№ 2-а-1972/10
21 грудня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.,
при секретарі - Литовченко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії, як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 15 %, -
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі за текстом - відповідач), про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії, як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 15 %.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач відноситься до четвертої категорії громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. В обґрунтування правових підстав позову позивач посилається на ст. ст. 39, 51, 70, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідно до яких просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01.01.2010 року по 31.10.2010 року.
В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги та просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу доплату до пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до відповідно до ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 30 травня 2010 року по 21 грудня 2010 року, допустити негайне виконання рішення суду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладених підстав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечував, надав до суду письмові заперечення проти позову (а.с. 22-24).
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8) є пенсіонером за віком, перебуває на обліку в відповідача та отримує пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_2 (а.с. 10) та листом відповідача від 09.11.2010 року за № 2750/Д-01 (а.с. 13). Крім того, позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 29.09.2000 року (а.с. 9)
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» доплата громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Громадянам, які працюють у зоні відчуження, а також у зоні безумовного (обов'язкового) відселення після повного відселення жителів, за рішенням Адміністрації зони відчуження, встановлюється доплата згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України
Відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорій 2, 3, 4 особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, особам, віднесеним до категорії 3, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 5 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку додаткової пенсії (а.с. 12).
09.11.2010 відповідач направив позивачу лист № 2750/Д-01 яким відмовив в здійсненні перерахунку пенсії (а.с. 13).
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 62 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання, незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року у справі № 1-29/2007 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.ст. 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч. 2 ст. 62, ч. 1 ст. 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” (справа про соціальні гарантії громадян) п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року винесеним в результаті розгляду справи № 1-28/2008 щодо відповідності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Згідно ст. 69 Закону України «Про Конституційний Суд України» № 422/96-ВР «Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені».
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставним.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач дійсно є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС та має право на отримання пенсій у розмірах, передбачених ст. ст. 39, 51, 70, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Правовідносини, що виникають в процесі реалізації права на отримання надбавки до пенсії засновані на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Як свідчить позиція Суду ЄС у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в даному випадку це надання допомоги на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, зокрема, щодо фізичних осіб без завчасного повідомлення про зміни в такій політиці чи поведінці, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Відносини, що склалися між позивачем та відповідачами є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 2 ч. 1 ст. 17 КАС України.
Враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 11.10.05 р. № 8-рп/2005 (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) - зміст прав і свобод людини - це умови і засоби, які визначають матеріальні та духовні можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування і розвитку. Обсяг прав людини - це кількісні показники відповідних можливостей, які характеризують його множинність, величину, інтенсивність і ступінь прояву та виражені у певних одиницях виміру.
Суд, згідно ч. 2 ст. 9 КАС України вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, враховуючи конституційні норми, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат позивачеві, застосуванню підлягали норми ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно яких під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31.10.2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму. Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсій, однак у відповідь отримав відмову.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.
Відповідно до норм ч. 1 ст. 256 КАС України підлягають негайному виконанню постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів у межах суми стягнення за один місяць. Оскільки представником позивача було заявлено позовну вимогу про негайне виконання рішення суду, враховуючи принцип диспозитивності адміністративного процесу, суд приходить до висновку про задоволення даної позовної вимоги у межах суми стягнення за один місяць.
Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача у судовому засіданні доведені, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 39, 51, 71, 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 17, 69, 71, 99, 100, 104, 105, 158, 159, 160, 162, 163, 167, 256 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії, як особі, яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, зобов'язання здійснити нарахування та виплату доплати до пенсії в розмірі 15 % - задовольнити;
Визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області протиправними;
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплату до пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, як особі, яка проживає на території радіоактивного забруднення за період з 30 травня 2010 року по 21 грудня 2010 року з урахуванням проведених виплат;
Зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 15 % мінімальної пенсії за віком з 30 травня 2010 року по 21 грудня 2010 з урахуванням проведених виплат.
Допустити негайне виконання постанови суду у межах суми стягнення за один місяць;
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя В.В. Гребенюк