Справа № 196/1260/25
№ провадження 2/196/682/2025
02 грудня 2025 року с-ще Царичанка
Царичанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Бабічевої Л.П.,
за участі секретаря судового засідання Шевченко Т.І.,
учасники справи та представники учасників справи:
позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС",
відповідачка ОСОБА_1 ,
представник відповідачки - адвокат Скользнєва Валерія Владиславівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду с-ща Царичанка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулося до Царичанського районного суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 29.05.2024 р. між ТОВ "Макс Кредит" та відповідачкою було укладено кредитний договір № 00-9779390 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, згідно якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 6 600.00 грн.
17.12.2024 р. між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р.
02.06.2025 р. між ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та ТОВ "ФК "Ейс" укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за Кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р.
Згідно реєстру боржників від 02.06.2025 р. за Договором факторингу № 02/06/25-Е від ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" до позивача перейшло право вимоги на загальну суму 13 303.20 грн.
Відповідачка не здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором.
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 00-9779390 від 29.05.2024 р. у розмірі 13 303.20 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6 600.00 грн., заборгованості по відсоткам - 6 703.20 грн., а також судові витрати, пов'язані з розглядом справи: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000.00 грн.
Ухвалою судді Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 р. було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.96-97).
Від представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Скользнєвої В.В. через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник позивачки просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві зазначила, що в матеріалах справи відсутні належні докази, що підтверджують перерахування коштів відповідачці згідно договору.
Інформаційна довідка ТОВ "Платежі Онлайн" від 20.12.2024 р. №1387/12 не являється первинним документом бухгалтерського обліку, який би підтверджував факт переказу коштів на рахунок відповідачки. Докази видачі відповідачці кредиту відсутні.
Відповідачка не отримувала повідомлення про відступлення прав вимоги, про що зазначено в договорі факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 р.
Просила стягнути з позивача на користь відповідачки 6 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 108-115).
У додаткових поясненнях представник позивачки зазначила, що реєстри боржників не оформлені належним чином, не засвідчені підписами та печатками сторін, печатки з підписами сторін містяться на окремому аркуші. Позивачем не доведено факт передачі прав вимоги первісним кредитором щодо боржників (а.с.163-166).
Також представник позивачки через систему "Електронний суд" подала клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, оскільки заявлені вимоги є завищеними та необґрунтованими (а.с. 168-170).
07.11.2025 р. від представника позивача ТОВ "ФК "Ейс" через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, у якій представник просив позовні вимоги задовольнити. Зазначив, що кредитний договір №00-9779390 від 29.05.2024 р. підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджує укладення між сторонами правочину. Переказ коштів відповідачці в розмірі 6 000.00 грн. підтверджено повідомленням від 29.05.2024 р. "Платежі онлайн". Розрахунок заборгованості в сукупності із платіжним дорученням про перерахування коштів є беззаперечним доказом факту заборгованості. Заперечують проти стягнення витрат на правничу допомогу з ТОВ "ФК "Ейс" на користь відповідачки (а.с. 124-137).
Представник позивача ТОВ "ФК "Ейс" - Сахарова О.І. у судове засідання не з'явилась, через систему "Електронний суд" подала заяву про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.176-177).
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Скользнєва В.В. у судове засідання не з'явились, через систему "Електронний суд" представник позивачки подала заяву про розгляд справи без участі сторони відповідача, у задоволенні позову просить відмовити (а.с. 173-174).
Оскільки сторони у судове засідання не з'явилися, тому відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 29.05.2024 р. між ТОВ "Макс Кредит" та відповідачкою укладено договір кредитної лінії №00-9779390 (а.с.15-19).
Згідно кредитного договору сума ліміту кредитної лінії (сума кредиту) складає 6 000.00 грн., тип кредиту - кредитна лінія, цільове призначення - на споживчі потреби; строк дії кредитної лінії 360 календарних днів до 24 травня 2025 р.; тип процентної ставки- фіксована; стандартна процентна ставка складає 1.47%, знижена процентна ставка становить 1%; кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 600.00 грн., яку позичальник зобов'язаний сплатити на умовах визначених п.3.5 договору; договір укладений в електронній формі; денна процентна ставка за цим Договором при застосуванні стандартної процентної ставки та комісії дорівнює 2,5 %; денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1.5%; денна процентна ставка при застосуванні зниженої процентної ставки з урахуванням комісії дорівнює 1.5%; орієнтована реальна річна процентна ставка за умови користування кредитом за стандартною процентною ставкою становить 12 704.45%; орієнтована реальна річна процентна ставка з урахуванням зниженої процентної ставки на дату кладення договору становить 9917.33%; орієнтована загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою становить 64 948.00 грн.; усі істотні умови договору, порядок їх застосування, погоджені сторонами під час укладення Договору (п.п.1.2-1.10 Договору);
Сума кредиту перераховується кредитодавцем в сумі 6 000.00 грн. на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 (п.2.8 Договору).
