01 грудня 2025 року
м. Харків
справа № 635/1744/19
провадження № 22-ц/818/6049/25
Харківський апеляційний суд у складі судді Пилипчук Н.П., розглянувши у порядку підготовки до апеляційного розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2025 року року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів,-
Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 24.10.2025 відмовлено у задоволенні позовних вимог.
На зазначене рішенняОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), який набув чинності 15 грудня 2017 року.
Статтею 355 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги подаються безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до пп. 15.3 п. 15 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи.
Згідно з п. 9, пп. 15.5 статті 1 Перехідних положень ЦПК України, який набув чинності 15 грудня 2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанцій розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Особа, яка подає скаргу, вправі очікувати застосування норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України), які надають їй право як безпосереднього подання апеляційної скарги до апеляційного суду, так і подання апеляційної скарги через місцевий суд. Протилежне тлумачення норм процесуального законодавства (статті 355 ЦПК України, підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України) матиме наслідком порушення судами статті 6 Конвенції ЄСПЛ в контексті «права на справедливий суд».
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
За таких обставин дана справа підлягає витребуванню із Харківського районного суду Харківської області для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 24 жовтня 2025 року.
Питання про відкриття апеляційного провадження по справі буде вирішено після надходження справи до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. 355 ЦПК України, статтею 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суддя,-
Витребувати із Харківського районного суду Харківської областіматеріали цивільної справи № 635/1744/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених коштів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя
Харківського апеляційного суду Н.П.Пилипчук