Справа № 404/12332/25
Номер провадження 3/404/3069/25
03 грудня 2025 року суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького Бурко Руслан Володимирович, розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано, за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд,-
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 514251 від 15.11.2025 р. ОСОБА_1 15.11.2025 року о 21 год. 10 хв. в м. Кропивницькому по вул. Героїв Земляків, 2, керував транспортним засобом «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння (сповільненість, звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження відповідно до встановленого законодавством порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я КНП ОКПЛ КОР відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 514219 від 15.11.2025 року ОСОБА_1 15.11.2025 року о 21 год. 10 хв., в м. Кропивницькому по вул. Героїв Земляків, 2, керував транспортним засобом «Mitsubishi Galant», державний номер НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, здійснив наїзд на рекламний білборт (щит). Внаслідок ДТП транспортний засіб та білборт отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, чим вчинив правопорушення передбачене відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Постановою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 03 грудня 2025 року справи об'єднано в одне провадження.
До суду під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення 03 грудня 2025 року ОСОБА_1 не з'явився, повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином, шляхом надсилання судової повістки в електронній формі за допомогою повідомлення у додаток «Viber» на номер зазначений ним при складанні протоколу, яке отримано ним о 13 год. 02 хв. 21.11.2025 року, що підтверджується довідкою, причини неявки суду не відомі.
Під час складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, вказано його номер мобільного телефону. Таким чином ОСОБА_1 безперечно розумів, що за вказаним ним номером мобільного телефону Кіровським районним судом м. Кіровограда будуть здійснюватися його виклики для розгляду вказаної справи та жодних зауважень з приводу викладеного при складанні протоколу не висловив.
Крім того, на офіційному сайті Кіровського районного суду м. Кіровограда (https://kr.kr.court.gov.ua/sud1109/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даних справ до розгляду були зазначені дата, час та місце розгляду справ. При цьому ОСОБА_1 клопотання про відкладення судових засідань не подано, причини неявки не повідомлені.
Також, судом встановлено наступні обставини:
1) судові повістки направлялися за допомогою повідомлення у додаток «Viber» на номер зазначений ОСОБА_1 при складанні протоколу;
2) жодні клопотання, заяви тощо, які б обґрунтовували неможливість явки до суду ОСОБА_1 , а також про відкладення розгляду справ, не подано.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справ за вказаним ним ж мобільним номером телефону, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з'явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справ. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст.23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.
З досліджених доказів вбачається, що ОСОБА_1 діяв всупереч вимог п. п. 2.3 б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України і мав технічну можливість уникнути створення умов, що призвели до ДТП. Зазначені порушення вимог ПДР України, перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з ДТП, характер та локалізація пошкоджень транспортного засобу, яке мало місце, беззаперечно вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що підтверджується протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 514219 від 15.11.2025 р. (а.с.1); схему ДТП (а.с.2); письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (а.с.3); довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія (а.с.4). Окрім цього, вважаю, що доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП також повністю знайшла своє підтвердження матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 514251 від 15.11.2025 року (а.с.1); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів (а.с.2); довідкою про отримання посвідчення водія на ОСОБА_1 (а.с.3) та диском з фіксацією вказаного адміністративного правопорушення, який долучений до матеріалів справи та переглянутий в судовому засіданні (а.с.4), які у своїй сукупності підтверджують обставини встановлені в суді.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді. При цьому, будь-які об'єктивні дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, відсутні і не встановлені.
Таким чином, вважаю, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки правопорушень, передбачених ст.124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При призначенні виду адміністративного стягнення, суд відповідно ст. 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, які є тяжкими, про що свідчить їх характер, та визначені законодавцем види та розміри адміністративних стягнень, їх особливу небезпечність, підвищену соціальну чуттєвість до такого роду правопорушень, особу правопорушника, враховуючи ступінь його вини та обставини правопорушення, вважає, що достатньо буде призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з правопорушника на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.33, 36, ст.124, ч.1 ст.130, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано) визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн. 00 коп.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп., з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП на ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано) накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 грн. 00 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: ГУК у Кіров.обл. 21081300, ЄДРПОУ 37918230, Казначейство України (ЕАП), UA 658999980313000149000011001, МФО 899998, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки на запит суду не надано) на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп., який підлягає сплаті на наступні реквізити: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106 (в графі «Призначення платежу» необхідно вказувати «Судовий збір за розгляд справи про адміністративне правопорушення»).
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення через Фортечний районний суд міста Кропивницького
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького
Р. В. Бурко