Справа №487/8902/25
Провадження №2/487/4103/25
03.12.2025 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С. М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -
ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Присяжний В.А. звернувся до суду з позовною заявою до АТ «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
При цьому, підсудність визначає коло цивільних справ у спорах, вирішення яких належить до повноважень конкретного суду першої інстанції.
Визначити підсудність суду - означає з'ясувати коло цивільних справ, які даний суд компетентний вирішувати по суті.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
Згідно із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов'язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ст. 378 ч. 1 ЦПК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що обираючи підсудність, позивач звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва, оскільки місцем виконання виконавчого напису приватним виконавцем Баришніковим А.Д. у виконавчому написі зазначено адресу позивача: м.Миколаїв, вул. Генерала Олекси Алмазова, 26, посилаючись на приписи ч. 12 ст. 28 ЦПК України, а саме позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, можуть пред'являтися також за місцем його виконання.
Як вбачається з Відповіді №2056499 від 27.11.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру позивач ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно положень пункту 3 частини 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів - виконавчих написів нотаріусів.
У постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі №263/14171/19 (провадження №61-21991св19) викладено наступний правовий висновок: «Визначення змісту категорії місця виконання рішення наведене у статті 24 Закону України «Про виконавче провадження». За правилами частин першої та другої наведеної статті виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу. Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника-фізичної особи, за місцезнаходженням боржника-юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Виходячи зі змістустатті 24 Закону України «Про виконавче провадження'місцем виконання судового рішення є місце провадження виконавчих дій з його примусового виконання. Такі виконавчі дії провадяться за місцем проживання боржника, місцем його перебування, роботи або за місцем знаходженням його майна. Отже, місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.».
За змістом частини 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», яка має назву «Місце виконання рішення», приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Відтак, місцем виконання виконавчих документів є місце провадження дій з їх примусового виконання.
Законодавець пов'язує місце виконання виконавчого документа не з місцем знаходження кабінету/офісу державного/приватного виконавця чи місцем відкриття виконавчого провадження, а саме з місцем вчинення виконавчих дій щодо конкретного боржника.
Таким чином, місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем та місце виконання виконавчого документа можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.
Як вбачається зі змісту виконавчого напису №6540 вчиненого 12.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., Постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2021 року №65862606 місце проживання позивача зазначено: АДРЕСА_2 .
При цьому, як вбачається з наведених вище доказів, позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином судом встановлено, що на території Заводського району міста Миколаєва відсутнє зареєстроване місце проживання позивача, доказів того, що за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстроване місце перебування позивача або знаходиться місце його роботи чи його майно, у зв'язку з чим проводяться примусові виконавчі дії, матеріали позову не містять.
Таким чином, місцем виконання рішення - виконавчого напису №6540 вчиненого 12.05.2021 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., є місце проживання, перебування боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .
Судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом (ст. 125 Конституції України).
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Відповідно пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно положень ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Враховуючи вище викладене, приходжу до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк О.В., приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Баришніков А.Д. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, підлягає передачі на розгляд за підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області
Керуючись 28, ч. 1 ст. 31, 32, ст. 261 ЦПК України, суддя
Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Перший Український Міжнародний Банк», третя особа: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Грисюк Олена Василівна, приватний виконавець Виконавчого округу Миколаївської області Баришніков Артем Дмитрович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, передати за підсудністю до Літинського районного суду Вінницької області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.
Суддя С. М. Афоніна