Справа № 344/3019/25
Провадження № 22-ц/4808/1399/25
Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.
Суддя-доповідач Максюта
20 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,
суддів: Василишин Л.В., Баркова В.М.,
секретаря Шемрай Н.Б.,
з участю особи, яка подала апеляційну скаргу, позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2025 року, ухвалене суддею Бородовським С.О. в м. Івано-Франківськ Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у лютому 2025 року звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 27.07.2019 року, мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подальше спільне життя та збереження шлюбу буде суперечити його (позивача) інтересам та є недоцільним.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду
Заочним рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 липня 2019 року у Івано-Франківському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис 1549.
Дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишено проживати разом із матір'ю, ОСОБА_2 .
Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушенням судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Зокрема, зазначає, що у лютому 2025 року звернувся з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 27 липня 2019 року. Стверджує, що ще до призначення судом справи до судового розгляду помирився з ОСОБА_2 і тому відмовився від свого наміру про розірвання шлюбу. Суд призначав судове засідання для розгляду справи по суті на 20.05.2025 р., потім на 24.07.2025 р., але він у цей час знаходився за межами Івано-Франківської області, тому в судові засідання не з'явився. При цьому, підготував заяву про залишення позову без розгляду, яку збирався подати до суду після приїзду до Івано-Франківська. Поштою заяву не відправляв, тому що був впевнений, що у зв'язку із його неявкою в судове засідання, суд згідно з вимогами ЦПК України відкладе розгляд справи або залишить позовну заяву без розгляду. В жодному судовому засіданні по справі він участі не приймав, причини неявки суду не повідомляв. Заяви про розгляд справи за його відсутності суду також не подавав, як і заяви про те, що згідний або не заперечує щодо заочного розгляду справи. Після повернення в Івано-Франківськ він 01.08.2025 р. прийшов до суду першої інстанції і довідався, що оскаржуваним заочним рішенням суду його позов задоволено.
Вважає, що розглянувши справу заочно без його явки в судове засідання, суд позбавив його можливості заявити в судовому засіданні про відмову від позову або залишення позову без розгляду.
Стверджує, що як на день ухвалення судом рішення, так і на цей час він не має наміру розривати шлюб з ОСОБА_2 , рішення суду є неправильним і таким, що суперечить його інтересам.
На думку скаржника, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду у зв'язку з порушенням судом вимог частини 4, 5 статті 223, пункту 3 частини 1 статті 257 та стаття 280 ЦПК України.
За наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції, позовну заяву залишити без розгляду.
Позиція інших учасників справи
Адвокат Гринів Яна Василівна в інтересах відповідачки ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає, що оскаржуване заочне рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Зокрема, зазначає, що про розгляд справи відповідачці не було відомо, участі в засіданнях вона не приймала, жодних повісток не отримувала. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що сторони помирилися, тому у нього уже було наміру розірвати шлюб. На цей час сторони проживають спільно як сім'я, ведуть спільний побут та виховують сина, жодного наміру розривати шлюб відповідачка не мала. Звертає увагу суду, що під час ухвалення заочного рішення судом ОСОБА_1 був відсутній, а відповідачці не було відомо про розгляд справи. Однак, відсутність сторін була проігнорована судом, що суперечить вимогам частини 5 статті 223 ЦПК України та пункту 3 статті 257 ЦПК України, згідно з якими суд мав постановити ухвалу про залишення позову без розгляду.
Просить задовольнити апеляційну скаргу ОСОБА_1 .
Позиція учасників справи у засіданні суду апеляційної інстанції
У засіданні суду апеляційної інстанції 20 листопада 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про відмову від свого позову у цій справі, зазначивши, що йому відомі наслідки такої відмови, передбачені ЦПК України.
Відповідачка просила суд прийняти відмову позивача від позову.
Позиція Івано-Франківського апеляційного суду
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині.
Статтею 373 ЦПК України, передбачено, що в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ч.1-4 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Враховуючи викладене, встановивши, що позивач особисто подав до суду письму заяву про відмову від позову у повному обсязі, усвідомлюючи наслідки такої відмови, колегія суддів вважає за можливе прийняти відмову ОСОБА_1 від його позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, рішення суду першої інстанції слід визнати нечинним, а провадження у справі - закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 373, 381- 384 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про відмову від позову задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Визнати нечинним заочне рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 липня 2025 року, а провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - закрити.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України.
Головуючий І.О. Максюта
Судді: Л.В. Василишин
В.М. Барков
Повний текст постанови складено 03 грудня 2025 року.