ЄУН 193/1735/25
Провадження № 3/193/690/25
іменем України
03 грудня 2025 року сел. Софіївка
Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кравченко Н.О., за участю секретаря судового засідання Ратушної В.В., особи на яку складено протокол ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від відділення поліції № 9 Криворізького районного управління поліції ГУНП у Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2КУпАП,
21.11.2025 року до Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшли матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, протокол серії ВАД № 872886, за фактом того, що 20.11.2025 о 18:00 годині ОСОБА_1 , знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , умисно висловлював погрози (образи) у сторону своєї дружини ОСОБА_2 , яка проживає разом з ним, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
ОСОБА_1 вину не визнав, пояснив, що дружина повернулася у стані алкогольного сп'яніння від своєї матері і він сказав їй йти до матері, неповнолітня дитина була вдома із ним. Ввечері він з дитиною пішли за дружиною, але вона викликала поліцію.
Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що дійсно вона була в стані алкогольного сп'яніння та у такому стані буває неадекватна і поліцейським сказала неправдиві пояснення. Чоловік її не виганяв.
Суд, заслухавши пояснення особи на яку складено протокол ОСОБА_1 , потерпілої особи, дослідивши матеріали адміністративної справи, доходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до частини 1статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд, у відповідності до положеннями ст. ст.280,283 КУпАП, повинен з'ясувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності за нормою закону, зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
При цьому, диспозиція ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
З аналізу вищевказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч.1ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
В даному випадку, у фабулі протоколу серії ВАД № 872886 від 20.11.2025 року вказано, що ОСОБА_1 завдав насильство психологічного характеру дружині ОСОБА_2 , чим вчинив домашнє насильство.
Згідно пояснень ОСОБА_1 у нього з дружиною виник конфлікт з приводу вживання нею алкогольних напоїв та знаходження її в стані алкогольного сп'яніння. (а.с.2)
Згідно пояснень ОСОБА_2 останнім часом між нею та чоловіком постійно відбуваються сварки, 20.11.2025 року її чоловік в стані алкогольного сп'яніння почав сварку та почав її ображати, після чого вона пішла з дитиною до матері. Також додала, що чоловік прийшов до матері звідки вона зателефонувала до поліції.
Згідно пояснень неповнолітнього ОСОБА_4 він є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_1 та проживає разом з батьками. 20.11.2025 року батьки разом вживали алкогольні напої (горілку) та почали сваритись. Батько почав ображати матір, і вони з матір'ю пішли до бабусі. Також, прийшов батько та почав погрожувати та казав, що не пустить її додому.
Таким чином, обставини домашнього насильства, описані у згаданому протоколі, хоча і містять посилання на застосування психологічного насильства, проте в ньому не описано можливості настання чи настання тих наслідків, які охоплюються складом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1ст. 173-2 КУпАП.
Вказана неповнота та неправильність протоколу про адміністративне правопорушення є істотною, оскільки перешкоджає можливості постановлення законного та обґрунтованого рішення у даній справі, а тому суд позбавлений можливості встановлювати, а тим більше вважати доведеними обставини, які не були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
У справі «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia»,рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Так само, відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Карелін проти Росії» від 20 вересня 2016 року, у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу.
Фактично об'єктивна сторона правопорушення в протоколі не розкрита.
Насильство в сім'ї, у розумінністатті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення або загрози завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Разом з тим, суперечка - сварка, про яку йде мова у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.
Тобто, факт вчинення домашнього насильства, не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді.
Інакше кажучи, сам по собі факт нецензурної лайки та погроз, із числа передбачених статтею 3 Закону України №2229-VIII, автоматично не утворює собою складу адміністративного правопорушення, передбаченогостаттею 173-2 КУпАП, позаяк, ці дії неминуче мають потягнути за собою наслідки, а саме: завдання чи можливість завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
З фабули протоколу не простежується факт того, що конфліктна ситуації викликала у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинила емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, тощо.
У даному випадку дійсним є лише факт того, що атмосфера взаєморозуміння між подружжям відсутня. Дійсно, мав місце обопільний конфлікт під час сумісного розпивання алкогольних напоїв, однак, не кожний конфлікт є домашнім насильством у розумінні норм Закону.
Наявність сварок і непорозумінь між особами на майновому та/чи побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.
До того ж, суддя зауважує, що в поясненнях потерпіла ОСОБА_2 не зазначила, що конфлікт виник під час сумісного розпиття алкогольних напоїв та у присутності малолітньої дитини, яка автоматично стала учасником сварок батьків, які знаходились в стані алкогольного сп'яніння.
У відповідності до положень ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Таким чином, суд доходить висновку, що під час розгляду даної адміністративної справи достатніми, належними і допустимими доказами не підтверджено факт порушення вимог чинного законодавства, а вимог ч.1 статті 173-2 КУпАП громадянином ОСОБА_1 ..
З урахуванням викладеного, в суду відсутні правові підстави для притягнення вказаної особи до адміністративної відповідальності за ч.1ст.173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 1ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки у діяннях притягуваної особи відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, ч.1 ст.173-2, 247ч.1 п. 1, 280, 283,284 КУпАП,-
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити, у зв'язку з відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: Н.О.Кравченко