Справа № 496/4663/25
Провадження № 2/496/2961/25
26 листопада 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», код ЄДРПОУ 44022416, юридична адреса: індекс 01350, Київська область, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 30-В, до
відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості,
позивач - будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з'явився,
відповідачка - будучи належним чином повідомленою про час, дату та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.
1. 28.07.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі - позивач та/або ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП»), в особі представника, звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідачка та/або позичальник) з вимогами про стягнення заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 59830-10/2024 у розмірі 34791,09 гривня, яка включає в себе заборгованість за кредитом - 15806,89 гривень, заборгованість по відсоткам - 9484,20 гривні та заборгованість по штрафам - 9500,00 гривень, а також стягнення суми судового збору у розмірі 2422,40 гривень та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8500,00 гривень.
2. Свої вимоги мотивує тим, що 30.10.2024 року відповідачка уклала з ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» Договір про надання фінансового кредиту № 59830-10/2024, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу фінансовий кредит в розмірі 19000,00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 30.10.2024 року. Дата погашення кредиту 26.02.2025 року. Кредит надається відповідачці в безготівковій формі на рахунок відповідачки використовуючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 . Позивач виконав зобов'язання за Договором про надання фінансового кредиту, надавши грошові кошти відповідачці. В зв'язку з неналежним виконанням умов Договору про надання фінансового кредиту, станом на 10.04.2025 року у відповідачки виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 34791,09 гривня, яка включає в себе заборгованість по простроченому тілу - 15806,89 гривень, заборгованість по простроченим відсоткам - 9484,20 гривні та заборгованість по штрафам - 9500,00 гривень. У зв'язку з вищевикладеним у позивача виникло право звернутися до суду за захистом порушених прав та інтересів.
3. Відповідачка відзив на позов не надала.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
4. В прохальній частині позовної заяви представник позивача виклав клопотання про витребування доказів. (зворотній а.с. 5)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.07.2025 року цивільна справа № 496/4663/25 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 9)
6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 20.08.2025 року було відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін та задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 12-16)
8. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
9. Оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 ЦПК України - шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відмовився» (а.с. 20), в судове засідання не з'явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
10. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.
13. Судом, з матеріалів справи встановлено, що 06.12.2024 року до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» з метою отримання банківських послуг звернувся ОСОБА_2 , у зв'язку з чим підписав Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту. (ЕС)
14. За результатами розгляду заявки-анкети, 06.12.2024 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 10725-12/2024, відповідно до умов якого останньому надано кредит у розмірі 19000,00 гривень. (ЕС)
15. 06.12.2024 року ОСОБА_2 ознайомився з Паспортом споживчого кредиту. (ЕС).
V. Оцінка Суду.
16. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
17. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (далі - ЦК України), згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
18. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
19. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
20. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
21. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін).
22. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов.
23. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
24. Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
25. З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання банківських послуг до ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернувся ОСОБА_2 в зв'язку з чим, 06.12.2024 року підписав Заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту.
26. Після підписання вказаної вище Заявки-анкети саме між ОСОБА_2 та ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виникли взаємні права та обов'язки.
27. Згідно з ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
28. Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
29. Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що між ним та відповідачкою був укладений Договір на підставі якого між ними виникли взаємні права та обов'язки, як і доказів відступлення йому права грошової вимоги до відповідачки. Наявні в матеріалах справи докази спростовують обставини, які викладені в позовні заяві та на які посилається позивач.
30. Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 року у справі № 904/1017/20).
31. Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (п. 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; п. 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 року у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
32. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).
33. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
34. Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
35. Відтак з огляду на вищевикладене суд приходить до переконання, що позивачем не доведено належними та достатніми доказами факту укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів та наявності у неї заборгованості перед позивачем, яка виникла внаслідок порушення нею умов кредитного договору. Інших заяв та/або клопотань від сторони позивача не надходило.
36. Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
37. На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем при поданні позову відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 536, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 259, 263-265, 352, 354, ЦПК України, суд, -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
2. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
5. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Повний текст рішення складено 26.11.2025 року.
Суддя О.П. Портна