№ 2-5904/10
29 листопада 2010 року Подільський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Гребенюк В.В.,
при секретарі - Литовченко Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості по договору позики, -
Державна акціонерна холдингова компанія «Артем» (далі по тексту - позивач) звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), про стягнення заборгованості по договору позики.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачка перебувала в трудових відносинах з позивачем до 09.07.2010 року. 23.01.2004 року з відповідачем було укладено договір про навчання працівників компанії в учбових закладах України. 03.03.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір позики, у відповідності з яким позивач надав відповідача безвідсоткову позику у розмірі 50 000 грн.
Відповідно до п. 3.5 договору позики у випадку припинення трудових відносин за власним бажанням відповідач повинен впродовж 45 днів повернути залишок позики.
09.07.2007 року відповідачка була звільнена за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП. 09.07.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про реструктуризацію боргу. Відповідно до умов даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити борг у розмірі 64 388 грн. протягом 3 років, оскільки 1 975 грн. 20 коп. було утримано з заробітної плати відповідача при звільненні з роботи. Відповідно п. З додаткової угоди відповідачка мала вносити суму боргу щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця, в розмірі - 1 843 грн. Відповідачем здійснювались часткові проплати по договору: 30.01.2008р. на суму 4 000 грн., 30.05.2008р. на суму 6 000 грн., 17.03.2009р. на суму 6 000 грн.
Таким чином, на день звернення до суду загальна сума позовних вимог до відповідача становить: 48 388 грн. сума основного боргу, 28 435 грн. 21 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 4 557 грн. 43 коп. суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми. Всього на загальну суму - 81 380 грн. 64 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з тих же підстав та просив їх задовольнити.
На виконання вимог ч. 3 ст. 122 ЦПК України, судом було направлено запит до органів реєстрації місця проживання фізичної особи, згідно отриманої відповіді відповідачка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а. с. 39-40, 45, 47, 49-50). Згідно ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направляються за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином.
Відповідач в судові засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином (а.с. 42, 54 - 55), з метою належного повідомлення про день, час і місце розгляду справи було здійснено завчасний виклик до суду через направлення телеграми зі зворотнім повідомленням про вручення (а.с. 56). Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.
У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).
Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступних підстав.
Відповідачка перебувала в трудових відносинах з позивачем до 09.07.2010 року (а.с. 15-16). 23.01.2004 року з відповідачем було укладено договір про навчання працівників компанії в учбових закладах України (а.с. 12). На підставі заяви відповідача від 03.03.2006 року, між позивачем та відповідачем 27.04.2006 року був укладений договір позики, у відповідності з яким позивач надав відповідача безвідсоткову позику у розмірі 50 000 грн. (а.с. 6-9)
Відповідно до п. 3.5 договору позики у випадку припинення трудових відносин за власним бажанням відповідач повинен впродовж 45 днів повернути залишок позики.
09.07.2007 року відповідачка була звільнена за власним бажанням, на підставі ст. 38 КЗпП (а.с. 17). 09.07.2007 року на підставі поданої відповідачем заяви, між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду про реструктуризацію боргу (а.с. 13-14).
Відповідно до умов даного договору відповідач взяв на себе зобов'язання сплатити борг у розмірі 64 388 грн. протягом 3 років, оскільки 1 975 грн. 20 коп. було утримано з заробітної плати відповідача при звільненні з роботи. Відповідно п. З додаткової угоди відповідачка мала вносити суму боргу щомісяця, не пізніше 10 числа наступного місяця, в розмірі - 1 843 грн.
В порядку досудового врегулювання спору відповідачу неодноразово направлялись претензії: № 1842-пр.-4785 від 05.10.2007 р., № 44-пр.-2362 від 03.11.2008 р., № 1842-пр. - 5313 від 28.11.2007 р. та № Іпр. -18-82 від 21.01.2009 р., які були частково задоволені відповідачем (а.с. 21-30).
16.04.2010 р. повторно була направлена претензія № 15-пр.- 643 з вимогою погасити залишок позики у безспірному порядку, яка залишена відповідачем без задоволення (а.с. 19-20).
Відповідачем здійснювались часткові проплати по договору: 30.01.2008р. на суму 4 000 грн., 30.05.2008р. на суму 6 000 грн., 17.03.2009р. на суму 6 000 грн. Загальна сума отриманої часткової оплати складає 16 000 грн. (а.с. 32)
Станом на день подання позовної заяви борг за додатковою угодою складає - 48 388 грн. (а.с. 18)
Таким чином, на день звернення до суду загальна сума позовних вимог до відповідача становить: 48 388 грн. сума основного боргу, 28 435 грн. 21 коп. суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; 4 557 грн. 43 коп. суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми. Всього на загальну суму - 81 380 грн. 64 коп.
Розрахунки позивача відповідачем спростовані не були.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов являються неприпустимими, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, на основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на користь позивача: 48 388 грн. суми основного боргу, 28 435 грн. 21 коп. суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 4 557 грн. 43 коп. суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми. Всього на загальну суму 81 380 грн. 64 коп. підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача 813 (вісімсот тринадцять) грн. 80 коп. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 625, 1050 ЦК України, ст. ст. 3-14, 60, 79, 81, 88, 209, 213, 214, 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -
Позов Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» до ОСОБА_1, про стягнення боргу - задовольнити;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» суми боргу в розмірі - 48 388 (сорок вісім тисяч триста вісімдесят вісім), суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі - 28 435 (двадцять вісім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн. 21 коп., суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі - 4 557 (чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 43 коп.;
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної акціонерної холдингової компанії «Артем» 813 (вісімсот тринадцять) грн. 80 коп. державного мита та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи;
Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.
Суддя В.В. Гребенюк