справа № 619/6693/24
провадження № 1-кп/619/176/25
іменем України
03 грудня 2025 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі Харківського району Харківської області в режимі відеоконференції кримінальне провадження №12024221230000591 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руська Лозова, Харківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 13.10.2025 року вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з призначенням іспитового строку 3 роки;
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Судом встановлено, що у невстановлений слідством час, ОСОБА_4 , перебував поряд з територією ФОП ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_2 . Вважаючи, що за вказаною адресою може перебувати цінне чуже майно, за рахунок якого можна збагатитися, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел спрямований на його таємне викрадення.
Бажаючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , зустрівся зі своїм знайомим ОСОБА_6 , якому повідомив, що на території вказаного вище підприємства знаходиться майно, яке належить його батьку, яке він попросив допомогти йому вивезти.
Після цього, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, достовірно розуміючи, що згідно з Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_4 15.05.2024 року в період часу з 13 години 03 хвилини по 13 годину 22 хвилини, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, спільно з ОСОБА_6 , заїхав на власному транспортному засобі марки «Volkswagen» на територію ФОП ОСОБА_5 .
В подальшому залишивши вказаний транспортний засіб у зручному для нього місці, ОСОБА_4 пішки направився до гаражного приміщення, яке ФОП ОСОБА_5 використовує як сховище для запчастин. Після цього невстановленим способом ОСОБА_4 проник всередину вказаного приміщення та за допомогою ОСОБА_6 , який будучи введеним в оману, був впевнений в правомірності дій ОСОБА_4 , оскільки вважав, що майно всередині приміщення належить близьким особам останнього, та вони діють за їх згодою, викрав звідти наступне майно: 1 електродвигун «МТН 211-6, 7,5 кВт, 940 об/хв» вагою 135 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 22000 грн, 1 електродвигун «2В132М2, 11.0 кВт, 3000 об/хв» вагою 124 кг вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 8000 грн, 2 електродвигуна «АРМ 43-4, 1.5 кВт, 1350 об/хв» вагою 70 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 18000 грн кожен, 1 електродвигун «МТКН 112-6, 5.0 кВт, 890 об/хв» вагою 85 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 13000 грн.
Вказане майно ОСОБА_4 за допомогою ОСОБА_6 завантажив до свого транспортного засобу марки «Volkswagen», після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Викраденим майном ОСОБА_4 , розпорядився на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 79 000 гривень.
Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території ФОП ОСОБА_5 знаходиться цінне чуже майно, за рахунок якого можна збагатитися, 15.05.2024 року в період часу з 16 години 12 хвилини по 16 годину 32 хвилини, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, достовірно розуміючи, що згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_4 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, спільно з ОСОБА_6 , заїхав на власному транспортному засобі марки «Volkswagen» на територію ФОП ОСОБА_5 .
В подальшому залишивши вказаний транспортний засіб у зручному для нього місці, ОСОБА_4 пішки направився до гаражного приміщення, яке ФОП ОСОБА_5 використовує як сховище для запчастин. Після цього невстановленим способом ОСОБА_4 проник всередину вказаного приміщення та за допомогою ОСОБА_6 , який будучи введеним в оману, був впевнений в правомірності дій ОСОБА_4 , оскільки вважав, що майно всередині приміщення належить близьким особам останнього, та вони діють за їх згодою, викрав звідти наступне майно: 1 електродвигун «МТКН 211-6, 7,5 кВт, 980 об/хв» вагою 120 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 18000 грн, 2 електродвигуна «АРМ 43-4, 1,5 кВт, 1350 об/хв» вагою 70 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 18000 грн кожен, 2 електродвигуна «КГІ 2110- 30/4, 2,2 кВт, 0.30 об/хв, 165 кВт, 1400 об/хв» вагою 57 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 16000 грн кожен, 1 електродвигун «МТКН 112-6, 5,0 кВт, 890 об/хв» вагою 85 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 13000 грн, 1 електродвигун «АИММ100L2, 5,5 кВт, 3000 об/хв» вагою 65 кг, 1 електродвигун «АИММ100S2, 4,0 кВт, 3000 об/хв» вагою 60 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 9000 грн, 2 електродвигуна «КГ 1605 D6, 0,75 кВт, 910 об/хв» вагою 35 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 10000 грн кожен, 1 електродвигун «КГ 1608 D4, 2,3 кВт, 1300 об/хв» вагою 40 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 12000 грн.
Вказане майно ОСОБА_4 за допомогою ОСОБА_6 завантажив до свого транспортного засобу марки «Volkswagen», після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Викраденим майном ОСОБА_4 , розпорядився на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 150 000 гривень.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території ФОП ОСОБА_5 знаходиться цінне чуже майно, за рахунок якого можна збагатитися, 23.05.2024 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, достовірно розуміючи, що згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_4 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, заїхав на власному транспортному засобі марки «Volkswagen» на територію ФОП ОСОБА_5 .
В подальшому залишивши вказаний транспортний засіб у зручному для нього місці, ОСОБА_4 пішки направився до гаражного приміщення, яке ТОВ "НВК Технології підйому" використовує як сховище для запчастин. Після цього невстановленим способом ОСОБА_4 проник всередину вказаного приміщення та викрав звідти наступне майно: 1 електродвигун «МТН 112-6, 5,0 кВт, 935 об/хв» вагою 102 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 15000 грн, 4 електродвигуна «КГ 1605 D6, 1,1 кВт, 1360 об/хв» вагою 35 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 10000 грн кожен, 1 електродвигун «КГ 1608 D4, 2,3 кВт, 1300 об/хв» вагою 40 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 12000 грн, 1 електродвигун «АРМ 43-8, 0,9 кВт, 635 об/хв» вагою 70 кг, вартістю згідно висновку експерта №3376/24 від 08.07.2024 року 18000 грн.
Вказане майно ОСОБА_4 завантажив до свого транспортного засобу марки «Volkswagen», після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення. Викраденим майном ОСОБА_4 , розпорядився на власний розсуд, завдавши ФОП ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 85 000 гривень.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що на території ФОП ОСОБА_5 знаходиться цінне чуже майно, за рахунок якого можна збагатитися, 27.05.2024 року, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, достовірно розуміючи, що згідно з Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану», затвердженого 24.02.2022 Верховною Радою України (№ 2102-ІХ), відповідно до пункту № 31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», по всій території України введено воєнний стан, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_4 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає та не може завадити, діючи повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність, суспільну небезпечність та кримінально-протиправні наслідки своїх дій, свідомо бажаючи настання таких наслідків, з метою власного збагачення за рахунок злочинної діяльності, заїхав на власному транспортному засобі марки «Volkswagen» на територію ФОП ОСОБА_5 .
В подальшому залишивши вказаний транспортний засіб у зручному для нього місці, ОСОБА_4 пішки направився до металевої конструкції з електромотором, яка знаходиться неподалік від гаражного приміщення.
В цей час, ОСОБА_4 помітив на одній з металевих конструкцій камеру (фотопастку) «Trail-camera» моделі «Wifi 940 Pro-li», вартістю згідно висновку експерта № 2804/24 від 07.06.2024 року 5039 гривень 30 копійок, яка належить ТОВ "НВК Технології підйому" та була встановлена її працівниками для забезпечення схоронності майна.
Після цього ОСОБА_4 бажаючи збагатитися за рахунок викрадення чужого майна, а саме вказаної камери (фотопастки) від'єднав її від металевої конструкції та завантажив до свого транспортного засобу марки «Volkswagen», після чого залишив місце вчинення кримінального правопорушення.
Викраденим майном ОСОБА_4 , розпорядився на власний розсуд, завдавши ТОВ "НВК Технології підйому" матеріальної шкоди на раніше вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши суду про обставини викладені вище.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам судового провадження положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку. Таким чином, суд обмежився дослідженням доказів, поясненнями обвинуваченого та вивченням даних про його особу, без дослідження інших письмових доказів, які стосуються фактичних обставин справи.
Аналізуючи зібрані та досліджені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 є доведеною, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.4 ст.185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Суд, вивчивши дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановив, що він раніше судимий 13.10.2025 року вироком Дергачівського районного суду Харківської області за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від призначеного покарання з призначенням іспитового строку 3 роки, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває.
При призначенні покарання суд, враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире розкаяння у скоєному злочині, визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст.67 КК України судом не встановлено.
