№ 2-А-1458/10
м. Київ 10 грудня 2010 року
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гребенюк В.В.,
при секретарі Литовенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Херсон старшого прапорщика міліції Чебана Валерія Тимофійовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В жовтні 2010 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора ДПС БДПС м. Херсон старшого прапорщика міліції Чебана Валерія Тимофійовича (далі по тексту - відповідач), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Зазначив, що постановою відповідача від 8 серпня 2010 року ВТ № 158271, його було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дану постанову винесено на місці винесено та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Посилаючись на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 8 серпня 2010 року, його було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, просив визнати дії відповідача протиправними, зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с. 17, 20, 25-27). З урахуванням того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за його відсутності на підставі поданих доказів, що передбачено ч. 4 ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з постановою від 8 серпня 2010 року ВТ № 158271 позивач порушив п. 14.6.а Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с. 7).
Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, неправомірні дії відповідача, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки позивач здійснив обгін транспортного засобу, що рухався в попутньому напрямку до перехрестя, тобто порушення ПДР ним вчинено не було. Крім того, транспортний засіб відповідача рухався в зустрічному до транспортного засобу позивача напрямку, попереду нього рухались автомобіля, отже точного місця завершення обгону відповідач об'єктивно зафіксувати не міг, позивач рухався суворо дотримуючись ПДР, відповідачем було порушено цілий ряд ст. ст. 268, 278, 280 КУпАП.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Протокол про адміністративне правопорушення та постанова складена за наслідками його розгляду відповідачем, не можуть оцінюватися судом у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, а інших доказів, які б їх спростували в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122, ст. ст. 251, 256, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 7, 17, 71, 104, 105, 158, 161 - 163 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС БДПС м. Херсон старшого прапорщика міліції Чебана Валерія Тимофійовича, про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити;
Визнати протиправними дії інспектора ДПС БДПС м. Херсон старшого прапорщика міліції Чебана Валерія Тимофійовича;
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 8 серпня 2010 року ВТ № 158271 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 неоподаткованих мінімумів доходів громадян 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень;
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя В.В. Гребенюк