п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Таким чином, оскільки апеляційну скаргу подано з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження, у встановлений судом строк апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги колегія суддів вважає, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Колегія суддів вважає, що відмова у відкритті апеляційного провадження в даному випадку не є надмірним формалізмом.
Керуючись ч.4 ст.357, п.4 ч.1 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Новоселицького районного суду Чернівецької області від 03 жовтня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня постановлення.
Головуючий: Н.К. Височанська
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк