№ 2-А-1136/10
м. Київ 5 листопада 2010 року
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Гребенюк В.В.,
при секретарі Литовченко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора роти ДПС м. Бориспіль капітана міліції Лахно Станіслава Івановича, про визнання нечинною (скасування) постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
У серпні 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до старшого інспектора ДПС роти дорожньо - патрульної м. Бориспіль капітана міліції Лахно Станіслава Івановича про визнання нечинною (скасування) постанови в справі про адміністративне правопорушення.
Зазначила, що постановою старшого інспектора ДПС роти дорожньо - патрульної м. Бориспіль капітана міліції Лахно Станіслава Івановича від 09.08.2010 року АІ № 354067, її було визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. Дану постанову винесено на місці винесено та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.
Посилаючись на те, що відповідно до постанови про адміністративне правопорушення від 9 серпня 2010 року, її було протиправно притягнуто до адміністративної відповідальності, просила зазначену постанову скасувати.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, надав письмові заперечення проти позову, просив розглядати справи без його участі (а.с. 13). З урахуванням того, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, суд вважає за можливе розглядати дану справу за його відсутності на підставі поданих доказів, що передбачено ч. 4 ст. 128 КАС України.
Суд, заслухавши пояснення позивача, допитавши свідка, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно з постановою від 9 серпня 2010 року серії АІ № 354067 року водій ОСОБА_1 порушила п. 12.4 Правил дорожнього руху, у зв'язку з чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 5).
Причиною спору між сторонами стало, на думку позивача, неправомірні дії старшого інспектора ДПС роти дорожньо - патрульної м. Бориспіль капітана міліції Лахно Станіслава Івановича щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності, оскільки позивач рухалась дотримуючись ПДР, відповідачем було порушено цілий ряд приписів Розпорядження МВС України № 466 від 21.05.2009 року, Наказу МВС України № 1111 від 13.11.2006 року, ст. ст. 268, 278, 280 КУпАП.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що позивачка здійснювала маневр повороту зі смуги для гальмування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Протокол про адміністративне правопорушення та постанова складена за наслідками його розгляду старшим інспектором ДПС роти дорожньо - патрульної м. Бориспіль капітана міліції Лахно Станіслава Івановича не можуть оцінюватися судом у розумінні ст. 70 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, заперечення відповідача спростовуються показами свідка та іншими матеріалами справи.
Крім того, з постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн., однак відповідальність за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у твердій грошовій сумі не передбачена.
З урахуванням зазначених вище обставин та досліджених доказів, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ч. 2 ст. 122, ст. ст. 251, 256, 283 КУпАП, ст. ст. 2, 6, 7, 17, 71, 104, 105, 158, 161, 162, 163 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до старшого інспектора роти ДПС м. Бориспіль капітана міліції Лахно Станіслава Івановича, про визнання нечинною (скасування) постанови в справі про адміністративне правопорушення. - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2010 року АІ № 354067 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 (чотириста двадцять п'ять) гривень.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Подільський районний суд м. Києва.
Суддя В.В. Гребенюк