№ 2-а-1678/10
6 грудня 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.,
при секретарі - Литовченко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду м. Києва справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання дій протиправними, зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату соціальних виплат у повному обсязі;-
Позивач звернувся до суду з вище зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЄС віднесеної до 1 категорії, інвалідом 3 групи захворювання, яке пов'язане з ліквідацією наслідків на ЧАЕС.
У відповідності до вимог ст. ст. 48-67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір призначеної позивачу пенсії не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткової пенсії - 50% від мінімальної пенсії за віком.
Крім того, відповідно до вимог ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з викладених підстав та просив їх задовольнити.
Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували, в судовому засіданні надали заперечення проти позову де вони просять у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі. (а.с. 19-24).
Управління праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації надали письмові заперечення, де зазначили, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення позивачу проводилась в розмірах, визначених Постанові КМУ №562 від 12.07.05р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», тобто відповідач діяв в межах своєї компетенції та у відповідності до вимог діючого законодавства. В зв'язку з чим відповідач просить в позові відмовити.
Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надали письмові заперечення в яких проти позову заперечують з тих же підстав та пояснили, що за 2010р. ними проведено перерахунок коштів на виплату щорічної допомоги на оздоровлення 09.06.10р. в розмірі 90 грн.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 10), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Подільському районі м. Києва, отримує основну та додаткову пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом 3 групи, внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням робіт із ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.07.2003 року, довідкою МСЕК серії КИЕ-1 № НОМЕР_2 від 16.10.2002 року та іншими матеріалами справи (а.с. 12-14).
Як вбачається з досліджених судом матеріалів справи основна та додаткові пенсії позивачу призначені відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ від 16.07.08р. № 654, які передбачають, що розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, не можуть бути нижче для інвалідів 3 групи - 980 грн., щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, для інвалідів 3 групи становить 15 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 6 мінімальних пенсій за віком. Особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до Постанови КМУ № 654 від 16.07.2008 року Кабінет Міністрів України постановив установити починаючи з 01.07.2008р. доплату окремим категоріям осіб з тим, щоб їх пенсії досягли таких розмірів: в учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у 1986 р., інвалідів 3 групи - 980 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Пунктом 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік» від 28.12.07р. текст ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» викладено в такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи - 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, частина 3 та 4 ст.54 змінена чотирма частинами такого змісту: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986р. по 3 групі інвалідності - 180% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України по справі №1-28/2008 від 22.05.08р. за конституційним поданням Верховного Суду України і 101 народного депутата щодо відповідальності Конституції України окремих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік».
Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Положення Законів України, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими для виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Враховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, яке має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції, внесення змін до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнано неконституційними, а також визначено позицію Конституційного Суду, яка полягає в тому, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки це призводить до обмеження прав і свобод людини і громадянина, суд вважає, що вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зробити перерахунок і виплатити позивачу пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії інваліду 3 групи, виходячи з розміру 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 04.04.10р., підлягають задоволенню.
При цьому, слід також зазначити, що згідно вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка надбала чинності 31.10.2006р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій, визначений відповідно до ст.ст. 50, 54 цього Закону.
Поняття мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, в ч.3 цієї ж статті зазначено, що встановлений ч.1 мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.
Крім того, як вбачається з досліджених судом документів щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 90 грн. за 2010р. була нарахована позивачу 09.06.2010 року. Управлінням праці та соціального захисту населення Подільської районної у м. Києві державної адміністрації у відповідності до Постанови КМУ №562 від 12.07.05р. «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлений фіксований розмір зазначеної допомоги.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 3 групи, учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, суд вважає, що при вирішення даного спору підлягають застосуванню ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закон України «Про державний бюджет України на 2010р.», яким встановлений розмір мінімальної заробітної плати на 2010 р., а тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
При цьому, слід також зазначити, що згідно вимог ч.3 ст.67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка надбала чинності 31.10.06р. у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність підвищується розмір пенсій та додаткових пенсій, визначений відповідно до ст.ст. 50, 54 цього Закону.
Поняття мінімального розміру пенсії за віком, що дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначено в ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому, в ч.3 цієї ж статті зазначено, що встановлений ч.1 мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розміру пенсій, призначених згідно з цим Законом.
З тих же підстав підлягають задоволенню вимоги позивача про визнання дій відповідачів щодо відмови ОСОБА_1 в нарахуванні та здійсненні перерахунку раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та нарахуванні й виплаті в заниженому розмірі щорічної допомоги на оздоровлення, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, протиправними.
Разом з тим, адміністративний позов позивача потрібно залишити без розгляду в частині позовних вимог у зв'язку з наступним.
З матеріалів адміністративного позову вбачається, що позивач просить визнати дій протиправними, зобов'язати призначити одноразову компенсацію у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, зобов'язати виплатити одноразову компенсацію у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на оздоровлення, що передбачено ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з моменту виникнення права на пенсію - з 01.01.2003 року по момент винесення рішення.
До Подільського районного суду м. Києва дана позовна заява була подана з пропуском шестимісячного строку на її подання, визначеного ч. 2 ст. 99 КАС України.
Позивач із заявою про поновлення строку подання адміністративного позову не звертався.
Оскільки позовні вимоги стосуються порушення прав позивача за період з моменту виникнення права на пенсію - з 01.01.2003 року, а до суду позивач звернувся лише 10 листопада 2010 року - після сплину більш ніж шість місяців з моменту порушення його прав, та не подав клопотання про поновлення такого строку, а можливість вирішення питання про поновлення строку за власною ініціативою суду чинним КАС України не передбачена, то відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України адміністративний позов в частині позовних вимог, що стосуються періоду до 10 травня 2010 року, підлягає залишенню без розгляду.
Разом з тим, не підлягає задоволенню позовна вимога про вихід за межі позовних вимог, застосування практики Європейського Суду з прав людини, звернення до Конституційного Суду України, оскільки в даному випадку керуватися необхідно нормами КАС України. Також, не підлягає задоволенню позовна вимога про визнання права на перерахунок та здійснення виплати пенсії, зобов'язання відповідача виплачувати пенсію у подальшому, оскільки вона не ґрунтується на вимогах чинного законодавства
Так, чинним законодавством не передбачено зобов'язання вчинення будь - яких дій на майбутнє, оскільки права позивача ще не порушені, а судовому захисту підлягають лише порушені права особи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р., ст.ст. 99-100, 158-163, 186 Кодексу Адміністративного судочинства України, -
Позов ОСОБА_1 до управлення праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання дій протиправними, зобов'язання відповідачів здійснити перерахунок та виплату соціальних виплат у повному обсязі - задовольнити частково;
Визнати дії управлення праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат протиправними;
Зобов'язати Управлення праці та соціального захисту населення Подільської районної у місті Києві державної адміністрації нарахувати ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду 3 групи, недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на день здійснення виплати, з урахуванням проведених виплат;
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії, інваліду 3 групи, недоплачену суму одноразової допомоги на оздоровлення за 2010 рік, передбачену ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на день здійснення виплати, з урахуванням проведених виплат;
В іншій частині позовних вимог - відмовити;
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя В.В. Гребенюк