Дія договору припиняється та договір може бути достроково розірваний у випадках передбачених чинним законодавством та цим Договором (п.7.2.1 Договору).
До договору долучено графік платежів, згідно якого, сума тіла кредиту за 360 днів становить 6 000.00 грн., проценти за користування кредитом 31 329.00 грн., комісія за надання кредиту 600.00 грн.
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "90041", який підтверджено довідкою про ідентифікацію (а.с.20).
Згідно інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" від 20.12.2024 р. №1387/12 на картку відповідачки НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 6 000.00 грн. (а.с.21-23), що також підтверджується додатком до інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" від 20.12.2024 р. №1387/12 (а.с.21-23, 40-42).
Листом АТ КБ "ПриватБанк" від 30.10.2025 р. №20.1.0.0.0/7-251023/42345 підтверджено факт перерахування 29.05.2024 р. коштів у сумі 6 000.00 грн. на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ), що також підтверджується випискою за договором за 29.05.2024 р. (а.с. 121-122).
Отже, твердження представника відповідачки про відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження видачі кредитних коштів відповідачці суд не бере до уваги.
17.12.2024 р. між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "Макс Кредит" передало ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.30-32).
Відповідно до п.2.2 перехід від клієнта до фактора прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги відповідно до реєстру боржників та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу №17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 33).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 р. позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13 303.20 грн. за договором кредитної лінії №00-9779390 від 29.05.2024 р. (а.с.34-35).
02.06.2025 р. між ТОВ "Макс Кредит" та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" було укладено Договір факторингу № 02/06/25-Е, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" передало ТОВ "ФК "ЕЙС" за плату належні йому права вимоги до боржників (а.с.43-49).
Відповідно до п.1.2 договору перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно боргів та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно Акту прийому-передачі до договору факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025 р. клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників (а.с. 85).
Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 02/06/25-Е від 02.06.2025 р. позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» набув права грошової вимоги до відповідачки в сумі 13 303.20 грн. за договором кредитної лінії № 00-9779390 від 29.05.2024 р. (а.с.53-55).
Представник позивачки в додаткових поясненнях зазначила, що реєстри боржників за договорами факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 р. та № 02/06/25-Е від 02.06.2025 р. не оформлені належним чином, не засвідчені підписами та печатками сторін, печатки з підписами сторін містяться на окремому аркуші. Позивачем не доведено факт передачі прав вимоги первісним кредитором щодо боржників.
Отже, позивачем суду було надано: копії договорів факторингу № 17122024-МК/Онлайн від 17.12.2024 р. та № 02/06/25-Е від 02.06.2025 р. (а.с.30-32, 43-49), актів прийому-передачі реєстру боржників від 17.12.2024 р. та від 02.06.2025 р. (а.с.33, 85), витягів з реєстру боржників до договорів факторингу (а.с.34-35, 53-55), платіжних інструкцій від 06.01.2025 р. № 358, від 26.12.2024 р. №335, від 27.12.2024 р. №342, від 30.09.2025 р. №370 на підтвердження оплати за Договорами факторингу (а.с.56, 57, 84).
Копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах, що в свою чергу підтверджує та дозволяє дійти висновку, що ТОВ «ФК «Ейс» одержав від первісного кредитора право вимоги по заборгованості відповідачки.
Крім того, договори факторингу, укладені між первісним кредитором та ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс" та в подальшому із ТОВ «ФК «Ейс» у встановленому порядку також недійсними не визнані, тобто в силу ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором в розмірі 13 303.20 грн. / тіло кредиту - 6 600.00 грн., відсотки - 6 703.20 грн./
З розрахунку заборгованості за кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р., вбачається, що відповідачка має заборгованість за кредитним договором у сумі 13 303.20 грн., яка складається з тіла кредиту - 6 000.00 грн., суми заборгованості за відсотками - 6703.20 грн., суми заборгованості за комісіями - 600.00 грн. (а.с.28-29), що також підтверджується випискою з особового рахунка за кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р. (а.с. 62).
Таким чином, тіло кредиту за кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р., становить 6 000.00 грн., що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Платежі Онлайн" від 20.12.2024 р. №1387/12 щодо перерахування на картку відповідачки НОМЕР_1 коштів в розмірі 6 000.00 грн., додатком до інформаційної довідки ТОВ "Платежі Онлайн" від 30.10.2024 р. №1289/10, листом АТ КБ "ПриватБанк" від 30.10.2025 р. №20.1.0.0.0/7-251023/42345, випискою за договором за 29.05.2024 р. (а.с.21-23, 40-42, 121-122).
