Справа № 587/2464/23
03 грудня 2025 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми заяву про роз'яснення рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни, треті особи: Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Нижньосироватська сільська об'єднана територіальна громада Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на земельну ділянку та частину будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті батьків та зобов'язання державного нотаріуса вчинити певні дії,
Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2024 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни, треті особа: Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Нижньосироватська сільська об'єднана територіальна громада Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на земельну ділянку та частину будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті батьків та зобов'язання державного нотаріуса вчинити певні дії - за безпідставністю позовних вимог.
Рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось і набрало законної сили 04 травня 2024 року, тобто через 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення ( 04 квітня 2024 року).
В заяві про роз'яснення рішення суду, яка надійшла до суду 24 вересня 2025 року, заявник ОСОБА_1 просив роз'яснити рішення суду, яке є йому незрозумілим.
Відповідач - державний нотаріус Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко В.І. в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час розгляду справи в суді, в письмовій заяві просила розглянути заяву у її відсутності, відмовивши в задоволенні заяви ( ар. с. 211).
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися.
Заслухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник ОСОБА_1 зазначив, що суд відмовив в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю, хоча в рішенні суду не надав жодної оцінки наданим заявником доказам протиправної та протизаконної діяльності державного нотаріуса Блошенко В.І. Рішення суду взагалі не відображає події, які відбувалися під час розгляду справи в суді, у заявника складається враження, що метою рішення було виправдання протиправності та протизаконності дій відповідача. Лише згодом, після повернення до України, він дізнався, що головуючий суддя Степаненко О.А. є чоловіком нотаріуса Степаненко Т.І., а остання є подругою нотаріуса Блошенко В.І., відповідачки по справі, відтак, були підстави для відводу судді, однак самовідвід не був заявлений. Заявник зазначав, що йому незрозуміло, яким чином суддя тлумачить норми існуючого процесуального та матеріального права, в чому полягає безпідставність позовних вимог; при розгляді справи порушено положення статті 2 ЦПК України; суддя не обґрунтував, права якої особи він відновив і захистив власним рішенням, адже стаття 2 ЦПК України зобов'язує суддів здійснювати судових захист порушених прав. Заявник вважав, що він безпідставно був позбавлений права на спадкування. Заявник вважав, що рішення суду є незаконним, йому незрозумілим і яке він просить суд роз'яснити. Заявник зазначив, що протоколи судових засідань спотворені, аудіо записи судових засідань спотворені, судове рішення суддя перетворив на власний твір, виходячи з власної уяви та уяви відповідача по справі.
У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою, це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.
Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року також наголошує на тому, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов'язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Виходячи з цієї норми закону, роз'яснення рішення суду це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту.
Роз'яснення рішення є засобом виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового рішення. Таким чином, суд роз'яснює суть судового рішення, якщо воно є незрозумілим для суб'єкта, якому надано право звернення за відповідним роз'ясненням. Між тим, необхідність такого роз'яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання. Роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки має місце ймовірність неправильного його виконання чи невиконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Як зазначено в пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі", передбачений статтею 221 Цивільного процесуального кодексу України механізм роз'яснення судового рішення не може використовуватися, наприклад, для виправлення технічних описок чи арифметичних помилок, допущених в рішенні суду. Відповідно до статті 221 Цивільного процесуального кодексу України роз'яснення рішення можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення".
Таким чином роз'яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз'яснення пов'язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення. Рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Дослідивши заяву про роз'яснення судового рішення, матеріали справи, текст рішення, яким було відмовлено в задоволенні позовних вимог заявника, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 233/3676/19 (провадження № 14-65цс20) вказано, що "необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена його нечіткістю в резолютивній частині, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, або які будуть здійснювати його виконання. Тобто це стосується випадків, коли рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання."
Суд вважає, що рішення суду від 22 березня 2024 року є чітким і зрозумілим, є достатньо мотивованим і не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно, не є суперечливою та не передбачає декілька варіантів тлумачення. Резолютивна частина рішення містить однозначне рішення суду - відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни, треті особа: Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Нижньосироватська сільська об'єднана територіальна громада Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на земельну ділянку та частину будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті батьків та зобов'язання державного нотаріуса вчинити певні дії - за безпідставністю позовних вимог.
Іншого тлумачення резолютивна частина рішення не передбачає, є ясною і зрозумілою для учасників справи, заява про роз'яснення рішення суду зводиться до незгоди заявника з постановленим судовим рішенням, а тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 271 ЦПК України, суд
Відмовити ОСОБА_1 в роз'ясненні рішення Сумського районного суду Сумської області від 22 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Сумської районної державної нотаріальної контори Блошенко Вікторії Іванівни, треті особи: Управління нотаріату Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Нижньосироватська сільська об'єднана територіальна громада Сумського району Сумської області, ОСОБА_2 про скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, визнання права власності на земельну ділянку та частину будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті батька, визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні після смерті батьків та зобов'язання державного нотаріуса вчинити певні дії.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя О.А.Степаненко