Справа № 194/1671/25
Провадження № 2/194/1126/25
01 грудня 2025 року м. Тернівка
Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Соколової Ю.І.,
за участю секретаря судового засідання Коркіної Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Тернівка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» - адвокат Рудзей Ю.В. звернувся до Тернівського міського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за договором позики у сумі 25249,50 грн, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2423,00 грн та понесені витрати на правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05.04.2019 між ТОВ "ФК ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_1 , за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи в електронній формі, було укладено договір позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії № 67183. Згідно з умовами договору, позивач надав позичальнику кредит в розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, поворотності та оплатності, зі стандартною процентною ставкою 1.5% в день та підвищеною процентною ставкою у випадку прострочення терміну платежу - 3.0%.
ТОВ ФК ЕЛАЕНС (ТМ "ФОНДІ") є компанією, що мала право на надання платіжних послуг. На підставі договору №04/08-17-ПК від 04.08.2017 ТОВ ФК ЕЛАЕНС (ТМ "ФОНДІ") надавало ТОВ ФК Гелексі послуги з переказу фізичним особам грошових коштів, без відкриття рахунку. Відповідно до змісту довідки наданої платіжним оператором, у результаті платіжної операції на картковий рахунок позичальника, було успішно перераховано кошти у сумі 5000,00 грн.
Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання за договором, у зв'язку із чим має заборгованість в розмірі 25249,50 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за позикою; 20249,50 грн - заборгованість по процентам та комісії.
Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред'явлення в суді цього позову.
Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 05.11.2025 відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 27.11.2025 на 09.00 год.
19.11.2025 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та застосувати наслідки спливу позовної давності. Відзив мотивований тим, що відповідач взагалі заперечує сам факт укладення договору позики, вважає необґрунтованими позовні вимоги через пропуск позивачем строку позовної давності, посилається на відсутність належних доказів існування заборгованості та також неправомірне нарахування процентів після спливу строку дії договору. Також, щодо судових витрат, то вимоги щодо судового збору та витрат на правничу допомогу є похідними від основних вимог і підлягають відхиленню разом з ними.
24.11.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що стороною позивача надані належні та допустимі докази, як на підтвердження факту укладення кредитного договору, так і на підтвердження факту перерахування кредитних коштів за номером картки, зазначеним відповідачем у договорі позики; наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та не спростований відповідачем. Натомість, позичальником свого контрозрахунку боргу не надано, так і не надано до відзиву доказів виконання відповідачем своїх зобов'язань у розмірі та на умовах договору позики.
В судове засідання учасники справи не з'явились, належними чином були повідомлені про день та час розгляду справи. Представником позивача подано заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів. Згідно з ч. 1 ст. 233 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У судовому засіданні 27.11.2025 завершено розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів та суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення. Ухвалення та проголошення судового рішення відкладено на 16:35 год 01.12. 2025 року.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Даними договору позики на умовах не відновлювальної кредитної лінії № 67183 від 05.04.2019 (а.с.5-8), Графіком платежів до Договору позики № 67183 (а.с.9), Паспортом позики (а.с. 10-12), довідкою директора ТОВ"ФК "ЕЛАЄНС" Пархоменка М. С., наданою ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ", вих №67183 від 01.09.2025 (а.с. 20), копії Договору № 04/08-17ПК про надання послуг з переказу грошових коштів від 04.08.2017 (а.с. 19), підтверджується, що 08.04.2019 між ТОВ "ФК "ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 67183, за умовами якого ОСОБА_1 отримав 5 000,00 грн на строк до 04.05.2019, з фіксованою процентною ставкою 0,01% в день від поточного залишку позики (п. 1.1.2.1 Договору). Комісія складає у відповідності до п. 1.1.2.2 Договору - 1,5% в день від початкового розміру позики. Нарахування процентів та комісії здійснюється на фактичну кількість календарних днів користування позикою (п. 1.1.3 та 1.1.4). Підвищена комісійна винагорода у випадку прострочення терміну платежу - 3,0% в день від суми позики за кожен день прострочення (п. 5.3).
Договір та його складові містить підпис ОСОБА_1 в якості позичальника відтворений за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатору. У пункті 10 Договору позики зазначені реквізити сторін, а саме: прізвище, ім'я, по батькові позичальника, паспортні дані, РНОКПП, місце реєстрації.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором позики №67183 від 05.04.2019 за період з 05.04.2019 по 01.08.2025 у ОСОБА_1 утворився борг у розмірі 27124,99 грн. (а.с.13-16).
