Іменем України
02 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 644/1726/25
провадження № 22-ц/818/4621//25
Харківський апеляційний суд у складі:
Головуючого: Маміної О.В.
суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря: Шнайдер Д.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про оголошення безвісті зниклої особи померлої, заінтересовані особи Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Міністерство Оборони України, військова частина НОМЕР_1 за апеляційною скаргою Міністерства Оборони України на рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року, постановлене під головуванням судді Бугери О.В.,-
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про оголошення безвісті зниклої особи померлої, в якій просила оголосити померлим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .. Датою смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Місцем смерті вважати населений пункт Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області; Вважати, що загибель ОСОБА_2 настала в населеному пункті Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області 19.03.2022 під час захисту Батьківщини, його безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Рішенням Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 рокузаяву ОСОБА_1 задоволено. Оголошено померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Датою смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцем смерті вважати населений пункт Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, вважати, що загибель настала під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
В апеляційній скарзі Міністерство Оборони України просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви відмовити.
Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права; вказує, суд першої інстанції не дослідив і не надав належну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному та неупередженому розгляду справи, а тому рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діям, може бути оголошена померлою, не раніше спливу шести місяців від дня закінчення воєнних дій. Дослідивши матеріали справи, Міноборони вважає, що оскільки за наданими до заяви документами ОСОБА_2 зник безвісти в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не припинені, а тому вказана заява по оголошення його померлим є передчасною. Вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення про оголошення ОСОБА_2 померлим до спливу встановленого шестимісячного строку від дня закінчення воєнних дій, чим допустив порушення норм закону.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи заяву про оголошення безвісті зниклої особи померлою, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази та мета, з якою їй необхідно оголосити особу померлою -отримання одноразової допомоги, час, який сплив з моменту отримання інформації про оголошення особи безвісно відсутньої за обставин, що дають підставу припускати її загибель, а саме протягом трьох років, є підстави вважати, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, та під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Проте такий висновок суду першої інстанції не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є дружиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується дослідженими судом копіями паспортів, довідками про реєстрацію, про присвоєння РНОКПП, свідоцтва про шлюб. Шлюб між заявницею та ОСОБА_2 зареєстрований Фрунзенським районним у м. Харкові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області від 10.06.2017, актовий запит № 217.
ОСОБА_2 перебував на військовій службі на підставі контракту. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 930 від 04.02.2024 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 18.09.2016 по теперішній час. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 278 від 18.09.2016 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . 18.12.2019 ОСОБА_2 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу із військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 206 від 27.08.2021 ОСОБА_2 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. В подальшому ОСОБА_2 перебував на посаді командира 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону, звання старший сержант.
Під час несення військової служби 19.03.2022 ОСОБА_2 зник безвісти в районі н.п. Степне Волноваського району Донецької області.
Відповідно до рапорту командира НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_3 , старший сержант ОСОБА_2 , командир 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону 19.03.2022 зник безвісти в районі населеного пункту Степне Донецької області.
Відповідно до Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 92 від 02.04.2022 ОСОБА_2 увільнено із займаної посади та виведено у розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності)№ 727 від 11.02.2023 призначено службове розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_2 ..
Згідно до акту службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_2 від 11.02.2023, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 полковником ОСОБА_4 , за фактом зникнення безвісті ОСОБА_2 встановлено, що 19.03.2022 старший сержант ОСОБА_2 , згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2021 № 2дск знаходився поблизу населеного пункту Степне Волноваського району Донецької області. Під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації ОСОБА_2 зник безвісти. У зв'язку з активними бойовими діями ОСОБА_2 знайти не вдалось. Після завершення бою, евакуації поранених та загиблих було здійснено перевірку особового складу, в результаті чого встановлено відсутність ОСОБА_2 .. Провести додаткові пошукові заходи не вбачається за можливе у зв'язку із знаходженням н.п. Степне Волноваського району Донецької області під контролем збройних сил російської федерації.
Відповідно до витягу з журналу бойових дій НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 № 1819, 19.03.2022 збройними формуваннями російської федерації розпочато бій в районі н.п. Степне Волноваського району Донецької області із застосуванням танків та ствольної артилерії, під час ведення бойових дій зник безвісти ОСОБА_2 ..
