Іменем України
02 грудня 2025 року м. Кропивницький
справа № 387/274/24
провадження № 22-ц/4809/1626/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючий суддя - Дьомич Л. М. (суддя - доповідач),
судді - Мурашко С. І., Письменний О. А.,
за участю секретаря судового засідання Соловйової І.О.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»;
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2025 року (суддя Майстер І.П.).
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», Банк) звернулося до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості, яка складається зі загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 108 063,92 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20 січня 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Положеннями Анкети - заяви визначено, що вказана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Вказує, що всупереч чинному законодавству та умовам договору відповідачка належним чином свої зобов'язання перед Банком не виконує, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі пред'явленої до стягнення суми.
Короткий зміст рішення суду
Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2025 року позов АТ «Універсал банк» задоволено повністю; стягнуто з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20 січня 2020 року у розмірі 108 063,92 грн.
Вирішуючи спір у даній справі по суті позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Банк у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором про надання банківських послуг. Натомість, відповідачка не надала доказів для спростування цих обставин. Водночас суд зазначив, що надана відповідачкою копія виписки про рух коштів, підтверджує факт руху кредитних коштів на її рахунку, відкритому у Банку.
Враховуючи, що фактично отримані та використані Позичальником кошти добровільно не повернуті, суд вважав за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 108 063,92 грн.
Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
Не погодившись із рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2025 року, ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку. Відповідно до поданої апеляційної скарги проситьскасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі та постановити нове, яким відмовити у задоволені позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що місцевим судом не вказано нічого щодо розрахунку заборгованості, порядку нарахування боргу тощо.
Звертає увагу, що відповідачкою до суду першої інстанції було надано виписки по рахунку, однак суд першої інстанції жодним чином не розглянув ані наданий скаржницею доказ, ані наданий позивачем розрахунок, а також не порівняв чи відповідає розрахунок боргу сплаченим сумам та пунктам кредитного договору.
Вважає, що суд першої інстанції не дослідив з чого складається борг та чи правильно зроблений розрахунок.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 вересня 2025 року апеляційну скаргу залишено без руху; встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до ухвали апеляційного суду від 22 вересня 2025 року поновлено відповідачці строк на апеляційне оскарження рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2025 року; відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою та встановлено строк для подання відзиву.
Своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивач не скористався.
25 вересня 2025 року закінчено підготовчі дії; справу за апеляційною скаргою призначено до розгляду в Кропивницькому апеляційному суді на 19 листопада 2025 року, про що постановлено відповідну ухвалу.
У відповідності до вимог процесуального закону учасників справи повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду справи (а.с. 225-229, 231-232).
У судовому засіданні 19 листопада 2025 року учасники справи участі не брали, що у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 496/1332/18 (провадження № 61-559св21) зазначив, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. За правилами ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Таким чином, з урахуванням того, що апеляційний розгляд здійснювався за обставин неявки всіх учасників справи у судове засідання, датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, за наступного.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
АТ «Універсал Банк» запущено проект monobank- мобільний банк, в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Після перевірки кредитної історії на платіжних картках monobank за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті Банку (далі - Умови).
Відповідно до Умов мобільний додаток - сервіс Банку, що дозволяє надавати клієнтові банківські послуги через смартфон за допомогою мобільного додатку (далі - Мобільний додаток).Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору в тому числі, платіжної системи MasterCard/Visa, та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Для надання послуг Банк видає Клієнту картку (далі - Картка або Платіжна картка). Підписанням Анкети-заяви Клієнт і Банк укладають Договір про надання банківських послу «Мonobank».
20 січня 2020 року ОСОБА_3 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», відповідно до якої просила відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку, відповідно до умов Договору (а.с.21).
Підписавши зазначений документ, відповідачка підтвердила, що анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку у гривні та погодився з тим, що анкета-заява разом з Умовами і Правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктівМonobank, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг (далі - Договір, а.с. 31-55), укладення якого підтверджує та зобов'язується виконувати його умови. Просила відкрити поточний рахунок у Банку у гривні на її ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку. Надала право та доручила Банку здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкритих у АТ «Універсал Банк» без додаткових розпоряджень, для погашення будь-яких інших грошових зобов'язань перед Банком, що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між нею та Банком.
Банком стверджується, що на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачці кредитні кошти у розмірі 60000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 20).
Згідно з наданим Банком розрахунком, загальний залишок заборгованості відповідачки за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 07 січня 2024 року складає 108 063,92 грн (а.с. 12-19).
Відповідачкою до суду першої інстанції надано банківську виписку про рух коштів по картці від 04 квітня 2023 року за період з 01 січня 2022 року по 04 квітня 2023 року (а.с. 122-142).
Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України).
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги відповідачки, остання не погоджується саме з визначеним позивачем розміром пред'явленої до стягнення суми заборгованості за Кредитним договором, тоді як сам факт наявності такої заборгованості скаржницею не заперечується.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Загальними положеннями ЦПК України передбачено обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються, перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки, оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції у даній справі зазначеним вимогам процесуального закону не відповідає, враховуючи наступне.
У ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 81 ЦПК України).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 229 ЦПК України суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази. Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Під час ухвалення рішення суд має вирішити, зокрема, питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються (п. 1 ч. 1 ст. 264 ЦПК України).
Як передбачено у ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування у справі є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Апеляційний суд виходить з того, що предмет доказування у кожній конкретній справі складає певну сукупність фактів, які мають матеріально-правове значення, встановлення яких необхідне для ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення у справі. Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить, насамперед, від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, що формується виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права, а також підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування у справі, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Причиною виникнення спору у даній справі стала стверджувана позивачем обставина виникнення у відповідачки заборгованості за Кредитним договором у пред'явленому до стягнення розмірі.
Отже, зазначена обставина входить до предмета доказування у даній справі.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, у силу принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, сутність яких викладено в ст.ст. 12, 13 ЦПК України, а також приписів ст. 81 зазначеного Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у цивільному процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, за вимогами ст. 175 ЦПК України саме на позивача покладається обов'язок у позовній заяві викласти обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, зазначити докази, що підтверджують вказані обставини, а також вказати правові підстави позову. Позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Більш того, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ч. 2 ст. 83, ч. 5 ст. 177 ЦПК України).
Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
На підтвердження обґрунтованості пред'явленої до стягнення з відповідачки суми заборгованості за Кредитним договором Банком було надано до суду лише розрахунок заборгованості, виконаний безпосередньо самим позивачем.
Будь-яких інших доказів на підтвердження вимог позову, зокрема, банківської виписки з рахунку відповідачки, позивачем надано не було.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
З усталеної судової практики Верховного Суду (зокрема, постанови від 15 червня 2023 року у справі № 910/15023/21, постанови від 12 червня у справі № 175/966/21, постанови від 30 листопада 2022 року у справі № 214/6975/15-ц, постанови від 25 листопада 2022 року у справі № 1512/2-214/11; постанови від 21 вересня 2022 року у справі № 381/1647/21 тощо) вбачається, що виписка по особовому рахунку Позичальника є саме тим документом, який підтверджує факт видачі кредиту.
Суть цього висновку зводиться також до того, що виписка по рахунку клієнта банку є належним та допустимим доказом, який підтверджує наявність заборгованості та її розмір.
Колегія суддів зауважує, що саме позивач як банківська установа володіє первинною документацією, яка здатна підтвердити підставу виникнення, наявність та розмір заборгованості позичальника, а тому вочевидь, позивач мав нічим не обмежену можливість належним чином виконати свій процесуальний обов'язок та надати до суду відповідні докази разом з позовною заявою.
За викладеного, на переконання апеляційного суду надані позивачем разом з позовом документи не є належними доказами на підтвердження існування у відповідачки заборгованості за Кредитним договором у пред'явленій до стягнення сумі.
Однак, судом першої інстанції зазначеного безпідставно враховано не було.
Разом з тим, апеляційним судом взято до уваги, що відповідачкою до суду першої інстанції було надано виписку про рух коштів по її картці у Банку від 04 квітня 2023 року за період з 01 січня 2022 року по 04 квітня 2023 року, яка підтверджує факт користування відповідачкою кредитним коштами, часткове погашення нею заборгованості за кредитом та наявність заборгованості за Кредитним договором, та містить, зокрема, наступну інформацію: кредитний ліміт станом на 04 квітня 2023 року - 60000,00 грн; заборгованість станом на 04 квітня 2023 року - 98630,62 грн; баланс на початок періоду - 250,65 грн; баланс на кінець періоду - мінус 38630,62 грн.
Колегією суддів зважено на те, що зазначена у виписці сума заборгованості відповідачки за Кредитним договором у розмірі 98 630,62 грн включає у себе заборгованість по процентам за користування кредитом, яка до стягнення з відповідачки позивачем у даній справі не пред'являлась.
За викладеного, негативний баланс на картковому рахунку у розмірі 38 630,62 грн є належним підтвердженням суми отриманих відповідачкою та неповернутих Банку кредитних коштів.
Отже, стягненню з відповідачки підлягає заборгованість за Кредитним договором у сумі 38 630,62 грн, розмір якої підтверджений первинною банківською документацією.
У решті вимоги позову не знайшли свого підтвердженнями належними доказами, а тому з наведених підстав у їх задоволенні необхідно відмовити.
При цьому, будь-якого правового аналізу змісту зазначеної банківської виписки, що є належним доказом як факту існування, так і розміру заборгованості за Кредитним договором, судом першої інстанції помилково не надано, що призвело до неправильного висновку по суті спору.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - скасуванню.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Викладене, а також встановлені у даній справі фактичні обставини свідчать, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позову.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати позивача та скаржниці зі сплати судового збору у судах першої та апеляційної інстанцій покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2025 року скасувати.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 38 630,62 грн, а також витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1090,08 грн.
У задоволенні решти вимог позову відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2325,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. М. Дьомич
Судді С. І. Мурашко
О. А. Письменний