Справа №523/7701/25
Провадження №1-кп/523/1332/25
про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
02 грудня 2025 року м.Одеса
Пересипський районний суд міста Одеси у складі
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
обвинуваченого (підсудного) - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в межах розгляду кримінального провадження №12025162490000239, внесеного до ЄРДР від 12.02.2025 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Баку Азербайджанської Республіки, громадянина України, з неповною середньою освітою; одруженого; який на момент вчинення кримінального правопорушення перебував на посаді стрільця-снайпера 2-го відділення 3-го механізованого взводу 1-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у званні солдат, призваного по загальній мобілізації; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , до затримання фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не має судимості в силу ст.89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,
На розгляді Пересипського районного суду м.Одеси перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України.
02.12.2025 року прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 подав до суду клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підсудного ОСОБА_5 , мотивуючи його тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а у разі визнання його винуватим, з метою уникнення покарання зможе залишити місце свого проживання; після вчинення злочину, вказаний підсудний залишив місце кримінального правопорушення та не повідомив до правоохоронних органів; також останній перебуваючи на військовій службі самовільно залишив військову частину та переховувався від командування, що свідчить про схильність підсудного до переховування з метою уникнення покарання; вказаний підсудний може незаконно впливати на свідків, оскільки вони ще не допитані в судовому засіданні, а їх покази мають істотне значення для судового розгляду; до того ж, підсудний не має офіційних джерел доходів, зловживає спиртними напоями, має незадовільну характеристику за місцем проживання, згідно до якої на останнього неодноразово надходили скарги та повідомлення про його незадовільну поведінку, що свідчить про можливість вчинення ним нового кримінального правопорушення, що на думку сторони обвинувачення обумовлює існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України (зокрема, переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення).
Заслухавши прокурора ОСОБА_3 на підтримку внесеного прокурором ОСОБА_6 клопотання, вислухавши заперечення захисника ОСОБА_4 та підсудного ОСОБА_5 , перевіривши матеріали судового провадження, суд дійшов наступних висновків.
Як слідує з матеріалів провадження, ухвалою Пересипського районного суду м.Одеси від 08.10.2025 року відносно підсудного ОСОБА_5 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 06.12.2025 року, включно.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого та вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу, а за наявності клопотань суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду на ст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 4 ч.2 ст.183 КПК України регламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_5 висунуте обвинувачення у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, за кваліфікуючими ознаками: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Як слідує з обвинувального акта та матеріалів судового провадження, підсудний ОСОБА_5 не має судимості в силу ст.89 КК України; одружений та має на утриманні малолітню дитину 2020 року народження (яка проживає окремо); забезпечений місцем реєстрації в Одеській області та тимчасово до затримання проживав в м.Одесі; на обліку в КНП «Міський психіатричний диспансер» ОМР та КНП «Одеський обласний медичний центр психічного здоров'я ООР» не перебуває, але вказаний підсудний обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що мало місце в умовах воєнного стану в державі і збройної агресії рф проти України; є військовослужбовцем Збройних Сил України і таким, що самовільно залишив військову частину, що свідчить про стійку схильність підсудного до кримінально-протиправної поведінки.
Сукупність наведених обставин у контексті загрози призначення покарання в разі доведеності провини підсудного ОСОБА_5 в цьому кримінальному провадженні у виді позбавлення волі строком від п'яти до восьми років підтверджують актуальність передбачених ст.177 КПК України і зазначених у клопотанні прокурора ризиків, а також свідчать про небажання підсудного дотримуватись загальноприйнятих правил законослухняної поведінки, що у свою чергу об'єктивно доводить існування ризиків можливого ухилення підсудного від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, внаслідок чого, станом на теперішній час жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належне виконання підсудним процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану, із запобіганням означеним ризикам.
Оцінюючи ж доводи захисника ОСОБА_4 щодо зміни підсудному ОСОБА_5 запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з триманням під вартою, суд вважає їх необ'єктивними й необґрунтованими, оскільки станом на теперішній час, запропонований стороною захисту запобіжний захід є неспівмірним зі встановленими в суді ризиками та обставинами інкримінованого вказаному підсудному кримінального правопорушення, тяжкістю висунутого йому обвинувачення, його наслідками і характеризуючими особу підсудного даними.
З огляду на ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Отже, приймаючи до уваги викладене та виходячи із визначених в обвинувальному акті обставин інкримінованого підсудному ОСОБА_5 кримінального правопорушення, його характеру і спрямованості, суспільної небезпечності і наслідків кримінально-протиправного діяння, зважаючи на характеризуючі особу підсудного дані та встановлені в судовому засіданні ризики, суд доходить висновку про те, що на даному етапі провадження жоден із більш м'яких запобіжних заходів до зазначеного підсудного не зможе забезпечити виконання ними процесуальних обов'язків в умовах воєнного стану та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а відтак стосовно вказаного підсудного слід продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із задоволенням клопотання прокурора.
Керуючись ст.ст.26, 28, 176-178, 182-183, 194, 199, 331, 369-372, Главою 18 КПК України, суд
Клопотання прокурора Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 30.01.2026 року, включно, без визначення розміру застави.
Копії ухвали вручити під розписку підсудному ОСОБА_5 , направити для виконання до ДУ «Одеський слідчий ізолятор» та надати для відома іншим заінтересованим особам.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому ч.2 ст.392 КПК України.
Головуючий - суддя: ОСОБА_1