Також, із змісту акту службового розслідування вбачається, що було опитано військовослужбовців, з яким проходив службу ОСОБА_2 , а саме, Заступника начальника штабу НОМЕР_3 механізованого батальйону капітана ОСОБА_5 , який пояснював, що в першій половині березня 2022 року зведена група військовослужбовців НОМЕР_3 механізованого батальйону, яку очолював ОСОБА_2 , була відправлена в район н.п. Степне Донецької області для виконання бойових завдань, ворог неспинно просувався і 19.03.2022 група 1 механізованого батальйону була вимушена переміститися в район сусіднього н.п. Солодке Донецької області. Майже весь час не стихав стрілецький бій, для можливості прикриття пересування їх групи старший сержант ОСОБА_2 обладнав позицію для ведення вогню по противнику. Було обговорено, що після відходу всієї групи старший сержант ОСОБА_2 висувається в зазначену точку, де зустрінеться з рештою військовослужбовців. Але в зазначене місце старший сержант ОСОБА_2 так і не прибув. Через щільний артилерійський вогонь та погоди і умови відразу здійснити пошук та з'ясувати місцезнаходження старшого сержанта ОСОБА_2 не було можливим. По прибуттю зведеної групи до основних сил 1 механізованого батальйону було проведено перевірку наявного особового складу та звірку зі шпиталем та моргом в м. Курахове (куди здійснювалась евакуація), після чого було остаточно підтверджено відсутність старшого сержанта ОСОБА_2 .. Повернутись до місця, де останнього разу бачили старшого сержанта ОСОБА_2 не вбачалось за можливе у зв'язку з тим що території населених пунктів ОСОБА_6 та Солодке Донецької області на той час вже перебували під контролем противника. Подальша доля та місцезнаходження старшого сержанта ОСОБА_2 невідома. Старший сержант ОСОБА_2 знаходився в засобах індивідуального захисту та не знаходився в стані алкогольного чи токсичного сп'яніння. Аналогічні пояснення були надані начальником штабу - першим заступником командира НОМЕР_3 механізованого батальйону, майором ОСОБА_7 .
Згідно до витягу з наказу командира військової частини (з основної діяльності) № 548 від 11.02.2023 «Про підсумки службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого, сержанта ОСОБА_8 » 19.03.2022, ОСОБА_2 згідно бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 16.09.2021 № 2дск знаходився поблизу АДРЕСА_1 та під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації зник безвісти. В діях ОСОБА_2 не встановлено фактів вчинення злочину чи адміністративного правопорушення.
Окрім того, заявниця за фактом зникнення ОСОБА_2 безвісті, звернулась до правоохоронних органів, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені від 05.07.2022 за №12022221180000739.
Згідно до Виписки з реєстру оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора від 20.01.2025 № 05/25 відсутня інформація про перебування ОСОБА_2 у полоні.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин від 12.02.2025 ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісті за особливих обставин.
Відповідно до даних з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за період з 1 кварталу 2022 року по лютий 2025 року, єдиним доходом ОСОБА_2 є дохід з військової частини НОМЕР_1 , як виплата військовослужбовцю. Дана виплата здійснюється дружині ОСОБА_2 у зв'язку із його безвісною відсутністю, починаючи з квітня 2022 року розмір доходу не змінюється.
Відповідно до інформації Центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 10.04.2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 19.03.2022 року по 10.04.2025 року, в Базі даних не виявлено.
Відповідно до інформації Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, від 10.04.2025 року, проведеною перевіркою облікових даних архівного фонду Відділу та Державного реєстру актів цивільного стану громадян актові записи про смерть, зміну імені (прізвища, імені, по батькові) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виявлені. Перевірку проведено по первинним та по поновленим актовим записам про смерть та зміну імені за період з 01.01.2017 року. Архівний фонд зберігся в повному обсязі.
За даними Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 05.05.2025 року, за обліками ГУ ДМС наявні відомості про документування ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспортом громадянина України для виїзду за кордон, за обліками ЄІАС УМП ДМС України серії НОМЕР_4 , виданий 07.11.2014 року.
За даними Управління інформаційно-аналітичної підтримки ГУ НП в Харківській області від 22.04.2025 року, ОСОБА_2 розшукується як особа, що зникла безвісти 19.03.2022 року, відомості внесені до реєстру за №12022221180000739 від 05.07.2022 року за ч.1 ст. 115 КК України. Інші дані про внесення відомостей до ЄРДР з 19.03.2022 року відсутні.
Як на підставу вимог заяви про оголошення безвісті зниклої особи померлою, ОСОБА_1 посилалася на те, що її чоловік ОСОБА_2 зник безвісти 19.03.2022 року, виконуючи бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 , в районі населеного пункту АДРЕСА_1 . В ході службового розслідування по факту зникнення безвісти старшого сержанта ОСОБА_2 , в ході якого було встановлено, що під час бою із застосуванням танків, БМП та ворожої піхоти з боку окупаційних підрозділів російської федерації ОСОБА_2 зник безвісти. Після завершення бою, евакуації поранених та загиблих було здійснено перевірку особового складу, в результаті чого встановлено відсутність ОСОБА_2 , проведені пошукові заходи результатів не дали, окрім того не є можливим додатково провести пошуки, оскільки н.п. Степне Волноваського району Донецької області знаходиться під контролем збройних сил російської федерації. При цьому, вона розпитувала інших військовослужбовців, запитувала інформацію щодо імовірного перебування чоловіка в полоні, шукала його серед поранених, надавала матеріали для пошуку загиблого. Але результатів пошуки не дали, та враховуючи ситуація яка склалась під час виконання ним бойового завдання, вважає, що чоловік загинув. Оголошення чоловіка померлим є необхідно для отримання допомоги.
Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно п. 3 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.
Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.
У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб'єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв'язку із тривалою безвісною відсутністю.
Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.
Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.
Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.
У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).
Оголошення фізичної особи померлою пов'язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов'язань, пов'язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов'язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім'ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов'язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов'язані із зобов'язаннями.
Тому, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.
Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв'язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.
Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).
У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.
Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі 755/11021/22.
У зв'язку з військовою агресією Російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває по даний час.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 перебував на військовій службі на підставі контракту. Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 № 930 від 04.02.2024 ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 з 18.09.2016 по теперішній час. Відповідно до витягу із наказу командира військової частини польова пошта НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 278 від 18.09.2016 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 . 18.12.2019 ОСОБА_2 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового, сержантського та старшинського складу із військовою частиною НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) 206 від 27.08.2021 ОСОБА_2 вважається таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків за посадою. В подальшому ОСОБА_2 перебував на посаді командира 2 гранатометного відділення гранатометного взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону, звання старший сержант.
Під час несення військової служби 19.03.2022 ОСОБА_2 зник безвісти в районі н.п. Степне Волноваського району Донецької області.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 164 від 31 травня 2023 року), яким затверджено перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, початком активних бойових дій в с. Степне Волноваського району Донецької області є 24.02.2022, датою закінчення активних бойових дій є 18.03.2022 року, та з 19.03.2022 с. Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області перебуває в тимчасовій окупації російської федерації.
За змістом ч.2 ст.46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв'язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців..
З урахуванням конкретних обставин справи суд може розпочати відлік шестимісячного строку для оголошення особи померлою від дня настання події, яка спричинила загибель фізичної особи, у разі якщо ця подія відбулася за межами території ведення активних бойових дій, проте є наслідком воєнних дій.
У такому випадку у разі подій (наприклад, авіаударів, ракетних обстрілів, терактів, підривів на мінах, загибелі під час евакуації чи гуманітарної місії) на територіях, які формально не є зоною активних бойових дій, але мають прямий зв'язок з воєнними діями, збройним конфліктом, суд має право розпочати відлік шестимісячного строку з моменту такої події. Якщо докази, як-от: відеоматеріали, документи або показання свідків тощо, дозволяють з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель особи, зволікання у визнанні фізичної особи померлою стає невиправданим і не відповідає принципу правової визначеності.
Задовольняючи заяву про оголошення ОСОБА_2 померлим, суд першої інстанції виходив з того, що час, який сплив з моменту отримання інформації про оголошення особи безвісно відсутньої дає підставу припускати її загибель та є підстави вважати, що ОСОБА_2 загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, та під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі військової частини НОМЕР_1 .
Разом з тим судом першої інстанції не було враховано, що з 19.03.2022 с. Степне Вугледарської міської територіальної громади Волноваського району Донецької області, на території якого зник безвісті ОСОБА_2 , перебуває в тимчасовій окупації Російської Федерації.
При цьому воєнні дії наразі тривають.
Натомість строк на звернення із заявою має вираховуватись з моменту закінчення бойових дій.
Таким чином звернення із даною заявою про оголошення особи померлою є передчасним.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про оголошення безвісті зниклої особи померлою на підставі ч.2 ст.46 ЦК України.
Враховуючи, що ОСОБА_2 зник безвісти в районі проведення воєнних дій, які до теперішнього часу не закінченні, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
У зв'язку з вищезазначеним апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про залишення без задоволення заяви про оголошення безвісті зниклої особи померлою.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ч.ч.1, 2, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З ОСОБА_1 на користь Міністерства Оборони України підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 726, 72 грн.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 369, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу Міністерства Оборони України - задовольнити.
Рішення Індустріального районного суду м. Харкова від 06 червня 2025 року - скасувати та ухвалити нове.
Заяву ОСОБА_1 про оголошення померлим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити без задоволення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Міністерства Оборони України судовий збір у розмірі 726, 72 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий: О.В. Маміна
Судді: Н.П. Пилипчук
О.Ю. Тичкова
Повний текст судового рішення складено 02.12.2025 року.