Позивач просить стягнути з відповідача суму отриманої позики у розмірі 5000,00 грн., а також 20249,50 грн. заборгованості по процентам та комісії за користування позикою .
Відповідно до статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" визначено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
У відповідності до частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підпису електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.
Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Отже, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного Кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Цивільного кодексу України).
Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.
Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, від 10.06.2021 у справі №234/7159/20, які, відповідно до вимог частини 4 статті 263 Цивільного процесуального кодексу України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.
Договір позики, на підставі якого позивачем вимагається стягнення заборгованості, про який судом зазначено вище, був укладений в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора та наданням персональних даних відповідача.
Отже, виходячи з вищенаведених положень Закону, правових позицій та встановлених обставин справи, суд бере до уваги те, що вказаний договір підписаний електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.
Доказів того, що персональні дані відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку кредиторами здійснювалось перерахування позичених грошових коштів, номери телефонів, адреса) були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені, стороною відповідача до суду не надано, відомостей про те, що правомірність укладеного договору оскаржувалася, також суду не надано.
За таких обставин доводи сторони відповідача про не підписання (не укладання) ним договору позики суд відхиляє.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. В ст. 642 ЦК України - відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору чи вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В ч. 1 ст. 1054 ЦК України зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин, у зв'язку з укладанням ТОВ "ФК ГЕЛЕКСІ" та ОСОБА_1 договору позики № 67183, та наявності з боку відповідача невиконаних зобов'язань за цим договором.
Відповідно до статті 562 ЦК України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання в наслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання визначені у статтях 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц).
За умовами договору позики № 67183 від 05.04.2019 сторони встановили строк кредитування до 04.05.2019.
На час закінчення строку кредитування - 04.05.2019 розмір заборгованості за договором позики № 67183 від 05.04.2019 склав 7189,50 грн, яка складається з: 5000, 00 грн - тіла кредиту; 2175,00 грн - комісійна винагорода, 14.50 грн. проценти за користування позикою.
Таким чином, лише наведений розмір заборгованості може бути стягнутий з позичальника на користь ТОВ "ФК ГЕЛЕКСІ", оскільки після спливу строку кредитування, відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, Позивач не мав правових підстав нараховувати відсотки за кредитним договором.
За таких обставин, позовна заява ТОВ "ФК ГЕЛЕКСІ" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики № 67183 від 05.04.2019 в розмірі 7189,50 грн, яка складається з: 5000,00 грн - тіла кредиту; 2175,00 грн - комісійна винагорода, 14,50 грн. - проценти за користування позикою.
В цій частині позову - позовні вимоги законні, обґрунтовані та такі, які заявлені в межах позовної давності, оскільки з 02.04.2020 по 03.09.2025 строки позовної давності були зупинені, зокрема на підставі п.п. 12, 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України. У зв'язку з чим, суд залишає без задовлення заяву відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.
Таким чином, позов підляє частковому задоволенню.
З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надано суду копії: договору про надання правничої допомоги, укладеного між ТОВ "ФК ГЕЛЕКСІ" та адвокатом Рудзей Ю.В. (а.с. 19), акту №67183 наданих послуг правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 01.09.2025 (а. с. 17). Отже, позивачем доведено розмір понесених ним витрат на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.
Крім того, позивачем понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2423,00 грн, згідно платіжної інструкції № 1921 від17.10.2025 (а.с24).
Оскільки, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості задоволено частково на 28,47 % , то відповідно до ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Гелексі» підлягають стягненню витрати на правовничу допомогу у розмірі 1423,50 грн. та судовий збір у сумі 689,75 грн пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 259, 263-265, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (ЄРДПОУ 41229318, місцезнаходження за адресою: 01054, м. Київ, вул. В'ячеслава Липинського, буд.10, кв.1) заборгованість за договором позики № 67183 від 05 квітня 2016 року у розмірі 7189 (сім тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 50 коп, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000,00 грн, заборгованість за відсотками - 14,50 грн, комісія за користування позикою - 2175,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ» (ЄРДПОУ 41229318, місцезнаходження за адресою: 01054, м.Київ, вул.В'ячеслава Липинського, буд.10, кв.1) судовий збір у сумі 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 75 коп та витрати на правничу допомогу у сумі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) грн. 50 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ГЕЛЕКСІ», ЄРДПОУ 41229318, місцезнаходження за адресою: 01054, м.Київ, вул.В'ячеслава Липинського, буд.10, кв.1;
Представник позивача: Рудзей Юрій Володимирович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №001139 від 25.11.2019, адреса для листування: 10030, м.Житомир-30, а/с 25;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Головуючий суддя Ю.І. Соколова