У відповідності до ст.8 ч.1 Конституції України в України діє принцип верховенства права. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.
Згідно ст.46 Конвенції та ст.2 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є обов'язковими для виконання Україною.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Статтею 50 КК України встановлено, що покарання є заходом примусу, яке застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Згідно до ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 « Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначення покарання суди мають суворо додержувати вимогст.65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке, за змістом ст.12КК України, є кримінальним правопорушенням, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, вчинення даного кримінального правопорушення до постановлення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2025, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, дані про його особу, відношення обвинуваченого до скоєного кримінального правопорушення, а також вимоги ст.50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі.
На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
На думку суду, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
Так, вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2023 ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років; на підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки; у відповідності зі ст. 76 КК України на період іспитового строку покладено на ОСОБА_4 такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ;2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушенні, передбачені ч.4 ст.185 КК України 15.05.2024, 23.05.2024, 27.05.2024, тобто до ухвалення вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2025.
Так як ОСОБА_4 вчинив злочини до постановлення вироку Дергачівським районним судом Харківської області від 13.10.2025, то суд застосовує ч.4 ст.70 КК України.
Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами передбаченими в статті 72 цього кодексу.
При вирішенні питання про те, який із передбачених ч. 1 ст. 70 КК України, принципів необхідно застосувати до ОСОБА_4 при призначенні покарання за сукупністю злочинів, суд крім даних про особу винуватого та обставин, які пом'якшують покарання, враховує число кримінальних правопорушень, які входять у сукупність, форму вини і мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків.
Отже, суд дійшов висновку про застосування принципу часткового складання призначених покарань.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 знаходиться під вартою, відповідно до ухвали Шевченківського районного суду м. Харкова від 04.10.2025 по іншому кримінальному провадженню, то відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого. Крім того прокурором клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу під час судового провадження не заявлялось.
Накладений ухвалами Дергачівського районного суду Харківської області арешти підлягають скасуванню відповідно до ч.4 ст.174 КПК України.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Питання щодо процесуальних витрат суд вирішує відповідно до ст.124 КПК України.
Керуючись ст.ст. 373, 374, 395 КПК України, -
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 5 (п?яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України ОСОБА_4 , з урахуванням вироку Дергачівського районного суду Харківської області від 13.10.2025, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 4 (чотири) місяці.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати: за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта №2804/24 від 28.05.2024) в розмірі 320 гривень; за проведення судово-товарознавчої експертизи (висновок експерта № 3376/24 від 08.07.2024) в розмірі 620 гривень.
Заходи забезпечення у кримінальному провадженні у вигляді арешту накладеного ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 28.06.2024 (н.с.619/4489/24 н.п.1-кс/619/731/24), ухвалою слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 30.05.2025 (н.с.619/3770/24 н.п.1-кс/619/627/25) - скасувати.
Речові докази:
бірки з написами: двигатель асинхронный, 35 кг, № 143293, 380/220V, 3,3/5,7A, 910 min-1, 240 h-1, 2014, КГЕ 1605-ТР1; двигатель асинхронный, 33 кг, № 808407, 1988, 380/220V, 3,6/6,2A, 1360 min-1, 120 h-1, КП 1605-4 ТР150; двигатель асинхронный, 33 кг, № 808935, 1980, 380/220V, 3,6/6,2A, 1360 min-1, 120 h-1, КП 1605-4 ТР150; двигатель асинхронный, 33 кг, № 808909, 1988, 380/220V, 3,6/6,2A, 1360 min-1, 120 h-1, КП 1605-4 ТР150; двигатель асинхронный, 33 кг, № 003818, 380/220V, 3,6/6,2A, 1360 min-1, 120 h-1, КП 1605-4 ТР150; двигатель асинхронный, 35 кг, №142205, 2014, 380/220V, 3,3/5,7A, 910 min-1, 240 h-1, КГЕ 1605-6 ТР1, металеву трубу, металеву фомку, металеву трубу із шестигранним прутком всередині, металевий болт, ріжковий ключ, камеру «Trail Camera» Model: Wifi940Pro-ls, Micro SD карта SAMSUNG 128 GB пам'яті - повернути власникам .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1