Справа № 405/4353/25
2/405/1355/25
02.12.2025 Подільський районний суд міста Кропивницького
в складі: головуючого судді - Шевченко І.М.
за участі секретаря - Мишевець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У липні 2025 позивач ТОВ «ФК АЙКОНС» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1059019 від 18.09.2020 у розмірі 32 800 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 28.04.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-28/04/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1059019 від 18.09.2020 укладеним з ОСОБА_1 28.04.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 1059019 від 18.09.2020 укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ТОВ «ФК АЙКОНС» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_1 18.09.2020 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1059019 на таких умовах: сума виданого кредиту: 10 000 гривень, дата надання кредиту: 18.09.2020 року, строк кредиту : 30 днів, стандартна процентна ставка 1,90 % в день. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 21.03.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 32 800 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10 000 грн; заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 5 700 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 17 100 грн. Враховуючи вищенаведене, позивач просить стягнути з відповідача вищенаведену заборгованість та судові витрати у виді судового збору і витрат на правову допомогу.
Ухвалою від 15.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та призначено розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.
07.08.2025 року представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, згідно якої просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10 500,00 грн.
В позовній заяві представником позивача подано клопотання про проведення розгляду справи у відсутність представника позивача, в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не сповістив, відзиву на позов до суду не подав.
За таких обставин, згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вивчивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 18.09.2020 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали договір № 1059019 про надання коштів на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до умов договору № 1059019 від 18.09.2020 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало ОСОБА_1 кредит в розмірі 10 000 грн, на умовах, визначених в договорі з додатками.
Згідно п. 2.1. кредит надано товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити№ НОМЕР_1 .
Перерахування коштів підтверджується інформаційною довідкуою, відповідно до якої 18.09.2020 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 10000,00 грн. за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що являється доказом видачі кредитних коштів.
Відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за договором у розмірі 32 800 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 10 000 грн; заборгованість за комісіями і відсотками в розмірі 5 700 грн, прострочена заборгованість за процентами в розмірі 17 100 грн.
28.04.2021 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу №1-28/04/2021 відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» відступило ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників в тому числі право вимоги за кредитним договором 1059019 від 18.09.2020 укладеним з ОСОБА_2 .
28.04.2021 року ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП», як новий кредитор, відповідно до умов договору про відступлення права вимоги №1-28/04/2021, відступив право вимоги за кредитним договором 1059019 від 18.09.2020 укладеним з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ТОВ «ФК АЙКОНС» у зв'язку з чим останній набув права грошової вимоги до ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець)передає у власність другій стороні (позичальникові)грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Згідно з ч. 2 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, судом встановлено, що між сторонами укладено договір, який підписано сторонами, на умовах визначених у вказаному договорі відповідачу надано кредит, зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами, та зі встановленими строками їх повернення.
Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.
Відповідач доказів оплати боргу до суду не надав, позов не заперечив, контррозрахунок суми заборгованості не подав.
На підставі викладеного суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 32 800 грн.
Вирішуючи питання судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, отже, з відповідача слід стягнути судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 2 422,40 грн.
Щодо вимог ТОВ «ФК АЙКОНС» про стягнення витрат, за отримання професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 10 000 грн суд зазначає наступне.
За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача у цій справі є адвокат Пархомчук С.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КС №8096/10 від 18.07.2019 року), який діє на підставі довіреності від 16.06.2025 року.
На підтвердження витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги позивачу, в справу надано договір про надання правової допомоги від 16.06.2025 року, акт про отримання правової допомоги від 01.08.2025 року, рахунок № 01.08.2025-4 від 01.08.2025 року, платіжну інструкцію на переказ коштів від 01.08.2025 року №11927.
Судом відзначається, що розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, аналізуючи розмір гонорару адвоката на дотримання вимог співмірності, суд, з урахуванням складності справи, ціни позову, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), враховуючи, що адвокатом фактично було надано правову допомогу, складено позовну заяву та зібрано необхідні документи, суд вважає, що розмір гонорару в 10 500 грн. є обґрунтованим.
За таких обставин, з огляду на співмірність та розумність розміру судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 500 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 76-82, 89, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» заборгованість за кредитним договором № 1059019 від 18.09.2020 в розмірі 32 800 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» 10 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС» 2 422,40 грн. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОНС», код ЄДРПОУ 44334170, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Саперне Поле, будинок 12, інше, нежитлове приміщення 1008.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Ірина Миколаївна Шевченко