Справа № 517/939/25
Провадження № 3/517/599/2025
03 грудня 2025 року с-ще Захарівка
Суддя Захарівського районного суду Одеської області Тростенюк В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП,
До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443788 від 04 вересня 2025 року встановлено, що 04 вересня 2025 року біля 21 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1 , по вул. Одеській в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, керував автомобілем «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосування газоаналізатора Alcotest Drager 6820 під запис на нагрудну камеру «Bodu Cam», результат тесту 1,41 %. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП, тобто керування транспортними засобами особою в стані алкогольного сп'яніння, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню.
Крім того, відповідно до матеріалів справи та протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 067268 від 04 вересня 2025 року встановлено, що 04 вересня 2025 року о 21 год. 30 хв. по вул. Одеській в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, оскільки був позбавлений права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги п.2.1. а ПДР України.
Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, повторно протягом року.
Постановою суду від 06 жовтня 2025 року справи № 517/939/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП та справу № 517/940/25 щодо нього за ч. 5 ст. 126 КУпАП об'єднано в одне провадження та присвоєно об'єднаній справі № 517/939/25.
ОСОБА_1 в судові засідання чотири рази не з'явився, зворотні поштові повідомлення повертались до суду, з яких вбачається, що правопорушник був належно повідомлений про місце, час та дату розгляду справи.
Зважаючи на те, що Кодексом України про адміністративні правопорушення не врегульовано питання заочного розгляду справи у випадку відсутності порушника за місцем реєстрації (проживання), суд використовує аналогію закону.
Згідно відповіді № 1855450 від 06.10.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130, 126 КУпАП, яке інкримінується порушнику, не входить до переліку справ, при розгляді яких присутність особи, що притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, наявність відомостей у суду про належне повідомлення про дату і час розгляду справи, а також обов'язок суду забезпечити швидкий і ефективний розгляд справи, суд вважає за можливе провести судовий розгляд за відсутності вказаної особи за наявними матеріалами справи.
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винним, оскільки останній був повідомлений належним чином, із заявою про відкладення слухання по справі не звертався, а тому відповідно до положень ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута за його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП, повністю доведена матеріалами справи, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443788 від 04 вересня 2025 року та ААД № 067268 від 04 вересня 2025 року, з яких вбачаються дані про особу, дату, час, місце та обставини скоєних ним правопорушень; письмовим поясненням гр. ОСОБА_1 від 04 вересня 2025 року; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 вересня 2025 року; довідкою про реєстрацію адміністративного правопорушення № 3349 від 05.09.2025 року; рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Корінчук М. від 04 вересня 2025 року; письмовою заявою гр. ОСОБА_2 від 04 вересня 2025 року; письмовими поясненнями гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04 вересня 2025 року; копією постанови Зміївського районного суду Харківської області від 03 грудня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП; рапортом інспектора СРПП ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області капітана поліції Корінчук М. від 04 вересня 2025 року; довідкою ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області; копією постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14 травня 2024 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП; копією постанови Роздільнянського районного суду Одеської області від 15 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 130 КУпАП; копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ААД № 804867 від 04 вересня 2025 року відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП та диском із записом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ст.ст. 126, 130 КУпАП.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно статті 9КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.ст. 245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.За ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Відповідальність за ч. 3 ст. 130 КУпАП настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті . За ч. 2 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Відповідно до ч. 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, крім іншого, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно з п. 1.1 ПДР України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п.п. «а» п.2.5. ПДР визначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.п. 2.1а ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 266 КУпАП передбачено, що особи, які керують транспортними засобами, і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння підлягають оглядові на стан алкогольного сп'яніння , який проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів та технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я , який здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р., яке з урахуванням положень статей 8,9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Наведені висновки, що містяться в рішеннях ЄСПЛ є частиною національного законодавства, а тому суд вважає за необхідне їх застосувати при розгляді даної справи, вбачаючи на наявність таких самих випадків, про які йдеться у вищенаведених рішеннях суду міжнародної юрисдикції.
З урахуванням обставин справи, суд вважає доведену вину порушника у вчиненні порушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та піддає його адміністративному стягненню у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 10 (десять) років.
Згідно ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ст. 130 ч. 3 КУпАП, передбачено відповідальність у виді накладення штрафу на водіїв в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Як вбачається з довідки начальника ВП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області підполковника поліції Алексєєвича В., транспортний засіб марки «ВАЗ-21099», державний номерний знак НОМЕР_2 гр. ОСОБА_1 не належить, у зв'язку з чим суд вважає за можливе призначити покарання у виді штрафу в межах санкції ст. 130 ч. 3 КУпАП, з позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки даний автомобіль йому не належить.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605, 60 грн., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 33, 34, 35, 36, 40-1, ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення:
- за ч. 3 ст. 130 КУпАП - у виді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 10 (десять) років;
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП- у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотирьохсот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 стягнення за ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 3 000 (трьох тисяч) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 51 000 (п'ятдесят одна тисяча) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Згідно ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, накладеного на нього, тобто 102 000 грн., що передбачено ст. 308 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.
Суддя: