Справа № 177/2782/25
Провадження № 3-зв/177/1/25
Іменем України
02 грудня 2025 року Суддя Криворізького районного суду Дніпропетровської області Лященко В.В., за участю секретаря судового засідання Антонінок А.Д., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника Ямкового В.І.,
розглянувши заяву захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Ямкового В.І., про відвід судді Березюк М.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
У провадженні судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області Березюк М.В. перебувають справи № 177/2784/25 та № 177/2782/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 у судовому засіданні 25.11.2025 було заявлено усний відвід судді Березюк М.В., 26.11.2025 через систему «Електронний суд» подано заяву про відвід судді Березюк М.В.
Заява про відвід судді захисником мотивована тим, що суддя Березюк М.В. не зважаючи на власну зайнятість, заперечення сторони захисту слухати справу без фіксування технічними засобами, всупереч вимогам закону та власному рішенню, прийнятому нею раніше щодо повного фіксування судового процесу у обох справах технічними засобами, ухвалила продовжити їх подальший розгляд 25.11.2025 без жодного фіксування, навіть протоколом судового засідання. Також, суддя Березюк М.В. з власної ініціативи поставила на обговорення питання щодо об'єднання обох справ в одне провадження, проти чого сторона захисту категорично заперечувала, об'єднала обидві справи в одне провадження усним судовим рішенням, яке сторона захисту вимагала надати у письмовому вигляді, однак отримала відмову. В подальшому суддя продовжила розгляд обох справ, залишила без вирішення клопотання сторони захисту про виклик та допит в якості свідків поліцейських Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, допитала ОСОБА_1 та обох потерпілих, що тривало до 12:40. Після цього суддя оголосила про перехід до стадії дослідження доказів, проти чого заперечував захисник Ямковий В.І., який заявив клопотання про оголошення перерви для його участі в інших двох процесах, які призначені на 13:00 та 13:40, а також для підготовки клопотання про подання додаткових доказів та заперечень на протокол з врахуванням показань щойно допитаних потерпілих, на що суд відмовив, продовжуючи розгляд справи, називаючи дії адвоката щодо наполягання на відкладенні «тиском на суд».
Вважає, що поведінка судді Березюк М.В., небажання дотримуватись вимог закону, дослухатись до позиції захисту, сприяння стороні потерпілих реалізації їх прав з власної ініціативи та обмеження прав сторони захисту у реалізації їх прав є об'єктивною обставиною, яка створює у розумної людини сумніви щодо неупередженості судді, яка явно ігнорує права однієї сторони та відстоює права іншої. Сукупність дій судді ОСОБА_3 створює обґрунтовані сумніви у її неупередженості судді, що суперечить ст. 20 КУпАП та Бангалорським принципам поведінки суддів (принцип неупередженості, доброчесності та сумлінності), що є безумовною підставою для її відводу.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвоката Ямковий В.І. в судовому засіданні підтримали заяву про відвід.
Суддя Березюк М.В. в судове засідання не з'явилаися, належним чином повідомлена про розгляд справи.
Вислухавши захисника, особу, яка притягяється до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали заяви про відвід, суд прийшов до наступного висновку.
Нормами чинного КУпАП не врегульовано порядок вирішення заяви про відвід судді, який розглядає справу.
Водночас, як визначено ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом..
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Отже, забезпечення права на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом, є складовою судочинства і в справах про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 4 рішення Ради суддів України від 08.06.2017 № 34, у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суд, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
З огляду на викладене, при вирішенні питання про відвід судді Березюк М.В. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд вважає за необхідне застосувати аналогію закону, а саме положення § 6 Глави 3 КПК України, якими регламентовано порядок вирішення відводів у подібних правовідносинах.
Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Підстави для відводу судді, закріплені в ст. 75-76 КПК України. Так, серед іншого, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, особиста безсторонність суду, що означає відсутність упередженості або прихильності, презюмується, поки не надано доказів протилежного. При ухваленні рішення про те, чи є законна підстава побоюватися, що конкретний суддя або склад суду проявили недостатню неупередженість, думка відповідної особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи може це побоювання бути об'єктивно обґрунтованим (рішення у справах «Білуха проти України», «Веттштайн проти Швейцарії»).
Незалежність і об'єктивність судді в кожному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Окрім цього, у п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді», які схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27.07.2006 № 2006/23 зазначено, що суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у його неупередженості.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (заява № 33949/02, п.п. 49, 50, 52,) указав на те, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Тобто, презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Розглядаючи наведені в заяві про відвід доводи, суд виходить із того, що при визначенні існування законних підстав сумніватися в неупередженості судді Березюк М.В., позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Сумнів у неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
Підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що, з одного боку, дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.
Так, вислухавши заявника, ознайомившись із заявою про відвід та долученими до неї матеріалами, не вбачається здійснення суддею Березюк М.В. певних дій чи висловлювань, які б свідчили про її заінтересованість у результатах розгляду справи чи упередженість по відношенню до учасників справи.
Той факт, що заявник унаслідок суб'єктивних міркувань сумнівається в неупередженості судді, не свідчить про її реальну упередженість та необ'єктивність і, як наслідок, не тягне за собою усунення судді від розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, як випливає з норм чинного КПК, суддя, який розглядає заяву про відвід, не здійснює перевірку та оцінку рішень, які приймаються суддею, якому заявлено відвід.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя в своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Згідно з роз'ясненнями, які викладено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про незалежність судової влади» від 13.06.2007 № 8, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
А тому, відповідно, незгода сторони з прийнятими суддею процесуальними рішеннями, а так само, з вчиненими суддею процесуальними діями, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізацію права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Отже, сумніви заявника стосовно неупередженості судді Березюк М.В. у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також щодо можливих видимих ознак її наявності, не підтверджені жодними доказами, а тому, не можуть бути визнані об'єктивно обґрунтованими та виправданими, з огляду на що, правові підстави для задоволення заяви про її відвід відсутні.
Керуючись ст. ст. 75, 80, 81 КПК України, ст. ст. 283, 294 КУпАП, суддя
постановив:
У задоволенні заяви захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Ямкового В.І., про відвід судді Березюк М.В. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.В.Лященко