№ 2-А-1217/10
м. Київ 3 грудня 2010 року
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гребенюк В.В.,
при секретарі Литовенко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики ВДАІ з обслуговування Онуфріївського району лейтенанта міліції Батви Олександра Михайловича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
У вересні 2010 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до інспектора адміністративної практики ВДАІ з обслуговування Онуфріївського району лейтенанта міліції Батви Олександра Михайловича (далі по тексту - відповідач), про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Зазначила, що постановою відповідача від 22.09.2010 року ВА № 205978, її було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Дану постанову винесено на місці винесено та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Посилаючись на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 22 вересня 2010 року, її було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, просила визнати дії інспектора протиправними, зазначену постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судові засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив (а.с. 7, 9, 14-15). З урахуванням того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за його відсутності на підставі поданих доказів, що передбачено ч. 4 ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з постановою від 22 вересня 2010 року серії ВА № 205978 року водій ОСОБА_1 порушила п. 12.4 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 3).
Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, неправомірні дії відповідача, щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки позивач рухався суворо дотримуючись ПДР, відповідачем було порушено цілий ряд ст. ст. 268, 278, 280 КУпАП, позивач рухався в потоці автомобілів, що унеможливлює достовірно встановити належність виміряної швидкості саме його автомобілю, крім того жоден з автомобілів, які рухались в потоці з ним інспекторами ДАІ не зупинялись. Між зупинкою його автомобіля та пред'явлення виміряної швидкості пройшов значний проміжок часу, що знову ж таки унеможливлює достовірно встановити належність виміряної швидкості саме його автомобілю, а не автомобілю, що здійснив обгін та рухався попереду автомобіля позивача.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Протокол про адміністративне правопорушення та постанова складена за наслідками його розгляду відповідачем, не можуть оцінюватися судом у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, а інших доказів, які б їх спростували в матеріалах справи відсутні.
Крім того, з постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн., однак відповідальність за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у твердій грошовій сумі не передбачена.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 122, ст. ст. 251, 256, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 7, 17, 71, 104, 105, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до інспектора адміністративної практики ВДАІ з обслуговування Онуфріївського району лейтенанта міліції Батви Олександра Михайловича, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити;
Визнати протиправними дії інспектора адміністративної практики ВДАІ з обслуговування Онуфріївського району лейтенанта міліції Батви Олександра Михайловича;
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 22.09.2010 року ВА № 205978 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) гривень;
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя В.В. Гребенюк