Справа № 947/2253/23
Провадження № 1-кс/947/17075/25
14.11.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваного ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про обрання в рамках кримінального провадження № 42021163040000051 від 10.08.2021 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 (є останньою відомою адресою), раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,-
Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021163040000051 від 10.08.2021, за підозрою ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
23.05.2025 відносно ОСОБА_4 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:
-ч. 4 ст. 191 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах;
-ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікуючими ознаками: службове підроблення документів, тобто до внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
З огляду на неможливість встановлення місцязнаходження ОСОБА_4 , органом досудового розслідування було вжито заходів для вручення даного повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (вручено під підпис матері ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ).
Оскільки органом досудового розслідування було встановлено наявність достатніх підстав для переконання, що в рамках даного кримінального провадження наявні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України та з огляду на оголошення підозрюваного ОСОБА_4 у міжнародний розшук, прокурор на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України звертається до слідчого судді з даним клопотанням про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за його відсутності.
В судовому засіданні:
-прокурор вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі, клопотання просив задовольнити;
-захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення клопотання сторони обвинувачення.
Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
З матеріалів поданого клопотання вбачається, що 23.05.2025 відносно ОСОБА_4 було складено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
До того ж, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), N 35615/06, п.48, від 13 листопада 2007 року).
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри стороною обвинувачення підтверджується наступними матеріалами кримінального провадження: висновком експерта №22-4715 від 16.06.2023 за результатами судової будівельно-технічної експертизи; висновком експерта №23-4087 від 15.11.2023 за результатами судової почеркознавої експертизи; висновок експерта №23-3932 від 01.08.2023 за результатами судової економічної експертизи.
Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, слідчий суддя вважає доведеним наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_4 означених кримінальних правопорушень.
Згідно відомостей Державної прикордонної служби України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.02.2025 виїхав за межі України та після цього не повертався.
Наразі місцезнаходження ОСОБА_4 органу досудового розслідування невідомо.
29.05.2025 ОСОБА_4 оголошено в розшук.
У органу досудового розслідування відсутні будь-які інші відомості про в'їзд ОСОБА_4 на територію України після його виїзду 27.02.2022 за межі державного кордону України, що дає підстави вважати, що особа перебуває за межами України.
Постановою слідчого від 04.06.2025 ОСОБА_4 було оголошено у міжнародний розшук.
Разом з цим, слідчий суддя враховує, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 280 КПК України досудове розслідування може бути зупинене після повідомлення особі про підозру у разі, якщо підозрюваного оголошено в розшук.
Згідно із ч. 2 ст. 280 КПК України до зупинення досудового розслідування слідчий, дізнавач зобов'язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе, а також всі дії для здійснення розшуку підозрюваного, якщо зупинити досудове розслідування необхідно у зв'язку з обставинами, передбаченими пунктом 2 частини першої цієї статті.
Положенням ч. 5 ст. 280 КПК України передбачена пряма заборона проведення слідчих (розшукових) дій після зупинення досудового розслідування, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного.
Частиною 1 ст. 282 КПК України передбачено винесення слідчим або прокурором постанови про відновлення зупиненого досудового розслідування, якщо підстави для його зупинення перестали існувати (підозрюваний видужав, його місцезнаходження встановлено, завершено проведення процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва, припинено чи скасовано воєнний стан, обмін підозрюваного як військовополоненого проведено або такий обмін не відбувся), або наявна можливість подальшого проведення досудового розслідування за таких умов, а також у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій. Копія постанови про відновлення досудового розслідування невідкладно надається, а у випадку неможливості надання надсилається у триденний строк стороні захисту, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Також слідчий суддя звертає увагу на те, що ст. 282 КПК встановлено співвідношення слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, як категорії окремих дій.
До слідчих (розшукових) дій, метою здійснення яких є визначення місцезнаходження підозрюваного, належать: обшук з метою встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб (ч. 1ст. 234 КПК України); обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи з метою виявлення осіб, які розшукуються (п. 4 ч. 1ст. 267 КПК України); а також інші слідчі (розшукові) дії, завдяки яким можливо встановити місцезнаходження розшукуваної особи (ст. ст. 261, 262, 263, 268, 269, 270 КПК України), за умови, що така дія ініціюється саме з метою отримання інформації про можливе місце перебування підозрюваного, який розшукується органом досудового розслідування.
У свою чергу, процесуальні дії - це дії, спрямовані на виконання завдань кримінального провадження на різних стадіях кримінального процесу, проведення яких забезпечується силами, засобами кримінального провадження на підставах і в порядку, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Так, обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (у тому числі відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України) та в подальшому скерування відповідного клопотання до слідчого судді є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, порядок та мета реалізації яких регламентовано положеннями Розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України, та безпосередньо нормами Глави 18 Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Серед інших, до заходів забезпечення кримінального провадження, віднесено запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Зі змісту ч. 6 ст. 193 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Так, частиною 1 та частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Таким чином у ст. 177 КПК України не закріплено встановлення місцезнаходження підозрюваного як мету або підставу для обрання запобіжного заходу.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку, що подання клопотання про обрання запобіжного заходу відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України є процесуальною дією, яка не спрямована на встановлення місцезнаходження підозрюваного, а тому вчинення такої дії вимагає відновлення досудового розслідування.
Відтак, слідчий суддя звертає увагу, що для звернення до суду з даним клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, органу досудового розслідування необхідно відновити зупинене досудове розслідування кримінального провадження № 42021163040000051 від 10.08.2021.
Водночас, слідчий суддя зауважує, що прокурором ані до письмового клопотання, ані у судовому засіданні не долучено постанову, яка підтверджувала б, що на теперішній час досудове розслідування кримінального провадження № 42021163040000051 від 10.08.2021 було відновлено.
З огляду на вищевикладені доводи у своїй сукупності на теперішній час слідчий суддя приходить до переконання щодо відсутності підстав для задоволення поданого клопотання, а тому керуючись ст. ст. 176, 177, 178,182, 183, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1