Єдиний унікальний номер 341/1725/25
Номер провадження 3/341/332/25
03 грудня 2025 року місто Галич
Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області Аннишин С.І., розглянувши матеріали справи, яка надійшла з відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського РУП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 5 статті 126 та частиною 1 статті 130 КУпАП,
08.10.2025 року до Галицького районного суду Івано-Франківської області надійшли справи про адміністративні правопорушення № 341/1725/25 та № 341/1726/25 за частиною 1 статті 130 та частиною 5 статті 126 КУпАП відповідно, стосовно ОСОБА_1 .
За вимогами частини 2 статті 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Постановою судді дані справи були об'єднані в одне провадження.
Розглянувши одночасно справи про адміністративні правопорушення, суддя встановив.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ЕПР1 № 474882 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.10.2025 о 09:36 годині, в місті Галич вул. Об'їздна, 1 біля АЗС ОККО, керував транспортним засобом FORD ESCORT днз. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису. Від керування відсторонений. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5. Правил дорожнього руху - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, за що відповідальність передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 06.10.2025 серії ЕПР1 № 474932 ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, за таких обставин.
Так, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.10.2025 о 09:36 годині, в місті Галич вул. Об'їздна, 1 біля АЗС ОККО, керував транспортним засобом FORD ESCORT днз. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі постанови Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2025 у справі №341/1183/25 строком на 5 місяців, а саме з 14.08.2025 по 14.01.2026. Правопорушення вчинене повторно протягом року. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена частиною 5 статті 126 КУпАП.
Розгляд справи призначено на 23.10.2025 та відкладено на 06.11.2025 у зв'язку неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Судове засідання, призначене на 06.11.2025, відкладено на 03.12.2025 у зв'язку з відсутністю даних про повідомлення особи.
У судове засідання 03.12.2025 ОСОБА_1 не з'явився, заяв чи клопотань до суду не надсилав. Повідомлявся про час і місце розгляду справи належним чином, шляхом надсилання судової повістки за адресою проживання, що підтверджується відміткою на поштовому відправленні (повістки) про відсутність адресата за місцем проживання.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП справу може бути розглянуто за відсутності особи лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відомості про час розгляду цієї справи оприлюднено на офіційному сайті Галицького районного суду Івано-Франківської області, який є загальнодоступним.
Відповідно до частини 1 статті 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Наведене рішення Європейського Суду цілком кореспондується із рішенням по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», в якому вказується на те, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, cуди застосовують при розгляді справ Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Правопорушення, передбачені частиною 1 статті 130 та частиною 5 статті 126 КУпАП не входять до переліку справ, передбачених частиною 2 статті 268 КУпАП, розгляд яких необхідно проводити з обов'язковою присутністю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а тому, враховуючи неявку ОСОБА_1 без поважної причини у судове засідання, а також те, що є дані про вжиття належних заходів для сповіщення особи про розгляд справи, від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе справу розглядати без участі ОСОБА_1 .
При цьому суд враховує, що у випадку незгоди з рішенням у цій справі, особа не позбавлена можливості надати власні пояснення, заперечення на протокол, докази у справі на стадії апеляційного перегляду справи.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Пунктом 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
За приписами статті 266 КУпАП та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного сп'яніння у водія транспортного засобу (наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння), а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, у зв'язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Диспозицією статті 130 КУпАП передбачено, що керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - передбачає адміністративну відповідальність.
Відповідно до пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлюється відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідно до пункту 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаних правопорушень підтверджується:
- протоколами про адміністративні правопорушення від 06.10.2025 серії ЕПР1 № 474882 та серії ЕПР1 № 474932, які складені уповноваженою на те особою - поліцейським відділення поліції № 3 (м. Галич) Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області сержантом поліції Назаровською О.М. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених статтею 256 КУпАП;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.10.2025, у якому зазначено, що огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- постановою Галицького районного суду Івано-Франківської області від 14.08.2025 у справі №341/1183/25, яке набрало законної сили, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення , передбаченого частиною 3 статті 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 5 (п'ять) місяців;
- матеріалами відеозапису, долученими до протоколів про адміністративне правопорушення - відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженою наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 № 100, що були досліджені у судом. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь, однак пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів або у відповідному медичному закладі він відмовився. ОСОБА_1 також повідомив працівникам поліції про свою обізнаність про позбавлення його права керування транспортними засобами;
- іншими документами доданими до протоколу.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 , вказаних адміністративних правопорушень та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративні правопорушення та додатках до нього суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 КУпАП - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та частиною 5 статті 126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Згідно з статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статей 34 та 35 КУпАП, не встановлено.
Згідно зі статтею 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративні правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчинених правопорушень, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративних правопорушень, ступінь його вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 на підставі статті 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 5 статті 126 КУпАП.
Що стосується питання про додаткове адміністративне стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі статтею .28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета. Порядок застосування оплатного вилучення і види предметів, які підлягають вилученню, встановлюються цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у пункті 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, адміністративне стягнення, у виді оплатного вилучення транспортного засобу, не можна накладати на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
З протоколів про адміністративні правопорушення вбачається, що транспортний засіб FORD ESCORT , днз. НОМЕР_1 , не належить ОСОБА_1 .
За таких обставин, суд вважає за неможливе застосування до останнього додаткового стягнення у вигляді оплатного вилучення транспортного засобу, який йому не належить.
Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При визначенні покарання суд враховує також позицію, викладену у Постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20.
Згідно з вимогами статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 36, 40-1, 126 ч.5, 130 ч.1, 245, 251, 283-285, 287-289 КУпАП, статтею 4 Закону України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п'ятою статті 126 і частиною першою статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративні стягнення:
- за частиною 1 статті 130 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 474882) штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
- за частиною п'ятою статті 126 КУпАП (протокол серії ЕПР1 № 474932) - штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу;
На підставі частини 2 статті 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 остаточне стягнення - штраф у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п'ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Реквізити для оплати штрафу: Отримувач коштів: ГУК в Івано-Франківській області/ Івано-Франківськ/ 21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок, отримувача: UA148999980313070149000009001.
Стягнути з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору в дохід держави.
Реквізити для оплати судового збору: Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Призначення платежу 101.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Галицький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
СуддяСвятослав АННИШИН