Справа№938/1930/25
Провадження № 3/938/1337/25
02 грудня 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріали, які надійшли відвідділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративніправопорушення (далі- КУпАП)
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , українця, громадянина України, зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , -
На розгляд Верховинського районного суду Івано-Франківської області поступили 07.11.2025 року матеріали про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№347462 від 11.10.2025 року (а.с.1) вбачається, що 11.10.2025 року близько 15.10 годин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 449 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу «Шибени» в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
У ст.268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Судове засідання відповідно до ч.2 ст. 277 КУпАП призначено на 07.11.2025 року, надалі відкладено на 02.12.2025 року в зв'язку з неявкою особи, яка притягається до відповідальності.
У судове засідання 02.12.2025 року особа, яка притягається до відповідальності, України ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки та та шляхом направлення СМС-повідомлення про його виклик до Верховинського районного суду Івано-Франківської області на номер мобільного телефону, вказаний ним працівникам прикордонної служби.
Крім того, суддею вживалися заходи щодо повідомлення особи, яка притягається до відповідальності шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик особи в суд на 02.12.2025 року.
При цьому, суд бере до уваги той факт, що ОСОБА_1 достеменно відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення 11.10.2025 року, про що він підписався у вказаному протоколі.
Ним також підписано клопотання про розгляд цієї справи без його участі.
Окрім того, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Відповідно до ч. 2 ст.268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.204-1 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Таким чином, неявка ОСОБА_1 у судове засідання не є перешкодою для проведення розгляду даної справи.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, крім протоколу про адміністративне правопорушення суду надано:
- пояснення ОСОБА_1 зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №347462 від 11.10.2025 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_2 мав намір незаконно перетнути кордон України з Румунією, з метою возз'єднання з сім'єю;
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ№347463 від 11.10.2025 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 204-1 КУпАП, з якого вбачається, що 11.10.2025 року близько 15.10 годин прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 449 прикордонного знаку на відстані 15 км від лінії державного кордону на території Зеленської ОТГ Верховинського району Івано-Франківської області на ділянці відповідальності відділу «Шибени» в межах прикордонного контрольованого району був виявлений гр. України ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_1 спробу незаконного перетину державного кордону поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України;
- пояснення ОСОБА_2 зазначене в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №347463 від 11.10.2025 року, в якому він вказав, що спільно з ОСОБА_1 мав намір незаконно перетнути кордон України з Румунією, з метою возз'єднання з сім'єю;
- копія паспорта громадянина Ураїни для виїзду за кордон на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- заявка на отримання судових повісток в електронному вигляді за допомогою смс- повідомлень.
Вивчивши матеріали даної справи, суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до ст.245КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно із ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Диспозицією ч.1 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Диспозицією ч.2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ті самі дії, вчинені групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватисяконтрольовані прикордонні райони. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року № 1199 «Про контрольовані прикордонні райони» Верховинський район Івано-Франківської області включено до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони. У межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд (п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147). І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в'їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов'язаних з обороною чи охороною державного кордону України (ст.22 Закону України «Про державний кордон»).
Як вбачається зі встановлених обставин справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виявлено 11.10.2025 року на відстані 15 км від лінії державного кордону, тобто поза межами прикордонної смуги, яка становить завширшки 5 км від державного кордону.
При цьому, органом уповноваженим на складання протоколу не долучено будь-яких доказів на підтвердження наміру ОСОБА_1 на спробу незаконного перетину державного кордону, крім протоколів про адміністративні правопорушення (наприклад відсутні відео- та фотодокази, які б доводили умисел ОСОБА_1 незаконно перетнути державний коржон).
Зазначені у протоколі пояснення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не вказано, чи надавалось воно власноручно ОСОБА_1 , а чи відбирались уповноваженою особою прикордонної служби (відтак не зазначено, чи пояснення прочитані ОСОБА_1 та чи вірно вони викладені з його слів).
Перебування ОСОБА_1 на відстані 15 км від державного кордону не може вказувати на його намір незаконно перетнути кордон, а інших доказів, які би доводили його винуватість поза розумним сумнівом, суду не надано.
Таким чином, матеріалами справи не підтверджено наміру ОСОБА_1 на вчинення правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, тобто спроби перетину державного кордону поза пунктами пропуску через державний кордон України у складі групи осіб.
Суддя звертає увагу, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення ( ч.2 ст. 251 КУпАП).
Крім того, до матеріалів справи взагалі не додано належних доказів, які б свідчили про наявність у його діяхоб'єктивної та суб'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), суд не має права самостійно відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв'язку з відсутністю складу правопорушення.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У ст. 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, то провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 204-1, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284- 285, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.204-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Верховинський районний суд.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя Наталія ЧЕКАН