Справа №:521/19025/25
Номер провадження: 1-кп/521/2029/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси під головуванням судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку ст.ст. 381-382 КПК України обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження №12024164470000451 від 11.10.2024 року щодо:
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Зеленопілля Березівського району Одеської області, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2025 року за ч. 2 ст. 263, ст. 71, ч. 3 ст. 72 КК України до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт та штрафу в розмірі 510 гривень (штраф виконувати самостійно),
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, -
Положеннями ч.ч. 2, 3 ст. 381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими Кримінально - процесуальним кодексом України, з урахуванням положень параграфа 1 Глави 30 КПК України.
В обвинувальному акті, який надійшов на розгляд суду, прокурором викладено клопотання, в якому зазначено, що обвинувачений беззаперечно визнав свою вину, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акту за його відсутності, тому у відповідності до положень ч. 1 ст. 302 КПК України, прокурор просить суд розглянути обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
До обвинувального акту додано письмову заяву обвинуваченого ОСОБА_2 , яка складена за участю захисника ОСОБА_3 , в якій ОСОБА_2 зазначає, що свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, він беззаперечно визнає; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; йому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені в результаті досудового розслідуванням обставини; згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному проваджені без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
У вказаній заяві захисником ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання вини ОСОБА_2 , його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за його відсутності.
Враховуючи викладене, а також те, що вимоги КПК України виконано, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, передбаченому ст.ст. 381, 382 КПК України.
За наслідками розгляду обвинувального акту та дослідження матеріалів кримінального провадж ення, судом встановлено, що 08.10.2024 року, у першій половині дня, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 перебував у квартирі де мешкає ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , після сварки з якою помітив у сумці банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , після чого у нього виник злочинний умисел на незаконне привласнення вищевказаної банківської картки, яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію», пп. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч. 4 ст. 51 Закону «Про банки та банківську діяльність», примітки до ст. 358 КК України є офіційним документом, оскільки містить зафіксовану на матеріальному носієві інформацію, яка підтверджує та посвідчує певні факти, які здатні спричинити наслідки правового характеру, та видана повноважною особою юридичної особи з дотриманням визначеної законом форми та містить передбачені законом реквізити.
Реалізуючи злочинний умисел, направлений на незаконне привласнення вищевказаної банківської картки, ОСОБА_2 достовірно розуміючи, що банківська карта належить ОСОБА_4 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів, привласнив з вищевказаної сумки банківську картку AT «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_4 , з метою подальшого розрахування коштами за придбані товари у магазині м. Одеси, однак не зміг у зв'язку з відсутністю коштів.
Крім цього, 08.10.2024 року, у першій половині дня, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_2 , перебував у квартирі, де мешкала ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , після сварки з якою помітив у сумці паспорт громадянина України у вигляді id-картки, на ім'я ОСОБА_4 , та визначив його предметом свого кримінально-протиправного посягання.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення паспорта громадянина України, ОСОБА_2 , упевнившись в тому, що його дії залишаться непомітними для інших осіб, діючи умисно, таємно, протиправно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, таємно викрав з сумки паспорт громадянина України у вигляді id-картки, серії « НОМЕР_2 », виданий 09 листопада 2020 року Любашівським сектором ГУ ДМС України в Одеській області (орган 5138) на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після чого, ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Дії ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 357 КК України, а саме: привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, вчинене ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 3 ст. 357 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд керується загальними принципами призначення покарання, зазначеними в ст.ст. 50, 65 КК України, зокрема, враховує те, що призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути необхідним та достатнім для виправлення і попередження нових злочинів.
Суд визнає пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття обвинуваченого.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 , суд визнає рецидив злочину.
Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 є особою, яка неодноразово була засуджена за вчинення злочинів, враховує систематичність вчинення цих злочинів, тому розцінює поведінку обвинуваченого, як таку, що свідчить про небажання самовиправлення та про тенденцію до продовження злочинної діяльності.
Враховуючи ступінь суспільної небезпеки вчинених ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, наведених даних про особу обвинуваченого та інших обставин справи в їх сукупності, враховуючи наявність обставини, що пом'якшує покарання та обставини, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, у зв'язку із чим, вважає можливим застосувати до нього покарання у вигляді обмеження волі з іспитовим строком, із застосуванням положень ст. ст. 71, 72 КК України.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 369-374 КПК України, суд -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 КК України, на підставі яких призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у вигляді 1 року обмеження волі;
- за ч. 3 ст. 357 КК України у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, за сукупністю кримінальних правопорушень, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ст. 71, п. 3 ч. 1 ст. 72 КК України, за сукупністю вироків, частково приєднати до призначеного покарання за цим вироком, невідбуте покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 04.06.2025 року, яким останнього засуджено до покарання у вигляді 200 годин громадських робіт та штрафу в розмірі 510 гривень, та остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 1 року 6 місяців 20 днів обмеження волі та штраф у розмірі 510 гривень, який підлягає самостійному виконанню.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно ст. 76 КК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_2 наступні обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Контроль за поведінкою ОСОБА_2 покласти на орган з питань пробації за місцем фактичного проживання обвинуваченого.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.10.2024 року, - скасувати.
Речові докази, а саме:
-банківську платіжку картку «Ощадбанк» № НОМЕР_1 та паспорт громадянина України № НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - вважати повернутими потерпілій ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його ухвалення.
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Головуючий суддя ОСОБА_5