Справа № 513/1381/25
Провадження № 2/513/1046/25
Саратський районний суд Одеської області
02 грудня 2025 року Саратський районний суд Одеської області
в складі головуючого судді Миргород В.С.,
за участю секретаря судового засідання Аркуші І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -
20 жовтня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що 01 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» було укладено у формі електронного документу кредитний договір № 00-9839655, який підписаний за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 40513.
За умовами Договору відповідач отримав кредит у розмірі 9 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , із комісією про надання кредиту у розмірі 1 350,00 грн, строком на 360 календарних днів з дати отримання кредиту, зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою 1,45% від суми кредиту за кожен день користування. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавця у строк визначений договором або достроково. Позичальник зобов'язаний повернути проценти в рекомендовану дату оплати 26 червня 2025 року та сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування коштами.
20 січня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9839655 від 01 липня 2024 року у розмірі 21 573,00 грн, яка складається з: 10 350,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 223,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість у розмірі 21 573,00 грн та судові витрати у сумі 2 422,20 грн, а також витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2025 року, справу передано у провадження судді Миргород В.С.
Ухвалою суду від 21 жовтня 2025 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін; відповідачу роз'яснено право на подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та проживання, 02 грудня 2025 року подала суду заяву якою позовні вимоги визнала в повному обсязі та просила розглядати справу без її участі.
У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належних чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що на підставі заявки позичальника на отримання грошових коштів в кредит від 01 липня 2024 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Макс Кредит» було укладено у формі електронного документу кредитний договір № 00-9839655, який підписаний за допомогою одноразового персонального ідентифікатора 40513.
За умовами договору відповідач отримала кредит у розмірі 9 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_2 , із комісією про надання кредиту у розмірі 1 350,00 грн, строком на 360 календарних днів з дати отримання кредиту, зі сплатою відсотків за стандартною процентною ставкою 1,45% від суми кредиту за кожен день користування. Позичальник зобов'язаний повернути кредит кредитодавця у строк визначений договором або достроково. Позичальник зобов'язаний повернути проценти в рекомендовану дату оплати 26 червня 2025 року та сплачувати проценти на кожний 30 день після рекомендованої дати погашення процентів за фактичне користування коштами.
Цього ж дня між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 підписано Паспорт споживчого кредиту до Договору № 00-9839655 від 01 липня 2024 року, який містить умови щодо порядку та розміру нарахування заборгованості за кредитом, відсотками.
Банк виконав умови договору та перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 9 000,00 грн платіжну картку № НОМЕР_2 , на підтвердження чого надано копію виписки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16 листопада 2025 року №20.1.0.0.0/7-20250416/0488 про перерахування коштів на картку клієнта АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів того, що відповідач повернув кредит та нараховані відсотки у строк, передбачений договором.
Згідно з наданим розрахунком, у ОСОБА_1 перед первісним кредитором ТОВ «Максі Кредит», виникла заборгованість у загальному розмірі - 21 573,00 грн, яка складається з: 10 350,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 223,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
20 січня 2025 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 20012025-МК/Ейс, відповідно до якого до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9839655 від 01 липня 2024 року у розмірі 21 573,00 грн, яка складається з: 10 350,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 223,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників № б/н від 20 січня 2025 року до Договору факторингу № 20012025-МК/Ейс від 20 січня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 00-9839655 від 01 липня 2024 року.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Крім того, згідно з п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.
Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язання по погашенню кредитної заборгованості.
Таким чином заборгованість за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.
За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову - на відповідача.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано копію Договору № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (далі - Договір правничої допомоги), Додаткової угоди № 25770858689 від 11.09.2025 до Договору правничої допомоги № 20/08/25- 01 від 20.08.2025 (далі - Додаткова угода до Договору правничої допомоги), Акту прийому-передачі наданих послуг до Договору надання правничої допомоги згідно Договору правничої допомоги (далі - Акт прийому-передачі наданих послуг).
Згідно Акту прийому-передачі наданих послуг витрати на професійну правничу допомогу складаються: вивчення матеріалів справи: 2 год - 1000,00 грн; складання позовної заяви: 2 год - 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту: 1 год - 500,00 грн; підготовка клопотань : 1 год - 500,00 грн.
Враховуючи складність справи, що є малозначною, виконані адвокатом роботи, які не є складними та не потребують значних затрат часу, зміст позовної заяви, що є типовим для такого виду правовідносин, обсяг доданих документів, який не є значним, суд вважає, що заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн не відповідають засадам розумності та співмірності характеру наданої правової допомоги, реальності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 9 422,40 грн, з яких 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору та 7 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 00-9839655 від 01 липня 2024 року у розмірі 21 573,00 грн, яка складається з: 10 350,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 11 223,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), а також 9 422,40 грн судових витрат, з яких: 2 422,40 грн витрати зі сплати судового збору та 7 000,00 грн - витрати на правничу допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за кредитним договором № 00-9839655 від 01 липня 2024 року у розмірі 21 573,00 грн (двадцять одна тисяча п'ятсот сімдесят три гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956), витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 к.).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (код ЄДРПОУ 42986956) витрат на правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн (сім тисяч гривень 00 к.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://st.od.court.gov.ua.
Повний текст рішення складено та підписано 02 грудня 2025 року.
Суддя В. С. Миргород