Одноразова комісія за надання кредиту за кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р. становить 600.00 грн., що передбачено п.1.6 Договору (а.с.15-19).
Сума заборгованості за відсотками станом на 17.12.2024 р. становить 6 703.20 грн. (а.с.28-29).
Тому загальна сума заборгованості за кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р., становить 13 303.20 грн., яка складається з тіла кредиту, комісії та відсотків.
Позивач просить стягнути суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 303.20 грн., при цьому помилково врахував суму комісії у розмірі 600.00 грн. у складову тіла кредиту.
Отже, позивач виконав зобов'язання за договором, надавши відповідачці кредитні кошти. Відповідачка, взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість.
За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Крім того, суд зазначає, що за п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
На підставі абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, кредитний договір №00-9779390 від 29.05.2024 р. був підписаний відповідачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено укладання між сторонами такого договору, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочинів.
Отже, сторонами належно обумовлено умови користування позиченими коштами та позичальнику належним чином повідомлено про умови позики.
Тому доводи представника відповідачки щодо відсутності доказів підписання договору електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора та відсутності доказів погодження всі істотних умов договору судом не приймаються.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до приписів ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до приписів ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У зв'язку із тим, що отримання у кредит грошових коштів відповідачкою підтверджено належними доказами по справі, і у такого учасника справи в силу укладеного договору виникло зобов'язання повернути такі кошти у розмірах та у строки, зазначені у кредитному договорі, та сплачувати відсотки за користування кредитом, а у випадку порушення договірних зобов'язань в частині своєчасного повернення кредитних коштів також сплачувати відповідні штрафні санкції, які прямо передбачені наявними умовами договору.
Суд вважає доведеним обставину порушення відповідачкою умов договору в частині своєчасного повернення суми отриманого кредиту, комісії та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені в договорі терміни.
Що стосується укладених договорів факторингу, суд зазначає таке.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (ч. 1 ст. 1084 ЦК України).
Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин ч. 3 ст.1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.
Зокрема, у п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст.1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За п. 11 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.
У ч. 1 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.
Таким чином, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до державного реєстру фінансових установ.
Навіть при умові, що відповідачка з будь-яких підстав не отримала вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідачка не мала жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісних кредиторів, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст.516 ЦК України.
Відповідно до правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України у постанові від 25 вересня 2015 року по справі № 6-979цс15, неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТОВ "ФК "ЕЙС" (а.с.63) підтверджує, що ТОВ «ФК «ЕЙС» за своїм правовим статусом відноситься до юридичних осіб, що мають статус фінансових установ, які відповідно до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України.
Права вимоги за кредитним договором №00-9779390 від 29.05.2024 р., перейшло до ТОВ «ФК «Ейс».
Всупереч умовам кредитного договору №00-9779390 від 29.05.2024 р., відповідачка не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ « ФК «Ейс», ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, за вищевказаних обставин та вимог матеріального закону суд доходить висновку, що між сторонами по справі укладений кредитний договір №00-9779390 від 29.05.2024 р., за умовами якого відповідачка зобов'язалась прийняти грошові кошти, та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти, у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами. Доказів повернення вказаних грошових сум позичальнику у вигляді тілу кредиту, відсотків, комісії матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд не бере до уваги доводи представника відповідачки, викладені у відзиві.
У зв'язку із чим, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 13 303.20 грн.
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд зазначає таке.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини перша друга статті 133 ЦПК України).
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000.00 грн. надано договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.60-61), додаток 1 до Договору про надання правничої допомоги - протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.61), додаткова угода №25770999591 від 11.09.2025 р. до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року (а.с.59), копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія КС №7073/10 Соломко О.В. (а.с.66), акт прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025 р. (а.с.58).
Відповідно до ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Представник відповідачки - адвокат Скользнєва В.В. просила зменшити витрати на правничу допомогу, оскільки вимога позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 7 000.00 грн. є необґрунтованою.
Суд враховує, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням ціни позову, а також те, що представник позивача безпосередньої участі у судових засіданнях не брав, тому заявлена сума у 7 000 грн. є завищеною.
Отже, суд вважає за необхідне, виходячи з засад розумності, беручи до уваги співмірність розміру витрат на виконання професійної правничої допомоги з ціною позову та обсягом фактично виконаних робіт, а також пропорційності стягнення судових витрат, стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті № 27991 від 13.10.2025 р. про сплату судового збору у розмірі 2422.40 грн (а.с.1).
Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 2 422.40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 247, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за договором кредитної лінії № 00-9779390 від 29.05.2024 р. у розмірі 13 303.20 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422.40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000, 00 грн., а всього 17 725.60 грн. (сімнадцять тисяч сімсот двадцять п'ять грн. 60 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, 8, офіс 310а, ЄДРПОУ 42986956.
Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Л.П. Бабічева