Справа № 2-А-1384/10
21 грудня 2010 року Подільський районний суд м. Києва
в складі :
головуючого - судді - Неганової Н.В.
при секретарі Федоренко О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом
ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії,
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він відноситься до четвертої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та не працюючим пенсіонером, а тому має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком для осіб, які втратили працездатність, що передбачено ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Але відповідач відмовив йому у нарахуванні та виплаті вищезазначених доплат. Позивач вважає, що відповідачем порушені його права, гарантовані Конституцією України та Законами України. ОСОБА_1 просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії та додаткової пенсії, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області нарахувати та виплатити йому вищевказані доплати з 16.04.2010 року і у наступні роки з послідуючим перерахунком у відповідності до змін діючого законодавства.
В судове засідання сторони не з»явилися, про день і час розгляду справи повідомлені, надали заяви про розгляд справи у їх відсутність, в зв'язку з чим суд вважав за можливе судовий розгляд здійснювати в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню частково, за таких підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, і відноситься до четвертої категорії ( а. с. 10 - копія посвідчення).
ОСОБА_1 з ІНФОРМАЦІЯ_1 по теперішній час проживає і зареєстрований в м. Узин Білоцерківського району Київської області, яке належить до четвертої зони посиленого радіоекологічного контролю, що підтверджується довідкою виконкому Узинської міської Ради від 21.09.2010 року ( а.с. 9 - копія довідки).
Позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в Київській області як непрацюючий пенсіонер.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Частиною 1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одна мінімальна заробітна плата.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Вказана доплата до пенсії проводиться відповідачем у розмірі 5 гривень 20 копійок, передбаченому постановою Kабінету Mіністрів України від 26.07.1996 року за № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що суперечить вимогам ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та іншим нормам Законів.
Оскільки Закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, тому при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та положення Законів про встановлення розміру мінімальної заробітної плати, а не постанови Кабінету Міністрів України.
Отже, виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести перерахунок доплати до пенсії позивача за проживання на території радіоактивного забруднення в розмірі мінімальної заробітної плати за період з 16.04.2010 року по 21.12.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
На даний час виплата додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю проводиться в порядку та в розмірах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Знову ж таки, виходячи із загальних засад пріоритетності Законів України над урядовими нормативно-правовими актами суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком за період з 16.04.2010 року по 21.12.2010 року з урахуванням проведених виплат.
Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсій за віком.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму. Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивач отримує доплату до пенсії та додаткову пенсію в розмірі, нижчому, ніж передбачено ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської Катастрофи», й Головне управління Пенсійного фонду у Київській області не здійснило йому перерахунку пенсії, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню в частині зобов»язання здійснити перерахунок за період з 16.04.2010 року по 21.12.2010 року.
01.09.2010 року листом за №4121 Головне управління Пенсійного фонду у Київській області фактично відмовило ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку вищевказаних доплат.
Ця відмова, зважаючи на викладене вище, є протиправною. А тому, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в нарахуванні та виплаті доплати до пенсії та додаткової пенсії підлягає задоволенню.
Відповідач не надав суду доказів того, що позивачка не має права на отримання доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірах відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З приводу позовних вимог щодо зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати доплату до пенсії та додаткову пенсію відповідно до вимог ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає, що дані вимоги не відповідають змісту законодавства, адже, судове рішення повинно бути наслідком чинного правового регулювання та не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин.
У відповідності до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, суд вважає, що адміністративний суд не може розглядати вимоги щодо зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у зв'язку із вірогідним настанням певних наслідків, оскільки у суду на час розгляду справи відсутні підстави для прийняття рішення стосовно законності таких дій.
Отже, враховуючи наведене, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
На підставі наведеного, ст.ст. 39, 51, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 22, 46 Конституції України, ч. 1, 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст. ст. 159, 160 - 163 КАС України,
суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю за період з 16.04.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 16 квітня 2010 року по 21.12.2010 року з урахуванням проведених виплат, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, з розрахунку 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 16 квітня 2010 року по 21 грудня 2010 року з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Постанова може бути оскаржено до Київського Апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя: