№ 2-О-279/10
(заочне)
21 вересня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.
при секретарі - Миколаєць Я.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення ,-
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, - заінтересована особа: приватний нотаріус ОСОБА_2.
Зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла її мати - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 06.04.2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції Київської області.
14.06.2002 року, за свого життя, мати склала заповіт, посвідчений державний нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори, реєстр № 1933, яким заповіла заявниці свою долю у квартирі АДРЕСА_1.
Після смерті матері заявниця, у встановлений законом строк, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини з метою отримання свідоцтва про право на спадщину.
Проте, у видачі свідоцтва було відмовлено, у зв'язку з невідповідністю її прізвища, зазначеного у заповіті, паспорту та іншим документам, що посвідчують особу.
Заповіт складений нотаріусом зі слів її матері, яка не вірно вказала прізвище спадкоємця, зокрема, в заповіті зазначено, що право на спадкування має ОСОБА_4, а вона є - ОСОБА_1, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2, виданим 25.02.2002 року (а.с. 6), свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.02.1951 року (а.с. 9) та Свідоцтвом про право власності на житло НОМЕР_4 від 26.11.2001 року.
Положеннями ст. ст. 1247, 1248 ЦК України та розділом 17 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р., визначено порядок складання та посвідчення заповітів нотаріусами та не передбачено можливості внесення будь - яких змін та виправлень у заповіт, такі виправлення можуть бути вчинені лише особисто та за письмовою заявою заповідача (ч. ч. 5-7 ст. 1254 ЦК України).
Заявник просив установити факт належності заповіту, посвідченого державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори, реєстр № 1933, - на ім'я ОСОБА_4 їй, а саме - ОСОБА_1.
У судовому засіданні представник заявника вимоги поданої заяви підтримав із наведених підстав, просив задовольнити.
Заінтересована особа - приватний нотаріус ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася, однак до початку розгляду справи по суті повідомила суду причини неявки в судове засідання, заявила клопотання про слухання справи у її відсутність (а.с. 14).
Заслухавши думку учасників судового засідання, які вважають за можливе справу розглянути у відсутність осіб, які не з'явилися та просять постановити заочне рішення суд, керуючись ст. ст.169, 224 ЦПК України, суд вважає за можливе справу слухати без їх участі на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що заява підтверджена і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 6 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Суд установив, що ІНФОРМАЦІЯ_3 р. померла мати заявниці - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 06.04.2010 р. відділом реєстрації актів цивільного стану Ставищенського районного управління юстиції Київської області (а.с. 10).
14.06.2002 року, за свого життя, мати заявниці склала заповіт, посвідчений державний нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори, реєстр № 1933, яким заповіла заявниці свою долю у квартирі АДРЕСА_1 (а.с. 7).
Заявник - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є донькою спадкодавця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та про укладення шлюбу (а.с. 9).
Нотаріальна контора не прийняла у заявниці заяву про прийняття спадщини за заповітом, в якому зазначене її прізвище, як ОСОБА_4, оскільки її прізвище, зазначене у свідоцтві про народження, паспорті та інших документах, значиться, як ОСОБА_1.
Щодо належності заявника до спадщини, що відкрилася після ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 р., жодних заперечень не надійшло.
Суд, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у сукупності, дійшов висновку про доведеність факту належності заповіту, посвідченого державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори, реєстр № 1933, - на ім'я «ОСОБА_4» їй, а саме заявниці по справі - ОСОБА_1.
На підставі наведеного, ст.ст. 256-259, 208, 209, 212-215, 218, 224 - 233 ЦПК України, -
Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: приватний нотаріус ОСОБА_2, про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка зазначена в заповіті, посвідченого державним нотаріусом Ставищенської державної нотаріальної контори, реєстр № 1933 є однією і тією ж особою, а саме - ОСОБА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Уразі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення зачне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя В.В. Гребенюк