Справа № 487/8041/25
Провадження № 2/487/3753/25
03.12.2025 Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого-судді А.А. Лагоди,
секретаря К.Е. Мамчур,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Канавцева Вячеслава Миколайовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
23.10.2025 представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом в якому просить суд визнати за позивачем право власності на спадкове майно за законом, а саме пенсію, яка була донарахована та належала його брату ОСОБА_2 на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду по справі № 400/6401/24 від 22.08.2024 в сумі 229328,77 грн., але не була ним одержана за життя, зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити позивачу зазначену суму, яка була призначена, нарахована та належала його брату але не була ним одержана за життя у розмірі 229328,77 грн. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер брат позивача. При житті спадкодавець відсудив у відповідача недораховану та не виплачену йому пенсію, яку за життя так і не отримав. Позивач при прийнятті спадщини отримав підтвердження від приватного нотаріуса, що він є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 29.09.2025 позивач звернувся до відповідача з вимогою виплати в порядку спадкування недоотриману пенсію свого брата але отримав відмову листом від 07.10.2024. Таким чином, сторона відповідача не визнає його право на донараховану і не виплачену за життя спадкодавцю пенсію.
Ухвалою суду від 28.10.2025 по справі було відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
11.11.2025 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому останній просить відмовити в задоволенні позову повністю. У відзиві на позов представник відповідача зазначає, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Миколаївській області і отримував пенсію за вислугу років з 03.03.2003 відповідно до до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII. Виплату пенсії припинено з 02.01.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонера ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 по справі № 400/6401/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки від 30.05.2024 №31/30/К-137/03-2024, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС, та виплатити ОСОБА_3 перераховану пенсію, з урахуванням раніше виплачених сум. Головним управлінням на виконання рішення суду № 400/6401/24 в добровільному порядку в межах покладених судом зобов'язань проведено перерахунок пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Закон № 2262 визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону № 2262 зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Заява позивача надійшла до Головного управління після 6 місяців з дати смерті ОСОБА_3 , тому немає підстав нарахування та виплати недоодержаної пенсії позивачу.
11.11.2025 на адресу суду від приватного нотаріуса Краснової С.М. надійшла копія спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 25.11.2025 підготовче засідання закінчено та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач та його представник не з'явились, до суду надано заяву в якій підтримують позовні вимоги та просять розглянути справу за їх відсутністю в письмовому провадженні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надано до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності з урахуванням наданого відзиву.
Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі № 400/6401/24 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, що полягає у не проведенні з 01.12.2019 перерахунку пенсії ОСОБА_3 на підставі довідки від 30.05.2024 №31/30/К-137/03-2024, виданої Регіональним сервісним центром ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ГСЦ МВС), зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок пенсії на підставі довідки від 30.05.2024 №31/30/К-137/03-2024 та виплатити ОСОБА_3 перераховану пенсію в розмірі 100% від нарахованої суми та з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення суду, проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату пенсії ОСОБА_3 за період з 01.12.2019 по 30.09.2024, що підтверджується розрахунком за пенсійною справою № N/A 9012 до листа від 07.10.2024, в сумі 229328,77грн.
Разом з тим, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом ДРАЦС у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).
ОСОБА_1 за свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 є братом померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Позивач звернувся до приватного нотаріуса Краснової С.М. заяво для оформлення спадку після померлого брата ОСОБА_3 , яка видала свідоцтво про право на спадщину за законом від 30.07.2025 та підтвердила, що позивач є єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач 29.09.2025 звернувся до відповідача з заявою про виплату йому 229328,77 грн. після смерті свого брата ОСОБА_3 13.10.2025 відповідач повідомив позивача, що суми підлягають виплаті належному заявнику, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера але відсутні підстави для виплати недоотриманих сум пенсії на виконання рішення суду за позовом ОСОБА_3 , оскільки звернення за виплатою коштів надійшло пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 10.06.2025 №81469942 міститься запис про спадкову справу №83/2025 заведену 10.06.2025 приватним нотаріусом Красновою С.М., спадкодавець ОСОБА_3 .
Також судом, із спадкової справи №83/2025, заведеної 10.06.2025 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Красновою С.М. після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що спадкоємцем померлого першої черги які прийняли спадщину та не відмовилися від неї є ОСОБА_1 (брат).
Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 07.10.2024 адресовану ОСОБА_4 повідомляється, що на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2025 у справі № 400/6401/24 проведено перерахунок пенсії на підставі на підставі довідки від 30.05.2024 №31/30/К-137/03-2024, враховуючи раніше проведені виплати. Розмір пенсії на виконання рішення суду становить 11743,52 грн., виплату пенсії в новому розмірі забезпечено у жовтні 2024. Різниця між отриманою пенсією та донарахованою за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 30.09.2024 становить 229328,77 грн. Питання виплати різниці пенсії буде вирішуватися після затвердження бюджету ПФУ на 2024 рік.
29.09.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про виплати йому 229328,77грн. недоотриману пенсію померлого свого брата.
Відповідно до відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 13.10.2025 адресовану позивачу зазначені вище суми підлягають виплаті належному заявнику, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, та не залежно від періоду, за який нараховано недоодержані суми. Звернення за виплатою коштів надійшло пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера тому відсутні підстави для виплати недоотриманих сум пенсії.
Відповідно до ст. 61 Закону № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Відповідно до ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України). Способи захисту визначені Цивільним кодексом України.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч.ч.3, 4 ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Як визначено статтею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, в т.ч. припинення дії, яка порушує право; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства (ч.ч. 1, 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які зазначені вище, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6 ст. 13 ЦК України).
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262 від 09 квітня 1992 року (далі - Закон №2262), визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Як вбачається із матеріалів справи, померлий ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області, як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону № 2262.
Отже, Закон № 2262 є спеціальним законом, який регулює та визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення вказаних вище категорій громадян України.
Виплата недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера здійснюється в порядку, встановленому статтею 61 Закону №2262.
Згідно із пунктом 4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначаються пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Згідно наведених приписів чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, або члена сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, якщо відповідне звернення надійшло не пізніше 6 місяців після смерті.
Основними умовами для отримання сум недоодержаної пенсії є проживання членів сім'ї разом із пенсіонером та відповідне звернення до уповноваженого органу Пенсійного фонду України, де померлий пенсіонер перебував на обліку на день його смерті не пізніше 6 місяців після смерті.
Згідно з вимогами статті 52 Закону №2262, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України, незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця його проживання, через організації, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
ОСОБА_3 не встиг скористатися своїм правом на отримання належних йому сум виплат, так як ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Руїз Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, заява № 18390/91 вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З відзиву на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області вбачається, що ОСОБА_3 перебував на обліку в Головному управлінні ПФУ в Миколаївській області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. ОСОБА_3 припинено виплату пенсії з 02.01.2025 у зв'язку зі смертю пенсіонера.
Оскільки ОСОБА_3 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22.08.2024 (справа № 400/6401/24), суд вважає, що позивач, і в силу Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 р. № 3-1, як члени сім'ї, і в силу ст. 1218 ЦК України, як спадкоємець першої черги набув право на отримання нарахованої, але не виплаченої доплати до пенсії свого брата.
Слід зазначити, що за інформацією, наданою відповідачем, судом з'ясовано, що сума нарахованих але не виплачених доплат ОСОБА_3 становить 229 328,77 грн.
Варто зауважити, що відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги підлягають до задоволення в межах тих, в яких вони заявлені.
Посилання сторони відповідача на ст. 1219 ЦК України, щодо не включення до складу спадщини права померлого на отримання пенсії, є безпідставними оскільки в даному випадку сторона позивача не просить про перехід до неї права на отримання призначеної померлому пенсії, а просить стягнути донарахованої згідно рішення суду за життя ОСОБА_3 та не виплаченої йому пенсії.
Як встановлено вище позивач успадкував право на належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України у тому розмірі, у якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті, припинення виплати пенсії за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та не оскарження дій фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначеної пенсії і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на її отримання, відсутність рішень компетентних державних органів щодо обсягу бюджетних призначень ПФУ на відповідний рік, а також їх обмеження, не є підставою для відмови спадкоємцю в задоволенні позову.
За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_5 про стягнення на його користь неотриманої пенсії за життя ОСОБА_3 за період з 01.12.2019 по 30.09.2024 підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 2293,29грн.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України,
Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Канавцева В'ячеслава Миколайовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, а саме на пенсію, яка була призначена, нарахована та належала його брату ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але не була ним одержана за життя в розмірі 229 328 (двісті двадцять дев'ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 77 копійок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, яка була призначена, нарахована та належала його брату ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 229 328 (двісті двадцять дев'ять тисяч триста двадцять вісім) гривень 77 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на користь ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 2293 (дві тисячі двісті дев'яносто три) гривень 29 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, адреса: 54008, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ: 13844159.
Суддя А.А. Лагода